927/696/23 Про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви - 17.11.2023 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 927/696/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "АСВІО БАНК"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 (у складі колегії суддів: Шаптала Є.Ю. (головуючий), Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.)

та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2023 (суддя Белов С.В.) про повернення зустрічної позовної заяви

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "АСВІО БАНК"

до Приватного підприємства "4К-СОФТ ПЛЮС"

про розірвання договору та стягнення 65 304,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "4К-СОФТ ПЛЮС" (далі - ПП "4К-СОФТ ПЛЮС") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" (далі - АТ "АСВІО БАНК") про стягнення заборгованості у розмірі 738 686,00 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що АТ "АСВІО БАНК" ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань за договором №І/2017-АБ від 12.04.2017 щодо оплати наданих послуг та сплати орендної плати за програмне забезпечення, яке у нього встановлене.

1.3. АТ "АСВІО БАНК" подало до суду зустрічний позов до ПП "4К-СОФТ ПЛЮС" з вимогою:

- розірвати договір №І/2017-АБ від 12.04.2017, укладений між АТ "АСВІО БАНК" та ПП "4К-СОФТ ПЛЮС";

- зобов`язати ПП "4К-СОФТ ПЛЮС" надати можливість для вивантаження із системи "4К-БАНК" шляхом передачі АТ "АСВІО БАНК" необхідних облікових даних та параметрів доступу до даних Банку у всіх впроваджених системах ПП "4К-СОФТ ПЛЮС" на рівні SQL-запитів до без даних або передати іншим способом базу даних - архівну інформацію, яка створена і накопичена в системі "4К-БАНК" в результаті діяльності АТ "АСВІО БАНК" з 12.04.2017 по 25.03.2023, є власністю АТ "АСВІО БАНК" і містить банківську таємницю, для подальшого забезпечення відповідних вимог її зберігання;

- стягнути з ПП "4К-СОФТ ПЛЮС" на користь АТ "АСВІО БАНК" 65 304,33 грн.

1.4. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ПП "4К-СОФТ ПЛЮС" систематично не дотримується умов договору про технічну підтримку, яка включає в себе оперативне усунення програмних збоїв пов`язаних з помилками в програмному забезпеченні "4К-БАНК", що призводить до неякісного надання послуг.

При цьому через невідповідність системи "4К-БАНК" вимогам діючого законодавства, АТ "АСВІО БАНК" не мало та не має можливості її використовувати.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №927/696/23, повернуто зустрічну позовну заяву АТ "АСВІО БАНК" на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиції інших учасників

3.1. У касаційній скарзі АТ "АСВІО БАНК" просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 09.06.2023 та постанову апеляційної інстанції від 11.09.2023, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3.2. За доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій порушено положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідносини випливають з одного договору, за один період, для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані одні ті самі докази; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №200/22329/14-ц, від 20.03.2019 у справі №910/2987/18, постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/6070/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18, від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 (щодо умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом).

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4.3. Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

4.4. Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо її подання.

4.5. Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

4.6. Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

4.7. Згідно із вимогами частин першої та другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

4.8. Частиною четвертою та п`ятою статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

4.9. За умовами частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

4.10. Колегія суддів звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

4.11. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

4.12. У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

4.13. Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18, конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

4.14. Водночас, у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 зазначено, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

4.15. У справі, яка переглядається, підставою звернення позивача з первісним позовом є порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №І/2017-АБ від 12.04.2017 щодо оплати наданих послуг та сплати орендної плати за програмне забезпечення, а підставою пред`явлення зустрічного позову є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за цим же договором щодо підтримки програми "4К-Банк" в робочому стані і, у тому числі, повернення невикористаної передплати.

4.16. В такий спосіб, предметом дослідження як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є обставини виконання сторонами зобов`язань за договором №І/2017-АБ від 12.04.2017, що, у свою чергу, свідчить про їх взаємопов`язаність.

4.17. При цьому у разі повного чи часткового задоволення первісного та зустрічного позовів про стягнення грошових коштів, суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

4.18. Доцільність розгляду таких позовів в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень.

4.19. Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

4.20. Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

4.21. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства варто вважати:

- вимогу оперативного розгляду справи;

- вимогу економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №923/398/14, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 28.11.2022 у справі №907/749/19.

4.22. Судова колегія звертає увагу, що окремий розгляд первісної та зустрічної позовних заяв призведе до недотриманням принципу процесуальної економії господарського судочинства, оскільки матиме наслідком паралельні судові процеси, збільшить кількість судових рішень, які ймовірно будуть предметом апеляційного та касаційного оскаржень, та потенційно може призвести до наявності двох відкритих виконавчих проваджень, в яких спочатку грошові кошти можуть бути стягнуті з однієї сторони, а потім з іншої.

4.23. Відтак суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України, не врахували зазначені вище правові позиції суду касаційної інстанції, що призвело до передчасних висновків про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Статтею 300 Господарського процесуального кодексу України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

5.3. Згідно з частиною шостою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.4. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2023 у справі №927/696/23 скасувати.

3. Справу №927/696/23 направити до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік І. Міщенко