910/1044/23 Про стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки за договором поставки продукції - 20.12.2023 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1044/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя- Баранов Д.О.)

від 07.06.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Буравльов С.І., Євсіков О.О.)

від 11.09.2023

у справі №910/1044/23

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа"

про стягнення 9 091 917,55 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Сидорчук Я.О.

відповідача - Литвин В.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" (далі - ТОВ "АнВа") про стягнення 9 091 917,55 грн, з яких: 5 120 226,86 грн пені та 3 971 690,69 грн штрафу, що були нараховані позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 205/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, зокрема, в частині строків поставки товару.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.06.2022 керівник відповідача отримав заявку позивача від 09.06.2022 № 78/8/2-681 (відмітка на звороті), про необхідність поставки товару: в кількості 8 000 комплектів у строк до 31.07.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 15.08.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 31.08.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 15.09.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 30.09.2022. Проте, товар визначений заявкою позивача, був поставлений відповідачем з порушенням строків поставки, у зв`язку з чим, позивачем у відповідності до пункту 7.3 договору було здійснено нарахування пені та штрафу за порушення строків поставки товару.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №910/1044/23 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 1 536 068,05 грн пені, 1 191 507,20 грн штрафу. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. Рішення мотивоване тим, що позивач правомірно нарахував штрафні санкції за порушення укладеного між сторонами договору. У той же час, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом враховуючи, відсутність в матеріалах справи понесених позивачем збитків від неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань (прострочення поставки товару), відсутність зауваження щодо якості поставленого товару з боку позивача, та враховуючи загальну кількість замовленого замовником та поставленого учасником товару по відношенню до термінів забезпечення випуску (пошиття) продукції, то прострочення термінів поставки товару не є надмірно великим, на відміну від розміру заявленої неустойки.

Судом також враховано майновий стан відповідача та значущість підприємства та обставини виконання договору відповідачем в період воєнного стану пов`язаного з агресією російської федерації проти України.

При цьому, місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача про звільнення від відповідальності у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення про настання таких обставин іншу сторону у строк, передбачений договором, а сертифікат Вінницької торгово-промислової палати щодо дії форс-мажорних обставин був виданий лише 27.12.2022 та не доводить неможливість виконання умов договору у погоджений сторонами строк.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №910/1044/23 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №910/1044/23, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволення позовних вимог скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3.2. Підставою касаційного оскарження Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №910/16969/20 (щодо застосування статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України).

3.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "АнВа" проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, зазначаючи при цьому, що фактичні обставини справи, аргументи, доводи та докази, якими сторони обґрунтовували заяву про зменшення штрафних санкцій - є різними, що і пояснює протилежність висновків судів у справі №910/16969/20 та у справі, що переглядається. Також відповідач подав пояснення, відповідно до якого підтримав свою позицію та просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, водночас, враховуючи роль позивача на сучасному етапі боротьби за територіальну цілісність, суверенітет та незалежність, а також аналіз минулих та поточних господарських взаємовідносин сторін просив розподілити судові витрати за подання касаційної скарги порівну між позивачем та відповідачем.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АнВа" (учасник) відповідно до Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (зі змінами) 16.05.2022 укладено договір № 205/ВЗЗ-2022, за умовами якого учасник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку № 1 до цього договору (специфікації).

Додатком № 1 до договору (специфікації) передбачено, що найменування товару (асортимент): формений одяг (ДК 021:2015-18110000-3-(костюм літній польовий) (далі - товар). Загальна кількість товару - 40 000 комплектів.

Відповідно до пункту 3.1 ціна договору складає 59 599 200,00 грн (п`ятдесят дев`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті грн нуль копійок) у тому числі податок на додану вартість 20 % - 9 933 200,00 грн.

В пункті 5.1 договору сторони погодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти 3078@ngu.gov.ua на електронну пошту учасника tov-anva@ukr.net, вказану у розділі 13 цього договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

У випадку корегування інформації, яка визначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: АДРЕСА_1, м. Львів, м. Одеса, м. Дніпро та інші міста згідно заявок замовника (пункт 5.2 договору).

Підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 договору передбачено, що учасник зобов`язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим договором.

Згідно із пунктом 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) , а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим договором.

За умовами пункту 7.3 договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи не надання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022 (пункт 10.1 договору).

Згідно із пунктом 11.8 договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 13 цього договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а учасник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту учасника, вказану у розділі 13 цього договору; передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання учасником).

Відповідач 16.06.2022 отримав заявку позивача від 09.06.2022 № 78/8/2-681 (відмітка на звороті) про необхідність поставки товару: в кількості 8 000 комплектів у строк до 31.07.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 15.08.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 31.08.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 15.09.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 30.09.2022.

Товар, визначений заявкою позивача від 09.06.2022 № 78/8/2-681, поставлений відповідачем з порушенням строків, що підтверджується видатковими накладними, залученим до матеріалів справи.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензією від 06.01.2023 № 78/8/2-47 про сплату пені в розмірі 5 120 226,86 грн та штрафу в розмірі 3 971 690,69 грн за порушення строків поставки товару (цінний лист з описом вкладення штрихкодовий ідентифікатор № 0408033400658).

