7/48 Про стягнення суми заборгованості за спожиту активну електроенергію - 30.06.2009 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" м. Горлівка в особі структурної одиниці "Макіївський об’єднаний район електричних мереж" м. Макіївка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" м. Торез про стягнення суми боргу за активну електроенергію у розмірі 7 156 грн. 74 коп., суми боргу за реактивну електроенергію у розмірі 172 грн. 78 коп., суми перевищення договірних величин у розмірі 57 725 грн. 88 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №7425-64 від 26.03.2004р. з додатковими угодами та додатками; рахунки за електроенергію за січень 2009р.; розписки відповідача; рахунок №30/7425.120334 від 25.02.2009р., №30/7425.123108 від 25.02.2009р.; повідомлення б/н від 25.02.2009р.; рахунки на ПДВ за жовтень-листопад 2008р.; претензію №1805 від 25.02.2009р.

У поясненнях №2784 від 31.03.2009р. позивач зазначив, що позовні вимоги складаються з: боргу за спожиту активну електроенергію за січень 2009р. – 7 156, 74 грн., боргу за спожиту реактивну електроенергію за січень 2009р. – 172, 78 грн., за перевищення договірних величин (ПДВ) за вересень-грудень 2008р. – 57 725, 88 грн.

У запереченнях на відзив б/н від 15.04.2009р. позивач посилається на той факт, що відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України №554 від 23.10.2008р., відповідач повинен був повідомити наявних (відомих) кредиторів, у тому числі ВАТ "Донецькобленерго", про створення ліквідаційної комісії персонально у письмовій формі, проте такого повідомлення від відповідача позивач не отримував. Про наявність спірної заборгованості за перевищення договірних величин відповідач був обізнаний з огляду на той факт, що рахунки відповідачем отримані своєчасно, про що свідчить відповідний підпис на кожному рахунку. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У поясненнях №3665 від 12.05.2009р. позивач зауважив, що договірні величини електроспоживання у спірний період сторонами скориговані не були у встановленому законодавством порядку, а відповідачу листом №4955 від 01.10.2008р. було повідомлено про відмову у коригуванні (збільшенні) договірних величин електроспоживання.

У відзиві б/н від 31.03.2009р. та у судових засіданнях відповідач суму боргу за електроенергію визнав у сумі 7 156, 74 грн. – за активну електроенергію, у сумі 172, 78 грн. – за реактивну електроенергію, проти стягнення суми за перевищення договірних величин у розмірі 57 725, 88 грн. заперечив, посилаючись на той факт, що відповідач знаходиться в стадії ліквідації.

У судовому засіданні 16.04.2009р. відповідач повідомив, що перевищення договірної величини не було, оскільки вважає такі величини за спірний період скоригованими (збільшеними).

У відзиві №290 від 12.04.2009р. відповідач зазначив, що позивач своїми діями шляхом виставлення рахунків на передплату скоригованої величини погодився на таку величину електроспоживання скоригувати (збільшити), а відповідач в свою чергу сплатив виставлені позивачем рахунки. Також відповідач зазначив, що повідомлення про його ліквідацію було надруковано у офіційних засобах масової інформації – газеті "Голос України" №212(4462) 06.11.2008р. та було надано строк для заяви кредиторських вимог до 06.01.2009р., а позивач у зазначений строк не звернувся до нього із відповідними кредиторськими вимогами.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (z0417-96) (далі по тексту ПКЕЕ) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила (z0417-96) регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №7425-64 від 26.03.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що він є дійсним до 31.12.2004р. та може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його дії за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Відповідно до додаткової угоди №4 до Договору, підписаної обома сторонами без зауважень та скріпленої печатками обох підприємств, строк дії договору продовжено до 31.12.2006р.

Сторони у судовому засіданні пояснили, що інших додаткових до договору не укладалось.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що сторонами здійснені конклюдентні дії, направлені на продовження дії договору, у тому числі, й на час виникнення заявлениї у позові вимог.

