За позовом

Приватного підприємства "ЛАКАРТ"

До

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"

Про

стягнення 2 733 462, 00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Добраш П.М, Гайдай А.Б., Парінов А.Б.

Від відповідача: Менюк С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "ЛАКАРТ"до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"про стягнення 2 400 319, 64 грн. основного боргу, 47 982, 40 грн. трьох процентів річних та 285 160, 56 грн. інфляційних нарахувань у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 4 від 15.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/266, розгляд справи призначено на 17.06.09 р.

Представник відповідача 17.06.2009 р. у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/266 від 29.05.2009 р. не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 17.06.2009 р. розгляд даної справи відкладався до 24.06.2009 р. у зв’язку з необхідністю дослідження наданих позивачем документів, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у судове засідання та ненадання ним витребуваного відзиву на позов.

У судовому засіданні 24.06.2009 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю витребувати у позивача певні документи, а також з метою надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи. У задоволенні зазначених клопотань відповідачу судом було відмовлено з підстав, зазначених в ухвалі від 24.06.2009 р. у даній справі. Розгляд справи було відкладено до 01.07.2009 р. у зв’язку з необхідністю витребувати у позивача додаткові докази, а у відповідача –втретє витребувати відзив на позов.

01.07.2009 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою витребування у відповідача договору № 22 від 05.01.2004 р. У задоволенні даного клопотання судом було відмовлено, оскільки належним чином засвідчена копія зазначеного договору була надана позивачем і залучена до матеріалів справи у судовому засіданні 24.06.09 р.

У судовому засіданні 01.07.2009 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 03.07.2009 р. для прийняття рішення у справі та виготовлення його повного тексту.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Між Приватним підприємством "ЛАКАРТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"був укладений договір купівлі-продажу № 4 від 15.01.08 р., відповідно до умов якого позивач зобов’язався згідно заявки покупця поставити, а покупець прийняти і оплатити товар - піддони.

У відповідності до пунктів 4.1., 4.2. договору № 4 від 15.01.08 р. продавець (ПП "ЛАКАРТ") зобов’язується відвантажити товар, вказаний у видаткових накладних. Умови поставки: самовивіз зі складу продавця.

Згідно з п. 3.2. зазначеного договору, оплата товару повинна здійснюватися за кожну партію товару протягом 10 банківських днів після поставки товару покупцю та його прийомки за якістю та кількістю.

Відповідно до п. 4.3. договору, моментом прийому товару покупцем та здачі його продавцем є відповідно оформлені і підписані документи представником покупця та продавця.

