11/232 Про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - 10.04.2009 Прийняття

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1062341,62 грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №17/02/06, укладеного між сторонами 17.02.06 року; нарахованих позивачем на суму боргу: інфляційних нарахувань у сумі 197914,70 грн., 3% річних у сумі 26271,85 грн., а також судових витрат: державного мита у сумі 12865,29 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову –118,00 грн.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК (1798-12) ) розгляд справи відкладено: з 30 жовтня до 17 листопада 2008 року –у зв’язку з неприбуттям відповідача; з 17 листопада до 27 листопада 2008 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази та здійснити взаємозвірку стану платежів за договором; з 27 листопада до 11 грудня 2008 року –зв’язку з неявкою відповідача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 11.12.08 року у зв’язку з хворобою судді Москаленко М.О. розгляд справи доручено судді Середі А.П.

11.12.08 року від відповідача надійшло клопотання (вих. №б/н від 11.12.08 року) про зупинення провадження по справі у зв’язку з тим, що ДП "Луганський облавтодор"звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання договору №17/02/06 від 17.02.06 року недійсним (справа №18/232пд).

Ухвалою суду від 11.12.08 року провадження по справі №11/232 зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.

12.02.09 року провадження по цій справі поновлено з огляду на те, що у задоволенні позову по справі №18/232пд відмовлено повністю; рішення набрало законної сили.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 24 лютого до 17 березня 2009 року, з 17 березня до 03 квітня 2009 року та з 03 квітня до 10 квітня 2009 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

Представниками сторін у судовому засіданні, яке відбулося 10.04.09 року, подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст. 4- 4, 22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні; про це також зазначено у відзиві на нього (вих. №1-13-1/1598 від 27.011.08 року), - з посиланням на те, що: позивач у односторонньому порядку збільшив суму основного боргу у зв’язку зі збільшенням внутрівідомчих регіональних граничних оптових цін, які розробляє "Укравтодор"; акти звірення розрахунків сторонами не підписані; позивач не звертався до відповідача з приводу досудового врегулювання цього спору; згідно п.9.1 основного договору усі зміни, доповнення та протоколи до нього є дійсними у разі, коли вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами, - однак, на думку відповідача, сторонами не підписано жодного документа (ані специфікації, ані додаткової угоди) до договору, який би свідчив про зміну ціни товару; на думку відповідача, доводи позивача не підтверджені жодними доказами (том 2, а.с. 7-8).

У судовому засіданні, яке відбулося 10.04.09 року, представник позивача, незважаючи на багатократні вимоги суду, викладені в його ухвалах по цій справі, не надав витребуваний судом перелік документів, заявивши усні клопотання: про відкладення розгляду справи, а також –про продовження терміну судового розгляду даної справи, мотивуючи це тим, що відповідачу не вистачило часу для надання вищезгаданих документів.

Представник позивача категорично заперечив проти задоволення будь-якого з цих клопотань.

Розглянувши ці клопотання, суд відхиляє їх з огляду на наступне:

1) з дня порушення провадження по цій справі (14.10.08 року) до 10.04.09 року минуло практично 6 місяців, - що, на думку суду, є достатнім терміном для того, щоб відповідачу надати витребувані від нього судом докази, - а тому, керуючись частиною 3 ст. 22 ГПК України, суд відхиляє це клопотання;

2) згідно частині 4 ст.69ГПК України термін судового розгляду справи може бути продовжено судом у разі надходження від сторін по справі узгодженої заяви про продовження терміну її судового розгляду. Станом на час вирішення цього спору по суті така заява від сторін не надійшла, більше того –позивач категорично заперечує проти продовження терміну розгляду спору.

3) з урахуванням обставин справи та наявних у ній доказів суд вважає, що у нього відсутні правові та фактичні підстави також і для застосування у даному випадку правила частини 3 ст. 69 ГПК України.

Термін судового розгляду справи №11/232 з моменту поновлення провадження по ній закінчується 11 квітня 2009 року, - що унеможливлює подальше відкладення її розгляду.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 43 та 75 ГПК України, суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні, - на підставі наявних у справі доказів.

І. Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

1. 17.02.06 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір №17/02/06, згідно якому продавець зобов’язується відвантажити, а покупець - прийняти та оплатити щебінь різних фракцій (п.1.1). Умови відвантаження, ціна, фракції та кількість товару вказані у специфікації, оформленій у вигляді Додатку до цього договору, яка є його невід’ємною частиною (п.1.2).

