54/115 Про сплату заборгованості та неустойки за поставлений товар - 22.05.2009 Прийняття

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" про стягнення 195 876,50 грн. основного боргу, 17 468,11 грн. інфляційних втрат, 14 136,59 грн. процентів річних та 20 703,01 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого позивачем за договором поставки № КГ-0000036 від 26.02.2008 р.

Ухвалою суду від 27.03.2009 р. порушено провадження у справі № 54/115, розгляд справи призначено на 29.04.2009 р.

Представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву про збільшення розміру позовних вимог на 13 791,90 грн. Нова ціна позову згідно з розрахунком позивача становить 261 976,11 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

Представником позивача також подано клопотання про покладення витрат на оплату послуг адвоката у сумі 12 000,00 грн. на відповідача. Клопотання прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 29.04.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 22.05.2009 р.

У судове засідання 22.05.2009 р. представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 425776 від 09.04.2009 р.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

26.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кеміра ГроуХау", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Яра Україна", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" був укладений договір поставки № КГ-0000036, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов’язався на платній основі, у встановлені договором строки, передати у власність відповідача товар, а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти товар та сплатити за нього на користь позивача грошову суму в порядку і на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).

Пунктами 2.1. - 2.4. договору визначено, що товаром, який поставляється, є мінеральні добрива та декоративне каміння, найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю, базис поставки якого зазначаються у рахунку-фактурі, який є невід’ємною частиною договору. Товар за договором може передаватися у власність відповідача як однією, так і декількома партіями.

Відповідно до п. 2.6. договору перехід права власності на товар відбувається в момент його поставки, що підтверджується товарно-супровідними документами.

Як передбачено ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 662 ЦК України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купiвлi-продажу.

Згідно з рахунками-фактурами № КГ-0000053 від 26.02.2008 р., № ЯР-0000054 від 29.05.2008 р. та за видатковими накладними № КГ-0000106 від 24.03.2008 р., № КГ-0000204 від 08.04.2008 р., № ЯР-0000089 від 09.06.2008 р., № ЯР-0000054 від 09.06.2008 р. позивач передав відповідачеві товар, передбачений умовами договору, на загальну суму 336 574,34 грн.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р. (z0293-96) , сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Від імені відповідача товар за вищезазначеними накладними був прийнятий уповноваженою особою відповідача за довіреностями серії ЯОН № 241166 від 21.03.2008 р. зі строком дії до 31.03.2008 р. та ЯОМ № 481714 від 06.06.2008 р. зі строком дії до 16.06.2008 р.

Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.4., 3.5. договору передбачено, що відповідач здійснює попередню оплату в рахунок вартості товару, до першої поставки товару у сумі 50 000,00 грн. Вартість товару по кожній поставці сплачується відповідачем протягом 120 календарних днів. Цей строк відраховується з дня, наступного за днем отримання товару відповідачем на складі позивача.

Виходячи із зазначеного, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений за вищезазначеними накладними у такий строк: за накладною № КГ-0000106 від 24.03.2008 р. –до 22.07.2008 р., № КГ-0000204 від 08.04.2008 р. –до 06.08.2008 р., № ЯР-0000089 від 09.06.2008 р. та № ЯР-0000054 від 09.06.2008 р. –до 07.10.2008 р.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать надані позивачем платіжні доручення № 970 від 17.03.2008 р., № 1007 від 18.03.2008 р., № 3446 від 17.08.2008 р., № 62 від 13.08.2008 р. відповідач частково оплатив поставлений товар у сумі 140 697,84 грн. Таким чином, сума заборгованості відповідача за поставлений товар складає 195 876,50 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами.

Оскільки розмір заборгованості відповідача належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 195 876,50 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі 23 635,32 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 5.2. договору, яким передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару у строк, встановлений у п. 3.5. договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, у разі висунення позивачем письмової претензії щодо такої несплати, за кожен день прострочення. Пеня нараховується з моменту висунення претензії, за ставкою встановленою на день її пред’явлення.

Оскільки обов’язок відповідача сплатити на користь позивача пеню, а також строк її нарахування обумовлені виставленням позивачем претензії відповідачу, а матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем такої претензії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення пені.

Позивач також просить стягнути з відповідача 23 736,14 грн. інфляційних втрат та 18 728,15 грн. процентів річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати товару, відповідач зобов’язаний також сплатити грошові кошти із розрахунку 15% річних, які нараховуються на залишок несплаченої суми за кожен день, до моменту повної оплати або до моменту висунення претензії продавця.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 23 736,14 грн. інфляційних втрат та 18 728,15 грн. процентів річних підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, доказів повної оплати товару не надав та не навів підстав для звільнення його від обов’язку оплатити поставлений товар.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 238 340,79 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 12 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат позивачем надана копія договору № 671/2-18/02/09 від 18.02.2009 р. про надання правової допомоги адвокатів, укладеного позивачем із Адвокатським об’єднанням "Адвокатська фірма "Грищенко та Партнери", платіжного доручення № 192 від 21.04.2009 р. на оплату послуг за договором, свідоцтва № 3098/10 від 01.02.2006 р. на право зайняття адвокатською діяльністю, наказу про прийняття на роботу до Адвокатського об’єднання "Адвокатська фірма "Грищенко та Партнери" Андрощука С.В. та Зозулю Т.М., акту № 1 про надання правової допомоги за договором та довіреності від 18.09.2008 р.

Розглянувши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, буд. 4, код ЄДРПОУ 33937992, п/р 26009380799051 в обласній дирекції АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яра Україна" (04655, м. Київ, вул. Чорноморська, 1, код ЄДРПОУ 33398656, п/р 26005200326156 у АКБ "Сітібанк", МФО 300584) 195 876 (сто дев’яносто п’ять тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 50 коп. основного боргу, 23 736 (двадцять три тисячі сімсот тридцять шість) гривень 14 коп. інфляційних втрат, 18 728 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 15 коп. процентів річних, 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят три) гривні 40 коп. державного мита, 107 (сто сім) гривень 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10 917,36 грн. витрат на оплату послуг адвоката.