32/194 Про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на заставлене майно із визначенням способу реалізації предмета іпотеки через застосування процедури продажу предмету іпотеки - 09.06.2009 Прийняття

Акціонерний Східно-Український Банк "Грант"звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Професійний захист"про стягнення 4 469 825,36 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно із визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", для чого надати Позивачеві право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві, встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації за проведеною оцінкою, надати позивачеві супутнє право на отримання в органах БТІ витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, зобов’язати Відповідача звільнити нежитлові приміщення, на які звернуто стягнення, а також стягнути з Відповідача судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не виконував свої зобов’язання за кредитними договорами № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 та № 14-1422/ф-К від 02.06.2008, що відповідно до умов вказаних договорів, положень укладених на їх підставі іпотечних договорів та чинного законодавства України є підставою для звернення стягнення на заставлене майно.

В судовому засіданні, призначеному на 09.06.2009, повноважний представник Позивача звернувся до суду із заявою про відмову від позову в частині стягнення з Відповідача нарахованої пені в розмірі 16 288,06 доларів США та від нарахованих відсотків в розмірі 4 922,04 доларів США за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006, а також в частині стягнення з Відповідача пені в розмірі 243,01 грн., нарахованої за неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008.

Ухвалою суду від 09.06.2009 відмову позивача від частини позовних вимог прийнято та припинено провадження у справі у цій частині.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, повноважний представник Відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

10.08.2006 між Позивачем та Відповідачем укладений кредитний договір № 18-1422/ф-К, згідно з яким Позивач зобов’язався надати Відповідачу 11.08.2006 кредит в розмірі 520 000,00 доларів США на поточні господарські потреби зі сплатою Відповідачем відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних, а при простроченні повернення кредиту –30% річних. Відповідно до вказаного договору термін повернення кредиту - 10.08.2009.

Згідно із довідкою від 19.02.2009 обігу грошових коштів на рахунку № 206311422, відкритого на підставі кредитного договору № 18-1422/ф-К від 10.08.2006, Позивач 11.08.2006 перерахував Відповідачу на вказаний рахунок 520 000,00 доларів США, чим виконав свої зобов’язання по видачі кредиту за вказаним кредитним договором в повному обсязі.

Відповідач повернув кредит на загальну суму 53 700,00 доларів США, що підтверджується вказаною довідкою від 19.02.2009, отже, неповернутою Відповідачем залишилась частина кредиту в розмірі 466 300,00 доларів США.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 Відповідач зобов’язувався щомісячно сплачувати Позивачу відсотки за користування кредитними коштами не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані відсотки.

В порушення умов кредитного договору № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 Відповідач не сплатив відсотки за користування кредитними коштами за грудень 2008 року –березень 2009 року включно, внаслідок чого у нього за вказаний період виникла заборгованість по сплаті відсотків, за розрахунком Позивача, в розмірі 32 304,23 долари США.

09.01.2009 Позивачем подано Відповідачу через канцелярію останнього (вхідний № 23 від 09.01.2009) вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату заборгованості по відсоткам та сплату пені, в якій вимагалося протягом тридцятиденного строку виконати зобов’язання за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 в повному обсязі.

Таким чином, Відповідач повинен був повернути кредитні кошти в повному обсязі до 10.02.2009, однак у вказаний строк кошти Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Професійний захист"не були повернуті Акціонерному Східно-Українському Банку "Грант".

Згідно з п. 4.5 кредитного договору № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 у випадку прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, Відповідач повинен сплатити Позивачу, крім встановленої відсоткової ставки, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який стягується пеня, від суми невиконаного зобов’язання. Позивачем долучений до матеріалів справи розрахунок пені за невиконання Відповідачем його зобов’язань зі сплати відсотків та повернення кредиту за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 в розмірі 16 288,06 доларів США.

В судовому засіданні, призначеному на 09.06.2009, сторонами був наданий Акт звірки заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитними договорами № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 та № 14-1422/ф-К від 02.06.2008, що складений ними 05.06.2009 станом на цю дату.

Відповідно до наданого Акту звірки заборгованості від 05.06.2009 сторони підтвердили загальну суму заборгованості Відповідача за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 у розмірі 493 682,19 доларів США, яка складається з неповернутого кредиту в розмірі 466 300,00 доларів США, несплачених відсотків в розмірі 27 382,19 доларів США.

