18/212-09 Про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання повернути майно, та зустрічні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу укладеним, визнання права власності та зобов'язання зареєструвати майно - 01.12.2009 Прийняття

До господарського суду Київської області надійшов позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "ПРОК"(позивач) до Фізичної особи–підприємця Федоренко Сергія Георгійовича (відповідач 1) та Відкритого акціонерного товариства "Агробудсервіс"(відповідач 2) з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов’язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 майно, придбане за договором купівлі-продажу "Конструкції-сховища", розташоване у м. Києві по вул. Автотранспортній, 4 Літера Г, площею основи 378,7 кв.м., одноповерхову, загальною площею 342,5 кв. метрів вартістю 24 000 грн.

При цьому позивач посилався на те, що 19 лютого 2007 року між ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС"та фізичною особою-підприємцем Федоренко Сергієм Гергієвичем було укладено договір купівлі-продажу "Конструкції-сховища", який за формою не відповідає вимогам закону та порушує права позивача, як акціонера ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС".

За цим договором було відчужено нерухоме майно "Конструкцію-сховище"площею основи 378,7кв.м., одноповерхову, загальною площею 342,5 кв. метрів, розташоване за адресою у місті Києві по вул. Авторанспортній, 4 Літера Г договірною вартістю 24 000 грн.

З п. 1 даного договору вбачається, що ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС"продав, а ФОП-Федоренко Сергій Георгійович купив нерухоме майно - приміщення "Конструкцію-сховище", розташоване у місті Києві по вул. Авторанспортній, 4 Літера Г загальною площею 342,5 кв.м. На виконання умов договору відповідач 1 сплатив до підписання вказаного договору повну вартість майна, яке придбав, тобто повністю розрахувався з відповідачем 2. У свою чергу за умовами договору ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС"зобов’язаний був надати усі необхідні документи для вчинення правочину у нотаріуса та передати майно. Як вбачається з договору купівлі-продажу, він не посвідчений нотаріально, хоча підписаний обома сторонами та на виконання умов договору купівлі-продажу нерухоме майно "Конструкція-сховище"було передане ФОП –Федоренко С.Г. за актом приймання-передачі майна 28.02.2007року.

На підтвердження свого права на звернення до суду ПВКП "ПРОК"надав сертифікат акцій на 2983120 штук, випущених ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС". Посилаючись на норми Статуту ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС", затвердженого акціонерами у новій редакції 16.05.2005р., позивач вважає, що договір укладено з порушенням вимог статуту, без згоди акціонерів, тому порушує його права як акціонера та підлягає визнанню недійсним.

У судовому засіданні представник ФОП –Федоренко С.Г. проти позову заперечував, вважає, що нерухоме майно він придбав на законних підставах, повністю оплатив, але продавець майна ухиляється від надання йому передбаченої законом форми.

ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС"проти позову заперечував, у своїх запереченнях посилається на відповідність угоди вимогам Статуту ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС", але для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу "Конструкції-сховища"не може надати довідку-характеристику з Київського міського бюро технічної інвентаризації за тих підстав, що вказане нерухоме майно не є капітальною спорудою, у технічному паспорті нанесено пунктиром, що унеможливлює надання довідки-характиристики на вказаний об’єкт нерухомості. Вважає, що винні дії з боку продавця майна відсутні, кошти за продане майно відповідач 2 отримав.

В судове засідання 19.11.2009 року представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2 з’явились, ФОП – Федоренко С.Г. подав зустрічний позов до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Прок", Відкритого акціонерного товариства "Агробудсервіс"та КП "Бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна м. Києва", яким просив визнати договір купівлі-продажу укладеним, визнати його власником майна та зобов’язати зареєструвати за ним майно.

