ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" квітня 2009 р. Справа № 16/49/09
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5068618) ) ( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs4021255) )
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" (54010, м. Миколаїв, вул.7Поперечна,3)
До відповідача: Миколаївського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України ( 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,41)
Про: визнання частково недійсними акту, розпорядження та рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України
Суддя В.Д. Фролов
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Кочубей О.В., дов. № 01/1250
Від відповідача: Титаренко Н.К., дов. № 1-292/91-232 від 02.03.2009 р.
Войтенко І.О., дов. № 1-292/91-1165 від 09.12.2008 р.
Волик В.М., дов. № 1-292/91-231 від 02.03.2009 р.
В засіданні приймає участь:
Була оголошена перерва до 06.04.2009 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним акту органу державною влади - Розпорядження № 8-р від 25.09.2008р. та визнання частково недійсним акту органу державною влади - Рішення № 15-ріш від 19.12.2008р, прийнятих Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - як таких, що суперечать вимогам чинного законодавства та ущемляють права та законні інтереси товариства.
Відповідач позовні вимоги не визнає він вважає, що Розпорядження № 8-р від 25.09.2008р. та Рішення № 15-ріш від 19.12.2008р, прийнятих Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України цілком відповідають вимогам закону та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, розгляд даної справи здійснюється за правилами ГПК України (1798-12) .
Відповідно до частини першої статті 60 Закону № 2210 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Передбачений цією нормою строк є присікальним, і визначені згідно із статтею 223 Господарського кодексу України строки реалізації господарсько-правової відповідальності на відповідні правовідносини не поширюються.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав оскаржене рішення 14.01.2009 р., а позов ним поданий до господарського суду Миколаївської області 11.02.2009 р..
Отже, позивач скористався наданим законним правом на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України, у мажах встановленого строку.
25.09.2008 р. Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято розпорядження № 8-р про початок розгляду справи № 2-26.250/8-2008, у зв'язку із наявністю в діях кількох юридичних осіб, у тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", які полягали в підтримання однакових роздрібних цін на скраплений газ у квітні-червні 2008р. без об'єктивних на то причин, ознак порушення, передбачених пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною 3 статті 6 зазначеного закону, а саме: вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які призвели до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.
19.12.2008 року Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла Рішення № 15-ріш по Справі, яким постановила визнати дії у квітні-червні 2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" (та інших учасників Справи) порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною 3 статті 6 зазначеного закону, а саме: вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які призвели до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій; накладено за вчинення порушення штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг" в розмірі 5500,00грн.; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг" оприлюднити за власні кошти офіційну інформацію про рішення адміністративної колегії, прийняте у даній справі, у газеті "Рідне Прибужжя" у двомісячний термін з дня розміщення публікації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті Відповідачем Розпорядження та Рішення суперечать вимогам чинного законодавства, ущемляють права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг".
Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно з приписами статті 6 Закону:
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;
- антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб’єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
Відповідно до статті 52 Закону органи АМК накладають штрафи на суб’єктів господарювання за порушення, передбачені статтею 50 Закону.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд приходить до висновку, що у прийнятих Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України нормативно-правових актах - Розпорядженні № 8-р від 25.09.2008 р. та Рішенні № 15-ріш від 19.12.2008р,наявні підстави, перелічені у ст.59 Закону, з огляду на наступне.
В рішенні, абзац 2, Відповідач вказує: "вони (учасниками антиконкурентних узгоджених дій) ... підтримували їх (ціни) на високому рівні...". Відповідно ж до пункту 6 Інформаційного листу ВГСУ № 01-8/229 від 13.04.2007 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (v_229600-07) та п. 9 рекомендацій Президії ВГСУ № 04-5/247 від 29.10.2008 р. (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що встановлення декількома суб'єктами господарювання максимальних роздрібних цін не може суттєво обмежити конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання на ринку певних категорій товарів, оскільки останні суб'єкти не могли понести збитків саме від встановлення максимальних цін. У зв'язку з цим господарським судам необхідно мати на увазі, що встановлення максимальних роздрібних цін на ринку певних товарів не може бути визнано антиконкурентними узгодженими діями у формі суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин на підставі частини другої статті б Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14)
Тобто, дії учасників справи, а саме позивача кваліфіковані невірно.
