910/1054/23 Про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки товару за договором поставки продукції - 20.12.2023 Прийняття

(2) нездійснення поставки товару у визначений сторонами строк стався внаслідок обставин, що знаходилися поза розумним контролем відповідача. Зокрема відповідач зазначив, що з 15.06.2022 російською федерацією розпочато систематичні артилерійські, ракетні обстріли та обстріли з реактивних систем залпового вогню району знаходження виробничих потужностей ТОВ "АнВа" (м. Вознесенськ) (що негативно вплинуло на виробничий процес та унеможливило планову господарську діяльність через необхідність реагування на оголошувані сигнали повітряної тривоги шляхом зупинення виробничих процесів), у зв`язку з чим своєчасно поставити товар, обумовлений договором, відповідач не зміг, що підтверджується листами Вознесенської районної військової адміністрації від 26.12.2022 №1341/02.02-23/11 та від 22.03.2023 №221/02.02-23/11, листом Вознесенського РУ ГУ ДСНС України в Миколаївській області від 15.02.2023 №27/340 та сертифікатом №0500-22-1986 про форс-мажорні обставини, виданим Вінницькою торгово-промисловою палатою;

(3) 17.06.2022 листом відповідач повідомив позивача про настання з 15.06.2023 форс-мажорних обставин, які впливають на терміни виконання зобов`язань за договором;

(4) відповідач вживав заходів для належного виконання зобов`язань та мінімізації негативних наслідків для зобов`язання від впливу форс-мажорних обставин. А саме, повідомив про направлення запитів до осіб, які потенційно могли виробити/поставити в передбачений договором строк необхідний замовнику товар (ТОВ "Дрімм Текс" (від 21.06.2022 №185), ТОВ "Швейна фабрика "Євроспецкомплект" (від 21.06.2022 №186), ПП "Ален Бізнес" (від 05.07.2022 №190), ТОВ "Ольстер" (від 29.07.2022 №208), ТОВ "Мастер 7" (від 15.08.2022 №219), ПП "Ален Бізнес" (від 19.09.2022 №243). Проте у відповідь на ці запити підприємства повідомили про неможливість виготовлення текстильних виробів через відсутність вільних виробничих потужностей, браку працівників через воєнні дії;

(5) внаслідок настання форс-мажорних обставин та, відповідно, неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором, ТОВ "АнВа" вжило всіх можливих заходів для вирішення проблем з поставкою необхідного замовнику товару у визначені строки, тобто його поведінка була спрямована на виконання договору;

(6) заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій (4 922 435,27 грн) є неспівмірний порушеним інтересам позивача, оскільки є надмірно великим у порівнянні із збитками кредитора (позивач не надав доказів існування збитків).

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та ТОВ "АнВа" (учасник) уклали договір поставки товару від 16.05.2022 №201/ВЗЗ-2022, за умовами п.1.1 якого учасник зобов`язався поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

2.2.Найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена у додатку №1 до цього договору: формений одяг (ДК 021:2015-18110000-3- (штани вітровологозахисні зимові). Загальна кількість товару - 25 000 штук.

2.3.Відповідно до п.3.1 договору ціна договору складає 43 999 500 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 7 333 250 грн.

2.4.Пунктом 5.1 договору встановлено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти 3078@ngu.gov.ua на електронну пошту учасника tov-anva@ukr.net., вказану у розділі 13 цього договору.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

2.5.Згідно з п.6.3.1 договору учасник зобов`язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим договором.

2.6.Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, учасник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи ненадання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

2.7.За умовами п.8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотiя, війна, інша небезпечна подія).

2.8.Пунктом 8.2 договору визначено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

2.9.Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 14.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022 року (п.10.1 договору).

2.10.16.06.2022 керівник відповідача Курганський С.П. отримав під підпис, зроблений власноруч, заявку позивача від 09.06.2022 №78/8/2-684 про необхідність поставки товару:

- в кількості 5 000 комплектів у строк до 31.07.2022;

- в кількості 10 000 комплектів у строк до 31.08.2022;

- в кількості 10 000 комплектів у строк до 30.09.2022.