Вказану вимогу відповідачем не виконано, відповідно пеню та штраф сплачено не було.

Несвоєчасне виконання своїх зобов`язань відповідач обґрунтував тим, що укладаючи договір ТОВ "АнВа" не знало та не могло знати, що війська російської федерації з 15.06.2022 почнуть системний артилерійський, ракетний обстріл та обстріл з ракетних систем залпового вогню території громади, де розташовані виробничі потужності підприємства, фактично створивши умови за яких сигнал повітряної тривоги звучатиме в середньому 8-9 разів за добу, а в виробничий час 5-6 разів, що унеможливлюють нормальну (штатну) виробничу діяльність. Прострочення поставки товару відбулося у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, що підтверджується Сертифікатом Вінницької торгово-промислової палати № 0500-22-1987 від 27.12.2022. Про настання форс-мажорних обставин було повідомлено замовника листом № 174 від 17.06.2022 з вказівкою на те, що вказані обставини виникли 15.06.2022 та мають негативний вплив на виконання зобов`язань ТОВ "АнВа" за договором, впливаючи на терміни його виконання, а також про те, що докази виникнення таких обставин будуть надані учасником у відповідності до умов договору.

Сертифікат Вінницької торгово-промислової палати № 0500-22-1987 від 27.12.2022 було надіслано замовнику на електронну пошту разом із супровідним листом № 339 від 28.12.2022, в якому також містилась пропозиція укласти додаткову угоду до договору з продовженням строку постачання.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Предметом оскарження в суді касаційної інстанції є рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції в частині висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "АнВа" про зменшення розміру пені та штрафу на 70% від заявленої у позові суми.

5.3. Главою 24 Господарського кодексу України (436-15) загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

5.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 Цивільного кодексу України.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

5.5. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.6. Верховний Суд у постанові від 08.06.2023 у справі №917/5/22 зазначив, що неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

5.7. У зазначеній вже постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

5.8. Відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.9. Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України на 90%.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначав про наступні обставини:

- відсутність у позивача збитків від прострочення ТОВ "АнВа" виконання зобов`язання;

- ступінь виконання зобов`язання боржником;

- незначність прострочення поставки товару;

- майновий стан сторін;

- вжиття відповідачем заходів для виконання зобов`язань;

- причини, що призвели до неналежного виконання зобов`язань (порушення строку поставки) є зокрема, артилерійські, ракетні та РСЗВ обстріли території, де розташовані виробничі потужності ТОВ "АнВа", які й, в свою чергу, мали згубний вплив на виробничу діяльність товариства, спровокували зрив усіх виробничих процесів, збій в діяльності товариства, що вдарило по виконанню товариством усіх його господарських зобов`язань. Оцінити негативні втрати підприємства від цих обставин наразі складно, проте, підприємство завжди намагалось та намагається виконати взяті на себе зобов`язання (хоч і з прострочкою), та ніколи не відмовлялось від взятих на себе зобов`язань (товар було постачено у серпні-грудні 2022 року, тобто, поставку виконано в межах строку дії договору).

Позивач, в свою чергу, заперечив щодо зменшення розміру штрафних санкцій, вказуючи наступне:

- аргументи відповідача про відсутність у позивача збитків внаслідок прострочення виконання зобов`язань є безпідставним;

- весь товар визначений договором відповідачем поставлено із суттєвим порушенням строків;

- неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань призвело до суттєвих ускладнень в речовому забезпеченні особового складу територіальних управлінь, з`єднань, військових частин і підрозділів Національної гвардії України, задіяних у виконанні завдань з оборони України, захисту безпеки населення на інтересів держави в умовах триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації;

- відповідачем не надано суду доказів наявності збиткового фінансового результату чи заборгованості з виплати заробітної плати працівникам.

5.11. Суди першої та апеляційної інстанцій, надаючи оцінку доводам сторін в сукупності з встановленими фактичними обставинами справи та поданими доказами, дійшли висновку про можливе часткове задоволення заяви відповідача про зменшення заявленої до стягнення суми пені.

При вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій судами враховано відсутність в матеріалах справи понесених позивачем збитків від неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань (прострочення поставки товару).

Крім того, судами встановлено, що відповідачем хоча із простроченням, але виконано договірні зобов`язання в повному обсязі та здійснено поставку товару, зауваження щодо якості товару з боку позивача відсутні.

Також, враховуючи загальну кількість замовленого замовником та поставленого учасником товару по відношенню до термінів забезпечення випуску (пошиття) продукції, то прострочення термінів поставки товару не є надмірно великим, на відміну від розміру заявленої неустойки.

Судами враховано, що наявною в матеріалах справи довідкою за вих. 46 від 24.02.2023 підтверджується, що ТОВ "АнВа" має виробничі потужності для пошиття продукції за договорами № 199/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, № 200/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, № 201/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, № 205/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, № 218/ВЗЗ-2022 від 19.05.2022, № 219/ВЗЗ-2022 від 19.05.2022, № 274/ВЗЗ-2022 від 13.06.2022, які знаходяться в Миколаївській області за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська, 289 Б. Виробничі потужності складаються з обладнання, устаткування в загальній кількості 269 одиниць, відповідно до наведеного в таблиці переліку.

