За позовом – Заступника військового прокурора Військово – Морських Сил України, (вул. Ленійна, 41, м. Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України (Повітрянофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168).

До відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл", (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 01000).

2.Державного підприємства Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", (вул. Свердлова, 32, м. Ялта, АР Крим, 98603).

Про визнання контрактів недійсними.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Тарасенко Н.В. – представник, довіреність від 29.12.2008р. № 220/1174/Д.

Від відповідачів - не з’явилися.

За участю прокурора – Пархоменко Д.Г., помічник військового прокурора посвідчення №325 від 12.11.2008р.

Суть спору: Заступник військового прокурора Військово – Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" та Державного підприємства Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" про визнання контрактів №2210/07 та №2210/08 від 22.10.2004р. про купівлю продаж будинків та споруд – недійсними та зобов’язати кожну із сторін повернути в натурі все, що отримали від виконання вказаних контрактів.

Позовні вимоги засновані на положеннях ст. 207 ГК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України та мотивовані тим, що спірні контракти укладенні особою яка не мала не це повноважень.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачі в судове засіданні не з’явились, відзив на позовну заяву не представили. Про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України, справа розглядається в порядку ст.. 75 ГПК України (1798-12) .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, суд -

Військовою прокуратурою ВМС України проведено перевірку, під час якої встановлено, що 22 жовтня 2004 року між державним підприємством Міністерства оборони України Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та ТОВ "Євроойл" укладено контракт № 2210/07 про купівлю-продаж будинків та споруд, а саме: - споруди та будівлі пляжного комплексу санаторію по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, в тому числі: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29); будівля автопавільону пляжного комплексу по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта (навіс, літер Е) (а.с. 29-30).

Цього ж дня між тими ж сторонами укладено контракт № 2210/08 про купівлю-продаж будівлі столової №2 загальною площею 794,9 кв.м., розташованої по вул. Свердлова, 38 в м. Ялта (а.с. 33-34).

Відповідно до ч. 5 ст. 75 Господарського Кодексу України, державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Суд встановив, що спірні контракти укладено на підставі дозволу директора Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України Веліжанського С.К. № 227/4165 від 21 вересня 2004 року на відчуження споруд ДП МО України "Центральний військовий санаторій Ялтинський", який в свою чергу діяв відповідно до довіреності Міністра оборони України від 6 травня 2004 року, реєстраційний № 148/929 (а.с. 36-39).

Згідно зі ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочини від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до довіреності від 6 травня 2004 року № 148/929 директор Департаменту капітального будівництва та управління фондами МО України Велижанський С.К. мав право надавати дозвіл на відчуження майна лише тих державних підприємств, госпрозрахункових організацій, що функціонально підпорядковані директору Департаменту капітального будівництва та управління фондами МО України.

Водночас станом на 2004 рік державне підприємство МО України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" підпорядковувалося Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України, а не департаменту капітального будівництва. Тобто Веліжанський С.К. не мав відношення до ДП МО України "ЦВС "Ялтинський" і не міг надавати будь-яких дозволів про відчуження майна вказаного підприємства.

Отже, при укладенні 22 жовтня 2004 року оспорюваних контрактів генеральний директор ДП МО України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" фактично не мав дозволу на це від органу управління майном - Міністерства оборони України, тобто діяв з перевищенням меж своєї господарської компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Розпорядженням Міністра оборони України від 2 жовтня 2004 року № 6828/з довіреності Міністра оборони України, видані до 1 жовтня 2004 року та термін дії яких не скінчився, визнані недійсними. Зазначене волевиявлення Міністра оборони України слід розцінювати як скасування дії довіреностей, у тому числі і довіреності, виданої 6 травня 2004 року Веліжанському С.К. (а.с. 40).

Пунктом 2 статті 248 ЦК України передбачено, що з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність і передоручення.

Міністерством оборони України дотримані вимоги п. 2 ст. 249 ЦК України щодо повідомлення про скасування довіреностей. Розпорядження Міністра оборони України № 6828/з надіслано до усіх підрозділів Міністерства оборони України у тому числі і до Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України.

Таким чином на момент укладення спірних контрактів у генерального директора ДП МО України "ЦВС "Ялтинський" не було повноважень на вчинення таких дій.

Крім того, суд встановив, що при укладенні спірних контрактів порушено порядок відчуження військового майна, яким є майно ДП МО України "ЦВС "Ялтинський".

Такий порядок встановлений Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) (далі Закон) та Положенням про порядок відчуження військового майна ЗС України, затвердженого Постановою КМ України № 1919 від 28 грудня 2000 року (1919-2000-п) (далі Положення).