У судовому засіданні сторони пояснили, що на спірний об’єкт будь-якого іншого договору між ними не укладено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом 2005-2008 років та у спірний період споживав електричну енергію саме у відповідності до приписів чинного законодавства при наявності договору про постачання електричної енергії №7425-64 від 26.03.2004р. та здійснював необхідні розрахунки, передбачені умовами цього договору та вищевказаними нормативно-правовими актами.

Надання постачальником споживачу послуг з електропостачання в спірний період підтверджений матеріалами справи, зокрема відповідними актами прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2008р. – січень 2009р., які є додатками до Договору, про що зроблена відповідна відмітка на самих актах. Зазначені акти підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками обох підприємств. Також відповідна відмітка з посиланням на номер договору 647 "в" міститься на виставлених позивачем відповідачу рахунках за вказаний період.

В судовому засіданні досліджені оригінали вказаних вище документів. Таким чином, судом в якості належних доказів приймаються акти прийняття-передавання товарної продукції, які є додатками до Договору та рахунки на оплату електроенергії за спірний період. До того ж, діючим законодавством заборонений відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання.

Також надання послуг з електропостачання протягом 2005-2008 років та у січні 2009р. саме за договором №7425-64 підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними позивача та відповідача за період з січня 2005р. по січень 2009р., які містять посилання на номер Договору на них.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263 (z0508-98) , накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , податкова накладна є звітним, а також одночасно розрахунковим документом, яка виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (рахунки на сплату). Водночас, факт поставки електроенергії додатково підтверджено вказаними вище податковими накладними, виданими протягом 2008 року, які подано згідно приписів пункту 7.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) за першою подією – за фактом передачі продукції.

Належність зазначених податкових накладних до предмету спору перевірена судом (містять посилання на укладений між сторонами Договір), до того ж, податкові накладні надали сторонам право на включення в податковий кредит витрат по сплаті податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірний період Договір №7425-64 був чинним, а електрична енергія постачалась позивачем відповідачу саме на підставі цього договору та відповідно до його умов.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку та оплати електричної енергії передбачено сторонами у розділі 7 Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних обов’язків щодо оплати спожитої електроенергії, позивач просить стягнути з відповідача борг за спожиту активну електроенергію за січень 2009р. у сумі 7 156, 74 грн. та борг за реактивну електроенергію за січень 2009р. в сумі 172, 78 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у січні 2009р. позивач свої зобов’язання з електропостачання виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію на суму 15 657, 92 грн. та реактивну електроенергію на суму 260, 96 грн., що підтверджено відповідним актом прийому-передачі електроенергії за січень 2009р., підписаним обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств та визнано представниками обох сторін у судових засіданнях.

На підставі викладеного, у відповідності до умов Договору та додатку №5 "Порядок розрахунків", в редакції від 17.12.2007р., до Договору, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки за січень 2009р., про отримання яких свідчить наявна в матеріалах справи розписка із підписом представника відповідача та проти чого відповідач не заперечує.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати спожитої електроенергії у січні 2009р. належним чином не виконав, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за активну електроенергію у сумі 7 156, 74 грн. і за реактивну електроенергію у сумі 172, 78 грн., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем у повному обсязі та підлягає стягненню.

Також позивач, посилаючись на перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання за перевищення договірних величин за вересень-грудень 2008р. та несплату останнім рахунків за перевищення договірних величин, просить стягнути в примусовому порядку з ДВАТ "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" 57 725, 88 грн.

Порядок узгодження та визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначений сторонами у розділі 5 Договору.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ (z0417-96) ( в редакції, що діяла у спірний період) передбачено, що договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за (Додаток №13 "Обсяги постачання електроенергії споживачу та субспоживачу" до Договору (п.5.1 Договору).

Відповідно до п.5.2 Договору, договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні: заявленої споживачем згідно з п.5.1 цього Договору – у разі відчутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі вимокання боргових зобов’язань та проведення поточних платежів у визначені терміни; забезпеченої обсягом попередньої оплати споживача; передбаченому кошторисом доходів та видатків на оплату спожитої електроенергії – для установ та організацій, що фінансуються з бюджету. Договірні (граничні) величини доводяться постачальником електричної енергії до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід’ємною частиною цього договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахунковому періоду. За підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії та відповідно здійснюється коригування договірної величини рівня електричної потужності.