Умови відвантаження – самовивіз (п.2.2).

Ціна товару за одиницю та по фракціях вказується у Специфікації, оформленій у вигляді Додатку до договору. Ціна на товар визначена сторонами на рівні регіональних граничних оптових цін, затверджених для державної служби автомобільних доріг Луганської області на день оплати товару (п.3.1).

Загальна сума договору становить 5000000 грн.. Загальна сума договору може бути змінена за згодою сторін у зв’язку зі змінами рівня цін або обсягів поставки (п.3.2).

Товар вважається прийнятим покупцем по кількості відповідно до видаткової накладної (п.4.2).

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця у національній валюті України (гривня), вказаній у цьому договорі (п.5.1).

Розрахунок за відвантажений товар покупець здійснює поетапно –за підсумками місяця впродовж 10-ти календарних днів. При цьому, якщо на момент розрахунку за відвантажений товар відбулося збільшення регіональних граничних оптових цін, затверджених для державної служби автомобільних доріг у Луганській області, то розрахунок за відвантажений товар здійснюється за новими - збільшеними регіональними граничними оптовими цінами, затвердженими для державної служби автомобільних доріг у Луганській області (п. 5.2).

Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у цьому договорі (п.5.3).

У випадку прострочення оплати, згідно п. 5.2 цього договору, продавець залишає за собою право змінити терміни поставки товару у бік збільшення (п.5.4).

Сторони щомісячно здійснюють звірення розрахунків та оформлюють акт звірення не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Для проведення звірення розрахунків повноважні представники покупця зобов’язані прибути на підприємство продавця та підписати щомісячний акт звірення, поставивши на акті звірення першу печатку підприємства-покупця (п.5.5).

Покупець зобов’язаний: оплатити вартість товару на умовах, визначених у цьому договорі; підписати продавцеві акт звірення у відповідності до п.5.5 цього договору (п.6.2).

Відповідальність сторін визначається у відповідності до чинного законодавства України та домовленості сторін (п.7.1).

У випадку порушення термінів оплати покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару, вказаної у специфікації, за кожний місяць прострочення (п.7.2).

У випадку непідписання покупцем акту звірення у термін, вказаний у п.5.5 цього договору, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 1% від загальної вартості товару, вказаного у специфікації за кожний випадок непідписання (п.7.3).

Неврегульовані спори підлягають вирішенню господарським судом, з дотриманням процедури досудового врегулювання у відповідності до чинного законодавства України (п.9.1).

Цей договір є дійсним з моменту його підписання сторонами та діє до 16.03.09 року, але не раніше завершення взаєморозрахунків між сторонами (п.10.1).

Будь-які зміни, доповнення та протоколи до договору дійсні за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані сторонами та є його невід’ємною частиною, про що повинно бути зазначено у цих документах (п.10.2) (том 1, а.с. 17).

10.07.07 року сторони підписали Специфікацію №1 до основного договору, згідно якій встановили ціну за 1 куб. метр товару залежно від розміру фракцій: 5-20 –по 113,00 грн. за 1 куб.м; 20-40 –по 100,00 грн. за 1 куб.м; 40-70 –по 85,00 грн. за 1 куб.м; обсяги купівлі-продажу товару (щебеню) та загальну суму, на яку він підлягає поставці, - 2782000,00 грн. (том 1. а.с. 18).

08.08.07 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Специфікації №1 від 10.07.07 року, згідно якій, з посиланням на п.5.2 основного договору та у зв’язку зі змінами у серпні 2007 року регіональних граничних оптових цін, затверджених для державної служби автомобільних доріг у Луганській області, - ціна на щебінь, відвантажений продавцем, але не оплачений покупцем, визначена сторонами за договором у наступних розмірах:

5-20 –по 120,00 грн. за 1 куб.;

20-40 –по 106,00 грн. за 1 куб. м;

40-70 –по 91,00 грн. за 1 куб. м. (п.1).

Ці ціни сторони приймають при здійсненні розрахунків з 01.08.07 року (п.2) (том 1, а.с.19).

11.09.07 року сторони уклали Додаткову угоду №2 до Специфікації №1 від 10.07.07 року, згідно якій, з посиланням на п.5.2 основного договору та у зв’язку зі змінами у вересні 2007 року регіональних граничних оптових цін, затверджених для державної служби автомобільних доріг у Луганській області, - ціна на щебінь, відвантажений продавцем, але не оплачений покупцем, визначена сторонами за договором у наступних розмірах:

5-20 –по 124,00 грн. за 1 куб.;

20-40 –по 113,00 грн. за 1 куб. м;

40-70 –по 95,00 грн. за 1 куб. м. (п.1).