В якості підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, судами також взято до уваги, що починаючи з 15.06.2022 в Миколаївській області та, зокрема, в м. Вознесенськ (на території Вознесенської міської територіальної громади) кількість ракетних, артилерійських обстрілів та обстрілів із РСЗВ різко збільшилась в порівнянні з попереднім періодом, зокрема, починаючи з 15.06.2022 щодоби кількість таких обстрілів та оголошених повітряних тривог протягом доби становить в середньому 8-9 разів, а протягом робочого часу відповідно 5-6 разів, кожна в середньому тривалістю більше півтори години, про що свідчить наявний в матеріалах лист Вознесенської районної військової адміністрації від 26.12.2022 № 1341/02.02-23/11.

Крім того, судами також враховано майновий стан відповідача та значущість підприємства, зокрема, на підтвердження наявності на підприємстві найманих працівників та витрат на оплату їх праці відповідачем надано податкову звітність за четвертий квартал 2022 року, а також, повідомлено, що середня чисельність працівників на підприємстві на даний час, порівняно з минулим періодом, майже не змінилась, та підприємство намагається зберегти трудовий колектив.

Судами встановлено, що ТОВ "АнВа" за три останні звітні місяці 2022 року нараховано доходу працівникам товариства в сумі: 1 309 586,44 грн (жовтень) + 1 291 470,96 грн (листопад) + 1 422 098,08 грн (грудень) = 4 023 155,48 грн. Відповідно, середньомісячні витрати на оплату праці становлять 4 023 155,48 грн : 3 міс. = 1 341 051, 83 грн.

Щомісячне відрахування ЄСВ: 273 527,68 грн (жовтень) + 269 545,14 грн (листопад) + 297 540,14 грн (грудень) = 840 612,96 грн, що в середньому за місяць становить 840 612,96 грн : 3 міс. = 280 204,32 грн.

Заборгованість перед контрагентами становить: 73 830 846,61 грн.

Основні фонди у вигляді швейного обладнання, фактично, забезпечують випуск (пошиття) продукції, реалізація якої дозволяє підприємству існувати далі.

Підприємство не має можливості диверсифікації виробництва, воно не здатне виробляти будь-що інше, окрім, вузького спектру швейних виробів, не має досвіду в інших галузях виробництва чи в інших напрямках господарської діяльності.

Зникнення будь-якого з двох компонентів (наприклад, працівників - через неможливість виплачувати заробітну плату; швейного обладнання - через звернення на нього стягнення), які в сукупності забезпечують діяльність ТОВ "АнВа", призведе до припинення існування підприємства, та відповідно неможливості в подальшому здійснювати забезпечення випуску (пошиття) продукції, що й на даний час потребують на Сили Оборони України.

При цьому, судами враховано, що відповідачем з метою мінімізації негативних наслідків для виконання договірних зобов`язань, вживались дії шляхом направлення письмових запитів (копії яких наявні в матеріалах справи) до осіб, які потенційно могли б виробити/поставити у строк, необхідний замовнику товар.

5.11. Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки; довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання; неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора; господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення; закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення; чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи; обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодекс України (436-15) вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодекс України (435-15) виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення.

Такі правові висновки щодо застосування вказаних норм Господарського кодексу України (436-15) та Цивільного кодексу України (435-15) зроблено Верховним Судом у постановах від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17.

Тобто при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського процесуального кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236- 238 Господарського процесуального кодексу України). Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

5.12. Стаття 86 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

5.13. Виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи вбачається, що така оцінка була проведена судами попередніх інстанцій, а відповідна мотивація викладена в оскаржуваних судових рішеннях. Ця мотивація співпадає із усталеними підходами, які склалися в судовій практиці при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки і протилежні доводи касаційної скарги у цій частині є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, оскільки не врахували висновки про застосування цих норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на те, що висновки у зазначеній справі судом зроблено за наявності інших фактичних обставин, так суди обох інстанцій відмовили у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки, з поміж іншого, відповідач взяв на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами здійснити поставку палива, а неналежне виконання умов договору (з 10 830 т палива за договором, поставлено лише 2 706,423 т) мало негативний вплив на обороноздатність країни та репутацію Міністерства; зобов`язання з поставки мало бути виконано ще у 2019 році; відповідач не надав доказів звернення до інших постачальників палива з метою належного виконання своїх зобов`язань за договором тощо.

За таких обставин, а також враховуючи, що зменшення неустойки є правом суду, яке він реалізує з урахуванням конкретних обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність зменшення розміру пені на 70%.

З огляду на наведене, Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.

Водночас колегія суддів зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до незгоди його із наданою судами оцінкою обставин справи та вказують на переоцінку доказів у справі, що суперечить положенням статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. За загальним правилом, відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів, враховуючи зазначене, а також клопотання ТОВ "АнВа", вважає за можливе клопотання товариства задовольнити та розподілити судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, порівну між позивачем та відповідачем.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №910/1044/23 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, 3, ідентифікаційний код 03058052) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 95 465 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн 13 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

4. Доручити видати наказ Господарському суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко