914/1047/22 Про усунення перешкод у користуванні шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності - 12.12.2023 Прийняття

1.1. У травні 2022 року керівник Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Торговий дім "Орбіта" (далі - ПП "Торговий дім "Орбіта" та/або відповідач) про усунення перешкод у здійсненні Сокільницькою сільською радою Львівського району Львівської області права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, площею 9,6999 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, розташованою на території бувшої Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району за межами населеного пункту шляхом її повернення на користь держави в особі Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04369682) до комунальної власності територіальної громади з незаконного володіння ПП "Торговий дім "Орбіта" (код ЄДРПОУ 38874309) та скасування державної реєстрації права приватної власності ПП "Торговий дім "Орбіта" (код ЄДРПОУ 38874309) на земельну ділянку з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, площею 9,6999 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, розташовану на території бувшої Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району за межами населеного пункту (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1660497846236) з одночасним припиненням права приватної власності.

1.2. Позовні вимоги із посилання на положення статей 3, 51, 85, 89 Водного кодексу України (далі - ВК України), статей 59, 60, 61, 62, 83, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ), статей 182, 317, 319, 391, 396 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) арґументовані тим, що на час відчуження (2006 рік) спірної земельної ділянки площею 9,6999 га кадастровий номер 4623682000:03:000:0007 на ній знаходився русовий водний об`єкт, площею 4,8060 га, площа якого у 2016 році зменшена до 1,7 га, а станом на кінець 2021 збільшена до 5 га. Однак землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання та використання. Надання у приватну власність земельних ділянок, які належать до водного фонду, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить положенням статей 83, 84 3К України. Отже, за твердженням прокурора, Пустомитівська районна державна адміністрація (далі - Пустомитівська РДА) протиправно відчужила спірну земельну ділянки площею 9,6999 га кадастровий номер 4623682000:03:000:0007, оскільки така земельна ділянка є землями водного фонду України і не може передаватися у приватну власність.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 (суддя Фартушок Т. Б.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (Кравчук Н. М. - головуючий, судді Матущак О. І., Скрипчук О. С.) у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, проаналізувавши положення статей 59, 79, 84 ЗК України, статті 373 ЦК України, статті 150 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ГК України), дійшов висновку, що наведені норми права передбачали можливість набуття у власність суб`єктом господарювання земельної ділянки із розташованою на ній водоймою для здійснення господарської діяльності. При цьому суд взяв до уваги, що спірна земельна ділянка станом на час відчуження (2006 рік) передавалася у приватну власність саме для здійснення господарської діяльності, що підтверджується розпорядженням Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Інтертранс" на території Годовицько-Басівської сільської ради" та умовами пункту 1.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2016, укладеного між Пустомитівською РДА та Закритим акціонерним товариством "Інтертранс" (далі - ЗАТ "Інтертранс"), відповідно до якого, земельна ділянка продається для обслуговування готельного комплексу.

Поряд з цим, суди зазначили, що системний аналіз статей 82, 83, 84 ЗК України з застосуванням статті 59 ЗК України, свідчить, що ЗК України (2768-14) передбачає передачу за відповідним рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування виключно природніх водойм, які відносяться до замкнених та які перебувають у державній або комунальній власності, натомість жодних обмежень щодо відчуження будь-яким способом земельних ділянок з розташованими на ній водними об`єктами, які підпадають під категорію штучних водойм, ЗК України (2768-14) як спеціальний нормативно-правовий акт не містить.

Отже, на переконання судів попередніх інстанцій норми ГК України (436-15) , які в часі прийняті пізніше (набрав чинності 01.01.2004) не суперечать положенням ЗК України (2768-14) (набрав чинності 01.01.2002), а лише розширюють (доповнюють) правове регулювання відносин набуття суб`єктами господарювання права власності на земельну ділянку з водним об`єктом.

Тобто, якщо положеннями статті 84 ЗК України обмежувалося можливість набуття права власності на землі водного фонду лише положеннями статті 59 ЗК України (набуття права власності на природні водойми до 3 га), то, після набрання чинності ГК України (436-15) , регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання зазнало змін та законодавство вже передбачало можливість набуття у власність суб`єктом господарювання земельної ділянки із розташованою на ній водоймою для здійснення господарської діяльності.

Відтак, положення статті 150 ГК України повинні застосовуватися із врахуванням статті 59 ЗК України, які обмежують можливість набуття у власність природних водойм площею до 3 га та при цьому регламентують спосіб набуття у власність цих водойм шляхом їх безоплатної передачі. Таким чином, з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що земельна ділянка із розташованою на ній штучною замкнутою водоймою (ставок) може передаватися у власність суб`єктам господарювання разом з водоймою незалежно від її площі для господарської діяльності.

Оскільки судовою експертизою встановлено, що станом на момент придбання земельної ділянки (2006 рік) на спірній земельній ділянці був розташований ставок, який є штучним водним об`єктом та не є русловим водним об`єктом, а є замкненим (закритим) водним об`єктом, оскільки його живлення здійснюється підземними водами, то з врахуванням чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суди дійшли висновку, що спірна земельна ділянка могла бути передана у власність суб`єктам господарювання разом з водоймою для здійснення господарської діяльності.

Щодо доводів прокурора та позивача про розміщення прибережних захисних смуг водного об`єкта, розташованого на спірній земельній ділянці, а відтак, неможливості передання такої ділянки у власність юридичної особи, то суди зазначили, що згідно з пунктами 6, 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 (486-96-п) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням, зокрема, цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони. На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Враховуючи положення частини 1 статті 17 Закону України "Про основи містобудування" (у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції), статті 1 Закону України "Про планування і забудову територій" (у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції), абзацу 38 статті 1 ВК України, абзацу 2 пункт 8.19, пункту 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, абзацу 3 пункту 10.17 Державних будівельних норм (далі - ДБН) 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселен", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, суди наголосили, що чинне на час прийняття розпорядження Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Інтертранс" на території Годовицько-Басівської сільської ради" законодавство вимагало визначати прибережні захисні смуги з урахуванням будь-якої містобудівної документації у цій сфері та виходячи з конкретних умов забудови, які склалися на місцевості.

При цьому суди зазначили, що матеріалами справи підтверджується, що Висновком державної землевпорядної експертизи від 23.09.2005 № 417-05 Управлінням державної землевпорядної експертизи, нормування і ліцензування робіт Державного комітету України по земельних ресурсах встановлено, що виконаний у травні 2005 році Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки ЗАТ "Інтертранс", розташованої за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, на території Годовицько-Басівської сільської ради, вул. Озерна, 2-а (за межами населеного пункту) відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів з експертної оцінки земельних ділянок і оцінюється позитивно.

Проте, прокурором та позивачем не доведено належними засобами доказування обставини оскарження чи скасування зазначено Висновку державної землевпорядної експертизи від 23.09.2005 № 417-05, у частині відсутності встановлення прибережних захисних смуг або водоохоронних зон, а також того, що іншими контролюючими органами встановлено на земельній ділянці прибережної захисної смуги або до водоохоронної зони.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прокурором та позивачем не спростовано належними засобами доказування обставину законності прийняття розпорядження Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Інтертранс" на території Годовицько-Басівської сільської ради" на підставі погодженого Висновку державної землевпорядної експертизи від 23.09.2005 № 417-05, а відтак, не доведено порушення вимог чинного законодавства щодо встановлення прибережних захисних смуг або водоохоронних зон водного об`єкта, розташованого на земельній ділянці площею 9,6999 га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 914/1047/22, заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права, а саме положення статей 58, 59, 60, 61, 78, 84 ЗК України, статей 1, 3, 4, 6, 85, 88, 89 ВК України, статей 178, 328 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 14.07.2020 у справі № 487/10132/14- ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 810/726/18, від 24.04.2019 у справі № 826/13358/17, від 22.04.2019 у справі № 806/11/16, від 26.06.2019 у справі № 814/2389/15, від 23.08.2022 у справі № 910/9933/20 та постановах Верховного Суду України від 19.11.2014 у справі № 6-175 цс-14, від 01.07.2015 у справі № 6-184цс15. У контексті наведених доводів скаржник акцентує увагу на тому, що спірна земельна ділянка площею 4,8060 га та прибережна захисна смуга, не могла передаватися у власність, оскільки є землями водного фонду.

