910/3600/22 Про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за договором про постачання природного газу - 20.12.2023 Прийняття

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі ТОВ "ЙЕ Енергія", Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило стягнути з Відповідача заборгованість 3 130 843 868, 85 грн, що складається з основної суми боргу у сумі 2 300 200 000, 00 грн, заборгованості за пенею - 216 220 833, 06 грн, три відсотки річних у сумі 39 891 139, 32 грн, інфляційні втрати у сумі - 344 511 896, 47 грн та штраф у сумі 230 020 000, 00 грн.

1.2. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що між 19.03.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Рамковий договір № 19/03 купівлі-продажу природного газу (надалі - Рамковий договір), за умовами п. 1.1. якого визначено, що цей договір регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - "Індивідуальний договір". Форма Індивідуального договору наведена у Додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору.

1.3. При цьому, Позивач зазначає, що Відповідач не виконав своїх зобов`язань зі своєчасної та повної оплати поставленого Позивачем природного газу, чим порушив вимоги п. 4.4. Рамкового договору та п. 10 Індивідуального договору, внаслідок чого за Відповідачем обліковується заборгованість у загальній сумі 2 300 200 000,00 грн, з якої 1 038 800 000,00 грн за період поставки "Серпень 2021" та 1 261 400 000,00 грн за період поставки "Вересень 2021".

1.4. Враховуючи прострочення виконання Відповідачем зобов`язання із оплати товару, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача, крім суми основної заборгованості, пеню у розмірі 216 220 833,06 грн, штраф у розмірі 230 020 000,00 грн, 3% річних у розмірі 39 891 139,32 грн та інфляційні втрати у розмірі 344 511 896,47 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.07.2022).

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3600/22, залишеним без змін постановою постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, позов ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 2 300 200 000, 00 грн, пеню у розмірі 216 220 833, 06 грн, штраф у розмірі 230 020 000,00 грн, 3% річних у розмірі 39 891 139, 32 грн та інфляційних втрат у розмірі 344 511 896, 47 грн.

2.2. Задовольняючи позов, суди виходили з того, що на підставі Рамкового договору та Індивідуального договору Відповідач в період з травня по вересень 2022 року без жодних зауважень прийняв від Позивача природний газ вартістю 6 158 600 000,00 грн, про що сторони склали та підписали комерційні акти приймання-передачі природного газу. Водночас, Відповідач лише частково оплатив вартість отриманого природного газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами за періоди поставки "Травень 2021", "Червень 2021" та "Липень 2021" на загальну суму 3 858 400 000,00 грн та не заперечується Відповідачем.

2.3. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем коштів за отриманий природний газ за періоди поставки "Серпень 2021" на суму 1 038 800 000,00 грн та "Вересень 2021" на суму 1 261 400 000,00 грн. У зв`язку з чим, суди встановили наявність у Відповідача заборгованості перед Позивачем у загальному розмірі 2 300 200 000,00 грн.

З огляду на те, що Відповідач вчасно не оплатив вартість отриманого природного газу, господарські суди дійшли до висновку, що заявлені Позивачем до стягнення штрафні санкції за неналежне виконання зобов`язання, а саме пеня у розмірі 216 220 833,06 грн, штраф у розмірі 230 020 000,00 грн, а також 3% річних 39 891 139, 32 грн та 344 511 896,47 грн інфляційних втрат, підлягають стягненню з Відповідача.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу №910/3600/22 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій формально підійшли до розгляду клопотання і необґрунтовано відмовили у поновленні строку на подання доказів у справі, а саме компат диску з копіями звітів про недотримання параметрів якості природнього газу та паспортів ФХП газу, оскільки, за доводами скаржника, питання якості переданого за Рамковим договором природного газу безпосередньо пов`язане з предметом позову.

3.3. Крім того, скаржник вказує на необґрунтовану відмову судами попередніх інстанцій у задоволенні клопотань про призначення товарознавчої та семантико-текстуальної експертизи.

3.4. Касатор також звертає увагу у своїй касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовили Відповідачу у задоволенні клопотання про долучення ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД в якості третьої особи на стороні Відповідача не дивлячись на те, що прийняті рішення впливають на права та обов`язки останнього.

3.5. Отже, за доводами скаржника, у зв`язку з порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права: частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та процесуального права: статей 50, 80, частин 1, 2 статті 86, статті 99, частини 1 та 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

3.6. Також, Відповідач у касаційній скарзі вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення штрафу та пені не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №920/437/22, Великої Палати Верховного Суду від 1803.2020 у справі №902/417/18, Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20, Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, Верховного суду від 28.06.2022 у справі №902/653/21 щодо зменшення розмірі неустойки (штрафу, пені) до її розумного розмірі, в тому числі, і з власної ініціативи.

3.7. У відзиві на касаційну Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.03.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "ЙЕ Енергія" (покупець) укладено Рамковий договір № 19/03 купівлі-продажу природного газу (далі - Рамковий договір), за умовами пункту 1.1 якого визначено, що цей договір регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - "Індивідуальний договір". Форма Індивідуального договору наведена у Додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору.

4.2. Відповідно до пункту 1.3 Рамкового договору, умовами Індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального договору, застосовуються положення цього Рамкового договору.

4.3. Продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ, в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному Індивідуальному договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним договором та цим Рамковим договором (пункт 1.4 Рамкового договору).

4.4. Згідно з пунктом 2.1 Рамкового договору, загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання цього Договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов Індивідуального договору за цим Договором, та визначається на підставі комерційних актів.

4.5. Фізико-хімічні показники газу, який передається покупцеві, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС (пункт 2.3 Рамкового договору).

4.6. Згідно з пунктом 3.1 Рамкового договору, продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором.

4.7. Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду поставки, узгодженого сторонами в Індивідуальному договорі (пункт 3.2 Рамкового договору).

4.8. Пунктом 3.3 Рамкового договору сторони узгодили, що передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ (віртуальна торгова точка) шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається сторонами відповідно до Індивідуального договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ.

Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ (пункт 3.4 Рамкового договору).

4.9. Відповідно до пункту 3.9 Рамкового договору після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє його на підпис покупцю.

У комерційному акті зазначаються договірна ціна, фактичний обсяг газу, що був переданий протягом періоду поставки згідно з торговими сповіщеннями, підтвердженими Оператором ГТС в Інформаційній платформі Оператора ГТС, та вартість природного газу, яка визначається шляхом множення фактичного обсягу природного газу на договірну ціну, у двох примірниках (по одному - для кожної із сторін). Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) та повертає один примірник комерційного акту продавцю не пізніше 12-го числа місяця, наступного за періодом поставки (пункт 3.10 Рамкового договору).

У разі неповернення покупцем переданого йому комерційного акту у визначений Договором строк, такий акт вважається підписаним покупцем (пункт 3.11 Рамкового договору).

4.10. Після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем (пункт 3.12 Рамкового договору).

4.11. Згідно з пунктом 4.2 Рамкового договору продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах Індивідуального договору.

4.12. Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального договору та округлюється до 2-х знаків після коми (пункт 4.3 Рамкового договору).

4.13. Відповідно до пункту 4.4 Рамкового договору покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.

4.14. Відповідно до умов пункту 9.1 Рамкового договору, цей договір набуває чинності з моменту скріплення його підписами сторін та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022 (включно).

4.15. Усі додатки, додаткові угоди до цього Договору, у тому числі Індивідуальний договір та додаткові угоди до них, є його невід`ємними частинами та набувають чинності, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін (за наявності) (пункт 9.6 Рамкового договору).

4.16. Також, 19.03.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "ЙЕ Енергія" (покупець) укладено Індивідуальний договір № 19/03/ЙЕ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021 (далі - Індивідуальний договір).

Відповідно до пункту 1 Індивідуального договору визначено загальний період поставки з 01.05.2021 по 30.04.2022 (включно).