Пунктом 11 Порядку постачання електроенергії споживачам (441-99-п) встановлено, що Граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.2 ПКЕЕ (z0417-96) ( в редакції, що діяла у спірний період), узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Відповідно до умов Договору та Додатку "Договірні величини споживання електричної енергії" на 2008р. до Договору, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками обох сторін, договірна величина споживання електричної енергії на вересень 2008р. становить 30 тис. кВт/год, на жовтень 2008р. – 20 тис. кВт/год, на листопад 2008р. – 20 тис. кВт/год, на грудень 2008р. – 20 тис. кВт/год.

Згідно абз.1 п.4.4 ПКЕЕ (z0417-96) (і редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Листами від 24.09.2008р., від 25.09.2008р. та від 22.12.2008р. відповідач звертався до позивача із заявою скоригувати (збільшити) договірну величину електроспоживання на вересень 2008р. до 65 000 кВт/год., на листопад 2008р. – до 36 190 кВт/год., на грудень 2008р. – до 75 000 кВт/год.

Позивач є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (ліцензія серії АБ №220561).

Відповідно до п.4.4 ПКЕЕ (z0417-96) (абзаци 3-7), постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідачу письмовими повідомленнями було відмовлено у коригуванні (збільшенні) договореної величини на вересень 2008р. у зв’язку із несплатою попередньої оплати заявленого об’єму електроспоживання, на листопад 2008р. – у зв’язку з несплатою рахунку на суму 18 393, 99 грн., на грудень 2008р. – у зв’язку з тим, що відповідач не виконував умови договору.

Із заявами щодо коригування договірної величини (збільшення) на жовтень 2008р. відповідач до позивача не звертався, що також підтверджено наявним в матеріалах справи листом б/н, доданим до клопотання позивача від 27.05.2009р. і іншого відповідачем не доведено.

Посилання відповідача на той факт, що виставлені рахунки позивача на передплату заявленої до коригування величини електроспоживання сплачені, у зв’язку з чим ці величини вважаються скоригованими судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Шляхом оцінки представлених сторонами документів, у тому числі платіжних доручень, доданих відповідачем до клопотання б/н від 27.05.2008р. в підтвердження оплати виставлених позивачем рахунків суд дійшов висновку, що зазначені платіжні доручення не можуть бути належним доказом сплати саме рахунків на коригування за період вересень-грудень 2008р., оскільки такі платіжні доручення містять напис "за активну ел.енергію", тоді як рахунки позивачем виставлені на коригування договірної величини електропостачання активної ел.енергії. Інших доказів сплати рахунків на коригування договірної величини електропостачання відповідачем не надано і іншого не доведено.

Крім того, згідно матеріалів справи та пояснень представників сторін у судовому засіданні, Договором не передбачена попередня оплата.

Письмове повідомлення про коригування (збільшення) договірних величин, передбаченого приписами п.4.4 ПКЕЕ (z0417-96) , позивачем відповідачу не направлялось.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач та позивач не скоригували (не збільшили) у встановленому чинним законодавством порядку договірні величини електроспоживання на вересень – грудень 2008р.

Таким чином, договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до умов Договору та приписів чинного законодавства, є узгодженою в редакції Додатку "Договірні величини споживання електричної енергії" на 2008р. до Договору, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками обох сторін, та відповідно складає:

- на вересень 2008р. 30 тис. кВт/год;

- на жовтень 2008р. 20 тис. кВт/год;

- на листопад 2008р. 20 тис. кВт/год;

- на грудень 2008р. 20 тис. кВт/год; і іншого сторонами не доведено.

Відповідно до актів прийому-передавання товарної продукції за вересень-грудень 2008р., підписаних обома сторонами без зауважень, відповідач спожив:

- у вересні 2009р. 60 480 кВт/год електричної енергії;

- у жовтні 2008р. 23 760 кВт/год електричної енергії;

- у листопаді 2008р. 36 720 кВт/год електричної енергії;

- у грудні 2008р. 70 560 кВт/год електричної енергії;

що не спростовано представником відповідача у судовому засіданні. Зазначений об’єм фактично спожитої електроенергії відповідач сплатив в повному обсязі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи та представниками сторін у судовому засіданні.

