921/333/23 Про забезпечення позову, шляхом заборони Виконавчому комітету міської ради та іншим особам вчиняти дії щодо демонтажу та від`єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об`єкту торгівельно-побутового призначення до вирішення спору по суті та набрання чинності рішенням у іншій господарській справі - 16.11.2023 Прийняття

1. Cуб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа Шкарупа Світлана Павлівна (далі - позивачка, ФОП Шкарупа С. П.) звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради (далі - відповідач, Рада), відповідно до якого просить:

- визнати повністю недійсним рішення Ради від 27.01.2023 №8/22/105, яким відмовлено позивачці у наданні в наданні земельної ділянки площею 0,0250 га для обслуговування зупинки громадського транспорту з об`єктом торгово-побутового призначення за адресою: вул. Тараса Протасевича, м. Тернопіль;

- зобов`язати Раду повторно розглянути у встановленому законом порядку заяву фізичної особи Шкарупи С. П. від 28.12.2022 та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення по суті питання з врахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі".

2. Позивачка, в порядку статей 136- 139 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), звернулась до Господарського суду Тернопільської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Раді, Виконавчому комітету Тернопільської міської ради (далі - Виконавчий комітет) та іншим особам, в тому числі комунальним підприємствам та організаціям, вчиняти дії щодо демонтажу та від`єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об`єкта торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернопіль, вул. Протасевича (біля будинку 18).

3. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивачка вказує, що рішенням Ради від 30.04.2009 №5/26/81 ФОП Шкарупі С. П. затверджено проєкт землеустрою щодо виділення земельної ділянки, площею 0, 0250 га, в тому числі за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 0, 0114 га, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 0, 0136 га, для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою: вул. Протасевича та надано в оренду земельну ділянку.

4. 31.07.2009 між Радою та ФОП Шкарупою С. П. укладено договір оренди землі вказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту, вул. Протасевича з об`єктом торгівельно-побутового призначення терміном на п`ять років, а саме: з 30.04.2009 по 30.04.2014 та встановлено можливість поновлення договору оренди на новий строк.

5. Договір оренди зареєстровано в Книзі записів засвідчення факту реєстрації 19.11.2009 за № 3759 та у Тернопільській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041066100029 від 04.02.2010.

6. Факт передачі земельної ділянки в користування ФОП Шкарупі С. П. за договором оренди підтверджено актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.11.2009.

7. На підставі укладеного договору оренди позивачем після отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкту "Будівництво зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" побудовано об`єкт торгівельно-побутового призначення за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Протасевича, який зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 13.09.2010 № 469-18/10 та після завершення будівництва на закінчений будівництвом об`єкт отримано від приймальної комісії акт готовності об`єкта до експлуатації від 22.02.2011 №588, яким підтверджено, що об`єкт - зупинка громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення готовий до експлуатації.

8. Сертифікатом відповідності № ТП000553 від 03.03.2011 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта - зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації.

9. У закінченому будівництвом та прийнятому до експлуатації об`єкті "Христя" позивачка займається підприємницькою діяльністю. Головним Управлінням ДПС у Тернопільській області Шкарупі С. П. видано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, в яких зазначено, зокрема: термін дії з 01.06.2023 до 01.06.2024, місце здійснення торгівлі м. Тернопіль, вул. Протасевича, 18, магазин "Христя".

10. Втративши право на поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", ФОП Шкарупа С. П. звернулася із заявою від 14.12.2018 до Ради про укладення нового договору оренди землі відповідно до приписів частини 2 статті 19 Закону України "Про оренд землі", в задоволенні якої відмовлено.

11. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2022 у справі № 921/274/21, яке набрало законної сили 17.11.2022 позовні вимоги ФОП Шкарупи С. П. задоволено. Визнано недійсним рішення Ради № 7/51/183 від 26.06.2020 "Про відмову в наданні земельної ділянки за адресою: вул. Протасевича Шкарупі С. П.". Зобов`язано Раду розглянути у встановленому законом порядку заяву Шкарупи С. П. від 14.12.2018 та вирішити її земельне питання шляхом прийняттям рішення по суті питання, з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі".

12. Поряд із цим, 16.12.2022 Шкарупа С. П. отримала попередження Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради від 08.12.2022 №41, у якому вказано: "у відповідності до рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 19.10.2014 №1185 та від 07.07.2016 №579 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування тимчасова споруда "Христя" самовільно влаштована на землях комунальної власності за адресою: вулиця Протасеивча (біля будинку 18), в місті Тернополі, підлягає демонтажу". При цьому у попередженні позивачці запропоновано у строк до 31.12.2022 провести демонтаж об`єкта власними силами та вказано, що у випадку ігнорування попередження демонтаж буде проведений у примусовому порядку силами спеціалізованої організації".

