910/6493/20 Про стягнення заборгованості за договором комісії - 15.11.2023 Прийняття

1. Сторонами цього спору є Державне підприємство "Антонов" (далі - "Позивач", ДП "Антонов") і Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" (далі - "Відповідач", ДГЗП "Спецтехноекспорт").

2. У 2018 році Позивач (як комітент) і Відповідач (як комісіонер) уклали договір комісії, згідно з яким Відповідач зобов`язався від свого імені, за дорученням та за рахунок Позивача, за плату вчинити зовнішньоекономічний контракт щодо продажу запчастин до військово-транспортних літаків.

3. У договорі комісії сторони передбачили умови укладення майбутнього контакту, зокрема, щодо порядку сплати коштів покупцем за товар (списання з акредитиву), а також погодили що отримані (від покупця товару) грошові кошти за винятком комісійної плати комісіонеру та витрат комісіонера, перераховуються комісіонером комітенту протягом 10 днів з моменту надходження коштів від покупця на його рахунок, але не пізніше 90 (дев`яносто) календарних днів після підписання акта приймання-передачі. Узгодили також, що за прострочення термінів розрахунків комісіонера з комітентом на вимогу комітента комісіонер зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний тиждень прострочення, але не більше 10% від загального розміру суми, що не була сплачена вчасно.

4. На виконання умов договору комісії Відповідач уклав відповідний зовнішньоекономічний контракт і продаж товарів за ним відбувся у повному обсязі. Товар за згаданим контрактом передавався покупцеві двома партіями і останній розрахувався за них після отримання усього товару, а не окремо. Отримавши від покупця грошові кошти за проданий товар, комісіонер наступного дня перерахував їх комітентові і вважав свої зобов`язання належно виконаними. Однак, Позивач наполіг, що у даному випадку мало місце порушення умов договору комісії, адже перерахунок грошей за першу поставлену партію товару відбувся поза межами угодженого сторонами 90-денного строку з дати підписання акта приймання-передачі цього товару. Відповідач же заперечив наявність у своїх діях порушень умов договору комісії і вказав, що сторони не погоджували порядок розрахунків за кожну партію окремо, більше того зауважив, що не поручався за виконання покупцем зовнішньоекономічного контракту.

5. За наведеного і виник господарський спір, який розглядався судами у цій справі, де Позивач просив стягнути з Відповідача пеню за невчасний перерахунок грошових коштів за переданий для продажу покупцеві товар.

6. Місцевий суд позов задовольнив, виснувавши, що ДГЗП "Спецтехноекспорт" дійсно не перерахувало вартість продукції ДП "Антонов" у 90-денний строк з моменту поставки, а тому має сплатити погоджену в договорі пеню.

7. Апеляційний суд рішення місцевого скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив. Постанову мотивував тим, що проведений Відповідачем Позивачеві перерахунок грошових коштів був належно здійснений наступного дня після того, як ці кошти надійшли йому від покупця товару. У спірних правовідносинах прострочення відкриття акредитиву та, відповідно, 90-денного терміну оплати першої партії продукції допустив саме покупець, а Відповідач, хоча і відступив від вказівок комітента щодо строків відкриття покупцем акредитиву, втім такий відступ не потяг для комітента жодних наслідків і більше того, комісіонер не поручався за виконання договору покупцем, а тому правові підстави для стягнення пені з Відповідача у даному випадку відсутні.

8. У касаційній скарзі ДП "Антонов" висновки апеляційного суду заперечило та зазначило, що вони зроблені з неправильним застосовуванням статей 1014, 1016, 1017 Цивільного кодексу України та за відсутності висновку Верховного Суду щодо правильного застосування вказаних норм у подібних правовідносинах (в частині наявності чи відсутності обов`язку комісіонера сплачувати комітенту пеню за умови встановленої вини комісіонера у порушенні строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом та договором комісії).

