ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" травня 2009 р. Справа № 10/1353
Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:
позивача –Синянської Я.М. –за довіреністю,
відповідача –Глущенка О.М. –за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ УКРАЇНИ"
до Державного підприємства "Науково-виробничого комплексу "Фотоприлад"
про стягнення 169 153,64 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 66704,17 грн. пені, 90787,73 грн. інфляційних збитків, 11661,74 грн. –3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.
Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи це тим, що ним повністю сплачений поставлений відповідачем природний газ на умовах договору, а позивач недопоставив природний газ на суму 431692,90 грн. та не повернув до цього часу сплачені за нього кошти, а також тим, що стосовно відповідача господарським судом здійснюється провадження у справі про банкрутство, введено та діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, в період дії якого не застосовуються штрафні санкції.
Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач довів, а відповідач не заперечує, що 17.12.2007 р. сторонами укладено договір №210/08 на постачання природного газу (у подальшому тексті "договір" у відмінках).
Згідно з п.п. 1.1, 2.1 пункту 1 вказаного договору постачальник (позивач за позовом) зобов’язується передати покупцю природний газ, а покупець (відповідач за позовом) зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Постачальник передає покупцеві в період першого кварталу 2008 р. газ в об’ємі до 1000,000 м3 (до одного мільйона тис. м.куб.).
Таким чином, точна загальна кількість газу, що мала бути поставлена у першому кварталі 2008 р. договором не визначена, а як наслідок цього не встановлена і загальна вартість газу, що має бути поставлений за договором.
Згідно з п.п. 5.1 п. 5 договору "строки розрахунку" – покупець проводить 100 % передоплати за перший квартал 2008 р., протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту підписання даного договору. Коригування умов проведення розрахунків визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.
Відповідачем здійснено передоплату газу в сумі 500 000,00 грн. 24.12.2007 р. Це підтверджено копією платіжного доручення № 4291 від 24.12.2007 р. та не заперечується відповідачем.
04.01.2008 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 про зміни та доповнення до договору, якою встановили ціну на газ та порядок її зміни за певних обставин, обсяг природного газу, який мав бути поставлений позивачем відповідачеві впродовж 2008 року.
Згідно з п. 6 додаткової угоди сторін загальний обсяг природного газу, який мав бути поставлений впродовж 2008 р. становить до 1560 тис. м3, в тому числі 980 000 м3 –у січні-квітні і 580 000 м3 –у жовтні - грудні 2008 р. При цьому строк та порядок оплати газу, який мав бути поставлений у жовтні-грудні 2008 р. не визначений ні договором, ні додатковою угодою до нього.
Фактично позивач поставив відповідачеві у першому кварталі 2008 р. 415084 м3 природного газу загальною вартістю 568 307,01 грн. Це підтверджено копіями актів приймання - передачі газу від 31.01.2008 р., 29.02.2008 р., 31.03.2008 р. та не заперечується позивачем.
Відповідач здійснив оплату обсягів газу, передбачених договором сторін, в такі строки та у таких розмірах:
24.12.2007 р. –500 000,00 грн.;
29.01.2008 р. –100 000,00 грн.;
07.02.2008 р. –100 000,00 грн.;
29.02.2008 р. –200 000,00 грн.;
04.03.2008 р. –100 000,00 грн.,
на загальну суму 1 000 000,00 грн.
Це підтверджено копіями платіжних доручень № 4291 від 24.12.2007 р., № 154 від 29.01.2008 р., № 257 від 07.02.2008 р., № 456 від 29.02.2008 р., № 460 від 29.02.2008 р., № 484 від 04.03.2008 р, з відміткою обслуговуючого банку про їх виконання та не заперечується позивачем.
Таким чином відповідач оплатив позивачеві 1 000 000,00 грн., з яких 500 000,00 грн. –24.12.07 р. в якості передоплати за газ, який за договором мав бути поставлений позивачем у першому кварталі 2008 р.
Загальна кількість газу, що мала бути поставлена у першому кварталі 2008 р., договором сторін не визначена (до 1000,000 м3 –п.п. 2.1 п.2 договору).
За таких обставин твердження позивача про порушення відповідачем умов договору щодо оплати газу не відповідають договору сторін, фактичним обставинам справи.
Позивач виконав умови договору про постачання природного газу та додаткової угоди до нього частково, фактично поставивши відповідачеві у першому кварталі 2008 р. 415 084м3 газу, замість 980 000 м3, як це передбачено додатковою угодою до договору сторін.
Поставка газу відповідачеві позивачем у жовтні-грудні 2008 р. взагалі не здійснювалася.
На день вирішення спору судом позивач недопоставив відповідачеві природний газ, уже оплачений відповідачем шляхом передоплати, на суму 431 692, 90 грн. Це підтверджено копіями актів приймання-передачі газу, платіжних доручень на його оплату, картки рахунку 68.1 по розрахунках за договором та не заперечується позивачем. Вказана сума коштів не є предметом цього спору.
Однак, норми ст. 265 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України, на які посилається позивач у позовній заяві як на правову підставу своїх вимог до відповідача, а також ст. 693 ЦК України, є обов’язковими в однаковій мірі для обох сторін договору.
У правовідносинах сторін, з яких виник цей спір, відсутнє порушення відповідачем грошового зобов’язання перед позивачем.
Тому вимога позивача про стягнення з відповідача в якості забезпечення зобов’язання пені, сум інфляційних, річних, в якості відповідальності за порушення грошового зобов’язання задоволенню судом не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя В.В. Шумко
Повний текст рішення
виготовлений та підписаний 01.06.2009 р.