904/1521/23 Про стягнення пені за порушення строків розрахунків за використану електроенергію за договором про постачання електричної енергії - 08.11.2023 Прийняття

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2023 (головуючий суддя - Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 (суддя Бажанова Ю.А.) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 2 047 646,45 грн

у справі №904/1521/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз"

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 9 739 500,14 грн,

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (далі - ТОВ "Ю.Комодітіз") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат") із позовом про стягнення 9 739 500,14 грн, з яких:

- 143 725,55 грн пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2022 за січень 2022;

- 402 310,53 грн інфляційних нарахувань на основну суму заборгованості за договором 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2022 за січень 2022 ;

- 63 771,35 грн 3% річних, нарахованих на основну суму заборгованості за договором 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2022 за січень 2022;

- 3 951 567,35 грн пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2022 за лютий 2022;

- 4 346 140,82 грн інфляційних нарахувань на основну суму заборгованості за договором 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2022 за лютий 2022;

- 831 984,54 грн 3% річних, нарахованих на основну суму заборгованості за договором 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2022 за лютий 2022.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором №19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 в частині своєчасної сплати заборгованості, яка стягнута рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі №904/1613/22, що стало підставою для звернення позивача із позовом до відповідача про стягнення інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних, нарахованих на суму заборгованості, яка стягнута з відповідача на підставі вказаного рішення суду.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі №904/1613/22 встановлені наступні обставини.

2.2.19.01.2021 ТОВ "Ю.Комодітіз" (постачальник) та ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (споживач) уклали договір 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пункту 1.1 якого умови договору розроблено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою від 14.03.2018 №312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) та є однаковими для всіх об`єктів споживача.

2.3.За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).

2.4.Згідно з п.2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електроенергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

2.5.Відповідно до пункту 3.1 договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється відповідно до Комерційної пропозиції (додаток №1), Переліку точок комерційного обліку об`єктів ЕПС-кодів (додаток №2) та Договірних величин постачання електроенергії Споживачу (додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору.

2.6.За умовами пункт 5.1 договору вартість цього договору становить 415 771 500 грн (чотириста п`ятнадцять мільйонів сімсот сімдесят одна тисяча п`ятсот грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 69 295 250 грн.

2.7.Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами та в строки, які визначено в Комерційній пропозиції (додаток №1) (пункт 5.2 договору).

2.8.Згідно з пунктом 5.5 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором.

2.9.Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.6 договору).

2.10.Згідно з пунктами 5.7 5.8 договору оплата вартості обсягу використання електричної енергії, заявленого на поточний розрахунковий період, здійснюється Споживачем на підставі виставлених рахунків постачальником, за схемою платежів, зазначеною в Комерційній пропозиції (додаток № 1).

Акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць складається постачальником на підставі даних комерційних приладів обліку. Постачальник зобов`язаний скласти акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць та надати два його примірника на розгляд споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобов`язаний розглянути наданий постачальником акт приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць, та, за відсутності зауважень, підписати його, не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання такого акта від постачальника, і повернути один примірник постачальнику.

2.11.Відповідно до пункту 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору (без урахування кредиту). Спецрахунок постачальника зазначається в платіжних документах постачальника, у тому числі в разі його зміни.

2.12.Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов`язань по ньому - до повного їх виконання (пункт 15.1 договору).

2.13.Згідно з розділом 3 Комерційної пропозиції (додаток №1 до договору) оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- перший плановий платіж до 09 числа розрахункового періоду в розмірі 25% вартості заявленої договірної величини споживання електричної енергії;

- другий плановий платіж до 16 числа розрахункового періоду в розмірі 30% вартості заявленої договірної величини споживання електричної енергії;

- остаточний розрахунок протягом 5 (п`яти робочих днів з дати отримання остаточного рахунку на розрахунковий період за фактичну спожиту електричну енергію.

Якщо день оплати припадає на вихідний день або святковий день, платіж виконується у перший робочий день, що слідує за вказаним в дійсній комерційній пропозиції без урахування Ккр.