Окремою підставою для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, на думку скаржника, є те, що в порушення частини 4 статті 236 ГПК України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосовано норми права, а саме положення статей 86, 104 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16, від 12.02.2020 у справі № 457/906/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17, від 07.06.2022 у справі № 916/302/16.

3.4. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що моніторингом судових рішень, внесених Верховним Судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, не виявлено висновку Верховного Суду щодо правильного застосування положень статей 59, 60 ЗК України, статей 88, 89 ВК України у комплексному застосуванні з положеннями статті 150 ГК України, щодо можливості набуття (передання) у власність суб`єктом господарювання земельної ділянки із розташованою на ній закритою водоймою, незалежно від площі водойми та її статусу (природна чи штучна) - для господарської діяльності.

Скаржник звертає увагу, що відповідний висновок має враховувати особливості цієї справи, які пов`язані безпосередньо з оцінкою дій органу, уповноваженого державою здійснювати від її імені володіння, користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду.

Разом з цим, правовий висновок щодо застосування положень статей 59, 60 ЗК України, статей 88, 89 ВК України із врахуванням положень статті 150 ГК України необхідно сформувати у поєднанні з практикою застосування Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) у частині відповідності загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном.

3.5. Скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, а саме: розпорядження Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Інтертранс" на території Годовицько-Басівської сільської ради"; звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 18.08.2005; матеріали кадастрового плану земельної ділянки; листи Пустомитівського районного відділу земельних ресурсів від 06.12.2000 № 675 та Пустомитівської РДА від 25.01.2006 № 34; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2006 укладений між Пустомитівською РДА та ЗАТ "Інтертранс"; інформацію Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну від 14.06.2021 № 09/1134; дані Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (лист від 08.02.2022 № 82), а саме, фрагменти ортофотоплана масштабу 1:10000 Х-41-43-Б-6-1 2009 року з нанесеною земельною ділянкою кадастровий номер 4623682000:03:000:0007 та відображенням на ній водного об`єкта; фотосхему "Ретроспектива проведення робіт на водоймі в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007" Національного центру управління та випробувань космічних засобів (лист від 11.01.2022 № 54-4-04.01.02-2022); матеріали інвентаризації водних об`єктів Пустомитівського району, яка проводилася у 2016 році на виконання доручення голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.08.2016 № 70/0/6-16 та паспорт водного об`єкта від 26.07.2002 № 18, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення цього спору.

3.6. Львівська районна державна адміністрація надала на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

3.7. ТОВ "Інтертрансгруп" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - без змін.

3.8. Львівська районна військова адміністрація надала на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника адміністрації.

3.9. ПП "Торговий дім "Орбіта" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову - залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 15.02.2001 відповідно до рішення виконкому Годовицько-Басівської сільської ради від 14.12.2000 № 101 Державному транспортно-експедиційному підприємству "Інтертранс" видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ № 004864 на земельну ділянку площею 9,6999 га для обслуговування готельного комплексу.

Планом зовнішніх меж землекористування до Державного акта на право постійного користування землею від 15.02.2001 серії ІІ-ЛВ № 004864 визначено форму та розміри земельної ділянки.

Наказом Державного транспортно-експедиційного підприємства "Інтертранс" від 02.07.2003 № 243 "Про підвищення туристичної привабливості готельного комплексу "Гранд-Резорт", зважаючи на інформацію викладену в службовій записці директора Львівської філії ДКВП "Комерційний центр" ДТЕП "Інтертранс" щодо непривабливості території готельного комплексу "Гранд-Резорт" та з метою покращення фінансово-господарської діяльності підрозділу готельного комплексу, наказано директору ЛФ ДКВП "Комерційний центр" ДТЕП "Інтертранс" Бігуну В. В., у термін не пізніше до 01.11.2003: організувати та провести роботи щодо створення, на території готелю "Гранд-Резорт" зони відпочинку, із піщаним пляжем та ставком; відпрацювати питання постійного наповнення даного ставка водою; за потреби, наповнювати ставок водою із діючої скважини готелю "Гранд-Резорт" або розглянути питання щодо будівництва нової скважини, спеціально для підтримки необхідного рівня води у ставку; після завершення робіт з організації території ставка, закупити пісок для облаштування пляжу; провідному економісту Торішній Т. В. розробити та погодити кошторис робіт; головному бухгалтеру Бабич Т. Г. виділити кошти згідно затвердженого кошторису для залучення працівників і укладення відповідних угод з підрядними організаціями; рахунки на оплату робіт та послуг передавати на підпис директору за умови наявності на них віз керівника структурного підрозділу "Гранд-Резорт" та директора ЛФ ДКВП "Комерційний центр" ДТЕП "Інтертранс" Бігуна В. В.; про хід виконання вказаних робіт доповідати директору щомісячно.

Судами також установлено, що ЗАТ "Інтертранс" на праві приватної власності належали нежитлові будівлі готельного комплексу "Гранд Резорт", розташовані за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Басівка, вул. Озерна, 2-а, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.06.2005 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.06.2005 № 7569125.

Управлінням державної землевпорядної експертизи, нормування і ліцензування робіт Державного комітету України по земельних ресурсах у висновку державної землевпорядної експертизи від 23.09.2005 № 417-05 встановлено, що виконаний у травні 2005 ТзОВ "Експертна група "Богдан" на замовлення ЗАТ "Інтертранс" Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки ЗАТ "Інтертранс", розташованої за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, на території Годовицько-Басівської сільської ради, вул. Озерна, 2-а (за межами населеного пункту) відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів з експертної оцінки земельних ділянок і оцінюється позитивно.

Додатком до вказаного висновку є звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки ЗАТ "Інтертранс", розташованої за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, на території Годовицько-Басівської сільської ради, вул. Озерна, 2-а (за межами населеного пункту), який виконано ТзОВ "Експертна група "Богдан" у 2005 році, згідно якого оцінювачі, ОСОБА_1 та Волосецький Роман Євстахійович, які на підставі договору від 22.04.2005 № 0504-05/01 укладеного між замовником ЗАТ "Інтертранс" та виконавцем ТзОВ "Експертна група "Богдан" на виконання експертної грошової оцінки земельної ділянки ЗАТ "Інтертранс", загальною площею 96999 кв.м, що надана для обслуговування готельного комплексу "Гранд-Резорт", зробили висновок про те, що ринкова вартість земельної ділянки, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський р-н, на території Годовицько-Басівської сільської ради, вул. Озерна. 2-а (за межами населеного пункту), становить 2 052 020 грн.