Відповідно до ст. ст. 1, 3, 6 Закону та п. 6 Положення (1919-2000-п) будівлі і споруди військового містечка № 488 є державною власністю - військовим майном, рішення про відчуження якого приймає Кабінет Міністрів України шляхом затвердження за пропозицією Міністерства оборони України погодженого з Міністерством економіки переліку такого майна. Відповідно до абз. 2 п. 12 Положення (1919-2000-п) таке майно відчужується на тендерах (відкритих торгах).

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів у Міністерства оборони України відсутні повноваження щодо самовільного відчуження майна шляхом укладення договорів купівлі-продажу.

Такі повноваження відсутні і у особи, що укладала договір, оскільки, відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути вповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Вказана позиція стосовно статусу та порядку відчуження спірного майна підтверджується рішенням Верховного суду України по справі № 2-8/17305.1-2007 за позовом ТОВ "Євроойл" про визнання дійсними оспорюваних контрактів, яка викладена в постанові від 23 жовтня 2007 року, а також позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 12 червня 2008 року по цій же справі (а.с. 14-22).

Так, зокрема, Верховний суд України в постанові від 23 жовтня 2007 року зазначив, що спірне майно (яке відчужувалося за контрактами №№ 2210/7 і 2210/08) є військовим майном і його відчуження може здійснюватися лише в порядку, визначеному Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) та Постановою Кабінету Міністрів України №1919 від 28.12.2000 (1919-2000-п) року.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З наведеного вище вбачається, що при укладенні оспорюваних договорів були порушені вимоги пунктів 1, 2 ст. 203 ЦК України, та ст. 207 ГК України, що є підставою для визнання недійсними контрактів.

Частиною 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" N 3 від 28.04.1978р. (v0003700-78) , угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

При задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.

Відповідно до п.3.2. Роз’яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" N 02-5/111 від 12.03.1999р. (v_111800-99) , за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення.

За викладених обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідачів в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82- 84 ГПК України, суд, -

1. Позов задовольнити.

2. Визнати контракт № 2210/07 від 22.10.2004р. купівлі-продажу будинків та споруд, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроойл", недійсним.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 01000, код в ЄДРПО України 32977332) повернути Державному підприємству Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свердлова, 32, м. Ялта, АР Крим, 98603, код в ЄДРПО України 08334083) споруди та будівлі пляжного комплексу санаторію, розташовані по вул. Дражинського, 37 у м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29); будівля автопавільону пляжного комплексу по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта (навіс, літер Е).

4. Зобов’язати Державне підприємство Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свердлова, 32, м. Ялта, АР Крим, 98603, код в ЄДРПО України 08334083) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроойл" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 01000, код в ЄДРПО України 32977332) грошові кошти в сумі 2 739 288,00 грн.

5. Визнати контракт №2210/08 від 22.10.2004р. купівлі-продажу будинків та споруд, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроойл", недійсним.

6. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 01000, код в ЄДРПО України 32977332) повернути Державному підприємству Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свердлова, 32, м. Ялта, АР Крим, 98603, код в ЄДРПО України 08334083) будівлю їдальні № 2 (літер "И"), загальною площею 749,9 кв.м., розташовану у м. Ялта, вул. Свердлова, 38.

7. Зобов’язати Державне підприємство Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свердлова, 32, м. Ялта, АР Крим, 98603, код в ЄДРПО України 08334083) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроойл" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 01000, код в ЄДРПО України 32977332) грошові кошти в сумі 717 954,00 грн.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 01000, код в ЄДРПО України 32977332) в дохід Державного бюджету (п/р 31115095700002, банк отримувач: Головне Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 34740405, Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200) держмито в сумі 42,50 грн.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 01000, код в ЄДРПО України 32977332) в дохід Державного бюджету (п/р 31218259700002, банк отримувач: Головне Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 34740405, отримувач - Держбюджет м. Сімферополь 22050000) 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10. Стягнути з Державного підприємства Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свердлова, 32, м. Ялта, АР Крим, 98603, код в ЄДРПО України 08334083) в дохід Державного бюджету (п/р 31115095700002, банк отримувач: Головне Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 34740405, Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200) держмито в сумі 42,50 грн.

11. Стягнути з Державне підприємство Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свердлова, 32, м. Ялта, АР Крим, 98603, код в ЄДРПО України 08334083) в дохід Державного бюджету (п/р 31218259700002, банк отримувач: Головне Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 34740405, отримувач - Держбюджет м. Сімферополь 22050000) 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12. Накази видати після набрання рішенням законної сили.