Свої позовні вимоги обгрунтовував тим, що між продавцем майна ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС"та позивачем було підписано Протокол про наміри від 01.02.2007р., за яким сторони домовились щодо усіх істотних умов продажу майна, майно він повністю оплатив до дня підписання договору, договір виконаний обома сторонами, що відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України такий нікчемний правочин може бути визнаний дійсним судом.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні зустрічний позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 за зустрічним позовом проти позову заперечував, представник відповідача 2 за зустрічним позовом проти позову не заперечував, просив розглянути спір у відповідності до законодавства України.

За таких обставин, представник позивача за зустрічним позовом заявив клопотання про залучення у якості відповідача 3 Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна", у зв’язку з чим відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 01.12.2009 року.

В зв’язку з тим, що необхідних для вирішення спору документів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі відсутніх сторін.

Розглянувши матеріали стправи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

19 лютого 2007 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 за первісним позовом було укладено договір купівлі-продажу "Конструкції-сховища"за умовами якого відповідач 1 купив, а відповідач 2 продав майно, яке являє собою Конструкцію-сховище та розташоване у м. Києві по вул.Автотранспортній буд. 4 (літера Г), площею основи 378,7 кв.м, одноповерхове, загальна площа становить 342,50 кв. м. і є нежилим приміщенням.

Згідно зазначеного договору майно продано 24 000 грн. Кошти за майно були перераховані відповідачем 1 на рахунок відповідача 2 у повному обсязі 5 лютого 2007 року, що підтверджується квитанцією про оплату від 05.02.2007р. та випискою по особовому рахунку №26009032084972 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, який належить відповідачу 2.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС"станом на день укладення договору було власником майна, яке було приватизоване 27.05.2002 року за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про що був підписаний акт № 907 передачі у власність Відкритому акціонерному товариству "АГРОБУДСЕРВІС"нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Авторанспортна, 4, відповідно під №7 якого значиться "Конструкція-сховичще"за інвентарним номером 8.

Надалі, починаючи з 27.05.2002 рокута до продажу спірне майно - "Конструкція-сховище"(літ. Г) знаходилось на балансі відповідача 2.

03.06.2005р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією було зареєстровано статут відповідача 2 за первісним позовом.

Відповідно до п. 2.6. вказаного статуту товариство є власником майна, переданого йому засновником у власність як вклад до статутного капіталу.

Відповідно до п. 7.21.4 вказаного статуту до виключної компетенції правління належить прийняття рішення про укладення правочинів, на суму від 5 до 15% балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності, а на суму до 5% є виключно компетенцією Голови правління ВАТ.

Судом встановлено, що вартість активів відповідача 2 складала 1 877 500,00 грн. згідно з балансом на 31.12.2006р., в тому числі залишкова вартість основних засобів 1525 300,00 грн.

Вартість договору складає 24000,00 грн., що відповідно не перевищує 5% балансової вартості активів відповідача 2 і тому прийняття вкзаного рішення не потребує, всупереч доводам позивача за первісним позовом, погодження питання з іншими органами акціонерного товариства.

Таким чином, спірний договір був укладений відповідно до вимог статутних документів ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС"на підставі одноособового рішення Голови правління товариства, тому відсутні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Щодо порушення прав позивача, як акціонера ВАТ "АГРОБУДСЕРВІС", також позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 Цивільного кодексу України акціонер має право брати участь в управлінні товариством через органи управління цього товариства і таким чином вирішувати питання, пов’язані, зокрема, із здійсненням останнім права власності, захистом цих прав, в т.ч. в суді.

Згідно ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала) і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам

Тобто, згідно з чинним законодавством акціонер не наділений суб’єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна акціонерного товариства. Така правова позиція викладена в Листі Верховного суду України від 01.08.2007року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", в п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) . Акціонери господарських товариств не вправі звертатись до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів і самого товариства, а також обгрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів товариства, оскільки ототожнення власних прав та інтересів акціонера з правами та інтересами самого товариства не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за перевісним позовом не є стороною оспорюваних ним правочинів, предметом цих правочинів було майно, що належало відповідачу 2 на праві власності.