Відповідно до пункту 4.3 наведеного звіту земельна ділянка, що оцінюється, розташована за межами села Басівка на відстані до 0,5 км від житлової забудови посеред лісу на березі природнього водоймища. Відстань до кільцевої дороги м. Львова. Земельна ділянка, загальною площею 96999 кв. м має неправильну видовжену форму; периметр ділянки - 1872 м. Рельєф ділянки рівнинний з незначним ухилом в сторону озера, інженерно-геологічні умови сприятливі. По угіддях ділянка розподіляється наступним чином: під забудовою - 4402 кв. м; під твердим покриттям - 10966 кв. м; під озелененням - 24535 кв. м; під лісовим покривом - 9850 кв. м; під водною поверхнею - 48060 кв. м.

Як встановлено судом та вбачається із вказаного звіту, при підрахунку наданих експертами у звіті площ угідь на ділянці, загальна площа угідь на земельній ділянці 96999 кв. м становить 97813 кв. м (4402+10966+24535+9850+48060).

Згідно розділу "Використання об`єкту" вказаного звіту на момент оцінки земельна ділянка забудована. На ділянці розташовані будівлі готельного комплексу "Гранд Резорт", які використовуються за призначенням. Даний готельний комплекс позиціонується на ринку в 3-х зірковому сегменті. Основними клієнтами є учасники ділових зустрічей, семінарів та конференцій та відпочиваючі, котрі прагнуть провести вихідні на природі. Комплекс пропонує двох - і трьохкімнатні котеджі, з умебльованими в різних стилях номерами, та звичайні номери. Вмістимість готельного комплексу - 50 місць. До послуг клієнтів ресторан, конференц-зал, сауна, безкоштовний паркінг, пляжі, катання на човнах. На момент оцінки на території комплексу проводиться будівництво нового готельного комплексу на 80 спальних місць.

Як вбачається із наявної в матеріалах копії Кадастрового плану земельної ділянки, на земельній ділянці виокремлено водний об`єкт, який названо "озером", а в таблиці "Експлікація угідь" на цьому ж плані вказано, що на земельній ділянці знаходиться "озеро" площею 48060 кв. м.

Земельній ділянці ЗАТ "Інтертранс", яка розташована на території Годовицько-Басівської сільської ради, присвоєно кадастровий номер 4623682000:03:000:0007, що підтверджується довідкою Пустомитівського районного відділу ЦДЗК Львівської регіональної філії Центру ДЗК від 15.03.2006 № 695.

Листом від 06.12.2005 № 675 "Про обмеження та сервітути на земельну ділянку ЗАТ "Інтертранс" на території Годовицько-Басівської с\ради" Пустомитівський районний відділ земельних ресурсів підтвердив, що земельна ділянка ЗАТ "Інтертранс" (для обслуговування готельного комплексу) площею 9,6999 га на території Годовицько-Басівської с\ради має наступні обмеження у використанні даної земельної ділянки: використовувати земельну ділянку в межах прибережної захисної смуги водного об`єкта згідно статей 60, 61 ЗК України; використовувати землі лісового фонду, які знаходяться на даній земельній ділянці згідно закону.

Розпорядженням Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Інтертрансгруп" на території Годовицько-Басівської сільської ради", розглянувши клопотання ЗАТ "Інтертранс" від 17.02.2006 № 15-01/134 про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування готельного комплексу на території Годовицько-Басівської сільської ради, враховуючи висновок державної землевпорядної експертизи від 15.02.2006 № 392, керуючись статтями 17, 124, 128, пункту 12 розділу X "Перехідні положення" ЗК України (2768-14) , голова Пустомитівської РДА розпорядився продати у власність ЗАТ "Інтертранс" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 9,6999 га для обслуговування готельного комплексу на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту; погодити вартість продажу названої земельної ділянки виходячи із висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки складеного ТзОВ "Експертна група "Богдан" в сумі 2 052 020 грн без ПДВ.

16.03.2006 між Пустомитівською РДА (Продавець) та ЗАТ "Інтертранс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки б/н (далі - договір купівлі-продажу від 16.03.2006), за умовами якого Продавець на підставі розпорядження голови Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 продає за плату, а Покупець приймає у власність і оплачує вартість земельної ділянки, розташованої на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 9,6999 га, згідно плану земельної ділянки, шо додається, (кадастровий номер - 4623682000:03:000:0007). Опис меж: від А до Б - землі загального користування (дорога); від Б до В - землі Львівського лісгоспзагу; від В до Г - землі Годовицько-Басівської с ради; від Г до - землі Львівського лісгоспзагу.

Відповідно до пункту 1.2 договору купівлі-продажу від 16.03.2006 земельна ділянка, зазначена в пункті 1.1, продається для обслуговування готельного комплексу.

Згідно пункту 1.4 договору купівлі-продажу від 16.03.2006 на земельну ділянку, що є предметом даного Договору, встановлено наступні обмеження: -використовувати земельну ділянку в межах прибережної захисної смуги водного об`єкту згідно статей 60, 61 ЗК України; - використовувати землі лісового фонду, які знаходяться на даній земельній ділянці згідно закону.

Оцінна вартість земельної ділянки за цим договором становить 2 052 020 грн без ПДВ (пункту 2.1 договору купівлі-продажу від 16.03.2006).

У пункті 2.2 договору купівлі-продажу від 16.03.2006 сторони узгодили, що ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 2 052 020 грн без ПДВ, і має бути сплачена Покупцем Продавцю шляхом перерахування всієї суми до 16.04.2006 з дня підписання договору на наступний рахунок: р/р № 331 19327600399 Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у відділення державного казначейства у Пустомитівському районі, ЗКПО 22372377, МФО 825014 УДК у Львівській області.

Відповідно до пункту 2.3 договору купівлі-продажу від 16.03.2006 експертна вартість земельної ділянки становить 2 052 020 грн відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, зробленого 23.05.2005 експертом ТзОВ "Експертна група "Богдан" ліцензія Державного комітету України по земельних ресурсах та на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт серп АА № 777218 від 18.09.2004), (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 1689/03, виданий Фондом державного майна України 21.02.2003).

Згідно пункту 3.1 договору купівлі-продажу від 16.03.2006 Продавець продав, а Покупець купив по Договору земельну ділянку, вільну від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких в момент укладання Договору Продавець чи Покупець не міг не знати.

Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток Сторін Договору та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Пустомитівського РНО Леон М. В., про що в Реєстр внесено запис № 568.

Розпорядженням від 24.01.2008 № 32/0/5-08 "Про інвентаризацію" та упорядкування оренди одних об`єктів", Голова Львівської обласної державної адміністрації розпорядився провести до 1 червня 2008 року: інвентаризацію ставків загальнодержавного значення у Львівській області; затвердити склад комісії з проведення інвентаризації ставків загальнодержавного значення у Львівській області згідно з додатком № 1; визначити Головне управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації відповідальним за проведенням інвентаризації; Головам районних державних адміністрацій: створити відповідні комісії з проведення інвентаризації; рекомендувати здійснювати передачу в оренду водних об`єктів загальнодержавного значення згідно з Тимчасовими рекомендаціями з передачі в оренду водних об`єктів загальнодержавного значення Львівської області, згідно з додатком 2.

13.07.2010 між ЗАТ "Інтертранс" (Продавець) та ТОВ "Інтертрансгруп" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - договір від 13.07.2010), за умовами якого Продавець передав у власність, а Покупець прийняв у власність земельну ділянку площею 9,6999 га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007, яка розташована на території Годовицько-Басівської сільської Пустомитівського району Львівська область.

Відповідно до пункту 2 договору від 13.07.2010 земельна ділянка належить Продавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 511751, виданого Пустомитівською РДА Львівської області 14.07.2006, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 16.03.2006 за № 568, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів, на право приватної власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:06:458:00026. Опис меж: від А до Б - землі загального користування (заїзд); Б до В - землі Львівського Лісгоспзагу; В до Г - землі Годовицько-Басівської сільської ради; Г до А - землі Львівського Лісгоспзагу. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - обслуговування готельного комплексу.