Такими документами є видаткові накладні, відповідно до яких відповідач приймав товар, що засвідчувалося підписами сторін при відвантаженні товару.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представників ПП "ЛАКАРТ"стверджував, що ним відповідно до умов договору купівлі-продажу № 4 від 15.01.08 р. було передано відповідачу і залишено не оплаченим станом на день розгляду справи в суді товар на суму 2 400 319, 64 грн., які він просить стягнути як основний борг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що своє підтвердження знайшли факти передачі товару позивачем відповідачу лише на суму 2 225 624, 72 грн., зокрема, за наступними видатковими накладними, підписаними представниками сторін та засвідченими печатками як позивача, так і відповідача: № Л-00000367 від 10.07.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000368 від 10.07.08 на суму 8 801, 76 грн., № Л-00000370 від 11.07.08 на суму 19 002, 00 грн., № Л-00000371 від 11.07.08 на суму 19 002 грн., № Л-00000372 від 11.07.08 на суму 5 130, 54 грн., № Л-00000373 від 14.07.08 на суму 3 876, 41 грн., № Л-00000374 від 14.07.08 на суму 25 082, 64 грн., № Л-00000375 від 14.07.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000376 від 14.07.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000377 від 14.07.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000378 від 14.07.08 на суму 19 002, 00 грн., № Л-00000381 від 16.07.08 на суму 12 161, 28 грн., № Л-00000383 від 16.07.08 на суму 5 016, 53 грн., № Л-00000384 від 17.07.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000385 від 17.07.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000386 від 17.07.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000387 від 18.07.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000390 від 22.07.08 на суму 26 793, 82 грн., № Л-00000391 від 22.07.08 на суму 24 702, 60 грн., № Л-00000393 від 22.07.08 на суму 6 080, 64 грн., № Л-00000394 від 22.07.08 на суму 6 080, 64 грн., № Л-00000396 від 23.07.08 на суму 8 436, 89 грн., № Л-00000397 від 23.07.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000398 від 23.07.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000399 від 23.07.08 на суму 6 080, 64 грн., № Л-00000401 від 24.07.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000402 від 24.07.08 на суму 22 802, 40 грн., № Л-00000403 від 24.07.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000405 від 25.07.08 на суму 5 548, 58 грн., № Л-00000406 від 28.07.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000407 від 28.07.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000409 від 29.07.08 на суму 19 002, 00 грн., № Л-00000410 від 29.07.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000412 від 30.07.08 на суму 7 600, 80 грн., № Л-00000413 від 30.07.08 на суму 19 002, 00 грн., № Л-00000416 від 01.08.08 на суму 6384,67 грн., № Л-00000418 від 04.08.08 на суму 27 742, 92 грн., № Л-00000419 від 04.08.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000420 від 04.08.08 на суму 19 002, 00 грн., № Л-00000421 від 05.08.08 на суму 5548,58 грн., № Л-00000422 від 05.08.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000425 від 06.08.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000426 від 06.08.08 на суму 5700,60 грн., № Л-00000428 від 07.08.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000430 від 08.08.08 на суму 14 365, 51 грн., № Л-00000434 від 11.08.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000441 від 19.08.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000445 від 19.08.08 на суму 23 220, 44 грн., № Л-00000446 від 20.08.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000447 від 20.08.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000448 від 20.08.08 на суму 14 441, 52 грн., № Л-00000450 від 20.08.08 на суму 19 002, 00 грн., № Л-00000451 від 21.08.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000453 від 22.08.08 на суму 6156, 65 грн., № Л-00000456 від 26.08.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000457 від 26.08.08 на суму 11 591, 22 грн., № Л-00000459 від 26.08.08 на суму 19 002 грн., № Л-00000460 від 27.08.08 на суму 19 002 грн., № Л-00000461 від 27.08.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000462 від 27.08.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000463 від 27.08.08 на суму 6156, 65 грн., № Л-00000464 від 27.08.08 на суму 7980, 84 грн., № Л-00000466 від 28.08.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000467 від 28.08.08 на суму 7486,79 грн., № Л-00000469 від 28.08.08 на суму 17 633, 86 грн., № Л-00000475 від 01.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000476 від 01.09.08 на суму 7600, 80 грн., № Л-00000477 від 01.09.08 на суму 19 002, 00 грн., № Л-00000478 від 02.09.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000479 від 02.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000482 від 03.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000483 від 04.09.08 на суму 26 678, 81 грн., № Л-00000486 від 08.09.08 на суму 6840,72 грн., № Л-00000487 від 08.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000488 від 08.09.08 на суму 12 769, 34 грн., № Л-00000489 від 09.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000490 від 09.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000495 від 10.09.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000497 від 11.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000498 від 11.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000499 від 12.09.08 на суму 6 840, 72 грн., № Л-00000500 від 12.09.08 на суму 4408, 46 грн., № Л-00000505 від 16.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000506 від 17.09.08 на суму 6156, 65 грн., № Л-00000509 від 18.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000510 від 18.09.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000511 від 18.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000512 від 18.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000513 від 19.09.08 на суму 3876, 41 грн., № Л-00000515 від 22.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000516 від 22.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000517 від 22.09.08 на суму 12 161, 28 грн., № Л-00000520 від 23.09.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000521 від 23.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000522 від 24.09.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000523 від 24.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000526 від 25.09.08 на суму 3876, 41 грн., № Л-00000528 від 26.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000529 від 26.09.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000530 від 26.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000531 від 29.09.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000533 від 30.09.08 на суму 18 241, 92 грн., № Л-00000580 від 11.12.08 на суму 17 861, 88 грн., № Л-00000583 від 12.12.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000585 від 15.12.08 на суму 17 861, 88 грн., № Л-00000586 від 16.12.08 на суму 16 721, 76 грн., № Л-00000593 від 19.12.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000594 від 22.12.08 на суму 8740,92 грн., № Л-00000602 від 23.12.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000603 від 23.12.08 на суму 6061, 21 грн., № Л-00000604 від 23.12.08 на суму 4200, 00 грн., № Л-00000605 від 24.12.08 на суму 17 861, 88 грн., № Л-00000606 від 24.12.08 на суму 20 522, 16 грн., № Л-00000607 від 24.12.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000619 від 29.12.08 на суму 24 056, 53 грн., № Л-00000622 від 29.12.08 на суму 16 493, 74 грн., № Л-00000623 від 30.12.08 на суму 26 792, 82 грн., № Л-00000624 від 30.12.08 на суму 26 602, 80 грн., № Л-00000625 від 30.12.08 на суму 6840,72 грн., № Л-00000627 від 31.12.08 на суму 6840,72 грн.