9. Здійснивши касаційне провадження Верховний Суд погодився із висновками апеляційного суду про те, що у спірних правовідносинах з боку комісіонера мало місце порушення умов договору комісії, але лише в тій частині, яка стосувалася виконання доручень комітента. В частині ж передачі комітентові коштів, які надійшли від покупця комісіонер своїх зобов`язань не порушив, адже за умовами договору комісії зобов`язувався передати комітентові саме отримані від покупця кошти, а не власні. Окрім того, суд касаційної інстанції відмітив, що згідно з укладеним договором комісії нарахування пені було можливо за прострочення термінів розрахунків комісіонера з комітентом, проте передача комісіонером отриманих від покупця товару коштів комітенту не може вважатися розрахунком, позаяк отримані комісіонером від покупця кошти і так є власністю комітента, яку комісіонер лише передає у фактичне володіння останнього.

10. За викладеного суд касаційної інстанції касаційну скаргу Позивача відхилив, постанову апеляційного господарського суду залишив без змін.

11. Детальні обставини спору та висновки Верховного Суду далі у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст вимог і підстав позову

12. ДП "Антонов" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДГЗП "Спецтехноекспорт", в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути грошові кошти у загальному розмірі 169 532,94 доларів США, з яких: 120 765,75 доларів США - сума основної заборгованості, 48 767,19 доларів США - сума пені за несвоєчасні розрахунки.

13. Позов мотивований порушенням Відповідачем норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору комісії від 07.06.2018 № STE-1-58-Д/К-18, оскільки Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання.

Узагальнений зміст судових рішень

14. Господарський суд міста Києва рішенням від 23.11.2020 закрив провадження в частині стягнення 120 765,75 доларів США. Вимоги щодо стягнення пені у розмірі 48 767,19 доларів США залишив без задоволення.

15. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.04.2021 скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та прийняв нове рішення в цій частині про задоволення позову та стягнув з Відповідача на користь Позивача заявлену суму пені.

16. Постановою Верховного Суду від 28.09.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 в частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 48 767,19 доларів США було скасовано, а справу № 910/6493/20 в цій частині передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

17. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 позовні вимоги в частині стягнення пені задоволено.

18. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 рішення місцевого господарського суду від 14.09.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені відмовлено.

Касаційна скарга

19. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

20. Скаржник стверджує, що постанову апеляційного господарського суду прийнято з неправильним застосуванням статей 1014, 1016, 1017 Цивільного кодексу України та за відсутності висновку Верховного Суду щодо правильного застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, а саме щодо наявності чи відсутності обов`язку комісіонера сплачувати комітенту пеню за умови встановленої вини комісіонера у порушенні строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом та договором комісії.

20.1. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до того, що порушення строку перерахування Позивачеві грошових коштів за першу партію поставленого товару сталося саме з вини Відповідача, який відступив від чітких вказівок комітента і передав товар покупцеві ще до відкриття останнім відповідного акредитиву. Звідси саме Відповідач несе відповідальність за те, що не зміг у погоджений сторонами 90-денний строк перерахувати відповідні грошові кошти за переданий товар, а тому нарахування йому пені за прострочення виконання свого зобов`язання у спірних правовідносинах було цілком підставним про, що правильно вказав господарський суд першої інстанції.

20.2. В свою чергу апеляційний господарський суд наведеного не врахував і застосував до правовідносин сторін приписи частин четвертої - пятої статті 1017 Цивільного кодексу України, які взагалі не регулюють спірні правовідносини (стосуються випадків продажу товару за ціною нижчою чи вищою ніж узгоджена); не застосував приписи статті 1014 та частини першої статті 1017, абзацу другого частини третьої статті 1017 Цивільного кодексу України (проігнорував, що комісіонер відступив від вказівок комітента, не узгодив із комітентом своїх дій щодо постачання товару); неправильно розтлумачив положення частин третьої - четвертої статті 1016 Цивільного кодексу України (залишив поза увагою, що комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання чи неналежне виконання контракту лише у разі відсутності своєї вини та наявності вини покупця товару).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

21. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти її задоволення. Скаргу вважає необґрунтованою. З висновками суду попередньої інстанції погоджується, а тому просить оскаржувану постанову залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій та оцінка аргументів учасників справи в їхньому контексті