Порушення своїх законних прав і інтересів позивачем не доведено у судовому засіданні, є необґрунтованим, тому суд не вбачає правових підстав для його звернення до суду за захистом своїх прав.

Щодо зустрічного позову, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 2 за зустрічним позовом 1 лютого 2007 року підписано Протокол про наміри. Як слідує зі змісту даного протоколу, не пізніше 20 лютого 2007 року відповідач 2 продасть позивачу, а позивач купить Конструкцію-сховище, розташовану у м. Києві по вул. Авторанспортній буд. 4 (літера Г) площею основи 378,7кв.м, одноповерхову, загальною площею 342,5 кв. метри за 24 000 грн. та приміщення (Літера Д) за 116 000 грн., 9 лютого 2007 року від придбання об’єкту за літерою Д вартістю 116 000,00 грн. позивач відмовився, і така відмова передбачена п. 7 протоколу.

На виконання даної домовленості за умовами Протоколу відповідач 2 брав на себе зобов’язання надати нотаріусу для укладення договору купівлі-продажу необхідний пакет документів, який вимагається законом.

19 лютого 2007 року нотаріус відмовив у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу з тих підстав, що відповідачем 2 не надано довідку-характеристику КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна на відчужуваний об’єкт.

Позивач неодноразово звертався з вимогою про надання обумовленої сторонами форми договору до відповідча 2, але станом на день подання позову до суду відповідач 2 ухиляється від виконання своїх зобов’язань за договором.

Одночасно судом встановлено, що на виконання умов договору відповідач 2 передав майно позивачу за актом приймання-передачі майна 28 лютого 2007року. Тобто, частково договір було виконано відповідачем 2, повністю договір було виконано позивачем.

У відповідності до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У відповідності до ч. 2 п.2.ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним у випадках, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зоврема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

ФОП Федоренко С.Ю. для забезпечення здійснення своєї підприємницької діяльності мав на меті дійсно придбати "Конструкцію-сховище", оплатив повну його вартість і не може реалізувати своє право власності на придбану річ, що не залежить від його волі.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що надала позов лежить зобов’язання доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зустрічні позовні вимоги є обгрунтованими.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки грунтуються на вимогах закону та знайшли своє підтвердження в ході розгляду спору.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та про доведеність і обґрунтованість вимог зустрічного позову.

Відшкодування судових витрат за подання зустрічного позову підлягає з відповідача 2 на користь позивача за зустрічним позовом, оскільки саме його дії призвели до подання позову.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд

1. У задоволенні первісного позову Приватного виробничо-комерційного підприємства "Прок"відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Федоренка Сергія Георгійовича задовольнити повністю.

3. Визнати дійсним договір купівлі-продажу "Конструкції-сховища", розташованого у м. Києві по вул.Автотранспортній буд. 4 (літера Г), площею основи 378,7 кв.м, одноповерхове, загальною площею 342,50 кв. м., укладений у м. Києві 19 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Агробудсервіс"та Фізичною особою-підприємцем Федоренком Сергієм Георгійовичем.

4. Визнати за Фізичною особою-підприємцем Федоренком Сергієм Георгійовичем (Київська обл., Києво-святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Печерська, 71, код 2195711954) право власності на "Конструкцію-сховище"розташовану в м. Києві по вул. Автотранспортній буд. 4 (літера Г) площею основи 378,7кв.м, одноповерхову.

5. Зобов’язати Комунальне підприємство "Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна"(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4) зареєструвати право власності на об’єкт нерухомості "Конструкцію-сховище", розташований по вулиці Автотранспортній, 4 літера Г за Фізичною особою-підприємцем Федоренком Сергієм Георгійовичем (Київська обл., Києво-святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Печерська, 71, код 2195711954).

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агробудсервіс"(м. Київ, Чоколівський б-р, 30, пр.1, код 24933104) на користь Фізичної особи-підприємця Федоренка Сергія Георгійовичам (Київська обл., Києво-святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Печерська, 71, код 2195711954) 240 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.