Ці ціни сторони приймають при здійсненні розрахунків з 01.09.07 року (п.2) (том 1, а.с.20).

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.01.09 року по справі №18/232пд ДП "Луганський облавтодор"відмовлено у задоволенні позову про визнання вищезгаданого договору недійсним (том 2, а.с. 21-22).

Дослідивши договір, специфікацію №1 та обидві додаткові угоди до нього, суд вважає, що вони спростовують доводи відповідача щодо: самовільного підвищення позивачем цін на відпущений товар; щодо непідписання сторонами жодного документа щодо підвищення рівня цін на товар; щодо того, що позивач не звертався до відповідача з приводу підписання актів взаємозвірки, - оскільки цей обов’язок договором покладено на відповідача; щодо відсутності у відповідача підстав для оплати вартості товару до складення акту взаємозвірки: згідно пункту 5.2 договору розрахунок за відвантажений товар покупець здійснює поетапно –за підсумками місяця впродовж 10-ти календарних днів, - при цьому договір не ставить обов’язок оплатити товар від факту складення акту взаємозвірки.

2.Позивач стверджує, що на виконання умов договору він за період з 23 квітня по 29 грудня 2007 року відвантажив (відпустив) покупцеві товар на загальну суму 2672929,58 грн. (том 1, а.с.2-7), що підтверджується наданими ним до справи:

видатковими накладними: №РН-0001633 від 23.04.07 року на суму 9165,00 грн.; №РН-000223 від 10.05.07 року на суму 36465,00 грн.; №РН-0003908 від 29.06.07 року на суму 26910,00 грн.; №РН-0004556 від 26.07.07 року на суму 4900,00 грн.; №РН-0004475 від 24.07.07 року на суму 25161,50 грн.; №РН-0004569 від 27.07.07 року на суму 4500,00 грн.; №РН-0004601 від 30.07.07 року на суму 32700,00 грн.; №РН-0004970 від 20.08.07 року на суму 61947,00 грн.; №РН-0005217 від 30.08.07 року на суму 47289,00 грн.; №РН-0005482 від 11.09.07 року на суму 15332,00 грн.; №РН-0005736 від 24.09.07 року на суму 8827,00 грн.; №РН-0006013 від 10.10.07 року на суму 157070,00 грн.;№РН-0006167 від 22.10.07 року на суму 114469,00 грн.; №РН-0006486 від 12.11.07 року на суму 29630,00 грн.;№РН-0006623 від 30.11.07 року на суму 74015,00 грн.; №РН-0006712 від 12.12.07 року на суму 79947,50 грн.; №РН-0006805 від 25.12.07 року на суму 10283,00 грн.; та іншими (том 1, а.с.21-75);

довіреностями, виданими покупцем на ім’я уповноважених ним осіб –на право отримання товару у продавця (том 1, а.с. 76-84).

(Кожен з цих документів містить докази отримання товару уповноваженою особою покупця);

актом звірення взаємних розрахунків №1 від 14.02.07 року (том 1. а.с. 85);

банківськими платіжними документами (том 1, а.с.86-103);

іншими доказами.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.04.09 року, представник відповідача, на запитання суду, підтвердив, що товар (щебінь), що є предметом цього спору, відповідачем дійсно отримано.

Отже, відповідач у порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством, позов не спростував.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують

цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків,

зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак не зробив цього.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов’язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

При вирішенні питання про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст. 44, 47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 560, 610- 612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32- 34, 43, 44, 47-1, 49, 82- 85 ГПК України, суд

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор"Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 31995774, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Лінія залізниці (Линия железной дороги), 9, - на користь Відкритого акціонерного товариства "Успенський кар’єр", ідентифікаційний код 00292117, яке знаходиться за адресою: село Волнухине, вул. Кар’єрна, 1 Лутугинського району Луганської області, - основний борг у сумі 1062341 (один мільйон шістдесят дві тисячі триста сорок одна) грн. 62 коп., 197914 (сто дев’яносто сім тисяч дев’ятсот чотирнадцять) грн. 70 коп., три відсотки річних у сумі 26271 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят одна) грн. 85 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 12865 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п’ять) грн. 29 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.