22. У червні 2018 року між ДП "Антонов" (комітент) та ДГЗП "Спецтехноекспорт" (комісіонер) було укладено договір комісії № STE-1-58-Д/К-18 (далі - Договір комісії), за умовами п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, комітент доручає комісіонерові, а комісіонер зобов`язується від свого імені, за дорученням та за рахунок комітента, за плату вчинити правочин (укласти зовнішньоекономічний контракт) щодо поставки (продажу) запчастин до військово-транспортних літаків АН-32 (надалі - продукція), найменування, перелік та істотні умови якого визначаються сторонами в додатку № 1 до цього договору.

22.1. Передбачене п. 1.1 цього договору доручення комісіонер зобов`язується виконати на умовах, найбільш вигідних для комітента (п. 1.2 Договору комісії).

22.2. Відповідно до п. 2.1 Договору комісії комісіонер зобов`язаний виконати доручення комітента, визначене п. 1.1 цього договору, протягом 360 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором.

22.3. Згідно з п. п. 3.1.1, 3.1.10, 3.1.15 Договору комісії комісіонер зобов`язується за дорученням та за рахунок комітента здійснити необхідну передконтрактну роботу та укласти контракт з покупцем на умовах, передбачених цим договором; в разі необхідності та за попереднього письмового погодження з комітентом вчинити інші (допоміжні) правочини, спрямовані на забезпечення виконання доручення комітента за цим договором, у тому числі шляхом залучення відповідних агентів; надати комітенту звіти комісіонера у термін протягом 10 (десять) робочих днів з дня виконання зобов`язань, а також копії документів, що його підтверджують, завірених печаткою комісіонера; протягом 10 (десять) днів з дати підписання контракту з покупцем надати комітенту завірену копію підписаного контракту.

22.4. Комітент зобов`язується, зокрема, передати на комісію відповідно до умов цього договору продукцію згідно з розділом 5 цього договору протягом строків, вказаних в додатку № 1 до договору; сплатити комісіонеру комісійну плату на умовах, визначених розділом 7 цього договору; відшкодувати витрати, які здійснив комісіонер у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за цим договором на умовах, визначених розділом 9 цього договору (п. п. 3.2.1, 3.2.5, 3.2.6 Договору комісії).

22.5. Датою поставки продукції покупцю вважається дата відвантаження продукції, зазначена в коносаменті (п. 5.10 Договору комісії в редакції додаткової угоди № 1 від 05.04.2019).

22.6. Відповідно до п. п. 5.8, 5.9 Договору комісії приймання-передача продукції проводиться представниками комісіонера та комітента з оформленням акту приймання-передачі. Дата підписання акту приймання-передачі є підтвердженням виконання комітентом зобов`язань за даним договором в частині, що стосується передачі продукції комісіонеру для її реалізації покупцю.

22.7. Дострокова передача продукції та передача партіями допускається (п. 5.6 Договору комісії).

22.8. За умовами п. 6.2 Договору комісії загальна погоджена комітентом ціна продажу продукції за цим договором наведена у додатку № 1 (специфікація) до цього договору та складає 1 786 344,00 доларів США 00 центів.

22.9. Згідно з пунктом 6.4 Договору комісії комітент доручає комісіонеру передбачити в контракті проведення платежів у наступному порядку:

100% загальної вартості продукції, поставленої за контрактом, буде сплачено з безвідкличного документарного подільного акредитиву, відкритого покупцем у Державному банку Індії. Акредитив буде виконаний і авізований у АТ "Укрексімбанк". EXBSUAUX CHIPS UID: 322313 (п.п. 6.4.1). Акредитив повинен бути відкритий покупцем на загальну вартість продукції протягом 45 днів з дати отримання покупцем повідомлення про готовність продукції до відправки. Умови акредитиву повинні повністю відповідати умовам контракту (п.п. 6.4.2). Акредитив повинен мати строк дії 90 (дев`яносто) днів з дати відкриття з можливістю продовження за умови згоди між комісіонером та покупцем. Часткове постачання та часткове виконання акредитиву дозволяється (п.п. 6.4.3). Оплата за продукцію буде здійснюватись покупцем після надання комісіонером у банк наступних документів: авіанакладної (1 оригінал та 2 копії); оригінального інвойсу та його завірених копій (1 оригінал та 2 копії); пакувального листа (1 оригінал та 2 копії); сертифікату якості та поточного виробництва (1 оригінал та 2 копії); страхового полісу на 110% інвойсної вартості (1 оригінал та 2 копії); гарантійного сертифікату (1 оригінал та 2 копії); сертифікату перед відвантажувальної інспекції, якщо такий є.