З урахуванням зменшення Акціонерним Східно-Українським Банком "Грант"позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 16 288,06 доларів США та в частині стягнення нарахованих відсотків в розмірі 4 922,04 доларів США, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 493 682,19 доларів США за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006, в тому числі: неповернутий кредит в розмірі 466 300,00 доларів США та несплачені відсотки в розмірі 27 382,19 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 09.06.2009 (7,6119 грн. за 1 долар США) становить 3 757 859,46 грн. (три мільйони сімсот п’ятдесят сім тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять гривень 46 коп.).

Згідно з п. 2.1 кредитного договору № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 забезпеченням виконання зобов’язань Відповідача за кредитним договором є іпотечний договір, який має бути укладено сторонами до 21.08.2006 та відповідно до якого предметом іпотеки виступатимуть належні Відповідачу на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 380,90 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд 2.

Право власності Відповідача на зазначене нерухоме майно підтверджується договором купівлі - продажу нежилих приміщень, посвідченим 16.02.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. за реєстровим № 296 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 1152298. Право власності Відповідача на вказане майно зареєстровано Державним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації"в книзі № д. 17п - 291 за реєстровим № 474-п (реєстраційне посвідчення № 017227).

17.08.2006 між сторонами було укладено іпотечний договір нерухомого майна № 18-"З"/ф-К, який 17.08.2006 було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горяйновою Т.К. та зареєстровано в реєстрі за № 2231.

Згідно з п. 2 зазначеного іпотечного договору Відповідачем з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 було передано в заставу належне йому на праві власності нерухоме майно загальною площею 380,90 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд 2, а саме –нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 21, № № І, ІІ (групи приміщень № 9) площею 343,60 кв.м, № № 1, 2 (групи приміщень № 13) площею 14,80 кв.м, місця спільного користування площею 22,50 кв.м.

Обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом № 8762253 від 17.08.2006, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що посвідчується Витягом № 8761669 від 17.08.2006.

Згідно з п. 14 іпотечного договору № 18-"З"/ф-К від 17.08.2006 у разі порушення Відповідачем зобов’язань за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 Позивач надсилає Відповідачу письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого у вимозі строку, який має бути не меншим тридцяти днів, Вимога позивача залишиться без задоволення, Позивач вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, відповідно до п. 16 вказаного іпотечного договору звернення стягнення на майно може здійснюватись за вибором Позивача будь-яким способом, передбаченим розділом V Закону України "Про іпотеку" (898-15) , в тому числі і на підставі рішення суду, а також шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Як було встановлено, 09.01.2009 Відповідачем було отримано вимогу Позивача про дострокове повернення кредиту, сплату заборгованості по відсотках та сплату пені, в якій останній вимагав протягом тридцятиденного строку виконати зобов’язання за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 в повному обсязі. Факт вручення вимоги відповідачем не оспорюється.

Внаслідок невиконання відповідачем в установлений строк вказаних вимог Позивача останній в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку"23.02.2009 передав тимчасово виконуючому обов’язки Голови Правління відповідача Горелову С.Л. вимогу від 10.02.2009 за вих. № 23 про усунення порушення, в якій вимагав від Відповідача виконати порушені зобов’язання за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 та сплатити заборгованість протягом тридцятиденного строку з моменту одержання вказаної вимоги.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем зазначених вимог Позивача та виконанням ним зобов’язань за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006.

02.06.2008 між Позивачем та Відповідачем був укладений кредитний договір № 14-1422/ф-К, відповідно до умов якого Позивач відкрив Відповідачу кредитну лінію з лімітом використання у розмірі 500 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25% річних, а при простроченні повернення кредиту –50% річних. Відповідно до п.п. 1.4 та 4.5 вказаного договору термін повернення кредиту –закінчення 60-денного безперервного періоду користування кредитом, але не пізніше 02.06.2009.

07.10.2008 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 14-1422/ф-К від 02.06.2008, якою було змінено розмір та періоди нарахування відсотків за користування кредитом, виходячи з розрахунку:

- звичайної процентної ставки у розмірі 25% річних в період з 02.06.2008 по 06.10.2008;

- звичайної процентної ставки у розмірі 28% річних в період з 07.10.2008 по 02.06.2009 у випадку наявності кредитових оборотів (надходжень) по поточному рахунку відповідача у філії Позивача не менше 500 000,00 грн. в місяць;

- звичайної процентної ставки у розмірі 30% річних в період з 07.10.2008 по 02.06.2009 у випадку, якщо кредитові обороти (надходження) по поточному рахунку Відповідача у філії Позивача складають менше 500 000,00 грн. в місяць;

- підвищеної процентної ставки у розмірі 50% річних у випадку несвоєчасного повернення кредиту.

