ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2009 р. Справа № 12/120/09
м. Миколаїв
позивач: Фізична особа –підприємець ОСОБА_1
(54008, АДРЕСА_1).
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"
в особі Миколаївської філії ТОВ "Укрпромбанк",
(54010, м. Миколаїв, просп. Леніна, 11)
про: визнання вимоги № 601/23 від 19.01.2009 року про усунення порушення та-
кою, що не відповідає ст. 35 ЗУ "Про іпотеку".
Суддя Семенов А.К.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 20.02.09 р.
Від відповідача: Лєбєдєв А.С., довіреність б/н від 04.04.07 р.
СУТЬ СПОРУ: Позов поданий про визнання вимоги № 601/23 від 19.01.2009 року про усунення порушення такою, що не відповідає ст. 35 ЗУ "Про іпотеку".
Відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив на позовну заяву та вит-ребувані судом матеріали надав, проти позову заперечує.
01.04.2009 року від представника позивача надійшла заява № 98 про уточнення позовних вимог, якою позивач змінив предмет позову.
Відповідно до статті 22 ГПК України ця заява прийнята господарським судом до розгляду.
У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 клопоче з метою забезпечення позову заборонити до закінчення розгляду позову проводити звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ "Аляска ЛТД", а саме нежитловий об’єкт, що розташований за адресою Миколаївська область, АДРЕСА_2, загальною площею 2251,1 кв. м. та складається з літ. А –нежитлова будівля з холодильниками, літ. Г –компресорна, літ. Ю- адміністративне – побутове. Літ. Е –службове.
Згідно зі статтею 85 ГПК України в судовому засіданні 01.04.2009 року за згодою представ-ників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
встановив:
10.07.2008 року між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Миколаївсь-кої філії ТОВ "Укрпромбанк" був укладений генеральний договір № 11/МС-08 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій (далі генеральний договір а.с. 9-14).
На виконання умов генерального договору 10.07.2008 року між фізичною особою –підпри-ємцем ОСОБА_1 (за договором позичальник) та товариством з обмеже-
ною відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Миколаївської філії ТОВ "Укр.-промбанк" (за договором Банк) був укладений кредитний договір № 11/МС-1/КВ-08-ПЗУ3 на від-криття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі кредитний договір а.с. 15-20), за умовами якого (п.п. 1.1. договору) відповідач надав позивачу кредит на загальну суму 218000 до-ларів США 00 центів, зі сплатою 15,5 % річних у доларах США, з кінцевим строком повернення кредиту 09.07.2010 року.
В забезпечення повернення позивачем кредиту 16.07.2008 року був укладений іпотечний договір (а.с. 21-24) за умовами якого ТОВ "Аляска ЛТД"виступила майновим поручителем ФОП ОСОБА_1 по кредитному договору, та надала в іпотеку належне йому на праві власності не-рухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною пло-щею 2251,1 кв. м.
Вимогою № 601/23 від 19.01.2009 року про усунення порушення (далі вимога а.с. 26-27), банк вимагав у відповідності зі ст. 35 ЗУ "Про іпотеку"в термін протягом 30 днів сплатити борг в сумі 1708504 грн. 20 коп., оскільки станом на 19.01.2009 року заборгованість позичальника скла-дає 221794 доларів США 57 центів та 686 грн. 01 коп., з яких: 218000 доларів США - заборгова-ність за кредитним договором, 375 доларів США 44 цента - заборгованість по сплаті відсотків, 3419 доларів США 13 центів - прострочена заборгованість по сплаті відсотків, 686 грн. 01 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків.
Позивач просив суд визнати вимогу № 601/23 від 19.01.2009 року про усунення порушення такою, що не відповідає ст. 35 ЗУ "Про іпотеку".
Заявою № 98 від 01.04.2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд зобов’яза-ти відповідача припинити дії, що порушують право або створюють загрозу його порушення, а са-ме: заборонити відповідачу проводити звернення стягнення на нерухоме майно: нежитловий об’єкт, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 2251,1 кв. м. та складається з літ. А –нежитлова будівля з холодильниками, літ. Г –компресорна, літ. Ю- адміністративне –побутове. Літ. Е – службове, що є предметом іпотеки відповідно до іпо-течного договору від 16.07.08 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського місько-го нотаріального округу Нікітіним Р.В. зареєстрованого в реєстрі за № 3051, використовуючи ви-могу № 601/23 від 19.01.2009 року про усунення порушення.