Сторони узгодили, що договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах Індивідуального договору, складається з договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі заявок покупця про обсяг природного газу (пункт 2 Індивідуального договору).

Відповідно до пункту 2.1 Індивідуального договору максимальний договірний обсяг природного газу за загальний період поставки не може перевищувати 6000,00 млн.куб.м та встановлюється на кожний період поставки в обсягах, наведених у вказаному пункті Індивідуального договору.

Пунктом 7 Індивідуального договору визначено, що договірна вартість газу за загальний період поставки розраховується як сума договірних вартостей за кожний період поставки.

Договірна вартість за кожний період поставки визначається як добуток обсягу відповідно до наданої покупцем заявки про обсяг природного газу та договірної ціни, визначеної на умовах пункту 9 Індивідуального договору, та зазначається сторонами у відповідній додатковій угоді до Індивідуального договору, яка укладається не пізніше наступного робочого дня після дня отримання продавцем заявки про обсяг природного газу, яка передбачена у пункті 3 Індивідуального договору (пункт 8 Індивідуального договору).

Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Індивідуального договору договірна ціна за загальний період поставки розраховується за формулою, визначеною у вказаному пункті Індивідуального договору.

За умовами пункту 10 Індивідуального договору оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів після періоду поставки. Виконання платіжних зобов`язань покупця за цим Договором допускається шляхом їх виконання третьою особою, за попередньою письмовою згодою продавця. При цьому, покупець зобов`язаний письмово не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до закінчення строку оплати відповідного періоду поставки повідомити продавця про виконання зобов`язань третьою особою та надати один примірник договору, який визначає таке зобов`язання третьої особи.

Згідно з погодженими положеннями пункту 20 Індивідуального договору перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов Рамкового договору.

4.17. Додатком 1 до Індивідуального договору визначено форму заявки про обсяг природного газу.

Додатком 2 до Індивідуального договору визначено вимоги до банківських гарантій як забезпечення виконання зобов`язань за договором та проект банківської гарантії виконання платіжних зобов`язань за договором.

4.18. 26.04.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 1-05 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої передбачено, що на підставі заявки про обсяг природного газу, направленої покупцем вих.№ 167-СЛ-564-0421 від 23.04.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Травень 2021" складає 240 000 000 (двісті сорок мільйонів) тис.куб.м.

Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7 420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункт 2 Додаткової угоди № 1-05 до Індивідуального договору).

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1-05 до Індивідуального договору зафіксовано, що сторони на виконання п. 8 Індивідуального договору домовились, що договірна вартість за період поставки "Травень 2021" складає 1 780 800 000,00 грн з ПДВ.

На виконання умов Індивідуального договору Позивач передав в період "Травень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 780 800 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу №1К/05-19/03/ЙЕ від 31.05.2021.

4.19. 19.05.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №2-06 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої визначено, що на підставі заявки про обсяг природного газу покупця вих. № 167-СЛ-695-0521 від 18.05.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Червень 2021" складає 140 000 000 (сто сорок мільйонів) тис.куб.м.

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункт 2 Додаткової угоди № 2-06 до Індивідуального договору).

Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки "Червень 2021" складає 1 038 800 000,00 грн з ПДВ (пункт 3 Додаткової угоди № 2-06 до Індивідуального договору).

На виконання умов Індивідуального договору Позивач передав в період "Червень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 038 800 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу №2К/06-19/03/ЙЕ від 30.06.2021.

4.20. 17.06.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №3-07 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої визначено, що на підставі заявки про обсяг природного газу покупця вих. №167-СЛ-277-0621 від 16.06.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Липень 2021" складає 140 000 000 (сто сорок мільйонів) куб.м.

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункт 2 Додаткової угоди № 3-07 до Індивідуального договору).

Сторони домовились, на виконання п. 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки "Липень 2021" складає 1 038 800 000,00 грн з ПДВ (пункт 3 Додаткової угоди № 3-07 до Індивідуального договору).

На виконання умов Індивідуального договору Позивач передав в період "Липень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 038 800 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу №3К/07-19/03/ЙЕ від 31.07.2021.

4.21. 21.07.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №4-08 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої визначено, що на підставі заявки про обсяг природного газу покупця вих. №167-СЛ-1079-0721 від 20.07.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Серпень 2021" складає 140 000 000 (сто сорок мільйонів) куб.м.

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункту 2 Додаткової угоди № 4-08 до Індивідуального договору).

Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки "Серпень 2021" складає 1 038 800 000,00 грн з ПДВ (пункт 3 Додаткової угоди № 4-08 до Індивідуального договору).

На виконання умов Індивідуального договору Позивач передав в період "Серпень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 038 800 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу № 4К/08-19/03/ЙЕ від 31.08.2021.

4.22. 13.08.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 5-09 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої визначено, що на підставі заявки про обсяг природного газу покупця вих. № 167-СЛ-1171-0821 від 12.08.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Вересень 2021" складає 170 000 000 (сто сімдесят мільйонів метрів кубічних).

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункт 2 Додаткової угоди № 5-09 до Індивідуального договору).

Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки "Вересень 2021" складає 1 261 400 000,00 грн з ПДВ (пункт 3 Додаткової угоди № 5-09 до Індивідуального договору).

На виконання умов Індивідуального договору Позивач передав в період "Вересень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 261 400 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу № 5К/09-19/03/ЙЕ від 30.09.2021.

4.23. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між Позивачем, Відповідачем та компанією ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД були укладенні договори поруки № П/5-09/19/03/ЙЕ-13082021 від 13.08.2021 та № П/4-08/19/03/ЙЕ-21072021 від 21.07.2021.

4.24. В той же час, із наявних у матеріалах справи документів, а саме: сальдо по картці рахунку Позивача за січень 2021 року - березень 2022 року, довідки АБ "Укргазбанк" від 23.11.2021 № 15932/47140/2021, реєстру платежів на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від ТОВ "ЙЕ Енергія" за період з 19.03.2021 по 18.11.2021, вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений Позивачем природний газ в періоди поставки травень-липень 2021 року, згідно з укладеними Рамковим договором, Індивідуальним договором та додатковими угодами № 1-05 від 26.04.2021, № 2-06 від 19.05.2021, № 3-07 від 17.06.2021, на загальну суму 3 858 400 000,00 грн.

4.25. Позивач звертався до відповідача з листами від 19.10.2021 № 125/02-2354.1 та від 17.11.2021 № 125/02-2685, у яких повідомляв про відсутність надходжень від останнього оплати за переданий природний газ за періоди поставки "Серпень 2021", "Вересень 2021".

Крім того, Позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами про сплату заборгованості від 30.12.2021 № 125/08-3411, від 27.01.2022 № 125/01-521 та від 29.06.2022 № 125/08-2698, у яких просив сплатити заборгованість у розмірі 2 300 200 000,00 грн та нараховані на вказану суму боргу за відповідні періоди прострочення суми пені, інфляційних, 3% річних, а також штрафу.

4.26. Відповідач листом від 15.02.2022 № 167-СЛ-554-0222 просив продовжити строк оплати природного газу, отриманого за Індивідуальним договором до Рамкового договору на більш тривалий термін та повідомив про готовність розглянути будь-які варіанти врегулювання вказаного питання.

4.27. Враховуючи прострочення виконання відповідачем зобов`язання із оплати товару, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача, крім суми основної заборгованості, пеню у розмірі 216 220 833,06 грн, штраф у розмірі 230 020 000,00 грн, 3% річних у розмірі 39 891 139,32 грн та інфляційні втрати у розмірі 344 511 896,47 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.07.2022).

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Так, статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.4. У відповідності до частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

5.5. До правовідносин у сфері купівлі-продажу та постачання природного газу застосовуються, зокрема, положення Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) .

