За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Інпроектсервіс", м. Миколаїв, пр. Леніна, 67.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Родное", м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники :

Від позивача

Максимов В.І., довіреність від 02.03.2009 року № 15/41-19.

Воленюк В.В., довіреність від 02.02.2009 року № 41-19

Фастовець І.В. –голова правління.

Від відповідача

представник не з'явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 105 773,22 грн.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд,

12.02.2007 р. між ВАТ "Інпроектсервіс"(підрядник) та ТОВ "Родное"(замовник) було укладено договір № 5177 на виконання проектних робіт, за умовами якого позивач зобов'язався по завданню відповідача розробити проектну документацію по об’єкту "Супермаркет "Родное"по пр. Жовтневому, м. Миколаїв. Проект", а відповідач зобов’язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

У відповідності до п. 2.1. договору ціна робіт визначається протоколом узгодження про договірну ціну і складає 72000,00 грн.

На виконання п.п. 2.2.1. договору відповідачем було сплачено аванс в розмірі 60% від ціни договору, що склало 43200,00 грн. Факт перерахування авансу відповідачем підтверджується наявною в матеріалах справи випискою бухгалтерії № 27 від 12.02.2007 року, а також актом передачі-прийому проектної продукції по договору від 31.08.2007 року.

Згідно п. п. 2.2.2. договору протягом 5-ти банківських днів від дня передачі замовнику результатів виконаних робіт згідно акту передачі-прийому проектної продукції замовник здійснює остаточний розрахунок і сплачує підряднику 40 % від ціни договору, що складає 28800,00 грн.

Як свідчить акт передачі-прийому проектної продукції по договору від 31.08.2007 року, робота була здана позивачем та прийнята відповідачем. Крім того, в даному документі сторони дійшли згоди, що проектна продукція відповідає вимогам договору та оформлена належним чином.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором виконав не в повному обсязі та оплату за отриману продукцію в розмірі 40 % від ціни договору, що складає 28800,00 грн., не здійснив.

Як свідчать наявні в матеріалах справи лист від 12.05.2008 року та претензія від 14.10.2008 року, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо сплати останнім заборгованості в сумі 28800,00 грн.

Проте станом на день розгляду справи зобов’язання відповідачем щодо сплати за отриману продукцію не виконано, у зв’язку з чим позивач підтримує заявлені ним позовні вимоги.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а заявлені ним вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82- 85 ГПК України, господарський суд -

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родное"(м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, ОКПО 33969029) на користь Відкритого акціонерного товариства "Інпроектсервіс" ( м. Миколаїв, пр. Леніна, 67, код 14307506) заборгованість в сумі 28 800,00 грн., 288,00 грн. витрат по сплаті держмита, 312,50 грн. витрат по оплаті за інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.