Згідно пункту 3 договору від 13.07.2010 на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі, продаж яких одночасно вчинено з відчуженням земельної ділянки, шо є предметом цього договору.

Згідно Висновку про наявні обмеження (обтяження), виданого Управлінням держкомзему у Пустомитівському районі від 10.06.2010 № 1024, земельна ділянка має наступні обмеження (обтяження) використанні, встановлені законом: заборона змінювати цільове призначення земельної ділянки, без проекту і цільового призначення (пункт 7 договору від 13.07.2010).

Пунктом 8 договору від 13.07.2010 сторонами встановлено, що відповідно до Витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру БББ № 327440, виданого 09.05.2010 Пустомитівською регіональною філією ДП "Центр ДЗК", державна реєстрація проведена 14.07.2006, номер державної реєстрації 02:06:458:00026, наявні обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, земельні сервітути, договори оренди (суборенди) землі відсутні.

Вказаний договір від 13.07.2010 підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко Я. О., про що в Реєстр внесено запис № 1087.

15.04.2015 між Фізичною особою-підприємцем Батюкевичем Орестом Андрійовичем (Підрядник) а ТОВ "Інтертрансгруп" (Замовник) укладено договір підряду № 15/04/15-1 (далі - договір підряду), за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати роботи щодо благоустрою території (поліпшення технічного стану та благоустрою водойми, облаштування зони відпочинку на території готельного комплексу ГРАНД-РЕЗОРТ в с. Басівка Пустомитівського району Львівської області), а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до пункту 1.2 Договору підряду найменування, обсяги та строки виконання робіт зазначені у додатках, які є невід`ємними складовими цього договору.

Згідно пункту 3.1 Договору підряду ціна цього Договору становить 772 490 грн, у тому числі єдиний податок за ставкою 4 %.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015, або до моменту остаточного його розірвання (пункт 10.1 Договору підряду).

Згідно розділу 12 Договору невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток №1 - Кошторис на виконання робіт; Додаток №2 - Календарний графік виконання робіт; Додаток №3 - Графік фінансування робіт; Додаток №4 - Вимоги до проведених робіт.

Вказаний Договір підряду підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Паспортом артезіанської свердловини № РЕ-2 (затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.04.2016 № 145/84) підтверджується наявність на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с .Басівка, вул. Озерна, 2-а, артезіанської свердловини глибиною 34 м, дебетом 0,61 літра в секунду (2,2 м.куб./год., 52,8м.куб./доба), яка належить ПП "Торговий дім "Орбіта".

Паспортом артезіанської свердловини № 3 (затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.04.2016 № 145/84) підтверджується наявність на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Басівка, вул. Озерна, 2-а, артезіанської свердловини глибиною 70 м, дебетом 1,94 літри в секунду (7м.куб./год., 168м.куб./доба), яка належить ПП "Торговий дім "Орбіта".

Паспортом артезіанської свердловини № 4РЕ (затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.04.2016 № 145/84) підтверджується наявність на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Басівка, вул. Озерна, 2-а, артезіанської свердловини глибиною 80 м, дебетом 8 м.куб./год. (160 м.куб./доба), яка належить ПП "Торговий дім "Орбіта".

Листом від 13.04.2017 вих.№ 15-01-06/197 ТОВ "Інтертрансгруп" у зв`язку із необхідністю дотримання вимог чинного законодавства щодо користування водними об`єктами зверталося до в.о. начальника управління Львівського обласного управління водних ресурсів з проханням про надання роз`яснення, зазначивши при цьому, що у приватній власності ТОВ "Інтертрансгруп" знаходиться земельна ділянка 9,6999 га, кадастровий номер номео 4623682000:03:000:0007, яка знаходиться території Годовицько-Басівськоі сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Разом з тим, в межах вказаної земельної ділянки знаходиться водний об`єкт площею 1,7 га. Чи зобов`язане ТОВ "Інтертрансгруп" укладати окремий договір оренди на водний об`єкт, що знаходиться в межах земельної ділянки, яка належить товариству на праві приватної власності, і якщо так, то хто виступає орендодавцем зазначеного водного об`єкта?

Листом від 14.04.2017 вих. № 09/0678 Львівське обласне управління водних ресурсів із посиланнями на положення статей, 59, 79, 90 ЗК України (2768-14) повідомило ТОВ "Інтертрансгруп" про те, що використання водних об`єктів, розташованих у межах приватизованих земельних ділянок здійснюється власниками цих земельних ділянок без оформлення договору оренди водного об`єкта.

Листом від 03.04.2018 вих. № 04-05/42 ТОВ "Інтертрансгруп" у зв`язку із необхідністю дотримання вимог чинного законодавства щодо користування водними об`єктами зверталося до в.о. начальника управління Львівського обласного управління водних ресурсів з проханням про надання інформації. Так, ТОВ "Інтертрансгруп" зазначило, що у його приватній власності знаходиться земельна ділянка 9,6999 га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007, яка знаходиться території Годовицько-Басівськоі сільської ради Пустомитівського району Львівської області. В межах вказаної земельної ділянки знаходиться водний об`єкт (штучна водойма). З врахуванням наведеного ТОВ "Інтертрансгруп" просило надати інформацію чи перебуває зазначений водний об`єкт (водний простір), який знаходиться на земельній ділянці, що є власністю ТОВ "Інтертрансгруп", на балансі водгоспу, і якщо так, то в якій якості.

Листом від 04.04.2018 вих. № 09/523 Львівське обласне управління водних ресурсів повідомило ТзОВ "Інтертрансгруп" про те, що положення статті 79 ЗК України визначають земельну ділянку, як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. При цьому, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Таким чином, зазначений водний об`єкт (водний простір) не перебуває і не може перебувати на балансі Львівського обласного управління водних ресурсів, а право власності на водні об`єкти (водний простір), що знаходиться над земельною ділянкою, яка перебуває у приватній власності належить власнику зазначеної земельної ділянки.

03.10.2018 між ТОВ "Інтертрансгруп" (Продавець) та ПП "Торговий дім "Орбіта" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - договір від 03.10.2018), за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку площею 9,6999 га, розташовану на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, передану для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, обслуговування готельного комплексу, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007.

Відповідно до пункту 3 договору від 03.10.2018 за згодою сторін продаж вчинено за 25 700 000 грн без ПДВ, які Покупець зобов`язувався сплатити в день підписання цього договору на рахунок № НОМЕР_1 в АКБ "Індустріалбанк" МФО 313849, ЄДРПОУ 33260662, Покупець підтверджує проведення оплати банківською випискою або/та копією платіжного доручення.

Вказаний договір від 03.10.2018 підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Пустомитівського РНО Моісєєвою О. Я., про що в реєстр внесено запис № 2732.

Як убачається із наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14.02.2022 № 299382288, ПП "Торговий дім "Орбіта" на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,6999 га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська сільська рада. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови.

Судами також установлено, що листом від 14.06.2021 вих. № 09/1134 Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну повідомило прокурора про те, що на земельній ділянці, площею 9,6999 га, з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007 у с. Басівка Львівського (Пустомитівського) району, розташований водний об`єкт орієнтовною площею водного дзеркала -1,7 га, тип ставка - русловий, джерело живлення - канал (згідно паспорта № 18, який складений за матеріалами інвентаризації 2002 року). Паспорт водного об`єкта, порядок розроблення та погодження якого, затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99, для даного водного об`єкту не розроблявся.