При дослідженні наданих суду видаткових накладних судом було встановлено, що в них іде посилання на договір № 22 від 05.01.2004 р., а не на № 4 від 15.01.2008 р., про який іде мова у позовній заяві.

У відповідності до наданих суду письмових пояснень ПП "ЛАКАРТ", всі поставки товару у 2008 році здійснювались та обліковуються в бухгалтерському обліку позивача як такі, що відбулися відповідно до договору № 4 від 15.01.2008 р.

Представник відповідача у судовому засіданні з цього приводу заперечень суду не навів.

Враховуючи пояснення представників позивача та відсутність заперечень по суті щодо даної обставини з боку відповідача, приймаючи до уваги, що відповідно до пункту 9.1. договору № 22 від 05.01.2004 р. він діє до 31.12.2005 р. і можливість його пролонгації не передбачена, а також зважаючи, що сторони не заявляли про продовження його дії на 2008 рік, а також не повідомляли про укладення будь-якого іншого договору на 2008 рік, крім договору № 4 від 15.01.2008 р., то за таких обставин суд визнає, що поставка за вищевказаними видатковими накладними у 2008 році здійснювалася на підставі договору № 4 від 15.01.2008 р. та відповідно до його умов.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (436-15) .

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у договорі сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг (п. 3.2 договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за товар не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2 225 624, 72 грн.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та тричі зобов’язано надати відзив на позов.

Що стосується поставки товару на суму 174 694, 92 грн. за видатковими накладними № Л-00000565 від 01.12.2008 р., № Л-00000566 від 01.12.2008 р., № Л-00000567 від 01.12.2008 р., № Л-00000568 від 02.12.2008 р., № Л-00000569 від 02.12.2008 р., № Л-00000571 від 04.12.2008 р., № Л-00000574 від 05.12.2008 р. та № Л-00000577 від 09.12.2008 р., то оскільки ці накладні не містять відбитку печатки відповідача, а також позивач не надав суду довіреності ТОВ "АТЕМ"на отримання його представником піддонів саме за цими видатковими накладними, то суд не приймає ці накладні як належні докази передачі товару, тому підстави стягувати з відповідача основний борг в частині 174 694, 92 грн. відсутні.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2 225 624, 72 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Приватного підприємства "ЛАКАРТ"щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"суми основного боргу за договором № 4 від 15.01.08 р. у розмірі 2 225 624, 72 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Приватне підприємство "ЛАКАРТ"просить суд також стягнути з відповідача 47 982, 40 грн. трьох процентів річних та 285 160, 56 грн. інфляційних нарахувань у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 4 від 15.01.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 2 225 624, 72 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 279 828, 40 грн. інфляційних нарахувань за час прострочення платежу та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 45 659, 61 грн., розмір яких визначений за розрахунком розмірів позовних вимог, який був здійснений судом.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Господарський суд міста Києва, –

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, код 21643937) на користь Приватного підприємства "ЛАКАРТ"(04111, Київська обл., місто Вишгород, вул. Дніпровська, 9, кв.49, код 30972070) 2 225 624, 72 грн. основного боргу, 279 828, 40 грн. інфляційних нарахувань, 45 659, 61 грн. трьох процентів річних, 23 798, 89 грн. державного мита та 291, 65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.