Пунктом 4.2.2 Договору сторонами передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням електричної енергії 50000 кВт/год і більше.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.2.2 ПКЕЕ (z0417-96) ( в редакції, що діяла у спірний період), за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням електричної енергії 50000 кВт/год і більше.

Враховуючи наведене, позивач, посилаючись на той факт, що відповідач перевищив договірні величини споживання електричної енергії у вересні 2008р. на 30 480 кВт/год, у жовтні 2008р. на 3 760 кВт/год, у листопаді 2008р. на 16 720 кВт/год, у грудні 2008р. на 50 560 кВт/год, виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату вартості надмірно спожитої електричної енергії, а саме, рахунки №30/7425,120324 від 25.02.2009р. на суму 16 279, 37 грн., №30/7425 за жовтень 2008р. на суму 2 114, 62 грн., №30/7425 за листопад 2008р. на суму 9 774, 51 грн., №30/7425.123108 від 25.02.2009р. на суму 29 557, 38 грн., отримання яких підтверджено наявними в матеріалах справи розписками та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Згідно п.10 Додатку №5 "Порядок розрахунків" до Договору в редакції Додаткової угоди до Договору від 17.12.2007р., розрахунки за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

У зв’язку із несплатою відповідачем виставлених рахунків, позивач звернувся з претензією №1805 від 25.02.2009р. на спірну суму, про направлення якої свідчить наявна в матеріалах справи поштова квитанція №2675 від 25.02.2009р.

Відповідач зазначені вище рахунки не сплатив, вважає, що перевищення споживання електричної енергії не було у зв’язку з наявністю факту коригування (збільшення) між сторонами договірних величин за спірний період.

У розділі 2 Договору закріплено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Враховуючи те, що судом встановлена відсутність здійснення факту коригування (збільшення) договірних величин сторонами у спірний період, заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

З урахуванням вищевикладеного, шляхом оцінки матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що відповідач у вересні – грудні 2008р. перевищив договірні величини електроспоживання, виставлені рахунки на оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за вересень – грудень 2008р. не сплатив, у зв’язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 57 725, 88 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом не прийняті до уваги посилання відповідача щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з вимогою стягнути 57 725, 88 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за період вересень – грудень 2008р., оскільки позивач не звернувся до ДВАТ "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" з відповідними кредиторськими вимогами у встановлений в газеті "Голос України" №212(4462) 06.11.2008р. строк для подачі заяви кредиторських вимог – до 06.01.2009р. у зв’язку з нижчевикладеним.

Як зазначено у резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002р. (v015p710-02) у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України №554 від 23.10.2008р. (v0554644-08) припинено діяльність Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" Донецької області шляхом його ліквідації та створена комісія з ліквідації.

Згідно п.2 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу (435-15) .

Пунктом 4 цієї ж статті встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Статтею 60 Господарського кодексу України передбачено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (пункти 1-3 цієї статті).

Відповідно до вказаних вище приписів відповідачем в газеті "Голос України" №212(4462) 06.11.2008р. було опубліковано оголошення про ліквідацію ДВАТ "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" із зазначенням, що претензії кредиторів приймаються в строк до двох місяців з дня опублікування оголошення (до 06.01.2009р.).

У зв’язку з тим, що ВАТ "Донецькобленерго" не звернулось до ліквідаційної комісії з кредиторськими вимогами і відповідно не увійшло до реєстру кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу, відповідач вважає, що заявлені до стягнення позовні вимоги за перевищення договірної величини задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи, зокрема з п.4.3 Наказу Міністерства вугільної промисловості України №554 від 23.10.2008р. (v0554644-08) вбачається, що голова ліквідаційної комісії ДВАТ "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" повинен повідомити персонально у письмовій формі наявних (відомих) кредиторів про його ліквідацію.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень представників сторін, позивач не отримував від відповідача відповідного письмового повідомлення про ліквідацію ДВАТ "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин", проте був повідомлений про ліквідацію цього підприємства у передбаченому чинним законодавством порядку – через офіційні засоби масової інформації.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У зв’язку з невиконанням ДВАТ "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" взятих на себе за Договором зобов’язань, ВАТ "Донецькобленерго" в особі СО "Макіївський об’єднаний район електричних мереж" звернулось до суду за захистом свого порушеного права, яке порушено з моменту несплати поставленої електроенергії у встановленому чинним законодавством та умовами Договору порядку.