Також, Відповідач неодноразово сам фіксує і у Розпорядженні, і у Рішенні, що на одній (з
двох причетних до Справи) АЗС Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг", а саме по вул. Корабелів, з 16.04.2008р. ціна на газ складала не 3,55грн/л, а 3,45грн/л. Тобто, ціна стала іншою ще коли період, за який дії учасників Справи визначаються "порушенням", тільки почався.
В Рішенні, в абзаці 6 Відповідач стверджує, що "відповідачі у справі...підтримували у певній період часу...фіксовані ціни на однаковому рівні". Під "фіксованими" Відповідач приймає ціни на газ у розмірі 3,55 грн/л, а "незначною" різницею у ціні визначає 0,3%. У той же час у абзаці 9 рішення Відповідач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліосойл" реалізовував газ по ціні 3,45грн/л, тому не потрапляє під "приціл" у Справі. Разом з тим, сам Відповідач у цьому ж абзаці відмічає, що ціна на газ на одній (з двох!) АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", по вул. Корабелів, з квітня 2008р. була на рівні 3,45грн/л, та підтверджує цей факт на стр.7 Рішення.
Згідно статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" це є саме невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач діяв при формування власної цінової політики при встановлені цін реалізації скрапленого газу повністю самостійно та він є єдиним з усіх учасників Справи, який дійсно конкурував за усіма торговими позиціями.
Прикладом цього є і вже вказаний факт встановлення різних цін реалізації скрапленого
гаду на АЗС по вул. Будівельників та вул. Корабелів, також Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг" вже не перший рік встановлена та діюча по відношенню до роздрібних споживачів система дисконтів (дисконт, як виділення з термінологія вказаного слова, це знижка з ціни товару, яка надається покупцю). На підтримку та супроводження програм дисконтів позивач тільки за період, який вивчається (квітень - червень 2008р.) витратило більш 200 000,00 грн., а близько 30 відсотків усіх видів пального (і, відповідно, скрапленого газу) реалізується у роздріб з дисконтними знижками, тобто за ціною, яка суттєво відрізняється від ціни, що вказана на інформаційних табло позивача.
Для підтвердження того, що на обох АЗС (АЗГС) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" фактична реалізація газу здійснювалась не за ціною 3,55грн/л, і навіть не за ціною 3,45грн/л надані декілька копій фіскальних чеків (з обох АЗС), в яких відображені знижки до 22 копійок на літрі газу.
Крім цього, позивачем наданні пояснення, з яких вбачається, що дисконтні програми діють у мережі заправок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" вже понад трьох років, тільки у 2008 року на підтримку дисконтних програм "Український експрес" та "Татнефть" ним було витрачено 202 347,54 грн.; також він зазначає, що величезна (близько 80-ти відсотків) кількість дисконтних (знижувальних) карток видавалася та видається споживачам безкоштовно, без будь-яких умов (під час дій безперервних акцій) та коло споживачів, яки придбають паливо (у тому числі газ) на АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" не почало формуватися у період, яки аналізувався Відповідачем (січень-червень 2008р.), а вже, за декілька років дії системи знижок, сформовано. І це коло не є вузьким - як вже вказувалось Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" більш 30 відсотків пального реалізується за знижками.
Отже, існування у позивача системи дисконтів (знижок) для споживачів паливно - мастильних матеріалів є безумовно суттєвим аргументом проти ствердження Відповідача про визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" "порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною 3 статті б зазначеного закону".
За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати частково недійсним розпорядження за № 8-р від 25.09.2008 р., прийнятого Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про початок розгляду справи за № 2-26.250/8-2008, у зв'язку із наявністю в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" ознак порушення, передбачених пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною 3 статті 6 зазначеного закону, а саме: вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які призвели до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, а саме підтримання однакових роздрібних цін на скраплений газ у квітні-червні 2008р. без об'єктивних на то причин.
3. Визнати частково недійсним Рішення № 15-ріш від 19.12.2008р., прийнятого Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яким визнані дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" у квітні-червні 2008р. порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною 3 статті 6 зазначеного закону, а саме: вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які призвели до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій, накладений за вчинення порушення штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг" в розмірі 5500,00грн. та зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг" оприлюднити за власні кошти офіційну інформацію про рішення адміністративної колегії, прийняте у даній справі, у газеті "Рідне Прибужжя" у двомісячний термін з дня розміщення публікації.
Суддя
В.Д.Фролов