Згідно з довідкою від 06.02.2009 обігу грошових коштів на рахунку № 2062121422, відкритого на підставі кредитного договору № 14-1422/ф-К від 02.06.2008, Позивач перерахував Відповідачу на вказаний рахунок в межах даної кредитної лінії: 03.06.2008 кредитні кошти в розмірі 105 000,00 грн., 05.06.2008 кредитні кошти в розмірі 132 000,00 грн., 06.10.2008 кредитні кошти в розмірі 150 000,00 грн., 07.10.2008 кредитні кошти в розмірі 61 241,56 грн., 08.10.2008 кредитні кошти в розмірі 32 790,33 грн., всього на суму 481 031,89 грн.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 Відповідач зобов’язувався щомісячно сплачувати позивачу відсотки за користування кредитними коштами не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані відсотки.

В порушення умов кредитного договору № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 Відповідач частково сплатив відсотки за користування кредитними коштами за січень 2009 року, за лютий-березень 2009 року Відповідачем відсотки за договором не сплачувались, внаслідок чого у нього за вказаний період виникла заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 23 879,83 грн.

Згідно з п. 4.4 кредитного договору № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 у випадку прострочення сплати відсотків за користування кредитом Відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який стягується пеня, від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Позивачем доданий до позовної заяви розрахунок пені за невиконання Відповідачем його зобов’язань зі сплати відсотків за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 в розмірі 243,01 грн.

Зі змісту Акту звірки заборгованості Відповідача перед Позивачем від 05.06.2009 вбачається, що сторони підтвердили загальну суму заборгованості Відповідача за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008, яка складається з неповернутого кредиту в розмірі 481 031,89 грн. та несплачених відсотків в розмірі 35 905,63 грн.

З урахуванням зменшення Акціонерним Східно-Українським Банком "Грант"позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 243,01 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 481 031,89 грн. неповернутого кредиту. Однак, сума несплачених відсотків за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 підлягає стягненню з Відповідача в розмірі 23 879,83 грн., яка була заявлена Позивачем, оскільки суд, приймаючи рішення позбавлений права виходити за межі позовних вимог. При цьому суд зазначає, що у позовній заяві Позивачем було заявлено до стягнення суму нарахованих та несплачених Відповідачем відсотків за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 станом на 01.04.2009, а в Акті звірки заборгованості вже вказано сума таких відсотків станом на 05.06.2009.

Згідно із п. 3.1 кредитного договору № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 забезпеченням виконання зобов’язань Відповідача за кредитним договором є іпотечний договір, відповідно до якого предметом іпотеки виступатимуть зазначені вище належні Відповідачу на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 380,90 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд 2.

30.09.2008 між сторонами було укладено іпотечний договір нерухомого майна № 14-"З"/ф-К, який 30.09.2008 було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1571. Згідно з п. 2 зазначеного іпотечного договору Відповідачем з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 було передано в заставу належне йому на праві власності вказане вище нерухоме майно.

23.02.2009 Позивач передав тимчасово виконуючому обов’язки Голови Правління відповідача Горелову С.Л. вимогу від 10.02.2009 за вих. № 24 про дострокове повернення кредиту, сплату заборгованості по відсотках та сплату пені, в якій вимагав протягом тридцятиденного строку виконати зобов’язання за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 в повному обсязі. При цьому Позивач повідомив Відповідача, що в разі невиконання ним приписів вказаної вимоги, він змушений буде розпочати процедуру звернення стягнення на майно.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем зазначених вимог Позивача та виконанням ним зобов’язань за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 та № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 є кредитними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад.", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 346 Господарського кодексу України для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку"у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як свідчать долучені Позивачем до матеріалів справи документи, 10.03.2009 на позачергових Загальних зборах акціонерів відповідача (Протокол № 12) 100% голосів було прийняте рішення про ліквідацію Відповідача та призначення ліквідаційної комісії.