2.13.Розділом 4 Комерційної пропозиції встановлено, що рахунки на оплату електричної енергії виставляються та надсилаються електронною поштою на адресу споживача (оgе@vоstgok.dp.uа) не пізніше 5-ти робочих днів до відповідного числа, що зазначено у розділі 3 Комерційної пропозиції на підставі заявлених споживачем обсягів споживання електричної енергії.

Остаточний рахунок за розрахунковий період за спожиту електричну енергію та акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (далі - акт) формується постачальником на підставі фактичних даних про обсяги погодинного графіку споживання електричної енергії в розрахунковому періоді і відповідної ціни, в порядку, передбаченому ПРРЕЕ, ККО та інших відповідних регуляторних документів, затверджених НКРЕКП, і надаються споживачу в строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобов`язаний розглянути наданий постачальником акт за розрахунковий місяць та, за відсутності зауважень, підписати його не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання такого акта від постачальника, і повернути один примірник позичальнику.

Оплата рахунків постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання такого акта від постачальника, і повернути один примірник постачальнику.

2.14.14.02.2022 позивач на електронну адресу відповідача - оgе@vоstgok.dp.uа направив:

- рахунок №ЕЕ/22-02/616 Ф за спожиту електроенергію за січень 2022 на загальну суму 48 158 769,55 грн ;

- акт №01-22/12 прийому-передачі електроенергії за січень 2022 на загальну суму 48 158 769,55 грн.

2.15.Відповідно до положень розділів 3 та 4 Комерційної пропозиції відповідач зобов`язаний був 20.02.2022 провести остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за січень 2022 на загальну суму 48 158 769,55 грн.

2.16.Відповідач провів часткову оплату поставленої електроенергії на загальну суму 46 830 672,30 грн відповідно до платіжних доручень від 09.02.2022 №2057 на суму 1 771 962,88 грн; від 09.02.2022 №2058 на суму 9 752 993,63 грн; від 09.02.2022 №2002 на суму 13 976 676,06 грн; від 09.02.2022 №2056 на суму 18 898 366,73 грн та від 25.05.2022 №4512 на суму 2 430 673,42 грн.

2.17.Загальна сума заборгованості за поставлену позивачем електроенергію за січень 2022 складає 1 328 097,25 грн.

2.18.Відповідач, усупереч положень підпункту 1 пункту 7.2 договору, неналежно виконав договірні зобов`язання та не оплатив поставлену електроенергію в лютому 2022 згідно з актом приймання-передачі електроенергії від 28.02.2022 на загальну суму 26 224 037,90 грн.

2.19.Відповідно до положень розділів 3 та 4 Комерційної пропозиції строк виконання зобов`язання з оплати поставленої електроенергії настав 21.03.2022.

2.20.Станом на момент подання даної позовної заяви відповідач не провів жодного платежу з метою оплати поставленої електроенергії в лютому 2022 згідно з актом від 28.02.2022 №UC00-001150 на загальну суму 26 224 037,90 грн.

2.21.Загальна сума заборгованості відповідача за поставлену позивачем електричну енергію за січень та лютий 2022 складає 27 552 134,37 грн.

2.22.Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 23.08.2022 у справі №904/1613/22 позов ТОВ "Ю.Комодітіз" до ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" частково задовольнив. Стягнув з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Ю.Комодітіз" 27 552 135,15 грн основного боргу, 915 733,26 грн інфляційних втрат, 644 628,54 грн пені та 446 356,88 грн судового збору. В решті позову відмовив.

2.23.Несплата відповідачем електричної енергії за договором №19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 за січень та лютий 2022, яка стягнута рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.20222 у справі № 904/1613/22, стала підставою звернення з цим позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені, 3% та інфляційних втрат.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 06.06.2023 у справі №904/1521/23, яке Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 30.08.2023, закрив провадження у справі в частині стягнення з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Ю.Комодітіз" 102 788, 09 грн інфляційних втрат. Позов ТОВ "Ю.Комодітіз" до ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 9 739 500,14 грн задовольнив частково. Стягнув з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Ю.Комодітіз" 895 755,89 грн 3% річних, 4 690 191,23 грн інфляційних втрат, 2 047 646,45 грн пені, 145 218,60 грн судового збору. В решті позову відмовив.