Відповідно до статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га - 25 метрів, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою, у межах існуючих населених пунктів з урахуванням містобудівної документації. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон (в тому числі прибережних захисних смуг) в управлінні відсутні.

Крім того, у вказаному листі вказано, що документів щодо погодження передачі у приватну власність земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом в управління не надходило.

До листа долучено копію паспорта ставка від 29.07.2002 № 18, який складено за матеріалами інвентаризації ставка в с. Басівка в басейні р. Дністер, який перебуває в користуванні та на балансі "Гранд Резорт", площа дзеркала - 1,7 га.

У вказаному паспорті рукописним текстом здійснено написи навпроти графи 2. "Користувач" ІНТЕРТРАНСГРУП (з-д Телеграфної апаратури);

- навпроти графи 3. "В басейні річки" - (Щирка);

- навпроти графи 4 "Тип ставка" - русловий;

- навпроти графи 5 "Джерело живлення" - напіввиїмка, канал;

- навпроти графи 7. "Глибина, максимальна/середня" - 3 та 1 м. відповідно;

- навпроти графи 8 "Призначення ставка" - напіввиїмка, риборозведення;

- навпроти графи 9 "Конструкція ставка" - напіввиїмка;

- навпроти графи 10 "Характеристики гідротехнічних споруд - гребля земляна" - ширина по гребню 4м. м=3; "водопідвідні споруди" - канал; "водоскидні споруди" - шандорний водовипуск, труба О = 0,6м., L = 10м.;

- навпроти графи 11 "Технічний стан ложа ставка замулення" - 1, зарощення - 2 відсотка;

- навпроти графи 13 "Наявність прибережних смуг" - 25м.;

- навпроти графи 15 "В кого на балансі знаходиться" - (з-д Телеграфної апаратури).

Вказаний паспорт ставка складено провідним інженером по водним ресурсам Львівського УОС Андрухів Р. І., погоджено Головою комісії М. Яводчак та членами комісії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, В. Ващук, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .

Згідно примітки до паспорта необхідною частиною паспорта є схема з ескізами споруд, з підписами виконавців, однак вказана схема в матеріалах справи відсутня, станом на час проведення судового засідання з розгляду спору по суті Схема з ескізами споруд учасниками справи суду не заявлена та не подана.

Листом від 30.07.2021 вих. №14.55/04-16-2668ВИХ-21 прокурор звертався до Львівської обласної державної адміністрації з проханням в найкоротші строки, інформувати Пустомитівську окружну прокуратуру про вжиті заходи цивільно-правового характеру щодо повернення в державну власність земельної ділянки площею 9,6999 га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". У разі невжиття відповідних заходів для захисту інтересів територіальної громади у розумний строк прокурор просив повідомити про причини.

Листом від 26.08.2021 вих. № 2869-21 Львівська обласна державна адміністрація у відповідь на звернення прокурора від 30.07.2021 вих. № 14.55/04-16-2668ВИХ-21 із посиланнями на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (5245-17) , яким внесено зміни до статті 122 ЗК України та Закону України "Про аквакультуру" від 18.09.2012 № 5293-VІ (5293-17) , що набув чинності 01.07.2013, яким внесено зміни до статті 51 ВК України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ (1423-20) ЗК України (2768-14) , зазначила, що повноваження розпоряджатися земельними ділянками водного фонду Львівська обласна державна адміністрація набула у 2013 році та позбавлена таких у 2021 році. Заходи цивільно-правового характеру для повернення земельної ділянки з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007 у державну власність Львівською обласною державною адміністрацією не вживалися, оскільки про ймовірне незаконне розпорядження Пустомитівської РДА про продаж земельної ділянки площею 9,6999 га, що розташована на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області облдержадміністрації стало відомо з листа Пустомитівської окружної прокуратури від 30.07.2021 № 14.55/04-16-2668ВИХ-21.

Листом від 27.09.2021 вих. № 14.55/04-16-3926ВИХ-21 прокурор звертався до Сокільницької сільської ради з проханням в найкоротші строки, інформувати Пустомитівську окружну прокуратуру про вжиті заходи цивільно-правового характеру до повернення в державну власність земельної ділянки площею 9,6999га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді керуючись статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". У разі невжиття відповідних заходів для захисту інтересів територіальної громади у розумний строк прокурор просив повідомити про причини.

Листом від 06.10.2021 вих.№ 2393 Сокільницька сільська рада у відповідь на лист прокурора від 27.09.2021 вих.№ 14.55/04-16-3926ВИХ-21 зазначала, що розпорядження про відчуження земельної ділянки приймалося головою Пустомитівської РДА в межах компетенції, визначеної відповідно до норм ЗК України (2768-14) , чинного на час прийняття даного розпорядження. На момент прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (1423-20) , який набрав чинність з 27.05.2021, за яким розпорядження всіма землями державної власності, розташованих за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад перейшло до органів місцевого самоврядування, земельна ділянка вже була продана. Пославшись на положення пункту 3 статті 5, частини 1 статті 388 ЦК України, рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп (v001p710-97) , від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, Сокільницька сільська рада наголосила на відсутності даних про те, чи особи, які набували право власності на земельну ділянку знали і чи могли знати, що особи, які її відчужують не мали такого права. Враховуючи повноваження та компетенцію Сокільницької сільської ради, такі дані не можуть бути отримані та здобуті сільською радою. У Сокільницької сільської ради немає необхідних та достатніх документів, даних та матеріалів для з`ясування питання щодо можливості застосування заходів цивільно-правового характеру за розпорядженням Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 "Про продаж земельної ділянки ЗАТ "Інтертранс". Матеріали щодо даної земельної ділянки Сокільницькій сільській раді не передавалися. Тому, на підставі статей 257, 267, 387, 388 ЦК України, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, постанова від 14.11.2018), постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 справі № 362/44/17, висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011, "Кривенький проти України" від 16.02.2017) у вирішені питань, викладених у зверненні Пустомитівської окружної прокуратури, зареєстрованому 28.09.2021 за вх.№ 2139, Сокільницька сільська рада покладається на Пустомитівську окружну прокуратуру.

Запитом про надання матеріалів у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.12.2021 вих. № 14.55/04-16-5924ВИХ-21 прокурор просив Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну надати інформацію чи проводилась Управлінням інвентаризація спірного об`єкта водного фонду, якщо ні, вказати на коли заплановано виконання таких робіт з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді. За наслідками інвентаризації Прокурор просив скерувати до прокуратури паспорт водного об`єкту, тощо.

Листом від 23.12.2021 вих. № 09/2508 Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну повідомило Прокурора про те, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України, а саме пункту 5 Плану організації виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 "Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади", введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180 (180/2021) , схваленого на засіданні Кабінету Міністрів 19.05.2021 (протокол № 66) в області проводилася інвентаризація водних об`єктів. У Львівській області для проведення інвентаризації водних об`єктів розпорядженням Львіської обласної державної адміністрації від 30.07.2021 № 638/0/5-21 створено регіональну комісію, відповідно створено сім районних комісій та комісії в кожному ОТГ. Водний об`єкт, що розташований на приватній земельній ділянці з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007 у с. Басівка Львівського району, комісією ОТГ не проінвентаризований, у зв`язку з обмеженим доступом до нього, та відповідно не включений у зведену відомість водних об`єктів Сокільницької тг. При цьому, Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну зазначало, що паспорт водного об`єкта, порядок розроблення та погодження якого затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99, для даного водного об`єкту не розроблявся.