22.10. У разі якщо акредитив не відкритий покупцем у встановлений термін або не повною мірою відповідає умовам контракту, термін доставки продукції за контрактом буде автоматично перенесено на відповідний період часу, необхідний для відкриття акредитиву та / або ліквідації розбіжностей у ньому. У даному випадку комітент не несе відповідальність за несвоєчасну поставку продукції (п. 6.6 Договору комісії).

22.11. Відповідно до п. 6.7 Договору комісії оплата за поставлену продукцію здійснюється через банк покупця протягом 10 (десять) банківських днів з дня подачі комісіонером документів в банк і така плата буде зарахована на банківський рахунок комітента протягом 10 банківських днів з дня подачі комісіонером документів в банк, але не пізніше 45 календарних днів після підписання акту приймання-передачі згідно п. 5.7.

22.12. Пунктом 7.1 Договору комісії передбачено, що за виконання доручення, зазначеного в даному договорі, комісіонер отримує комісійну плату (що включає в себе ПДВ, який підлягає сплаті комісіонером з отриманої комісійної плати), у розмірі 9 % від загальної погодженої комітентом ціни продажу продукції за цим договором, і складає 160 770, 96 доларів США.

22.13. Згідно з п. 8.1 Договору комісії у редакції, викладеній у протоколі розбіжностей № STE-1-58-Д/К-18 від 07.06.2018 сторони погодили, що отримані грошові кошти за винятком комісійної плати комісіонеру та витрат комісіонера, перераховуються комісіонером комітенту протягом 10 днів з моменту надходження коштів від покупця на його рахунок, але не пізніше 90 (дев`яносто) календарних днів після підписання Акта приймання-передачі згідно п. 5.7.

22.14. Сторони погодили, що перерахування грошових коштів за цим договором буде відбуватися у валюті контракту (п. 8.2 Договору комісії).

22.15. Загальна сума коштів, які витрачає комісіонер за рахунок комітента з метою забезпечення виконання доручення за цим договором не повинна перевищувати 742 690, 02 (сімсот сорок дві тисячі шістсот дев`яносто) доларів США 02 центи, включаючи комісійну плату комісіонера (п. 8.4 Договору комісії).

22.16. Відповідно до п. 9.1 Договору комісії усі витрати комісіонера, зроблені ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за цим договором, не можуть бути більше суми, встановленої в п. 8.4, відшкодовуються комітентом та відображаються в звіті комісіонера, який складається та подається комітенту в письмовій формі з додаванням документів, що підтверджують ці витрати, та дотриманням режиму таємності і конфіденційності.

22.17. Якщо комітент має заперечення по звіту комісіонера, він зобов`язаний повідомити про них комісіонера протягом 30 (тридцяти) днів з дня надання комісіонером звіту комітенту. Інакше, за відсутності заперечень, направлених у встановлений строк на адресу комісіонера, звіт комісіонера вважається прийнятим комітентом без зауважень (п. 9.2 Договору комісії).

22.18. Пунктом 13.5 Договору комісії сторони погодили, що за прострочення термінів розрахунків комісіонера з комітентом на вимогу комітента комісіонер зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний тиждень прострочення, але не більше 10% від загального розміру суми, що не була сплачена вчасно.

22.19. За умовами п. 13.8 Договору комісії, в редакції, погодженій сторонами протоколом розбіжностей № 2 від 07.08.2018, оплата штрафних санкцій, визначених Розділом 13 цього договору, здійснюється винною стороною на вимогу іншої сторони протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної вимоги.