3.2.Зменшуючи заявлений позивачем розмір пені на 50%, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, врахував, що: (1) ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" єдине в Україні підприємство, яке здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-оксиду урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних електростанцій України; (2) ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" є містоутворюючим підприємством м. Жовті Води Дніпропетровської області, смт. Смоліне Кіровоградської області, забезпечує роботою мешканців м. Кропивницький та Мала Виска; (3) відсутні докази понесення позивачем збитків, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов`язань; (4) зменшення розміру пені на 50% не знівелює правову природу пені як засобу відповідальності за порушення зобов`язання.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.ТОВ "Ю.Комодітіз" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 у справі №904/1521/23; прийняти нове рішення, яким позов в частині стягнення пені задовольнити повністю і стягнути з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь позивача пеню в розмірі 4 095 292,90 грн.

4.2.Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11,03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, щодо застосування статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК) та статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) суди попередніх інстанцій обмежились лише констатацією (дублюванням) наведених відповідачем у клопотанні про зменшення санкцій обставин стосовно того, що відповідач - єдине в Україні підприємство, яке здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-оксиду урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних електростанцій України, та є містоутворюючим підприємством м. Жовті Води Дніпропетровської області, смт. Смоліне Кіровоградської області, яке забезпечує роботою мешканців м. Кропивницький та Мала Виска, проте не встановили та не дослідили жодних інших обставин, які б давали суду достатні правові підстави для зменшення розміру пені, а саме: ступінь виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов`язання для кредитора; поведінку боржника; поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника; негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб; ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника; майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу;

(2) відповідач не надав в обґрунтування клопотання жодних доказів, які б підтверджували наявність вищенаведених обставин, за яких згідно з вимогами статті 551 ЦК та статті 233 ГК, та вищевказаної релевантної практики Верховного Суду суд мав право в межах своїх дискреційних повноважень прийняти рішення про зменшення пені;

(3) зазначивши про врахування відсутності доказів понесення позивачем збитків у справі, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов`язань, а також того, що зменшення розміру пені на 50% не знівелює правову природу пені як засобу відповідальності за порушення зобов`язання, суд першої інстанції не взяв до уваги, що обов`язок обґрунтування і доведення того, що порушення договірних зобов`язань не завдало значних збитків контрагенту, покладається на сторону, до якої застосовується санкція, тобто на відповідача;

(4) суди не врахували майновий та фінансовий стан позивача, наявність у нього дебіторської заборгованості, та необхідність у зв`язку з цим, зокрема здійснювати перекредитування шляхом укладення договорів застави та кредитних договорів. Позивач постійно знаходиться у довгострокових боргових кредитних зобов`язаннях перед фінансовими установами, наслідком чого є сплата процентної ставки, встановленої кредитором за користування коштами, через що позивач несе додаткові грошові витрати та збитки;

(5) позивач зазнає колосальних збитків у виді неодержання належної йому суми грошових коштів за поставлений природний газ як від контрагентів в цілому, так і від відповідача, у розмірі суми основної заборгованості, яку відповідач не сплачує ні в добровільному порядку, ні в рамках судового рішення.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 9 739 500,14 грн з яких 4 095 292,90 грн пені, 4 748 451,35 грн інфляційних втрат, 895 755,89 грн 3% річних

5.3.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в частині зменшення суми пені на 50% з 4 095 292, 90 грн до 2 047 646, 45 грн та відмови в стягненні пені у вказаному розмірі.

5.4.Таким чином, предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду вимог щодо стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме вирішення питання правомірності зменшення пені на 50% на підставі статей 551 ЦК та 233 ГК, відповідно правомірності відмови в задоволенні цих вимог у зв`язку з їх зменшенням, а саме в частині відмови у стягненні пені на суму 2 047 646, 45. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК в касаційному порядку не переглядаються.