Ані господарський ані цивільний кодекси не обмежують право кредитора у випадку добровільної ліквідації боржника звертатися до суду з позовом про стягнення суми грошових вимог з боржника.

Відповідно до довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №965496-965499 станом на 24.03.2009р., датою реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи ДВАТ "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" є 02.12.2008р., а стан юридичної особи – "в стані припинення".

Таким чином, на час розгляду спору, відповідача ДВАТ "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридичну особу.

Пункт 3 ст. 61 Господарського кодексу України та п.4 ст. 112 Цивільного кодексу України містять вичерпний перелік вимог кредитора, які вважаються погашеними, а саме: претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується.

Враховуючи вищенаведене, заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог лише у зв’язку з тим, що він знаходиться у стані ліквідації, позивач із заявленими вимогами у позові до ліквідаційної комісії у встановлений двомісячний термін (до 06.01.2009р.) не звертався та не ввійшов до реєстру кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу, судом до уваги не приймаються.

До того ж, відповідно до п.3 ст. 112 Цивільного кодексу України, вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій України" суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.

Таким чином, враховуючи той факт, що заявлена до стягнення заборгованість відповідача перед позивачем доведена матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 15, 105, 112, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 60, 61, 67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року (575/97-ВР) , Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (z0417-96) , Порядку постачання електроенергії споживачам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441 (441-99-п) , Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка в особі структурної одиниці "Макіївський об’єднаний район електричних мереж" м.Макіївка до Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" м.Торез про стягнення суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 7 156 грн. 74 коп., за реактивну електроенергію у розмірі 172 грн. 78 коп., за перевищення договірних величин у розмірі 57 725 грн. 88 коп. задовольнити.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" (86616, Донецька область, м.Торез, вул..Широка, 8, ЄДРПОУ 00180338, ІПН 001803305243, р/р 26007301460111 в ПІБ у м.Торезі, МФО 334282) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці "Макіївський об’єднаний район електричних мереж" (86102, Донецька область, м.Макіїхвка, вул..Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р зі спеціальним режимом використання 260363011372 в філії ДОУ ВАТ "Державний Ощадбанк України", МФО 335106) заборгованість за активну електроенергію у сумі 7 156 грн. 74 коп.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" (86616, Донецька область, м.Торез, вул..Широка, 8, ЄДРПОУ 00180338, ІПН 001803305243, р/р 26007301460111 в ПІБ у м.Торезі, МФО 334282) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці "Макіївський об’єднаний район електричних мереж" (86102, Донецька область, м.Макіїхвка, вул..Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, п/р 26000141018400 і АКЦ КОМ.ЙНН. ОВ БАНК "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005) заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 172 грн. 78 коп.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" (86616, Донецька область, м.Торез, вул..Широка, 8, ЄДРПОУ 00180338, ІПН 001803305243, р/р 26007301460111 в ПІБ у м.Торезі, МФО 334282) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці "Макіївський об’єднаний район електричних мереж" (86102, Донецька область, м.Макіїхвка, вул..Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р зі спеціальним режимом використання 260363011372 в філії ДОУ ВАТ "Державний Ощадбанк України", МФО 335106) 57 725 грн. 88 коп. за перевищення договірних величин електроспоживання.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин" (86616, Донецька область, м.Торез, вул.Широка, 8, ЄДРПОУ 00180338, ІПН 001803305243, р/р 26007301460111 в ПІБ у м.Торезі, МФО 334282) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці "Макіївський об’єднаний район електричних мереж" (86102, Донецька область, м.Макіїхвка, вул..Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, п/р 26000141018400 і АКЦ КОМ.ЙНН. ОВ БАНК "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005) державне мито у сумі 650 грн. 55 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.