за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал", пров.Г.Бреста, 35А, м.Кременчук, Полтавська область,39602

до Приватного підприємства ОСОБА_2, вул. 60 років СРСР, 3, с.Кам"яні Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область,39663

про стягнення 8963,48грн.

Суддя Плеханова Л.Б.

Представники:

від позивача: Дрозд О.В., дов. №01/412 від 09.02.09р.

від відповідача: ОСОБА_2

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у зв"язку з невиконанням умов договору №371 від 01.12.2005р.у розмірі .8963,48грн.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив, що згідно договору №371 від 01.12.2005р. на поставку з водопостачання та водовідведення Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради надає Приватному підприємцю ОСОБА_2 послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.6.4.7 Договору, відповідач зобов"язаний забезпечувати своєчасну повірку приладів обліку за рахунок своїх коштів.

Згідно акту приймання вузла обліку споживання води на комерційний облік від 29.08.2005р. відповідач зобов"язаний був провести повірку приладів обліку в строк до 10.08.2008р.

Стаття 526 ЦК України, передбачає, що зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Дане зобов"язання, яке передбачено пунктом 6.4.7 Договору відповідач не виконав.

Пунктом 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 (z0936-08) , передбачено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. В цьому ж пункті також зазначено, що у випадку тривалості повірки понад місяць об"єм води визначається відповідно до п.3.3 цих Правил (z0936-08) до дня установки повіреного засобу обліку.

Пункт 3.3 Правил користування (z0936-08) передбачає, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Згідно п.3.4 Правил користування (z0936-08) розрахунковий період при безобліковому водокористування встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Позивач, водокористування відповідачем вважає безобліковим, тому розрахунок витрат води за грудень місяць 2008 року йому було проведено згідно з п.3. Правил користування (z0936-08) та рахунку №371 від 01 грудня 2008 року на суму 9359,36 грн.

19 березня 2009 року відповідачу було надіслано лист, в якому зазначено, що рахунок №371 від 01 грудня 2008 року вважати недійсним в зв"язку з перерахунком на суму 8743,48 грн.

Відповідно до п.6.4.1 Договору Абонент зобов"язаний своєчасно, в триденний термін після вручення йому рахунку Водоканалом,оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення, але позивач оплату рахунку не провів.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що виконував умови вищевказаного договору належним чином. Пункт 6.4.7 договору відповідач виконав, чергова планова повірка приладів обліку у приміщенні була проведена своєчасно, а саме в період з 05.12.2008р. по 22.12.2008р.

Позивач в своїй позовній заяві вказує, що згідно акту приймання вузла обліку споживання води на комерційний облік від 29.08.2005р. відповідач зобов"язаний був провести повірку приладів в строк до 10.08.2008р. Це також не відповідає дійсності, адже відповідно до Акту прийняття вузла обліку споживання води на комерційний облік від 29.08.2005р., відповідач дійсно ставив підпис, що прийняв на збереження пломби, а не зобов"язувався подавати будь-які заявки позивачеві та виконувати зобов"язання щодо проведення перевірки приладів обліку.

На думку відповідача позивач навмисне відмовляється виконувати свої зобов"язання, тим самим перекладаючи свої обов"язки на нього як споживача, оскільки відповідно до пункту 32 вищезазначеної Постанови КМУ позивач зобов"язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт ( у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж). В жодному пункті Договору №371 від 01.12.2005р. та в чинному законодавстві. яке регулює дані правовідносини, не передбачено, що в обов"язок споживачів входить зобов"язання надавати письмову заяву до виконавця послуг на розпломбування водолічильників та проводити повірку приладів обліку самостійно, тому що засоби обліку після їх установлення і опломбування беруться виконавцем на абонентський облік відповідно до пункту 9 вищезазначеної Постанови КМУ, тобто вчиняти вищезазначені дії має право тільки виконавець, в даному випадку позивач.

Беручи до уваги вищезазначене, відповідач вважає, що вимога позивача про своєчасну повірку приладів обліку Абонентом, є незаконною.

На підставі аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2,4 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також цивільні права та обов"язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Договром та будь-якими актами цивільного законодавства не передбачено обов"язок відповідача перед позивачем провести повірку приладів обліку в строк до 10.08.2008р. Визначену повірку зобов"язаний був провести позивач відповідно до вимог пункту 32 вищезазначеної Постанови КМУ.

Пункт 6.4.7 Договору відповідач виконав, забезпечив своєчасну повірку приладів обліку за рахунок своїх коштів.

Відповідач не був сповіщений про складання акту №371 від 21.08.2008р. Місце складання даного акту також невідомо, оскільки в приміщення перукарні, власником якої є приватний підприємець ОСОБА_2, представники КП "Кременчукводоканал" не заходили. Акт був складений без участі ПП ОСОБА_2

Підпис в акті ОСОБА_4, як представника відповідача зроблена невідомою особою, оскільки ОСОБА_4 у перукарні ніколи не працювала.

Згідно пункту 7.7 вищевказаного договору відповідальною особою за водопостачання (водоспоживання), цілісність вододжерел, пломб на них та інших водопровідних споруд і пристроїв водомірного вузла призначена ОСОБА_2

Суд зазначає, що правовою природою акта як правового документа є фіксування юридичного факту участі приватного підприємця ОСОБА_2 у перевірці та факту порушення умов договору.

Вказаний акт може бути використаний, як доказ та підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

Посилання позивача на те, що обов"язок відповідача провести повірку приладів обліку водопостачання у приміщенні перукарні в строк саме до 10.08.2008р. є необгрунтованим з наведених причин, як і посилання на порушення положень ст. 526 ЦК України, адже таке зобов"язання не виникло взагалі.

Крім того, актом №371 від 21.08.2008р. не можуть вноситися зміни до пункту 6.4.7. договору №371 від 01.12.2005р. стосовно встановлення строку проведення повірки засобів обліку споживання води.

Згідно ст.188 Госпоарського Кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни (розірвання) договору спір має передаватися на вирішення суду.

У відповідності до п.4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстваини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Роз"яснення ВАСУ від 10.12.96р. №02-5/422 "Про судове рішення" (v_422800-96) ).

Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунутються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач належним чином не довів свої позовні вимоги, тому вони задоволенню не підлягають як необгрунтовані.

Керуючись ст.ст. 43, 82- 84 ГПК України, суд, -

У позові відмовити.