22.20. Сторони домовились, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 18.1 Договору комісії).

23. Додатком № 1 до Договору комісії сторонами визначено найменування і перелік продукції (специфікація): "СР32022050.000.001 в/з 32.02.2050.000.001, від`ємна частина крила, код продукції - 8803300090 к-т, кількість - 2, ціна за од., дол. США - 446 586,00, загальна вартість дол. США - 893 172, 00" (далі - перша партія); "СР32022050.000.001 в/з 32.02.2050.000.002, від`ємна частина крила, код продукції - 8803300090 к-т, кількість - 2, ціна за од., дол. США - 446 586, 00, загальна вартість дол. США - 893 172, 00" (далі - друга партія) та погоджено, що продукція повинна бути відвантажена протягом 330 днів з дати отримання копії контракту згідно п. 3.1.15 договору.

24. 17.01.2019 на виконання умов Договору комісії комітент передав, а комісіонер прийняв продукцію за узгодженою номенклатурою та цінами, що вказані в додатку № 1 (перша партія) до договору, вартістю 893 172, 00 доларів США, що підтверджується актом приймання-передачі продукції від 17.01.2019.

25. 21.06.2019 на виконання умов Договору комісії комітент передав, а комісіонер прийняв продукцію за узгодженою номенклатурою та цінами, що вказані в додатку № 1 (друга партія) до договору вартістю 893 172, 00 доларів США, що підтверджується актом приймання-передачі продукції від 07.06.2018.

26. 11.07.2019 Відповідачем було перераховано Позивачу грошові кошти у розмірі 1 043 653, 98 дол. США згідно з меморіальним ордером № 181293 від 11.07.2019 та платіжним дорученням в іноземній валюті № 203 від 11.07.2019.

27. Листом від 31.07.2019 № 31.1/84/6003-19 Відповідач надіслав Позивачу для підписання звіт комісіонера від 18.07.2019 з доданими платіжними дорученнями на підтвердження витрат комісіонера.

28. У відповідь на вказаний лист ДП "Антонов" повідомило (лист від 19.08.2019 №532/9691-19) про неможливість прийняття звіту комісіонера від 18.07.2019 з посиланням на його невідповідність первинним документам, а також просило Відповідача сплатити пеню у розмірі 48 767, 19 дол. США згідно з п. 13.5 Договору комісії за прострочення терміну розрахунків за першу партію продукції.

29. 04.10.2019 Позивач повторно (лист № 532/11523-19) повідомив Відповідача про неприйняття звіту комісіонера від 18.07.2019 по договору та його повернення та просив негайно направити йому звіт з внесеними змінами і документами, що підтверджують право ДГЗП "Спецтехноекспорт" на витрати за рахунок комітента, а також знову просив сплатити пеню за прострочення термінів розрахунків по Договору комісії.

30. У відповідь на зазначені листи 25.10.2019 Відповідач направив Позивачеві лист № 12466-19, у якому повідомив про безпідставність нарахування пені, про що раніше було подано заперечення від 31.05.2019, та повторно направив для підписання звіт комісіонера від 18.07.2019 з документами на підтвердження витрат комісіонера з поясненнями, що у даному звіті відображені лише фактичні витрати комісіонера.

31. Судами установлено, що звіт комісіонера від 18.07.2019 (у новій редакції) було підписано Позивачем 21.11.2019 та направлено на адресу Відповідача разом із супровідним листом № 532/13693-19. Заборгованість за вказаним звітом станом на 18.07.2019 склала 14 092 644, 37 грн.

32. Крім того, 26.11.2019 Позивачем було прийнято та підписано звіт комісіонера від 14.11.2019 по Договору комісії та направлено його на адресу Відповідача разом із супровідним листом № 532/13787-19, заборгованість за яким станом на 08.10.2019 склала 14 057 534, 87 грн.

33. Листом № 31.34/1128/7013-20 від 20.10.2020 Відповідач направив Позивачу черговий звіт комісіонера від 30.09.2020, згідно з яким залишок коштів комітента на рахунку комісіонера станом на 30.09.2020 склав 2 919 357, 52 грн.