Запитом про надання матеріалів у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 15.12.2021 вих. № 14.55/04-16-5932ВИХ-21 Прокурор просив Держане підприємство "Львівське лісове господарство" надати інформацію чи надавалися погодження постійним користувачем на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, площею 9.6999 га у с. Басівка Львівського району Львівської області держлісфонду, якщо так, необхідно долучити його копію, належним чином завірену. Також, Прокурор просив скерувати картографічні матеріали лісовпорядкування та повідомити чи має місце порушення вимог законодавства у сфері лісокористування при передачі вищевказаної земельної ділянки у приватну власність.

Листом від 17.12.2021 вих. № 402 Державне підприємство "Львівське лісове господарство" повідомило прокурора про те, що відповідно до наявної інформації зазначена територія не відноситься до земель держлісфонду ДП "Львівський лісгосп", копії картографічних матеріалів не додаються. Погоджень що до вилучення земельної ділянки ДП "Львівський лісгосп" не видавалося. Крім того, у вказаному листі Держане підприємство "Львівський лісгосп" повідомив, що станом на час підготовки листа проводиться інвентаризація земель держлісфонду, внаслідок якої буде встановлено наявність чи відсутність порушення межі лісових масивів, визначених матеріалами лісовпорядкування.

Запитом про надання матеріалів у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.12.2021 вих.№ 14.55/04-16-5926ВИХ-21 Прокурор просив Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства скерувати до Пустомитівської окружної прокуратури детальну інформацію чи надавалися погодження постійним користувачем на вилучення земельної ділянки держлісфонду, якщо так, необхідно долучити його копію, належним чином завірену. Також, просив скерувати картографічні матеріали лісовпорядкування та повідомити чи має місце порушення вимог законодавства у сфері лісокористування при передачі вищевказаної земельної ділянки у приватну власність з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Листом від 24.12.2021 вих. № 2436/02 Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства надало прокурору копію відповіді ДП "Львіське лісове господарство" від 17.12.2021 вих. № 402.

Запитом про надання матеріалів у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 21.12.2021 вих. № 14.55/04-16-6105ВИХ-21 Прокурор просив Директора ДНВП "Картографія" скерувати до Пустомитівської окружної прокуратури фрагменти ортофотопланів с.Басівка Львівського району Львівської області, масштаб 1:10000, які містять зображення водного об`єкту, розташованого на земельній ділянці з - кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, виконані в період з 2000-2021 р.р.

Листом від 08.02.2022 вих. № 82 ДНВП "Картографія" надано фрагмент ортофотоплана масштабу 1:10000 Х-41-43-Б-6-1, 2009 з нанесеною земельною ділянкою з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, в паперовому виді.

Запитом про надання матеріалів у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 21.12.2021 вих.№ 14.55/04-16-6106ВИХ-21 Прокурор просив Начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів скерувати до Пустомитівської окружної прокуратури фрагменти ортофотопланів с. Басівка Львівського району Львівської області, масштаб 1:10000, які містять зображення водного об`єкту, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, виконані в період з 2000-2021 р.р.

Листом від 11.01.2022 вих. № 82 Національним центром управління та випробувань космічних засобів надано фотосхему "Ретроспектива проведення робіт на водоймі в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007".

Запитом про надання матеріалів у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 05.01.2022 вих.№ 14.55/04-16-91ВИХ-22 Прокурор просив Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну надати копії матеріалів інвентаризації водного об`єкту орієнтовною площею водного дзеркала - 1,7 га, тип ставка - русловий, джерело живлення - канал (згідно паспорта № 18, складеного за матеріалами інвентаризації 2002), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, пл.9.6999га в с.Басівка Львівського району Львівської області - ставка з розташованою на ньому гідротехнічною спорудою ( на земельній ділянці з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007), проведеної на виконання вищевказаного доручення голови Львівської обласної державної адміністрації, а також правовстановлюючих документів на користування вказаним водним об`єктом.

Листом від 11.01.2022 вих. № 09/81 Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну надало в електронному вигляді наявні матеріали інвентаризації водних об`єктів Пустомитівського району, яка проводилася у 2016 році на виконання доручення голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.08.2016 № 70/0/6-16. При цьому, Управління зазначило, що правовстановлюючі документи на користування даним водним об`єктом в управлінні відсутні. Додатком до лист є Інвентаризаційна відомість інвентаризації ставків Пустомитівського району станом на 01.09.2016 складена на виконання Доручення Львівської ОДА від 08.08.2016 № 70/0/6-16.

Листом від 11.04.2022 вих. №14.55/04-16-1717ВИХ-22 прокурор звертався до Державної екологічної інспекції у Львівській області із проханням надати належним чином завірені копії матеріалів проведеної перевірки за фатом передачі земельної ділянки з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, пл.9.6999га в с.Басівка Львівського району Львівської області у приватну-власність. У разі відсутності таких матеріалів Прокурор просив вказати, які Інспекцією вживались заходи в межах своєї компетенції.

Листом від 15.04.2022р. вих. №02-1284 Державна екологічна інспекція у Львівській області інформувала прокурора про надання відповіді на запит Прокурора листом від 03.11.2020 № 02-5012.

Вказаним листом стосовно правомірності продажу земельної ділянки з водним об`єктом з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, що знаходиться в с. Басівка Пустомитівського району Львівської області згідно розпорядження голови Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 продано ЗАТ "Інтертранс" (в частині дотримання екологічних вимог) Інспекція зазначала, що згідно статті 60 ЗК України та 88 ВК України вздовж річок, та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Ширина прибережної захисної смуги для ставків площею менше 3 га становить 25 м. Відповідно до частини 4 статті 59 ЗК України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом) та згідно статті 85 ВК України у постійне користування землі водного фонду надаються військовим частинам Державної прикордонної служби України з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Також, у вказаному листі Інспекція звертала увагу на те, що в користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватись підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчпх, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимогу порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким чином, вимогами ВК України (стаття 85) та ЗК України (2768-14) (частина 4 статті 59, стаття 60) не передбачено надання земельних ділянок у межах прибережних захисних смут водойм у власність, а лише в оренду (користування). Враховуючи вищезазначене, розпорядження голови Пустомитівської РДА від 10.03.2006 № 143 щодо продажу земельної ділянки з водним об`єктом (на ділянці є русловий ставок) з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, прийняте з порушенням статей 58, 56, 60 61 ЗК України (2768-14) та статей 6, 51, 85 ВК України, отже передача земельної ділянки з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007 у приватну власність відбулася з порушенням екологічних вимог, в частині передачі земельної ділянки у власність із земель водного фонду.

Листом від 06.05.2022 вих. № 14.55/04-16-2192ВИХ-22 Прокурор повідомляв Позивача про встановлення достатніх підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області шляхом звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до ПП "Торговий дім "Орбіта" про усунення перешкод у здійсненні Сокільницькою сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, площею 9.6999 га шляхом її повернення до комунальної власності територіальної громади з незаконного володіння ПП "Торговий дім "Орбіта". Зокрема, встановлено, що відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 4623682000:03:000:0007, з розташованим на ній русловим водним об`єктом, площа дзеркала якого становить понад 4 га, відбулася з порушенням вимог статей 59, 60, 61, 83, 84 ЗК України, тощо.

