14/257-09 Про стягнення заборгованості за договорами позики (зворотної фінансової допомоги) - 12.11.2009 Прийняття

Суть спору: позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 182 151 грн. 90 коп. заборгованості відповідно до платіжних доручень від 31.01.2006р., від 02.03.2006р., від 24.03.2006р., від 05.04.2006р., від 03.05.2006р., від 03.05.2006р., від 02.06.2006р., від 14.06.2006р., від 15.06.2006р., від 22.06.2006р., від 04.07.2006р., від 04.07.2006р., від 19.07.2006р., від 26.07.2006р., від 28.07.2006р., від 03.08.2006р., від 11.08.2006р., від 19.08.2006р., від 31.08.2006р., від 31.08.2006р., від 08.09.2006р., від 18.09.2006р., від 20.09.2006р., від 26.09.2006р., від 29.12.2006р., від 26.02.2007р., від 24.07.2007р. з урахуванням інфляції та відсотків за користування грошовими коштами, а також витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 08.07.2009р. в якому зазначає про наявність рішення господарського суду Сумської області від 04.09.2008р. по справі № 14/468-08 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2008р. по справі № 14/468-08 між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, у зв`язку з чим просить припинити провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 10.07.2009р. про уточнення позовних вимог, позивач надає до суду уточнені розрахунки плати за користування позикою та зазначає про відсутність у нього оригіналів договорів позики або завірених їх копій.

Відповідно до додаткових обгрунтувань позовних вимог від 28.07.2009р., позивач заперечує проти припинення провадження по справі та просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження по справі.

Згідно заяви від 31.08.2009р. про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 88248 грн. 00 коп. основної заборгованості за договорами позики та 20343 грн. 91 коп. в рахунок плати за користування позикою.

У додаткових обгрутнуваннях позовних вимог від 20.10.2009р., позивач підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Згідно відзиву від 01.10.2009р., відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог за необгрунтованістю.

В судове засідання 12.11.2009р. представник позивача подав додаткові обгрунтування позовних вимог від 06.11.2009р., у яких заперечує проти обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Також в дане судове засідання представник відповідача подав відзив від 11.11.2009р., в якому просить припинити провадження по справі у зв`язку з наявністю рішення суду між тимиж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав, а в іншій частині позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд

На протязі 2006 та 2007 років позивач перерахував відповідачу грошові кошти згідно платіжних доручень від 31.01.2006р. - на суму 500 грн.; від 02.03.2006р. - на суму 2 400 грн.; від 24.03.2006р. - на суму 3 880 грн.; від 05.04.2006р. - на суму 2 100 грн.; від 03.05.2006р. - на суму 1 400 грн.; від 03.05.2006р. - на суму 1 865 грн.; від 02.06.2006р. - на суму 9 040 грн.; від 14.06.2006р. - на суму 1 700 грн.; від 15.06.2006р. - на суму 350 грн.; від 22.06.2006р. - на суму 900 грн.; від 04.07.2006р. - на суму 1 900 грн.; від 04.07.2006р. - на суму 200 грн.; від 19.07.2006р. - на суму 1 850 грн.; від 26.07.2006р. - на суму 1510 грн.; від 28.07.2006р. - на суму 500 грн.; від 03.08.2006р. - на суму 2 250 грн.; від 11.08.2006р. - на суму 820 грн.; від 16.08.2006р. - на суму 220 грн.; від 31.08.2006р. - на суму 2 000 грн.; від 31.08.2006р. - на суму 235 грн.; від 08.09.2006р. - на суму 2080 грн.; від 18.09.2006р. - на суму 770 грн.; від 20.09.2006р. - на суму 600 грн.; від 26.09.2006р. - на суму 110 грн.; від 29.12.2006р. - на суму 19798 грн.; від 26.02.2007р. - на суму 21 000 грн.; від 24.07.2007р. - на суму 8 270 грн.

При цьому, в графі "призначення платежу" вказаних платіжних доручень зазначається – фінансова допомога, що буде повернута, з посиланням на відповідний номер та дату договору без вказівки назви цього договору.

У відповідності до статті 1046 Цивільного кодексу України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1047 зазначеного кодексу встановлена форма договору позики. Так, у відповідності до частини першої цієї статті договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні умови, додержання яких є необхідних до чинності правочину. Так, частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд неодноразово зобов’язував позивача надати належні докази про укладення між сторонами договору позики в письмовій формі. Позивачем не було подано відповідних доказів, тому суд приходить до висновку, що перерахування позивачем відповідачу коштів по вищезгаданим платіжним дорученням здійснювалось не на підставі оформлених у відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України договорів позики, з відповідним предметом, ціною, строком виконання та інших суттєвих умов договору.

В свою чергу, порядок виконання зобов’язання, в якому не визначений строк його виконання, встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Згідно даної норми, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься копія претензії позивач від 10.02.2009р. (а. с. 20) з вимогою до відповідача повернути до 10.09.2009р. кошти, перераховані по вищевказаним платіжним дорученням, а також копія конверту (рекомендований лист № 667803), в якому була направлена дана претензія.

У відповідності до листа УДППЗ "Укрпошта" від 07.07.2009р. № 05/02-276 (а. с. 43), рекомендований лист з простим повідомленням № 667803 від 11.02.2009р. із ВПЗ Суми – 9 на адресу: ПП "Автодиагностіка" вул. Білопільський шлях, 19, м. Суми, 40009, надійшов у ВПЗ Суми – 9 та повернутий 12.03.2009р. на зворотну адресу за закінченням терміну зберігання.

Отже, позивачем не було пред’явлено відповідачу вимогу, в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України про повернення перерахованих коштів.

Разом з тим, в постанові Харківського апеляційного господарського суду по справі № 14/468-08 від 10.12.2008 року (а. с. 28), зокрема, вказано, що на підтвердження факту перерахування відповідачу сум позики позивачем у судове засідання 10 грудня 2008 року надані платіжні доручення про перерахування підприємцем ОСОБА_1 на рахунок відповідача сум позик: № 2 від 31.01.2006 року на суму 500, 00 грн.; № 6 від 24.03.2006 року на суму 3880, 00 грн.; № 14 від 03.05.2006 року на суму 1865, 00 грн.; № 15 від 03.05.2006 року на суму 1400, 00 грн.; № 19 від 02.06.2006 року на суму 9040, 00 грн.; № 20 від 14.06.2006 року на суму 1700, 00 грн.; № 21 від 15.06.2006 року на суму 350, 00 грн.; № 27 від 22.06.2006 року на суму 900, 00 грн.; № 28 від 04.07.2006 року на суму 1900, 00 грн.; № 33 від 19.07.2006 року на суму 1850, 00 грн.; № 35 від 26.07.2006 року на суму 1510, 00 грн.; № 36 від 28.07.2006 року на суму 500, 00 грн.; № 37 від 03.08.2006 року на суму 2250, 00 грн.; № 38 від 11.08.2006 року на суму 820, 00 грн.; № 43 від 16.08.2006 року на суму 220, 00 грн.; № 44 від 31.08.2006 року на суму 235, 00 грн.; № 45 від 31.08.2006 року на суму 2000, 00 грн.; № 48 від 18.09.2006 року на суму 770, 00 грн.; № 46 від 08.09.2006 року на суму 2080, 00 грн.; № 49 від 20.09.2006 року на суму 600, 00 грн.; № 53 від 26.09.2006 року на суму 110, 00 грн.; № 65 від 29.12.2006 року на суму 19798, 00 грн.