2.11.Зазначений товар поставлений відповідачем з порушенням строків, а саме згідно з видатковими накладними:

- від 17.08.2022 №179 замовник отримав товар у кількості 700 шт. на суму 1 231 986,00 грн;

- від 31.08.2022 №198 замовник отримав товар у кількості 2 140 шт. на суму 3 766 357,20 грн;

- від 19.09.2022 №215 замовник отримав товар у кількості 2 160 шт. на суму 3 801 556,80 грн;

- від 29.09.2022 №219 замовник отримав товар у кількості 1 080 шт. на суму 1 900 778,40 грн;

- від 05.10.2022 №225 замовник отримав товар у кількості 600 шт. на суму 1 055 988,00 грн;

- від 07.10.2022 №237 замовник отримав товар у кількості 1 910 шт. на суму 3 361 561,80 грн;

- від 12.10.2022 №240 замовник отримав товар у кількості 520 шт. на суму 915 189,60 грн;

- від 18.10.2022 №248 замовник отримав товар у кількості 1 120 шт. на суму 1 971 177,60 грн;

- від 25.10.2022 №257 замовник отримав товар у кількості 180 шт. на суму 316 796,40 грн;

- від 26.10.2022 №261 замовник отримав товар у кількості 410 шт. на суму 721 591,80 грн;

- від 03.11.2022 №277 замовник отримав товар у кількості 640 шт. на суму 1 126 387,20 грн;

- від 11.11.2022 №288 замовник отримав товар у кількості 490 шт. на суму 862 390,20 грн;

- від 16.11.2022 №296 замовник отримав товар у кількості 1 430 шт. на суму 2 516 771,40 грн;

- від 18.11.2022 №297 замовник отримав товар у кількості 1 170 шт. на суму 2 059 176,60 грн;

- від 29.11.2022 №305 замовник отримав товар у кількості 1 570 шт. на суму 2 763 168,60 грн;

- від 02.12.2022 №316 замовник отримав товар у кількості 1 640 шт. на суму 2 886 367,20 грн;

- від 09.12.2022 №332 замовник отримав товар у кількості 1 410 шт. на суму 2 481 571,80 грн;

- від 12.12.2022 №335 замовник отримав товар у кількості 960 шт. на суму 1 689 580,80 грн;

- від 13.12.2022 №343 замовник отримав товар у кількості 650 шт. на суму 1 143 987,00 грн;

- від 14.12.2022 №348 замовником отримав товар у кількості 1 300 шт. на суму 2 287 974.00 грн;

- від 15.12.2022 №352 замовник отримав товар у кількості 1 740 шт. на суму 3 062 365,20 грн;

- від 16.12.2022 №356 замовник отримав товар у кількості 1 180 шт. на суму 2 076 776,40 грн;

2.12.У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині строку поставки товару, узгодженого сторонами у заявці на поставку товару від 09.06.2022, позивач пред`явив відповідачу претензію від 05.01.2023 №78/8/2-32 про сплату пені в розмірі 2 499 118,81 грн та штрафу в розмірі 2 423 316,46 грн, яку відповідач залишив без задоволення, що й стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 24.05.2023 у справі №910/1054/23, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 12.09.2023, позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "АнВа" 249 911,88 грн пені та 242 331,65 грн штрафу, в іншій частині у задоволенні позову відмовив.

3.2.Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав арифметично вірними розрахунки пені та штрафу, а відтак правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 2 499 118, 81 грн пені та 2 423 316,46 грн штрафу за порушення строків поставки товару.

3.3.Зважаючи на предмет укладеного між сторонами договору та надані відповідачем докази наявності об`єктивних обставин, які утруднили виконання його умов у визначений Заявкою строк, оскільки ТОВ "АнВа" виконало свої зобов`язання за Заявкою в повному обсязі, а період прострочення є незначним, керуючись принципами справедливості, добросовісності, розумності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки. Разом з тим, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу на 90%, а відтак про стягнення з відповідача 249 911, 88 грн пені, 242 331, 65 штрафу.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №910/1054/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4.2.Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, щодо застосування статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 551 Цивільного кодексу України(далі - ЦК), статті 86 ГПК.

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) зменшуючи на 90% розмір нарахованих штрафних санкцій, який є арифметично правильним, суди першої та апеляційної інстанцій, порушили норми статей 74, 78, 86, 236, 282 ГПК, оскільки:

- нівелювали значення пені та штрафу, як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів позивача;

- залишили поза увагою обставини неналежної поведінки відповідача, що призвела до прострочення поставки товару оборонного призначення;

- не надали всебічної, повної та об`єктивної оцінки наявним у справі доказам; прийняли докази відповідача, які не підтверджують наявність виняткових обставин, поважність причин несвоєчасного виконання зобов`язання та поведінку відповідача, яка б свідчила про вжиття ним всіх можливих заходів для своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару оборонного призначення;

- не взяли до уваги, що порушення відповідачем своїх зобов`язань завдало суттєвого порушення господарського інтересу позивача на своєчасне отримання товару оборонного призначення;

- дійшли помилкового висновку, що виконання відповідачем в повному обсязі обов`язку з поставки товару оборонного призначення, навіть з суттєвим простроченням (понад 50% товару поставлено з порушенням строків понад 50 - 75 днів), є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій:

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені в постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №910/16969/20;

(2) договір на поставку товару оборонного призначення (куртка вітровологозахисна зимова (тканина "Хижак") у кількості 25 000 штук сторони уклали 16.05.2022, тобто уже у період дії в державі правового режиму воєнного стану;

(3) понад 85% товару оборонного призначення відповідач поставив з простроченням понад 30 днів, а подекуди і понад 50 - 70 днів (починаючи з другої декади листопада по грудень 2022);

(4) відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи договір, усвідомлював строк поставки товару, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки;

(5) суди невірно оцінили доводи відповідача, викладені в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема щодо: незначного періоду прострочення поставки; наявності форс-мажорних обставин; виключного характеру причин, внаслідок яких відбулось прострочення; незавдання позивачу збитків у зв`язку з виконанням договору відповідачем із простроченням поставки товару та ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження понесення збитків; того, що нараховані пеня та штраф є надмірно великими в порівнянні з порушеними інтересами позивача; розміру заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій, що становить 11,19% загальної вартості поставленого товару, та є неспівмірним.

4.4.ТОВ "АнВа" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

4.5.За твердженням відповідача:

(1) скаржник не навів жодної постанови Верховного Суду, яка містила б висновок про застосування статей 74, 78, 86, 236, 282 ГПК інакше, ніж їх застосували суди попередніх інстанцій;

(2) скаржник не мотивував та не довів, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права щодо обов`язку доказування і подання доказів, достовірності доказів, оцінки доказів, зокрема отримання доказів та/або дослідження доказів, змісту постанови апеляційного суду з огляду на норми зазначених статей;

(3) місцевий господарський суд, вирішуючи питання зменшення пені та штрафу на 90%, оцінив відповідні аргументи і докази сторін, врахував безпекову ситуацію в регіоні, де знаходяться виробничі потужності відповідача (м. Вознесенськ), обставини, які утруднили своєчасність виконання зобов`язань, незначний період прострочення та виконання відповідачем зобов`язань у повному обсязі. Апеляційний суд, в свою чергу, звернув увагу на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій;

(4) висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 ЦК та статті 233 ГК, наведені у постанові від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, на яку посилається скаржник, є ідентичними з тими висновками, які містяться в постановах Верховного Суду, які були враховані і судом першої, і апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень у цій справі. Те саме стосується висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 20.10.2021 у справі №910/8369/20 та від 10.11.2022 у справі №910/15705/21;

(5) обставинами, які вплинули на виконання обов`язку ТОВ "АнВа" поставити товар за договором у цій справі є артилерійські, ракетні обстріли та обстріли з реактивних систем залпового вогню по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області (м. Вознесенськ), де знаходяться виробничі потужності ТОВ "АнВа";

(6) форс-мажорними обставинами, які вплинули на виконання договору, в цьому разі є не одиничний обстріл, не обстріл раз/два на день два/три рази на тиждень. Форс-мажорними обставинами є обстріли, що мали місце до 9 разів на добу та мали різну тривалість від 10 хвилин до 5 годин. До укладання договору (до 16.05.2022) зазначених форс-мажорних обставин не існувало, вони виникли з 15.06.2022, тобто після укладання договору та тривали весь час протягом строку його дії;

(7) обставини, пов`язані з ворожими обстрілами, жодним нормативним актом не віднесені до підприємницьких чи господарських ризиків. Договором також не передбачено, що ризик настання таких обставин покладається на учасника правовідносин;

(8) ТОВ "АнВа" повідомило замовника про настання форс-мажорних обставин листом від 17.06.2022 з вказівкою на те, що вказані обставини виникли 15.06.2022 та мають негативний вплив на виконання зобов`язань за договором, впливаючи на терміни його виконання, а також про те, що докази виникнення таких обставин будуть надані у суворій відповідності з умовами договору;

(9) оскільки договором (пункт 8.3) передбачено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, ТОВ "АнВа" звернулось до регіональної торгово-промислової палати та отримало сертифікат від 27.12.2022 №0500-22-1988, яким було засвідчено існування форс-мажорних обставин в період з 15.06.2022 по 27.12.2022 (тривають на цю дату) у вигляді ракетних та артилерійських обстрілів та обстрілів із РСЗВ по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області, та підтверджено їх вплив на виконання обов`язку ТОВ "АнВа" за договором щодо постачання всіх без виключень партій товару;

(10) поведінка ТОВ "АнВа" не порушувала імперативні норми права, навпаки, за встановлених судами фактичних обставин здійснення обстрілів та сигналів "повітряна тривога", вона повністю їм відповідала, відповідно така поведінка не може бути визнана протиправною;

(11) звільнення ТОВ "АнВа" від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання не відбулось, оскільки 10% від заявленої до стягнення суми неустойки, яку має сплатити ТОВ "АнВа", є значною сумою та становить майже півмільйона гривень.

4.6.ТОВ "АнВа" подало пояснення, в яких, посилаючись на аналіз минулих та поточних господарських взаємовідносин сторін (позивача та відповідача), а також усвідомлення ролі позивача на сучасному етапі боротьби за територіальну цілісність, суверенітет та незалежність нашої Держави, і, в той же час, не принижуючи власного значення, як підприємства, що здійснює пошиття військової форми, спорядження та є відомим національним виробником починаючи з 1999 року, не лише шиє, а є розробником текстильних виробів, відповідач просить розподілити судові витрати за подання касаційної скарги порівну між позивачем та відповідачем.

При цьому відповідач зазначив, що його позиція по суті скарги залишається незмінною, він просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 4 922 435,27 грн, з яких: 2 499 118,81 грн пені та 2 423 316,46 грн штрафу за порушення строків поставки товару.

5.3.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в частині зменшення суми пені з 2 499 118,81 грн до 249 911,88 грн та штрафу з 2 423 316,46 грн до 242 331,65 грн (зменшення їх розміру на 90% від заявлених сум), відповідно, відмови у стягненні 2 249 206, 93 грн пені та 2 180 984, 81 грн штрафу.

5.4.Таким чином предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду вимог щодо стягнення пені та штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме вирішення питання правомірності зменшення пені до 249 911,88 грн та штрафу до 242 331,65 грн (зменшення їх розміру на 90% від заявлених сум) на підставі статей 551 ЦК та 233 ГК, відповідно, правомірності відмови в задоволенні цих вимог у зв`язку з їх зменшенням, а саме в частині відмови у стягненні 2 249 206, 93 грн пені та 2 180 984, 81 грн штрафу. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК в касаційному порядку не переглядаються.

5.5.Порушенням зобов`язання на підставі статті 610 ЦК є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.6.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

5.7.В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК).

5.8.Частинами першою, третьою статті 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.9.Штрафними санкціями, відповідно до частини першої статті 230 ГК, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

5.10.Як встановили суди попередніх інстанцій, належний до сплати за умовами договору розмір пені становить 2 499 118, 81 грн пені та 2 423 316,46 грн штрафу.

5.11.Всатновивши правомірне нарахування позивачем пені та штрафу у вказаних розмірах, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про можливість зменшення пені до 249 911,88 грн та штрафу до 242 331,65 грн (зменшення їх розміру на 90% від заявлених сум).

5.12.Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.13.Відповідно до статті 233 ГК, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.14.Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

5.15.Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

5.16.Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

5.17.Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення, та конкретний розмір зменшення неустойки.

5.18.Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

5.19.Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статей 551 ЦК та 233 ГК, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

5.20.У постановах від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

5.21.Необхідно зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/17.

5.22.Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

5.23.Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

5.24.Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

5.25.При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

5.26.Застосоване у статті 551 ЦК та статті 233 ГК словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19 та від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21).

5.27.Верховний Суд враховує, що всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 ЦК та статті 233 ГК є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак, результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

5.28.Вирішуючи у цій справі питання зменшення розміру штрафних санкцій (пені, штрафу) за клопотанням відповідача, обґрунтування якого наведено у пункті 1.4 цієї постанови, оцінивши відповідні аргументи і докази сторін, суд першої інстанції врахував безпекову ситуацію в регіоні, де знаходяться виробничі потужності відповідача (м. Вознесенськ), обставини, які утруднили своєчасність виконання зобов`язань, виконання відповідачем зобов`язань у повному обсязі та оцінив період прострочення як незначний.

5.29.Зокрема суд врахував (1) що 10.10.2022 відбувся перший з масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури України, які надалі продовжувалися. Внаслідок таких обстрілів виник значний дефіцит електричної потужності та операторами систем розподілу введено графіки погодинних та аварійних відключень споживачів електроенергії. Вказані обставини є загальновідомими, а відтак, відповідно до частини третьої статті 75 ГПК, не потребують доказуванню; (2) сертифікат Вінницької торгово-промислової палати від 27.12.2022 №0500-22-1986, яким засвідчено наявність у ТОВ "АнВа" форс-мажорних обставин, спричинених військової агресією російської федерації проти України.

5.30.Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановив настання обставин, які сторони не могли передбачити, укладаючи договір від 16.05.2022 №201/B33-2022, зокрема масовані обстріли об`єктів енергетичної інфраструктури, що, в свою чергу, викликало значний дефіцит електричної потужності.

5.31.При цьому суд відхилив доводи позивача про можливість закупівлі відповідачем генераторів для безперебійного живлення обладнання та про підключення виробничого підприємства відповідача до мереж критичної інфраструктури, оскільки як закупівля генераторів, так і підключення до мереж критичної інфраструктури, за обставин, що склалися внаслідок масованих ракетних ударів, не залежала в повній мірі від волі відповідача.

5.32.В свою чергу, при дослідженні питання зменшення розміру штрафних санкцій (пені, штрафу) за клопотанням відповідача, апеляційний суд, з-поміж іншого, також врахував, що:

(1) відповідач виконав умови договору, а саме поставив товар на загальну суму 43 999 500 грн, що підтверджується видатковими накладними, однак з порушенням строків;

(2) відповідач завчасно повідомив позивача про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором через настання обставин непереборної сили (повідомлення направлено позивачу 17.06.2022, тоді як заявка на отримання товару за договором датована 09.06.2022 та отримана керівником відповідача 16.06.2022), а відтак позивач в силу положень п.6.2.1 договору мав право достроково розірвати договір в односторонньому порядку;

(3) в підтвердження доводів щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором відповідач надав листи Вознесенської районної військової адміністрації від 26.12.2022 №1341/02.02-23/11 та від 22.03.2023 №221/02.02-23/11, згідно з якими, починаючи з 15.06.2022, кількість ракетних, артилерійських обстрілів та обстрілів із РСЗВО збільшилася у порівнянні з попереднім періодом на 8-9 разів, протягом робочого часу на 5-6 разів) та сертифікат від 27.12.2022 №0500-22-1986 про форс-мажорні обставини, виданий Вінницькою торгово-промисловою палатою, відповідно до якого в період з 15.06.2022 по 27.12.2022 мали місце та існували документально підтверджені об`єктивні обставини, які не дозволяли ТОВ "АнВа" виконати свої зобов`язання за договором №201/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022 з Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України;

(4) відповідач не ухилявся від своїх зобов`язань та намагався вжити належних заходів для виконання зобов`язань, зокрема звертався до підприємств, які потенційно могли виробити/поставити в передбачений договором строк необхідний замовнику товар;

(5) розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій (4 922 435,27 грн) складає 11,19% від загальної вартості поставленого товару (43 999 500) та є неспіврозмірним, в той же час як неустойка як засіб розумного стимулювання виконання грошового зобов`язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

5.33.Врахувавши наведене та економічну ситуацію в країні, специфіку покладених завдань на відповідача, обставини виконання відповідачем зобов`язань за контрактом з незначним простроченням поставки товару, а також те, що стягнення максимально можливих розмірів штрафних санкцій підірве фінансовий стан відповідача та зумовить збитковість його діяльності, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про встановлення тих виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення розміру неустойки.

5.34.Таким чином, враховавши встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про можливість зменшення заявлених до стягнення пені до 249 911,88 грн та штрафу до 242 331,65 грн, тобто про можливість зменшення штрафних санкцій на 90%.

5.35.Зменшення пені до 249 911,88 грн та штрафу до 242 331,65 грн, тобто зменшення їх розміру на 90% від заявленого розміру, жодним чином не нівелює значення пені та штрафу, як відповідальності за порушення зобов`язання, про що стверджує скаржник, і з чим погоджується суд касаційної інстанції, адже одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань. Так, Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Правова позиція щодо наведеного викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №911/682/21.

5.36. В межах цієї справи суди не встановили, що позивач (скаржник), за наслідками повідомлення відповідачем про настання форс-мажорних обставин листом від 17.06.2022 з вказівкою на те, що вказані обставини виникли 15.06.2022 та мають негативний вплив на виконання зобов`язань за договором, та до отримання виконання відповідачем договірних зобов`язань в повному обсязі, сповістив останнього, що він буде наполягати на належному (вчасному) виконанні його договірних зобов`язань, а саме на виконанні зобов`язання щодо поставки обумовленого договором товару в обумовлений сторонами строк, та те, що у випадку прострочення до останнього буде за всіх обставин застосовано визначені договором штрафні санкції. Натомість суди встановили, що позивач (скаржник) звернувся до відповідача із претензією про сплату пені та штрафу за порушення визначених договором строків поставки товару одразу після повного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що, в свою чергу, не можна розцінювати як стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання.

5.37.Разом з цим, як зазначалось вище, суди встановили, що (1) відповідач завчасно повідомив позивача про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором через настання обставин непереборної сили (повідомлення направлено позивачу 17.06.2022, тоді як заявка на отримання товару за договором датована 09.06.2022 та отримана керівником відповідача 16.06.2022), (2) не ухилявся від своїх зобов`язань та намагався вжити належних заходів для виконання зобов`язань, зокрема звертався до підприємств, які потенційно могли виробити/поставити в передбачений договором строк необхідний замовнику товар.

5.38.Наведене у сукупності з іншими обставинами, які не дали відповідачу можливості своєчасно виконати свої зобов`язання за договором, не може беззаперечно свідчити про те, що неналежна поведінка відповідача призвела до прострочення поставки товару оборонного призначення, про що стверджує скаржник, адже як встановили суди за обставин, що склалися внаслідок масованих ракетних ударів, вчасне виконання своїх зобов`язань відповідачем не могло в повній мірі залежати від його волі та поведінки.

5.39.Аргументи скаржника стосовно того, що, зменшуючи розмір належних до сплати пені та штрафу, суди невірно оцінили доводи відповідача, викладені в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема щодо: незначного періоду прострочення поставки; наявності форс-мажорних обставин; виключного характеру причин, внаслідок яких відбулось прострочення; незавдання позивачу збитків у зв`язку з виконанням договору відповідачем із простроченням поставки товару та ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження понесення збитків; того, що нараховані пеня та штраф є надмірно великими в порівнянні з порушеними інтересами позивача; розміру заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій, що становить 11,19 % загальної вартості поставленого товару та є неспіврозмірним, Верховний Суд відхиляє, оскільки оцінка таких обставин, навіть та, яка на думку однієї із сторін спору (в даному випадку скаржника), є невірною, відноситься до дискреційних повноважень судів попередніх інстанцій та не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

5.40.За таких же обставин Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо прийняття судами доказів відповідача, які, на його думку, не підтверджують наявність виняткових обставин, поважність причин несвоєчасного виконання зобов`язання та поведінку відповідача, яка б свідчила про вжиття ним всіх можливих заходів для своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару оборонного призначення. Доводи скаржника в цій частині фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5.41.Під час здійснення касаційного перегляду судових рішень, в яких судами реалізовувалися дискреційні повноваження, перед судом касаційної інстанції ставляться наступні питання: чи належно суд вмотивував рішення; чи не є воно свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами або ж помилковим щодо юридичних фактів; чи не є судове рішення необ`єктивним або явно несправедливим, тобто таким, що порушує баланс інтересів сторін. Вказані обставини обумовлені межами здійснення касаційного перегляду, визначеними статтею 300 ГПК, відповідно до яких, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

5.42.У цій справі суди попередніх інстанцій, оцінивши наведені сторонами доводи, надані докази та обставини справи в їх сукупності, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК, цілком обґрунтовано виснували про можливість зменшення розміру пені до 249 911,88 грн та штрафу до 242 331,65 грн (зменшення їх розміру на 90% від заявленого розміру), виходячи із загальних засад, встановлених у статтею 3 ЦК, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін.

5.43.Верховний Суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зменшення пені та штрафу у спірних правовідносинах, та, зокрема, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зменшення пені до 249 911,88 грн та штрафу до 242 331,65 грн (зменшення їх розміру на 90% від заявленого розміру), ґрунтується на правильному застосуванні судами норм чинного законодавства України - статті 551 ЦК та статті 233 ГК, та відповідає сформованій та сталій судової практиці і висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

5.44.Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду, викладені у постановах від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, правові висновки щодо застосування статті 233 ГК та статті 551 ЦК в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, Суд встановив, що застосування судами вказаних норм права не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. У зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування норм статті 233 ГК та статті 551 ЦК. Застосування судом норм статей 233 ГК та статті 551 ЦК у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судовий збір за її подання покладається на скаржника.

7.2.Разом з цим, враховуючи пояснення ТОВ "АнВа", в яких останнє просить розподілити судові витрати за подання касаційної скарги порівну між позивачем та відповідачем, Верховний Суд вважає за можливе стягнути з ТОВ "АнВа" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 66 452,88 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі №910/1054/23 в частині відмови у стягненні 2 249 206, 93 грн пені та 2 180 984, 81 грн штрафу залишити без змін.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" (20901, Черкаська область, Чигиринський район, місто Чигирин, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 3, код ЄДРПОУ 03058052) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 66 452 (шістдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн 88 коп. судового збору за подання касаційної скарги.