5.6. Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

5.7. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

5.8. Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

5.9. Колегія суддів погоджується із висновками суддів попередніх інстанцій, що безпосередньо підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, що на підставі Рамкового договору та Індивідуального договору Відповідач в період з травня по вересень 2022 року без жодних зауважень прийняв від Позивача природний газ вартістю 6 158 600 000,00 грн, про що сторони склали вказані комерційні акти приймання-передачі природного газу. Відповідач частково оплатив вартість отриманого природного газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами за періоди поставки "Травень 2021", "Червень 2021" та "Липень 2021" на загальну суму 3 858 400 000,00 грн. Здійснення відповідних сплат Відповідачем не заперечується. У свою чергу, матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем коштів за отриманий природний газ за періоди поставки "Серпень 2021" на суму 1 038 800 000,00 грн та "Вересень 2021" на суму 1 261 400 000,00 грн.

5.10. Враховуючи вищевикладене, господарські суди дійшли правильного висновку щодо наявності у Відповідача заборгованості перед Позивачем у загальному розмірі 2 300 200 000,00 грн.

5.11. Щодо доводів скаржника про передачу Позивачем природнього газу неналежної якості, колегія суддів, погоджуючись із висновками господарських суддів та вказує на наступне.

5.12. Так, відповідно до пункту 11 глави 7 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1-5, 8 глави 2 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.

Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об`єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.

Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень.

Обробка торгових сповіщень оператором газотранспортної системи здійснюється цілодобово не довше тридцяти хвилин, крім випадку якщо замовником послуг транспортування не визначено інший строк набрання чинності торговим сповіщенням, що дає можливість подовжити термін обробки торгового сповіщення до двох годин.

Замовник має право змінити або відкликати надане торгове сповіщення до моменту його підтвердження оператором газотранспортної системи.

Торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ; ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди; зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття; обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).

Якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування: як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження; як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.

Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.

У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.

5.13. Умовами пунктів 3.1, 3.3, 3.4 та 6.7 Рамкового договору сторони узгодили, що продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальній торговій точці (ВТТ). Після переходу права власності на природний газ Відповідач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на газ. Позивач не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також будь-яке погіршення газу, що сталося з вини Оператора ГТС. Дані норми договору співвідносяться з нормами розділу 3 Кодексу ГТС. Водночас, Позивач не є тією особою, яка визначена Кодексом ГТС відповідальною за якість газу у точках виходу з ГТС.

5.14. Отже, зобов`язання Позивача щодо передачі природного газу у віртуальній торговій точці є виконаним з моменту передачі права власності на природний газ. При цьому, колегія суддів погоджується з тим, що судами попередніх інстанцій правильно констатовано, що Відповідачем набуття ним права власності на переданий Позивачем природний газ не оспорюється.

5.15. Виходячи з узгоджених сторонами умов пунктів 1.4, 2.1, 3.10 Рамкового договору, Відповідач, підписавши комерційні акти після закінчення відповідного періоду поставки, у якому Позивачем було здійснено передачу газу, фактично погодився із визначеним у таких актах обсягом та вартістю газу.

5.16. Касаційний господарський суд погоджується із висновками суддів попередніх інстанцій щодо суперечливої поведінки Відповідача з огляду на те, що зазначаючи про невизнання суми основної заборгованості через невідповідність обсягів фактичного поставленого природного газу визначеним в комерційних актах обсягам та передачу природного газу неналежної якості, Відповідач здійснив часткову оплату вартості отриманого природного газу за спірними Договорами за період з травня по липень 2021 року, тобто своїми попередніми діями підтвердив повне прийняття виконаного Позивачем зобов`язання за Рамковим та Індивідуальним договором згідно погодженими в них та визначеними в комерційних актах обсягами та цінами.

Окрім того, суди врахували і те, що Відповідач своїми діями, які безпосередньо були вираженні у надсиланні 15.02.2022 листа Позивачу за № 167-СЛ-554-0222, у якому Відповідач просив продовжити строк оплати природного газу, отриманого за Індивідуальним договором до Рамкового договору на більш тривалий термін та повідомленням про готовність розглянути будь-які варіанти врегулювання вказаного питання, засвідчив те, що він погоджується із заявленими до нього Позивачем вимогами щодо стягнення заборгованості за отриманий належної якості та по договірній ціні природний газ.

5.17. Щодо тверджень скаржника про необґрунтовану відмову судів у задоволенні клопотань про призначення судових експертизи, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої 99 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

5.18. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

5.19. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

5.20. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

5.21. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11(914/1919/20).

5.22. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

5.23. Відповідно до частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

5.24. Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

5.25. За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

5.26. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

5.27. При цьому, самим скаржником зазначається, що судом розглянуте його клопотання про призначення експертизи. Отже, ураховуючи те, що Відповідач реалізував своє права на звернення з клопотаннями про проведення експертиз як у суді першої, так і апеляційної інстанції, звертаючи увагу на предмет доказування у даній справі, Верховний Суд доходить висновку, що скаржник аргументовано не довів в чому саме полягає необґрунтованість відхилення клопотання щодо призначення експертизи. Крім того, незгода із відмовою у призначенні експертизи сама по собі не може бути підставою для висновку, що судом допущено у цій частині порушення норм процесуального права, яке є підставою для скасування оскарженого рішення.

5.28. Також, Касаційний господарський суд погоджується із висновками суддів попередніх інстанцій щодо правомірності відхилення аргументів Відповідача про залучення у якості третьої особи на стороні Відповідача компанії ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (T.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED), яка за договорами поруки № П/5-09/19/03/ЙЕ-13082021 від 13.08.2021 та № П/4-08/19/03/ЙЕ-21072021 від 21.07.2021 поручилася перед Позивачем за належне виконання Відповідачем його зобов`язань за Рамковим договором, Індивідуальним договором та додатковими угодами № 5-09 від 13.08.2021 та № 4-08 від 21.07.2021, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Так, за умовами пункту 2.6 вказаних договорів поруки Позивач, як кредитор, має право вимагати виконання забезпечених зобов`язань на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково, що кореспондується із положеннями частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України.

5.29. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності виключної відповідальності поручителя у вказаних спірних правовідносинах та наявність у Позивача права, а не обов`язку, вимагати виконання зобов`язання частково або в повному обсязі як від Відповідача та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

5.30. Щодо посилання скаржника на право суду зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.

Так, правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України (436-15) та Цивільного кодексу України (435-15) .

5.31. Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

5.32. Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

5.33. Статтею 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.34. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.35. З аналізу наведених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача тощо.

5.36. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з Відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), а також принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

5.37. Слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.38. У справі, яка переглядається, Відповідачем ні під час розгляду справи суді першої, ні апеляційної інстанції не було заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу, отже суди попередніх інстанцій, при прийнятті рішень щодо стягнення із Відповідача штрафних санкцій виходили виключно із доказів, які додані сторонами до матеріалів справи та їх доводів протягом її розгляду.

При цьому, відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.39. З урахуванням наведеного, судова колегія відхиляє доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України, якими передбачено можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки господарські суди, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази в сукупності обґрунтовано визначив, що такі обставини не є винятковими та достатніми для зменшення пені та штрафу. Переоцінка цих обставин в силу визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи судом касаційної інстанції не входить до компетенції Верховного Суду, як суду права.

5.40. При цьому, відхиляючи аргументи скаржника, Суд вважає за необхідне звернути увагу, що в питаннях наявності/відсутності підстав для зменшення розміру неустойки, з огляду на їх варіабельність, фактично неможливо говорити про подібність правовідносин, оскільки у кожному конкретному випадку суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

5.41 Аналіз висновків суду касаційної інстанції стосовно підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі свідчить, що з них не можна виокремити умови їх застосування окремо від специфічних обставин тих справ і застосувати у даній справі.

5.42. Отже, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування вищенаведених правових норм, викладених у постановах, на які він посилається.

5.43. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками місцевого та апеляційного судів стосовно оцінки фактичних обставин у цій справі і спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

5.44. Таким чином, доводи та аргументи касаційної скарги жодним чином не доводять неправильне застосування чи порушення місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права і не спростовують законних висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.