Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради (далі - позивач) до Закритого акціонерного товариства "Фірма "Онтаріо" (далі - відповідач) про викладення п. 5 в частині розміру орендної плати нежилих приміщень від 28.12.1994 № 14885 в наступній редакції: "місячна орендна плата складає 41 384,45 грн.".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 5 спірного Договору оренди орендна плата змінюється у випадку зміни на підставі постанови уряду діючих ставок, рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 41 від 13.07.2006 затверджено "Методику розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району м. Києва" та рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 95 від 31.10.2006 внесено зміни в п. 1.4 вказаної методики, а саме вказано, що положення цієї методики застосовуються до всіх договорів оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади району. Відповідно до цієї методики позивач просить внести зміни в спірний Договір оренди щодо розміру орендної плати.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що згідно з Додатком № 1 від 17.09.2001, укладеним між сторонами, пункт 5 Договору № 14885 від 28.12.1994 викладений у новій редакції, яка не передбачає змін ставок оренди. Позивач також зазначає, що ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає тільки методику розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати органами місцевого самоврядування і не передає прав на зміну Методики розрахунку орендної плати.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

28.12.1994 Державним підприємством по утриманню житлового фонду Радянського району видано Державному орендному підприємству "Фірма "Онтаріо" ордер № 1125 на оренду нежилого приміщення по вул. Щербакова, 61 на десять років.

28.12.1994 між Державним підприємством по утриманню житлового фонду Радянського району та Державним орендним підприємством "Фірма "Онтаріо" було укладено Типовий договір № 14885 оренди нежилих приміщень (далі - Договір).

17.09.2001 Комунальним підприємством житлового господарства Радянського району та Закритим акціонерним товариством "Фірма "Онтаріо" було підписано Додаток № 1 до Договору оренди № 14885 від 28.12.1994 (далі - Додаток № 1), який є невід’ємною частиною Договору оренди № 14885 від 28.12.1994.

Згідно з вказаним Додатком № 1 сторони внесли зміни до преамбули Договору оренди №14885 від 28.12.1994 та визначили орендодавцем - Комунальне підприємство житлового господарства Радянського району, а орендарем - Закрите акціонерне товариство "Фірма "Онтаріо".

Згідно рішень Шевченківської районної у м. Києві ради № 18 від 04.10.2008 та № 263 від 25.11.2003 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради є правонаступником Державного підприємства по утриманню житлового фонду Радянського району.

Згідно умов Договору позивач передав, відповідач прийняв в строкове платне володіння і користування приміщення площею 673,1 кв.м. по вул. Щербакова, 61 у м. Києві.

Відповідно до п. 4 Договору в редакції Додатку № 1 термін договору оренди з 28.12.1994 по 06.09.2021.

Згідно з п. 5 Договору орендна плата за цим договором визначена в сумі 30713533 карбованців в місяць у відповідності з чинними ставками орендної плати за нежитлові приміщення. У випадку зміни на підставі постанови уряду діючих ставок орендна плата відповідно змінюється, починаючи з вказаного в постанові строку.

Додатком № 1 від 17.09.2001 сторони виклали п. 5 Договору оренди № 14885 від 28.12.1994 у наступній редакції: за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої становить 2 216,47 грн. Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку встановленому чинним законодавством України.

Таким чином, редакція п. 5 Договору, на яку посилається у позовній заяві позивач, не діє з 17.09.2001.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Умови щодо орендної плати є істотними умовами договору, тому зміна орендної ставки тягне внесення змін до Договорів.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до положень ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

23.05.2007 позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 7/9-143-023/58 від 23.05.2007, в якому позивач, посилаючись на ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 41 від 13.07.2006 та № 95 від 31.10.2006, вимагав, щоб відповідач в 10-денний термін з’явився до позивача для укладення додаткової угоди до договору оренди в частині орендної плати.

Відповідач вказаний лист залишив без відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 22 Договору в даний договір сторони можуть внести за взаємною згодою додаткові, які не суперечать закону та інструкції, умови, що витікають з особливостей оренди.

Як свідчать матеріали справи сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до Договору оренди № 14885 від 28.12.1994 в частині збільшення розміру орендної плати.

Укладеним між сторонами Договором оренди сторонам не надано право односторонньої зміни договору.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом ст. 651 Цивільного кодексу України внесення змін до договору повинно бути пов’язане з істотним порушенням його умов, а також у випадку існування інших підстав, встановлених договором або законом, з якими пов’язано право звертатися до суду з вимогами про зміну або розірвання договору.

Як свідчать матеріали, зокрема, надані відповідачем належним чином засвідчені копії платіжних доручень, відповідач своєчасно та в повному обсязі виконує основний обов’язок орендаря –сплачує орендну плату. Ці обставини визнаються позивачем.

З позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, що відповідач допустив істотне порушення умов Договору оренди.

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Доказів того, що стан об’єкта оренди істотно змінився з незалежних від сторін обставин в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Згідно з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря (ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу України).

Таким чином, встановлена у п. 5 Договору умова про розмір орендної плати, визначений у порядку, який діяв на момент укладення Договору оренди, зберігає свою силу на весь строк дії Договору та не може бути змінена у порядку, заявленому позивачем, до закінчення терміну дії Договору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою в позові державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Дата підписання рішення:29.04.2009