34. 06.11.2020 Відповідач платіжним дорученням № 3318 перерахував Позивачу залишок коштів в сумі 2 919 357, 52 грн, що утримувались для покриття витрат на обслуговування банківської контргарантії та можливого її списання в рамках виконання Договору комісії.

35. Звідси, оскільки, на думку Позивача, грошові кошти за першу партію товару, передану за актом приймання-передачі продукції від 17.01.2019, перераховані Відповідачем з порушенням строку, встановленого п. 8.1 Договору комісії, ДП "Антонов" нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 18.04.2019 по 10.07.2019 включно (12 тижнів) у розмірі 48 767, 19 дол. США по курсу НБУ станом на момент звернення з позовною заявою.

36. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що він за Договором комісії не брав на себе поруки (делькредере) за виконання зобов`язань третьою особою, а тому за законом він як комісіонер не відповідає за несвоєчасний розрахунок покупця.

37. За наслідком розгляду даного спору господарський суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки Відповідач не перерахував вартість продукції Позивачу в 90-денний строк з моменту поставки, це є порушенням договірного зобов`язання, а тому він має сплатити пеню за таке порушення в узгодженому сторонами у Договорі комісії розмірі.

38. Апеляційний господарський суд з наведеним висновком місцевого господарського суду не погодився і виснував, що у спірних правовідносинах підстав для стягнення з Відповідача пені не було.

39. Суд апеляційної інстанції констатував, що фактично поставка першої партії із законтрактованої продукції відбулася ще до відкриття акредитиву покупцем, згідно інших умов Договору комісії, після повідомлення Позивача про її виготовлення та передачу комісіонеру. Тобто, у цій частині мав місце відступ комісіонера від вказівок комітента. При цьому, доказів погодження цього відступу Відповідач до матеріалів справи не надав.

40. Разом з тим, апеляційний суд врахував, що повністю законтрактована партія продукції була передана 21.06.2019, кошти від покупця надійшли Відповідачу 10.07.2019 і вже 11.07.2019 Відповідачем було перераховано Позивачу отримані від покупця грошові кошти.

41. За викладеного апеляційний суд вирішив що хоча у спірних правовідносинах і був відступ Відповідача від вказівок Позивача щодо відкриття акредитиву покупцем до поставки продукції, втім такий відступ не потяг за собою наслідків, визначених частинами третьою - п`ятою статті 1017 Цивільного кодексу України. Суд відмітив також, що Позивач не довів того, що Відповідач, продаючи його продукцію заздалегідь визначеному сторонами покупцю, саме для якого ця продукція і виготовлялась, діяв необачно, всупереч інтересам комітента та на невигідних для комітента умовах. Кошти за продукцію в сумі контракту надійшли на рахунок комісіонера в 20-денний строк з моменту передачі останньої партії із законтрактованої продукції та були перераховані Відповідачем Позивачу вже наступного дня, а саме, в обумовлений Договором комісії 10-денний строк.

42. Тому, враховуючи, що прострочення відкриття акредитиву та, відповідно, 90-денного терміну оплати першої партії продукції допустив покупець, а Відповідач не поручався за виконання договору покупцем, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що правові підстави для стягнення пені з Відповідача у даному випадку відсутні.

43. У касаційній скарзі ДП "Антонов" наведені висновки суду апеляційної інстанції заперечує, зазначає, що вони зроблені з неправильним застосовуванням положень статей 1014, 1016, 1017 Цивільного кодексу України з підстав неврахування апеляційним судом того, що порушення строку перерахування Позивачеві грошових коштів за першу партію поставленого товару сталося саме з вини Відповідача, який відступив від чітких вказівок комітента і передав товар покупцеві ще до відкриття останнім відповідного акредитиву, а тому саме Відповідач несе відповідальність за те, що не зміг у погоджений сторонами 90-денний строк перерахувати відповідні грошові кошти за переданий товар і нарахування йому пені за прострочення виконання свого зобов`язання у спірних правовідносинах було правомірним.