5.5.Порушенням зобов`язання на підставі статті 610 ЦК є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.6.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

5.7.В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК).

5.8.Частинами першою, третьою статті 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.9.Штрафними санкціями, відповідно до частини першої статті 230 ГК, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

5.10.Як встановили суди попередніх інстанцій, належний до сплати за умовами договору розмір пені становить 4 095 292, 90 грн.

5.11.Встановивши правомірне нарахування позивачем пені у вказаному розміри, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про можливість її зменшення на 50%.

5.12.Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.13.Відповідно до статті 233 ГК, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.14.Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

5.15.Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

5.16.Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

5.17.Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

5.18.Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

5.19.Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статей 551 ЦК та 233 ГК, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

5.20.У постановах від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

5.21.Необхідно зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/17.

5.22.Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

5.23.Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

5.24.Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

5.25.При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №918/289/19.

5.26.Застосоване у статті 233 ГК та статті 551 ЦК словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).

5.27.Зменшуючи пеню на 50%, суд першої інстанції врахував статус боржника, предмет його діяльності; майнові, а також інші інтереси сторін в межах їх аргументів та наданих доказів (з урахуванням інформації, яка може бути перевірена з публічних джерел), які заслуговують на увагу, інтереси обох сторін, справедливість, добросовісність та розумність, а також те, що ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" єдине в Україні підприємство, яке здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-оксиду урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних електростанцій України; є містоутворюючим підприємством м. Жовті Води Дніпропетровської області, смт Смоліне Кіровоградської області, забезпечує роботою мешканців міст Кропивницький та Мала Виска, що свідчити про стратегічну та соціальну значущість підприємства відповідача.

5.28.Крім того суд взяв до уваги відсутність доказів понесення позивачем збитків у справі, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов`язань, а також те, що зменшення розміру пені на 50% не знівелює правову природу пені як засобу відповідальності за порушення зобов`язання.

5.29.Аргументи скаржника стосовно того, що суди, зменшуючи розмір належної до сплати пені, не встановили та не дослідили ступінь виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов`язання для кредитора; поведінку боржника; поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника; негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб; ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника; майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу, Верховний Суд відхиляє, оскільки оцінка таких обставин відноситься до дискреційних повноважень судів попередніх інстанцій та не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

5.30.Водночас варто зазначити, що дійшовши висновку про наявність підстав для нарахування позивачем пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, суди попередніх інстанцій цілком очевидно на підставі поданих сторонами доказів оцінили обставини та тривалість прострочення відповідачем зобов`язання та врахували ступінь виконання ним своїх зобов`язань, що, в свою чергу, спростовує доводи скаржника в цій частині.

5.31.Посилаючись на неврахування судами майнового та фінансового стану позивача, зокрема (1) наявність у нього дебіторської заборгованості та необхідність, у зв`язку з цим, здійснювати перекредитування шляхом укладення договорів застави та кредитних договорів, (2) завдання йому збитків через неодержання належної йому суми грошових коштів за поставлений природний газ, скаржник не доводить, що погіршення його фінансового становища відбулось саме та лише за рахунок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, адже як зазначає сам позивач завдання йому збитків відбувається за рахунок неодержання належної йому суми грошових коштів за поставлений природний газ не лише від відповідача, а й від інших контрагентів.

5.32.Отже суди попередніх інстанцій, оцінивши наведені сторонами доводи, надані докази та обставини справи в їх сукупності, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК, цілком обґрунтовано виснували про можливість зменшення розміру пені на 50%, виходячи із загальних засад, встановлених у статтею 3 ЦК, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принцип розумного балансу між інтересами сторін.

5.33.Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду, правові висновки щодо застосування статті 233 ГК та статті 551 ЦК в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, Суд встановив, що застосування судами вказаних норм права не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. У зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статті 233 ГК та статті 551 ЦК. Застосування судом положень статей 233 ГК та статті 551 ЦК у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 у справі №904/1521/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 2 047 646,45 грн залишити без змін.