За позовом: Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

До: Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна", м. Дніпропетровськ ( відповідач-1 ) та Фонду державного майна України, м. Київ ( відповідач-2 )

Третя особа -1: Міська лікарня № 3 м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

Третя особа -2: Міністерство промислової політики України, м. Київ

Про: визнання недійсним переліку та визнання права власності

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокурора : Кріпак Н.В. ( сл. посв. № 180 );

Від позивача: Кулік Т.А. ( дов. від 08.01.09 р. );

Від відповідача-1: Беленкова Н.В. ( дов. №6 від 14.01.09 р. );

Від відповідача-2: Сидоренко О.А. ( дов. № 197 від 23.02.09 р. );

Від третьої особи-1 : Куценко О.М. ( дов. від 09.06.09 р. );

Від третьої особи-2 : не з’явися

СУТЬ СПОРУ :

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради ( позивач ) звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"( відповідач-1 ) та Фонду державного майна України ( відповідач-2 ) про визнання недійсним переліку ФДМУ від 05.11.1998 р. в частині передачі у власність ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"нерухомого майна, а саме: будівлі лікарні та поліклініки, будівлі амбулаторії, будівлі пральні лікарні № 3, будівлі моргу, будівлі дворової вбиральні з вигребом, будівлі гаража на 2 машини; розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артюшенка, 1. Окрім того прокурор просить суд відновити пропущений з поважних причин строк звернення з даною позовною вимогою до суду та визнати право власності на вищезазначене майно за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням заступника прокурора на ту обставину, що оспорюваний перелік ФДМУ в частині передачі вищезазначеного майна у власність ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"суперечить вимогам Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та був прийнятий без врахування рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 р. № 46, яким вищезазначене нерухоме майно було віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська. Про вищезазначені обставини прокуратурі Дніпропетровської області стало відомо за результатами перевірки, що проводилася в березні поточного року.

Дніпропетровська міська рада ( позивач ) в своїх письмових поясненнях підтримала позовні вимоги заступника прокурора з підстав, наведених в позовній заяві.

Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"( відповідач-1 ) проти задоволення позовних вимог заперечувало, зазначаючи у відзиві на позов, що у 1994 р. за участю ФДМУ у відповідності до вимог чинного законодавства України була здійснена приватизація Дніпропетровського державного металургійного заводу ім. Комінтерну, в ході якої відповідно до наказу Міністерства промисловості України від 03.05.1994 р. № 140 було створено Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна". На виконання цього наказу ФДМУ передав новоствореному суб’єкту господарювання 686 об’єктів нерухомого майна ( серед яких і спірні об’єкти нерухомості ). З цього часу право власності ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"ні ФДМУ, ні Міністерством промислової політики ні Дніпропетровською міською радою не оскаржувалося.

Фонд державного майна України ( відповідач-2 ) у відзиві на позов просив суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним переліку ФДМУ від 05.11.1998 р. ( щодо передачі у власність відповідача-1 спірного нерухомого майна ) оскільки цей Перелік відсутній у матеріалах справи про приватизацію ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна". В частині позовних вимог про визнання права власності територіальної громади м. Дніпропетровська на спірні об’єкти нерухомості відповідач-2 не заперечував та зазначив, що оцінка Дніпропетровського державного металургійного заводу ім. Комінтерна та формування статутного фонду ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна" відбувалося у 1994 р. –тобто після віднесення міської лікарні № 3 до комунальної власності м. Дніпропетровська ( відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 р. № 46 ).

Міська лікарня № 3 м. Дніпропетровська ( третя особа -1 ) підтримала позовні вимоги прокурора в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві.

Міністерство промислової політики України ( третя особа-2 ) в своїх письмових поясненнях щодо позову зазначило, що ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна" створено наказом Міністерства промислової політики України від 03.05.1994 р. шляхом корпоратизації Дніпропетровського державного металургійного заводу ім. Комінтерна. Матеріали по корпоратизації в Міністерстві відсутні таким чином Міністерство не може підтвердити чи спростувати передачу спірних приміщень до статутного фонду ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна". Враховуючи вищезазначене, просило суд розглянути справу за відсутністю представників Міністерства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та сторін, господарський суд, -

Рішенням V сесії Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 р. № 46 "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів"на підставі приписів ст.7 Закону УРСР "Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", ст.ст. 32,35 Закону УРСР "Про власність"затверджено перелік об’єктів комунальної власності Дніпропетровської міської ради; серед яких і стаціонар та поліклініка міської лікарні № 3, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артюшенка, 1 ( а.с.15-16 ). Зазначене рішення в установленому законом порядку не скасовувалося, не відмінялося, а тому є дійсним на цей час.