Тобто з викладеного вбачається, що предметом розгляду в Харківському апеляційному господарському суді по справі № 14/468-08 були суми, які зазначені позивачем в даній справі про стягнення 108 591,91 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог), крім сум в розмірі: 2400,00 грн., платіжне доручення № 4 від 02.03.2006р.; 2100,00 грн., платіжне доручення № 9 від 05.06.2006р.; 200,00 грн., платіжне доручення № 4 від 02.03.2006р.; 21000,00 грн., платіжне доручення № 94_26 від 04.07.2006р.; 8270,00 грн., платіжне доручення № 62 від 24.07.2007р.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Тому, приймаючи до уваги викладені обставини та враховуючи, що позивач не подав належних доказів існування між сторонами договірних відносин позики із встановленням строків виконання сторонами своїх зобов’язань, не подав належних доказів пред’явлення відповідачу вимоги про повернення перерахованих коштів, позовні вимоги підлягають припиненню у частині стягнення коштів перерахованих по платіжним дорученням № 2 від 31.01.2006 року на суму 500, 00 грн.; № 6 від 24.03.2006 року на суму 3880, 00 грн.; № 14 від 03.05.2006 року на суму 1865, 00 грн.; № 15 від 03.05.2006 року на суму 1400, 00 грн.; № 19 від 02.06.2006 року на суму 9040, 00 грн.; № 20 від 14.06.2006 року на суму 1700, 00 грн.; № 21 від 15.06.2006 року на суму 350, 00 грн.; № 27 від 22.06.2006 року на суму 900, 00 грн.; № 28 від 04.07.2006 року на суму 1900, 00 грн.; № 33 від 19.07.2006 року на суму 1850, 00 грн.; № 35 від 26.07.2006 року на суму 1510, 00 грн.; № 36 від 28.07.2006 року на суму 500, 00 грн.; № 37 від 03.08.2006 року на суму 2250, 00 грн.; № 38 від 11.08.2006 року на суму 820, 00 грн.; № 43 від 16.08.2006 року на суму 220, 00 грн.; № 44 від 31.08.2006 року на суму 235, 00 грн.; № 45 від 31.08.2006 року на суму 2000, 00 грн.; № 48 від 18.09.2006 року на суму 770, 00 грн.; № 46 від 08.09.2006 року на суму 2080, 00 грн.; № 49 від 20.09.2006 року на суму 600, 00 грн.; № 53 від 26.09.2006 року на суму 110, 00 грн.; № 65 від 29.12.2006 року на суму 19798, 00 грн.

В частині стягнення коштів, перерахованих позивачем відповідачу по платіжним дорученням № 4 від 02.03.2006р. на суму 2400,00 грн., № 9 від 05.06.2006р. на суму 2100,00 грн., № 4 від 02.03.2007р. на суму 200,00 грн., № 94_26 від 04.07.2006р. на суму 21000,00 грн., № 62 від 24.07.2007р. на суму 8270,00 грн., у позові необхідно відмовити.

Також з наведених вище підстав не підлягають задоволенню вимоги позивач про стягнення плати за користування позикою.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 80, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. В частині позовних вимог про стягнення коштів, перерахованих по платіжним дорученням № 2 від 31.01.2006 року на суму 500,00 грн.; № 6 від 24.03.2006 року на суму 3880,00 грн.; № 14 від 03.05.2006 року на суму 1865,00 грн.; № 15 від 03.05.2006 року на суму 1400,00 грн.; № 19 від 02.06.2006 року на суму 9040,00 грн.; № 20 від 14.06.2006 року на суму 1700,00 грн.; № 21 від 15.06.2006 року на суму 350,00 грн.; № 27 від 22.06.2006 року на суму 900,00 грн.; № 28 від 04.07.2006 року на суму 1900,00 грн.; № 33 від 19.07.2006 року на суму 1850,00 грн.; № 35 від 26.07.2006 року на суму 1510,00 грн.; № 36 від 28.07.2006 року на суму 500,00 грн.; № 37 від 03.08.2006 року на суму 2250,00 грн.; № 38 від 11.08.2006 року на суму 820,00 грн.; № 43 від 16.08.2006 року на суму 220,00 грн.; № 44 від 31.08.2006 року на суму 235,00 грн.; № 45 від 31.08.2006 року на суму 2000,00 грн.; № 48 від 18.09.2006 року на суму 770,00 грн.; № 46 від 08.09.2006 року на суму 2080,00 грн.; № 49 від 20.09.2006 року на суму 600,00 грн.; № 53 від 26.09.2006 року на суму 110,00 грн.; № 65 від 29.12.2006 року на суму 19798, грн. – провадження у справі припинити.

2. В частині позовних вимог про стягнення коштів, перерахованих по платіжним дорученням № 4 від 02.03.2006р. на суму 2400,00 грн., № 9 від 05.06.2006р. на суму 2100,00 грн., № 4 від 02.03.2007р. на суму 200,00 грн., № 94_26 від 04.07.2006р. на суму 21000,00 грн., № 62 від 24.07.2007р. на суму 8270,00 грн. та в частині стягнення плати у розмірі 20343 грн. 91 коп. за користування позикою – у позові відмовити.