44. Втім, колегія суддів Верховного Суду із наведеними скаржником доводами не погоджується, позаяк констатує, що приписи статей 1014, 1016, 1017 Цивільного кодексу України взагалі не регулюють питань відповідальності комісіонера за невчасну передачу отриманих від покупця коштів комітентові.

45. Безумовно, керуючись загальними положеннями господарського законодавства сторони у договорі комісії мають право передбачати різні види відповідальності за порушення зобов`язань сторін за таким договором, між тим із установлених обставин цієї справи слідує, що відповідальності Відповідача у вигляді стягнення пені за відступ від вказівок Позивача сторонами у Договорі комісії передбачено не було.

46. Так, в п. 8.1 Договору комісії у редакції, викладеній у протоколі розбіжностей № STE-1-58-Д/К-18 від 07.06.2018 сторони погодили, що отримані грошові кошти за винятком комісійної плати комісіонеру та витрат комісіонера, перераховуються комісіонером комітенту протягом 10 днів з моменту надходження коштів від покупця на його рахунок, але не пізніше 90 (дев`яносто) календарних днів після підписання Акта приймання-передачі згідно п. 5.7.

47. З викладеного слідує, що комісіонер взяв на себе обов`язок протягом 10 днів з моменту надходження коштів від покупця на його рахунок, але не пізніше 90 (дев`яносто) календарних днів після підписання Акта приймання-передачі товару перерахувати ці кошти комітентові.

48. Як установлено судами у цій справі кошти від покупця надійшли Відповідачу 10.07.2019 і вже 11.07.2019 Відповідачем були перераховані Позивачу. Звідси порушення узгодженого сторонами 10-денного строку перерахування коштів Відповідачем у спірних правовідносинах не відбулося. Виконання ж обов`язку комісіонера перерахувати такі кошти не пізніше 90 (дев`яносто) календарних днів після підписання Акта приймання-передачі у спірних правовідносинах було неможливим, адже кошти від продажу товару надійшли на рахунок комісіонера вже після спливу зазначеного строку, тоді як Відповідач мав обов`язок перерахувати саме кошти, які надійшли від покупця товару, а не власні.

49. Так, надходження від покупця коштів поза межами згаданих 90 (дев`яносто) календарних днів після підписання Акта приймання-передачі товару стало можливим саме внаслідок неузгодженого відступу комісіонера від вказівок комітента, між тим, як вказувалося вище, відповідальності комісіонера за такі дії сторони у Договорі комісії не передбачили.

50. У п. 13.5 Договору комісії сторони дійсно погодили, що за прострочення термінів розрахунків комісіонера з комітентом на вимогу комітента комісіонер зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний тиждень прострочення, але не більше 10% від загального розміру суми, що не була сплачена вчасно.

51. Проте, згідно зі статтею 1018 Цивільного кодексу України, майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Цей імперативний припис закону стосується і сум, отриманих від продажу товару, що належить комітенту.

52. Тобто кошти, які комісіонер передає комітентові не є формою розрахунків між сторонами договору комісії і у спірних правовідносинах комісіонер лише передає комітентові і так вже належне останньому майно (у даному випадку грошові кошти).

53. Звідси, як правильно виснував господарський суд апеляційної інстанції, у спірних правовідносинах правові підстави для стягнення пені з Відповідача були відсутні, тобто і підстав для задоволення позовних вимог ДП "Антонов" у цій справі не було.

54. Колегія суддів Верховного Суду вважає доцільним відмітити, що визнає слушними доводи касаційної скарги про безпідставність посилань апеляційного господарського суду на приписи частин четвертої - пятої статті 1017 Цивільного кодексу України, проте оскільки такі посилання не вплинули на правильність оскаржуваної постанови підстав для її зміни чи скасування не вбачає.

55. Ураховуючи наведені судом касаційної інстанції мотиви прийняття цієї постанови, підстав для формування висновку із застосовування приписів статей 1014, 1016, 1017 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

57. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Верховного Суду вирішила, що подана ДП "Антонов" касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду в цілому відповідає правовим нормам, а тому зміні чи відміні не підлягає.