В газеті "Урядовий кур’єр"№ 49 від 19.03.2009 було опубліковане оголошення про ліквідацію Відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 590 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про іпотеку"у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Частина 2 статті 589 Цивільного кодексу України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 38 Закону України "Про іпотеку"передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, якщо буде прийнято відповідне рішення суду або таке право передбачено в іпотечному договорі. При цьому іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення вказаного договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір.

Відповідно до п. 16 іпотечного договору № 18-"З"/ф-К від 17.08.2006 та п. 16 іпотечного договору № 14-"З"/ф-К від 30.09.2008 Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки, в тому числі і шляхом продажу майна від свого імені будь-якій особі та будь-яким способом, передбаченим ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Як зазначалось вище, Позивач на виконання вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) 23.02.2009 передав тимчасово виконуючому обов’язки Голови Правління Відповідача Горелову С.Л. вимоги від 10.02.2009 за вих. № 23 та № 24, в яких повідомляв про свій намір розпочати процедуру звернення стягнення на майно у випадку невиконання Відповідачем у 30-денний термін своїх зобов’язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків та пені за кредитними договорами № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 та № 14-1422/ф-К від 02.06.2008. Факт отримання таких вимог Відповідач не заперечує.

Таким чином, Позивачем виконані приписи зазначених іпотечних договорів та чинного законодавства України, а тому позовні вимоги щодо стягнення із Відповідача грошових коштів за кредитними договорами № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 та № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 шляхом звернення стягнення на майно Відповідача загальною площею 380,90 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд 2, яке є предметом іпотеки за іпотечними договорами № 18-"З"/ф-К від 17.08.2006 та № 14-"З"/ф-К від 30.09.2008, із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку"ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Положеннями статті 38 Закону України "Про іпотеку"передбачено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені.

Згідно з ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до п. 63 розділу 3 глави ІІІ Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (z0283-04) , при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус, крім правовстановлювального документа на нерухоме майно, вимагає документи, передбачені наказом Міністерства юстиції України "Про надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках"від 20.09.2002 № 84/5 (z0773-02) .

Згідно з п. 5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) , право на отримання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно мають власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи.

Отже, для реалізації права продажу майна особі необхідно отримати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. При цьому із аналізу вказаних законодавчих норм випливає, що особа, що має право продажу майна, отримує і права, пов’язані та необхідні для реалізації такого права.

Оскільки статтею 38 Закону України "Про іпотеку"іпотекодержателю надається право продажу предмета іпотеки, то іпотекодержатель може вчиняти дії та мати права, пов’язані та необхідні для реалізації такого права продажу, в тому числі отримувати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Зважаючи на вищевикладене, підлягають задоволенню і вимоги Позивача щодо зобов’язання Відповідача звільнити нежитлові приміщення, на які звернуто стягнення.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32- 34, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Професійний захист" (04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32774935) на користь Акціонерного Східно-Українського Банку "Грант"(61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 19, код ЄДРПОУ 14070197) заборгованість за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 в розмірі 493 682,19 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 09.06.2009 (7,6119 грн. за 1 долар США) становить 3 757 859 (три мільйони сімсот п’ятдесят сім тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 46 коп., а також заборгованість за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 в розмірі 504 911,72 грн., а всього в розмірі 4 262 771,18 (чотири мільйони двісті шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 18 коп. шляхом звернення стягнення на майно Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Професійний захист"(04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32774935) загальною площею 380,90 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд 2, а саме –нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 21, № № І, ІІ (групи приміщень № 9) площею 343,60 кв.м, № № 1, 2 (групи приміщень № 13) площею 14,80 кв.м, місця спільного користування площею 22,50 кв.м, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 18-"З"/ф-К від 17.08.2006, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горяйновою Т.К. і зареєстрованим в реєстрі за № 2231, та іпотечним договором № 14-"З"/ф-К від 30.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М. і зареєстрованим в реєстрі за № 1571, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку"–право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві, надавши Акціонерному Східно-Українському Банку "Грант" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 19, код ЄДРПОУ 14070197) для реалізації права на продаж предмету іпотеки право отримати в органах Бюро технічної інвентаризації витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на вказаний вище предмет іпотеки. Встановити, що початкова ціна продажу предмета іпотеки не повинна бути меншою за суму заборгованості, а саме - 4 262 771,18 (чотири мільйони двісті шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 18 коп.

Зобов’язати Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Професійний захист"звільнити нежилі приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд 2.

В іншій частині позову відмовити.