Листом від 13.05.2022 вих. №946 Позивач у відповідь на лист Прокурора від 06.05.2022р. вих. № 14.55/04-16-2192ВИХ-22 просив скерувати Сокільницькій сільській раді копію позовної заяви з доданими до неї додатками.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 31.03.2023 судовими експертами Незалежного центру судових експертиз Національного університету водного господарства та природокористування Хлапуком Миколою Миколайовичем (доктор технічних наук, професор, директор Навчально-наукового інституту водного господарства та природооблаштування НУВГП. Загальний науково-педагогічний стаж роботи експерта за зазначеною спеціальністю складає 52 роки) та Шинкаруком Любомиром Антоновичем (кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки Навчально-наукового інституту водного господарства та природооблаштування НУВГП, який має вищу технічну освіту за спеціальністю "Гідротехнічне будівництво річкових споруд та гідроелектростанцій". Загальний науково-педагогічний стаж роботи експерта за зазначеною спеціальністю складає 47 років) складено Висновок судової гідротехнічної експертизи № 01/23, призначеної ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2022 у цій справі, в якому зроблено Висновок про те, що:

" 1. Результати дослідженої земельної ділянки площею 9,6999га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007 та вивчена інформація з наданих матеріалів господарської справи № 914/1047/22 дають можливість стверджувати, що на момент придбання зазначеної земельної ділянки у березні 2006 року на ній був в наявності один водний об`єкт - ставок (див. роз`яснення в п. 1 експертного Дослідження з 1 питання).

2. Під час проведення обов`язкового експертного натурного обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4623682000:03:000:0007, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Басівка, вулиця Озерна, 2-а, візуально виявлено один водний об`єкт - ставок (див. Додаток, фото 1,4,5). Наявність існування одного водного об`єкта на зазначеній земельній ділянці підтверджує і супутникове фото ділянки та ставка на цій ділянці в селі Басівка, виконане у 2022р. (див. Додаток, фото 2,3).

3. Виконавши детальний аналіз наданих експертам матеріалів господарської справи №914/1047/22 констатуємо, що на момент придбання у березні 2006 року земельної ділянці площею 9,6999га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Басівка, вулиця Озерна, 2-а, на зазначеній земельній ділянці не виявлено наявних будь-яких гідротехнічних споруд, зокрема каналів, які би транспортували воду до ставка. Аргументи для складання такого висновку наведено в п.3. Дослідження з 3 питання.

4. Під час експертного натурного обстеження досліджуваної земельної ділянки (08.02.2023р.), здійснивши обхід берегом по всьому периметру ставка вздовж урізу води (на цей час льодової поверхні ставка), експертами було встановлено наявність таких гідротехнічних споруд, що забезпечують його функціювання ставка, а саме: грунтову дамбу (Додаток, фото 4), баштовий водоскид (Додаток, фото 5,6), водовідвідну трубу (Додаток, фото 3, 6), водовідвідний канал (Додаток, фото 3,7), артезіанські водозабірні свердловини (Додаток, фото 8-13). Результати візуальних натурних обстежень території на досліджуваній земельній ділянці а також порівняння та аналіз світлин свідчать про відсутність такої гідротехнічної споруди як водопідвідний канал. Досліджуваний ставок є замкненим (закритим) водним об`єктом.

5. За результатами детального дослідження по 5 питанню констатуємо, що станом на момент придбання земельної ділянки (2006) і на час проведення натурного обстеження цієї ж земельної ділянки (2023) встановлена наявність на ній одного водного об`єкта - ставка. За термінологією, рекомендованою Водним кодексом України (213/95-ВР) , підтверджуємо, що ставок є штучним водним об`єктом [1, с.7 ] (див. Дослідження з 5 питання). Ставок не русловий водний об`єкт (див. роз`яснення в п.5, Дослідження з 5 питання) і є замкнений (закритий) водний об`єкт, оскільки його живлення здійснюється підземними водами.

6. Встановити фактичні значення площі і об`ємів води водного об`єкта станом на березень 2006р. і на час проведення натурної експертизи не представляється можливим за причини відсутності достовірних вихідних даних (характеристик) ставка.

7. Водний об`єкт ідентифікувати за паспортом ставка від 26.07.2002 № 18 неможливо, оскільки він (паспорт) містить суперечливі та недостовірні дані, за якими можна було би характеризувати водний об`єкт, тому він не може засвідчувати наявність водного об`єкта на конкретній території.

Новий паспорт водного об`єкта, порядок розроблення та погодження якого затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99, для даного водного об`єкта не розроблявся.

8. Встановити статус водного об`єкта з використанням копії кадастрового плану, розробленого у 2006 році - неможливо, оскільки даний кадастровий план не містить достатньої інформації, необхідної для визначення статусу водного об`єкта та класифікації і типів гідротехнічних споруд, побудованих на цьому водному об`єкті.

У наказі Мінекології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99, вказано, що основним документом, який засвідчує наявність водного об`єкта на конкретній території являється паспорт водного об`єкта. Новий паспорт для вищезазначеного водного об`єкта не розроблявся.

Вказаний Висновок підписано судовими експертами Незалежного центру судових експертиз Національного університету водного господарства та природокористування Хлапуком Миколою Миколайовичем та Шинкаруком Любомиром Антоновичем

Крім того, вказаний Висновок містить завірену власноручними підписами судових експертів Хлапука М. М. і Шинкарука Л. А. та печатки Незалежного центру судових експертиз Національного університету водного господарства та природокористування відмітку про те, що: "З вимогами статті 70 та частини 2 статті 102 Кримінально процесуального кодексу України експерт про відповідальність за завідомо не правдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтею 384 та статтею 385 Кримінального кодексу України експерт ознайомлений".

Додатком до Висновку є Фототаблиця із зображенням водного об`єкта - ставка на земельній ділянці площею 9,6999 га, кадастровий номер 4623682000:03:000:0007, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Басівка, вулиця Озерна, 2-а, а також компоновки гідротехнічних споруд. Вказана Фототаблиця та світлини в ній містять підписи судових експертів Хлапука М. М. і Шинкарука Л. А. та печатки Незалежного центру судових експертиз Національного університету водного господарства та природокористування.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані рішення та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги.

5.3. Правовідносини у цій справі стосуються водного об`єкта та землі водного фонду, які на думку прокурора незаконно передані у приватну власність юридичної особи, у зв`язку з чим прокурор звернуся з цим позовом до суду.

Верховний Суд зауважує, що під час розгляду цієї справи застосовує положення законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин (березень 2006 року).

За змістом статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Зазначені положення знайшли своє відображення у положеннях ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) .

Згідно зі статтею 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Відповідно до статті 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) . Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 ЦК України) основу цивільного законодавства України становить Конституція України (254к/96-ВР) , а основним актом цивільного законодавства України є ЦК України (435-15) (частини 1- 2 статті 4 ЦК України).

При цьому у статті 9 ЦК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у тому числі у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

У свою чергу ГК України (436-15) визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У статті 4 ГК України визначено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

У статті 148 ГК України визначено, що відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) та інших законів.

Правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами.

Природні ресурси можуть надаватися суб`єктам господарювання для використання або придбаватися ними у власність лише у випадках та порядку, передбачених законом.

У статті 150 ГК України визначено, що суб`єктам господарювання може передаватися у власність земля із закритими водоймами, ділянками лісів, загальнопоширеними корисними копалинами, що знаходяться в ній, у тому числі громадянам для ведення фермерського господарства, а також сільськогосподарським підприємствам - для господарської діяльності.

Порядок надання землі у власність визначається виключно законом з урахуванням необхідності визначення гарантій ефективного використання землі суб`єктами господарювання, запобігання її безгосподарному використанню та псуванню.

У свою чергу, за змістом статті 3 ЗК України суспільні правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Отже, у регулюванні земельних правовідносин норми Конституцій України (254к/96-ВР) та ЗК України (2768-14) мають пріоритет перед положеннями інших нормативно-правових актів та повинні враховуватися у обов`язковому порядку, у тому числі, при оформленні і реєстрації виникнення, зміни чи припинення вказаних відносин, а норми інших законодавчих актів, зокрема, ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) , повинні застосовуватися субсидіарно у разі відсутності спеціального правового регулювання у земельному законодавстві, що безпосередньо випливає з норм частини 2 статті 4 ЗК України.