13. В той же час предметом розгляду цієї справи є рішенням Ради від 27.01.2023 №8/22/105, яким ФОП Шкарупі С. П. відмовлено у наданні земельної ділянки площею 0, 0250 га для обслуговування зупинки громадського транспорту з об`єктом торгово-побутового призначення за адресою: вул. Тараса Протасевича, м. Тернопіль.

14. Враховуючи викладене, заявниця вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, у випадку задоволення позовних вимог у справі №921/333/23, може призвести до демонтажу об`єкта торгівельно-побутового призначення "Христя", що, відповідно, унеможливить поновлення її порушених прав на земельну ділянку та здійснення підприємницької діяльності в закінченому будівництвом та прийнятому в експлуатацію об`єкті торгівельно-побутового призначення "Христя".

Короткий зміст судових рішень

15. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2023, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023, заяву ФОП Шкарупи С. П. задоволено частково. Заборонено Виконавчому комітету Тернопільської міської ради та іншим особам вчиняти дії щодо демонтажу та від`єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об`єкту торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернопіль, вул. Протасевича (біля будинку 18) до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі №921/333/23 законної сили. В решті в задоволенні заяви відмовлено.

16. У судових рішеннях зазначено, що на визначеній об`єктом оренди земельній ділянці, за твердженням заявниці, відповідно до її цільового призначення, збудовано об`єкт торгівельно-побутового призначення "Христя", а згадуваними у попередженні рішеннями Виконавчого комітету від 19.11.2014 №1185 та від 07.07.2016 №579 вирішено питання про демонтаж даного об`єкта і від`єднання його, зокрема, від мереж електропостачання.

17. Суди погодилися з доводами заявниці та вказали, що виправданим, адекватним та співмірним до спірних правовідносин заходом забезпечення позову є заборона Виконавчому комітету та іншим особам, в тому числі комунальним підприємствам та організаціям, вчиняти дії щодо демонтажу та від`єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об`єкту торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернополі по вул. Протасевича (біля будинку 18).

18. Зважаючи на те, що рішення від 19.11.2014 №1185 та від 07.07.2016 №579, на підставі яких Управлінням муніципальної інспекції Тернопільської міської ради видано приписи від 08.12.2022 №41, прийняті Виконавчим комітетом, який є її виконавчим органом, суди відмовили у задоволенні заяви ФОП Шкарупи С. П. в частині заборони Раді вчиняти дії щодо демонтажу та від`єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об`єкта торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернополі по вул. Протасевича (біля будинку 18).

Касаційна скарга

19. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

20. Обраний спосіб забезпечення позову суперечить приписам частини 1 статті 137 ГПК України оскільки заборона вчиняти дії стосується не відповідача - Ради, а інших юридичних осіб - Виконавчого комітету, комунальних підприємств та організацій щодо тимчасової споруди "Христя", яка, разом з тим, не є предметом спору в справі № 921/333/23.

21. Вжиті заходи не відповідають меті забезпечення позову щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, оскільки правомірність дій Виконавчого комітету про демонтаж тимчасової споруди "Христя" вже вирішено у судовому порядку в справі № 607/1078/15-а, а правомірність повідомлення Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про демонтаж тимчасової споруди "Христя" підтверджена рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 500/4697/22.

22. Вжитий захід забезпечення позову у справі № 921/333/23 не є співмірним із обмеженнями, яких зазнають інші особи, зокрема Виконавчий комітет та призведе до порушення прав інших осіб та утруднить виконання рішень Виконавчого комітету від 19.10.2014 № 1185 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" в частині демонтажу тимчасової споруди "Христя" ФОП Шкарупи С. П. та від 07.07.2016 № 579 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" в частині демонтажу тимчасової споруди "Христя" ФОП Шкарупи С. П., законність яких підтверджено в справі № 607/1078/15-а та виконання яких не пов`язано з предметом позову в справі № 921/333/23.

23. Відповідач зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, оскільки відсутній зв`язок між обраним способом забезпечення позову і предметом позову, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

24. Позивачка подала відзив у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити ухвалу та постанову без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві позивачка погоджується з висновками судів про наявність підстав для забезпечення позову, посилається на правомірність розташування на земельній ділянці об`єкта торгівельно-побутового призначення "Христя", а також на наявність підстав для надання їй спірної земельної ділянки у користування на підставі частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

25. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

26. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

27. Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

28. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

29. Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

30. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

31. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

32. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

33. Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

34. Оскільки в даному випадку позивачка звернулася до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).

35. Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

36. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

37. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

38. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

39. Водночас, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

40. При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

41. Як уже зазначено вище, предметом цього розгляду є вимоги ФОП Шкарупи С. П. про визнання недійсним рішення Ради, яким відмовлено позивачці у наданні земельної ділянки та зобов`язання Ради повторно розглянути у встановленому законом порядку заяву позивачки та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення по суті питання з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі".

42. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що Виконавчий комітет вчиняє дії щодо демонтажу розташованого на спірній земельній ділянці об`єкта торгово-побутового призначення, який належить позивачці, в той же час її земельне питання позитивно на користь ФОП Шкарупи С. П. не вирішено, а отже, за доводами останньої, невжиття заходів забезпечення позову, у випадку задоволення позовних вимог, може призвести до демонтажу об`єкта торгівельно-побутового призначення "Христя", що, відповідно, унеможливить поновлення порушених прав на земельну ділянку та здійснення підприємницької діяльності в об`єкті торгівельно-побутового призначення "Христя".

43. Суди попередніх інстанцій вказали, що заходи забезпечення позову є виправданими, адекватними та співмірними в частині заборони Виконавчому комітету та іншим особам, в тому числі комунальним підприємствам та організаціям вчиняти дії, зокрема, щодо демонтажу об`єкта торгівельно-побутового призначення. В той же час вимоги про забезпечення позову в частині відповідача - Ради суди визнали необґрунтованими, оскільки не вона вчиняє дії щодо демонтажу належного позивачці об`єкта.

44. З наведеного вбачається, що суди задовольнили заяву в частині заборони іншим особам вчиняти дії щодо об`єкта торгівельно-побутового призначення, який не є предметом спору в цій справі, разом з тим не навели жодного обґрунтування на підтвердження своїх висновків про адекватність і співмірність вжитих заходів забезпечення позову із предметом заявлених позовних вимог, зокрема в частині їх відповідності та взаємозв`язку, а також співвідношення наслідків вжитих заходів з правами та обов`язками інших осіб.

45. Колегія суддів також зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

46. По суті, суди процитували доводи позивачки в частині її незгоди із діями Виконавчого комітету щодо демонтажу об`єкта торгівельно-побутового призначення, які заявниця оскаржувала в інших судових провадженнях, проте не проаналізували як вжиті заходи забезпечення позову в межах цього спору впливають на права та охоронювані законом інтереси як відповідача - Ради, яка є власником спірної земельної ділянки, так і інших осіб, яких стосуються вжиті заходи забезпечення позову щодо об`єкта торгівельно-побутового призначення, який не є предметом розгляду цього спору.

47. Господарські суди попередніх інстанцій частково задовольняючи заяву, не здійснили аналіз яким чином невжиття заявлених позивачкою заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявниці, та яких конкретно прав та інтересів, ураховуючи заявлені позовні вимоги, а також підстави, яким остання обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

48. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не навели фактичних обставин з якими пов`язується поведінка відповідача чи інших осіб, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав заявниці, за захистом яких вона звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки.

49. Таким чином наведені позивачкою у відповідній заяві обґрунтування не підтверджують існування реальної загрози ефективному захисту порушених (оспорюваних) прав позивачки в разі задоволення позову.

50. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що вжиті судами заходи забезпечення позову не є достатньо обґрунтованими, отже - не відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, щодо адекватності, співмірності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачки у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

51. Оскільки судові рішення, що оскаржуються, ухвалені з порушенням вимог статей 136, 137 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування цих судових рішень та прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Інші доводи скаржника у зв`язку з цим Верховним Судом не аналізуються.

52. Доводи ФОП Шкарупи С. П., викладені у відзиві на касаційну скаргу, щодо застосування статей 136, 137 ГПК України наведеного вище не спростовують. Інші доводи позивачки стосуються заявлених позовних вимог по суті розгляду спору та є передчасними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

54. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

55. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали і постанови, що оскаржуються.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Тернопільської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2023 у справі № 921/333/23 в частині задоволення заяви суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шкарупи Світлани Павлівни про забезпечення позову скасувати.

3. У задоволенні заяви суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шкарупи Світлани Павлівни про забезпечення позову в частині заборони Виконавчому комітету Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 04058344) та іншим особам (в т.ч. комунальним підприємствам та організаціям) вчиняти дії щодо демонтажу та від`єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об`єкта торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернополі по вул. Протасевича (біля будинку 18) відмовити.