ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"14" липня 2009 р.
справа № 5020-12/093
( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs10771477) )
За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд"
про визнання права власності,
Суддя Харченко І.А .,
За участю
прокурора –Пархоменко Д.П., посвідчення №325 від 12.11.2008;
представника позивача (Міністерство оборони України ) –ОСОБА_1, довіреність №220/970/д від 24.11.2008, юрисконсульт;
представника позивача (Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська ) –ОСОБА_2., довіреність б/н від 06.02.2009;
представник відповідача - не з’явився;
Суть спору:
22.06.2009 Військовий прокурор Військово-Морських сил України (далі - Військовий прокурор ВМСУ) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд" (далі –ТОВ "Балаклавамегабуд") про визнання права власності на причал №248, розташований за адресою: місто Севастополь, Балаклавська
бухта, вулиця Таврійська набережна, б/н, вартістю 592 194, 00 грн.
Ухвалою від 25.06.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-12/093.
Відповідач не скористались правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.
Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу, суд,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до перевірки, проведеною Військовим прокурором ВМС України встановлено, що 21.12.2006 рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №20-4/419 визнано дійсним договір №14/03-06/01/1 від 24.03.2006 про викуп (компенсацію пайової участі) (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.03.2006 № 14/03-06/01 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів господарсько-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № Б-1 (АРК, м. Севастополь, Балаклавська бухта, причал № 248), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Державою Україною в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд" та визнано право власності підприємства "Вымпел" на причал №248 площею 146,4 м, розташований на території військового містечка №Б-1 міста Севастополь, Балаклавська бухта.
На підставі цього рішення суду, підприємство "Вымпел", діючи як власник, 16.07.2007 уклало з ТОВ "Південний будівельний інвестиційний холдинг" договір купівлі-продажу зазначеного майна.
28липня 2007 року ТОВ "Південний будівельний інвестиційний холдинг", як засновник, вніс спірне майно, а саме: причал №248, як внесок в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд" .
Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2008 касаційне подання військового прокурора Військово-морських сил України задоволено, рішення господарського суду міста Севастополя від 21.12.2006 по справі №20-4/419 скасоване, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2008 визнані недійними договори, на підставі яких за підприємством "Вымпел"було визнано право власності на причал №248:
· договір від 24.03.2006 №14/03-06/01 про спільну діяльність шляхом
будівництва (реконструкції) об'єктів господарсько-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №Б-1 (АРК, м. Севастополь, Балаклавська бухта, причал №248), шляхом пайової участі сторін; .
· договір від 24.03.2006 №14/03-06/01/1 про викуп (компенсацію пайової участі)
(паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.03.2006 № 14/03-06/01.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2008 по справі №2-13/5918-2008 за позовом військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Севастопольської КЕЧ морської до підприємства "Вымпел"і ТОВ "Південний будівельний інвестиційний холдинг"визнаний недійсним договір купівлі-продажу причалу №248, розташованого за адресою: місто Севастополь, Балаклавська бухта, вул. Таврійська набережна, б/н, укладеного 16 липня 2007 року між підприємством "Вымпел"та ТОВ "Південний будівельний інвестиційний холдинг".
Згідно статті 330, 658 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 328 Цивільного Кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Згідно статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом. Спірне майно вибуло з володіння власника –Міністерства Оборони України не з його волі, докази зворотнього відповідачами не надані.
Виходячи з цього, підприємство "Вымпел"на момент продажу не володіло правами власника щодо спірного майна і не мало права продавати спірне майно, право власності –ТОВ "Південний будівельний інвестиційний холдинг" на майно не виникло. Подальші дії ТОВ "Південний будівельний інвестиційний холдинг" щодо передачі спірного майна товариству з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд" також не спричинили виникнення в останнього права власності на майно.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Суд зазначає, що відповідно до пункту "г" частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" причали всіх категорій не підлягають приватизації, у відповідності із зазначеною нормою причал №248 Балаклавської бухти міста Севастополя не міг бути відчужений, тому право державної власності на вказаний об`єкт не могло перейти к іншим особам.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 49, 82- 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш І В:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно: причал №248, розташований по вулиці Таврійська набережна, Балаклавської бухти міста Севастополя, вартістю 592194 грн.
Суддя
І.А. Харченко
рішення оформлено та підписано
в порядку ст. 84 ГПК України
20.07.2009.
Розсилка:
1. Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 27)
2. Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрянофлотський, 6),
3. Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)
4. ТОВ "Балаклавамегабуд" (97562, Сімферопольський район, с. Українка, вул. Горького, буд. 3-А)