Згідно до наказу Міністерства промисловості України від 03.05.1994 р. № 140 на виконання Указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210 (210/93) "Про корпоратизацію підприємств"та наказу Міністерства економіки України від 27.08.1993 р. № 54 "Про затвердження переліку підприємств, що підлягають корпоратизації"створено ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"шляхом перетворення Дніпропетровського державного металургійного заводу ім. Комінтерна. При цьому оцінка майна Дніпропетровського державного металургійного заводу ім. Комінтерна та формування статутного фонду ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна" відбувалося у 1994 р. –тобто після віднесення міської лікарні № 3 до комунальної власності м. Дніпропетровська ( відповідно до вищезазначеного рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 р. № 46 ) Таким чином, Міністерство промисловості України, приймаючи наказ № 140 ( про створення ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна" ) та ФДМУ, затверджуючи 05.11.1998 р. Перелік нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"; розпорядилися майном ( стаціонаром та поліклінікою міської лікарні № 3, розташованими за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артюшенка, 1), яке належало на праві комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська на підставі вищезазначеного рішення.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України ( ст. 19 Конституції України ).

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності ( ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим –також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції ( ст.24 Закону ). Відповідно до п. 30 ст.26 цього Закону до виключних повноважень міської ради належить ( поміж-іншим ) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом ( ст.60 Закону ).

Загальні положення про право власності наведені у главі 23 Цивільного кодексу України (435-15) . Так відповідно до ст.316 цього Кодексу: правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст цього права складається із права власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном ( ст.317 ). Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом ( ст.318 ). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав ( ст.319 ). Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом ( ст.321 ). У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами ( ст.326 ). У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування ( ст.327 ).

Станом на час прийняття рішення у цій справі право комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська на об’єкти нерухомого майна, а саме: будівлі лікарні та поліклініки, будівлі амбулаторії, будівлі пральні лікарні № 3, будівлі моргу, будівлі дворової вбиральні з вигребом, будівлі гаража на 2 машини; розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артюшенка, 1; не скасоване в установленому законом порядку; а тому виключно Дніпропетровська міська рада ( як законний власник цього майна ) має право здійснювати володіння, користування та розпорядження цим майном відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі і приймати рішення щодо передачі цього приміщення з балансу однієї особи до іншої .

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що включаючи вищезазначені об’єкти до переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"; ФДМУ незаконно ( в порушення вищенаведених правових норм ) розпорядився майном, яке належало на праві комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська; атому позовні вимоги заступника прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі. З тих же підстав заперечення відповідача-1 суд оцінює критично. Приймаючи це рішення, господарський суд поновлює право комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська на вищезазначені об’єкти нерухомого майна, яке було порушено внаслідок незаконних дій ФДМУ та Міністерства промислової політики України під час приватизації ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна".

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) ; Цивільного кодексу України (435-15) ; ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

1. Відновити пропущений з поважних причин строк звернення з даною позовною вимогою до суду .

2. Визнати недійсним перелік ФДМУ від 05.11.1998 р. в частині передачі у власність ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна"нерухомого майна, а саме: будівлі лікарні та поліклініки, будівлі амбулаторії, будівлі пральні лікарні № 3, будівлі моргу, будівлі дворової вбиральні з вигребом, будівлі гаража на 2 машини; розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артюшенка, 1.

3. Визнати за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради право комунальної власності на будівлі лікарні та поліклініки, будівлю амбулаторії, будівлю пральні лікарні № 3, будівлю моргу, будівлю дворової вбиральні з вигребом, будівлю гаража на 2 машини; розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артюшенка, 1.