За таких підстав, положеннями статті 150 ГК України, яка регулює використання природних ресурсів на праві власності, хоча й передбачено право на отримання у власність земель із закритими водоймами для здійснення господарської діяльності, проте набуття права на таку землю здійснюється відповідно до порядку та з урахуванням особливостей (обмежень) встановлених ЗК України (2768-14) та ВК України, які є спеціальними нормативно-правовими актами у сфері регулювання земельних та водних правовідносин та мають пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні правовідносин щодо набуття права на землю із земель державної та комунальної власності, зокрема, перед положеннями ГК України (436-15) .

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду (стаття 19 ЗК України).

Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Таким чином зі змісту наведених норм слідує, що водний об`єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об`єктом прав та обов`язків, а право розпоряджатись водним об`єктом належить власнику земельної ділянки, на якій розташований цей водний об`єкт.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 903/909/16.

Статтею 1 ВК України визначено, що водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт), водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий об`єкт.

Відповідно до статті 3 ВК України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать, зокрема поверхневі води - штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, інші водні об`єкти.

За змістом статті 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

З викладеного слідує, що до земель водного фонду належать землі зайняті водними об`єктами, зокрема, штучною водоймою (ставком).

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду, зокрема, відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

До земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України (пункт "ґ" частини 3 статті 83 ЗК України).

Відповідно ж до частини 4 статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, передбачені положеннями частини 2 статті 59 ЗК України, а саме: громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Усім іншим особам названі земельні ділянки водного фонду надаються у користування за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування на умовах оренди, що підтверджується і приписами Водного кодексу України (213/95-ВР) .

Отже, законодавство України обмежувало безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду випадком передання за рішенням уповноваженого органу тільки замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Вказане обмеження, визначене на момент виникнення спірних правовідносин у пункті "ґ" частини 3 статті 83, пункті "д" частини 4 статті 84 і в частині 2 статті 59 ЗК України, було доступним, чітким і зрозумілим, а наслідки його недотримання з огляду на приписи ЦК України (435-15) - передбачуваними для будь-якої особи, яка набула земельну ділянку водного фонду, що не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 гектарів. Зазначений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що з системного аналізу змісту частини 2 статті 59, пункту "ґ" частини 3 статті 83, пункту "д" частини 4 статті 84 та частини 2 статті 116 ЗК України у комплексному застосуванні (поєднанні) з положеннями статті 150 ГК України, слідує, що положеннями ЗК України (2768-14) передбачена заборона саме безоплатної передачі у власність громадян та юридичних осіб замкненої природної водойми, загальна площа якої перевищує 3 га. Обмежень щодо розміру земельної ділянки водного фонду, зокрема, під штучною замкненою водоймою (ставком) при набутті на неї прав власності на платній основі чинним законодавством не встановлено, оскільки така земельна ділянка взагалі не могла передаватися у власність громадян та/або юридичних осіб, зокрема, для ведення господарської діяльності, оскільки є землями водного фонду України. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (2768-14) (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (див. також висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц та від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц).

Наведеним спростовується покладений в основу оскаржуваних рішення та постанови висновок про допустимість передачі земельних ділянок водного фонду суб`єктам господарювання разом з штучною замкнутою водоймою незалежно від її площі для господарської діяльності, який (висновок) є наслідком помилкового вибіркового тлумачення частини 2 статті 59 ЗК України, статті 150 ГК України без врахування імперативних приписів пункту "ґ" частини 3 статті 83 та пункту "д" частини 4 статті 84 ЗК України.

Верховний Суд також зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц зазначено, що до земель водного фонду України відносяться також землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів (частина 2 статті 88 ВК України, частина 2 статті 60 ЗК України).

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60 - 62 ЗК України та статтями 1, 88, 90 ВК України.

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Як зазначалося, чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. За змістом статті 59 ЗК України та статті 85 ВК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

У поставі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц викладено правовий висновок про те, що землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок надання та використання. Такі землі можуть змінювати володільця шляхом передання їх у приватну власність лише у випадках, прямо передбачених у статті 59 ЗК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, на яку посилається скаржник у тексті касаційної скарги, за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення Миколаївської міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, висловлено таку правову позицію: " Закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина друга статті 59 ЗК України), а надання громадянам у користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг - переліком цілей, не пов`язаних із житловим будівництвом (частина четверта статті 59, пункт "г" частини другої статті 61, частина третя статті 62 ЗК України, частина третя статті 85, пункт 4 частини другої статті 89, частина перша статті 90 ВК України), і встановив обмежений режим діяльності на відповідних ділянках (статті 61- 62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил)."

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (статтею 60 Земельного кодексу України, статтею 88 Водного кодексу України). Отже, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон".

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, фізичних осіб про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки.

За усталеними правовими висновками Великої Палати Верховного Суду заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (2768-14) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (постанова від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, на яку посилається скаржник).

Колегія суддів вважає, що доводи прокурора, наведені у пунктах 3.3, 3.4, 3.5 цієї постанови, є обґрунтованими. Суд зауважує, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій не врахували висновки, які наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застування положень статей 59, 60, 61, 83, 84 ЗК України з урахуванням вимог статті 79 ГПК України у подібних правовідносинах.

Отже, доводи прокурора щодо неврахування судами висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 14.07.2020 у справі № 487/10132/14- ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 810/726/18, від 24.04.2019 у справі № 826/13358/17, від 22.04.2019 у справі № 806/11/16, від 26.06.2019 у справі № 814/2389/15, від 23.08.2022 у справі № 910/9933/20 та постановах Верховного Суду України від 19.11.2014 у справі № 6-175 цс-14 та від 01.07.2015 у справі № 6-184цс15, є обґрунтованими.

Суд касаційної інстанції зазначає, що розглядаючи спір у цій справі суди попередніх інстанцій не встановили правовий режим спірної земельної ділянки з урахуванням положень статей 60, 62 ЗК України та статей 1, 3, 4, 88, 90 ВК України, не з`ясували та не перевірили дотримання порядку та законності її передання у приватну власність, правових підстав для такого передання. Суди не надали належної правової оцінки доводам прокурора про те, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою водного фонду, розташована у межах прибережної захисної смуги, є землями водного фонду України, та не надали оцінки доказам на підтвердження цих доводів, тому висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову є передчасним.

На земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту, можуть встановлюватися прибережні захисні смуги, які надаються в користування лише для цілей, визначених статями 59, 60 ЗК України та статями 85, 88 - 89 ВК України, тому під час розгляду справ щодо надання у власність земельних ділянок на яких розташовані водні об`єкти, судам належить встановити, чи знаходиться земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги (незалежно від цільового призначення та категорії земельної ділянки), чи дотримано порядок її надання у власність.

Ураховуючи викладене та зважаючи на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження підтвердилися, суди під час вирішення справи всупереч вимогам частини 4 статті 236 ГПК України застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування положень статей 59, 60, 61, 83, 84 ЗК України, статей 88, 89 ВК України. Крім того господарські суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи, та не надали їм правової оцінки, тому дійшли передчасних висновків про те, що вимоги позивача у цій справі є необґрунтованими.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції наведеним вимогам не відповідають.

6.2. Згідно із частинами 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини 1 статті 308 ГПК України).

6.4. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 - 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.