Відповідач відзив надав, проти позову заперечує у повному обсязі, з наступного.
Повідомлення про усунення порушень ґрунтується на невиконанні п.п. 4.3 та 4.4. кредитно-го договору в частині сплати процентів (нарахування та сплата процентів) за користування кредит-ними коштами повинна здійснюватись кожного місяця до 28 числа включно в повному обсязі, що порушується позивачем
Позивач зазначає, що підставою для направлення повідомлення про усунення порушення згідно ст. 35 закону України "Про іпотеку" є направлення вимоги про повернення суми за боргова-ності по кредиту, що залишилась до сплати протягом 10 календарних днів з дати надіслання пози-вач повинен повернути суму заборгованості.
Враховуючи вимоги ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та умови кредитного договору, по-зивачу та майновим поручителям було направлено повідомлення про усунення порушень та вста-новлено строк більше ніж 10 календарних днів, а саме 30 днів, що збільшувало можливість вирі-шення питання в позасудовому порядку між сторонами.
Твердження позивача стосовно того, що вимога про усунення порушення виконана з пору-шенням вимог ст. 35 Закону України "Про іпотеку" в частині відсутності стислого змісту поруше-них зобов'язань необґрунтовано з наступного. В абз. 8 вимоги чітко зазначено, що зобов'язання за кредитним договором до теперішнього часу позивачем виконані частково та приводиться сума за-боргованості із зазначення прострочених платежів.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд дій-шов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступного.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна
його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
П.п. 4.4. кредитного договору встановлено, що сплата позичальником процентів здійсню-ється щомісячно, в строк до 28 числа по останній робочій день поточного місяця включно.
Відповідач вимоги кредитного договору виконав частково.
Станом на 19.01.2009 року заборгованість позичальника (позивача) по сплаті відсотків ста-новить 375 доларів США 44 цента, прострочена заборгованість по сплаті відсотків становить 3419 доларів США 13 центів. Це позивачем не заперечується.
Відповідно до п.п. 9.2 договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, випадку невиконання, неналежного виконання позичальником та/ або іншими особами, що є пору-
чителями позичальника умов кредитного договору, а позичальник зобов’язаний протягом 10 ка-лендарних днів, з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась до сплати.
Згідно ст. 33 ЗУ "Про іпотеку"у разі невиконання або неналежного виконання боржником
основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'я-занням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки .
Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є від-мінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення . В цьому документі зазнача-
ється стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та акти законодавства.
Пунктом 4 іпотечного договору від 16.07.08 року визначений порядок звернення стягнення та реалізації предмету іпотеки.
Підпунктом 4.4 іпотечного договору встановлено право Іпотекодержателя звернути стяг-нення на Предмет іпотеки на підставі цього договору одним із наступних способів:
- шляхом прийняття Іпотекодержателем Предмета іпотеки у власність відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку";
- шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-який особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
Згідно частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодержатель може задо-вольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Пра-вовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є пред-метом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та пе-редбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання ос-новного зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарсь-ких справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопо-рушенням.
Згідно ч.2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
В силу ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами, прав і законних ін-тересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює за-хист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен вста-новити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охо-ронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного мате-ріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про за-хист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необ-ґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до п. 3) ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
У вимозі про усунення порушень від 19.01.09 року (вих. позивача № 601/23) зазначено:"Як- що протягом зазначеного строку борг сплачено не буде ТОВ "Укрпромбанк" розпочне звернення стягнення на заставлене майно в порядку, передбаченому Іпотечним договором від 16.07.08 ро-ку…". Таким чином, вимога про усунення порушень не є дією по проведенню звернення стягнен-ня на предмет іпотеки, а лише попередженням про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивачем не доведено, що відповідач розпочав виконувати дії по зверненню стягнення на предмет іпотеки одним із способів, передбачених іпотечним договором та законом України "Про іпотеку" (898-15) .
Отже, позивачем не доведено, що у нього виникло право на звернення до господарського суду з позовом до ТОВ" Укрпромбанк" предметом якого є вимога зобов’язати відповідача припи-нити дії, що порушують право або створюють загрозу його порушення, а саме: заборонити відпо-відачу проводити звернення стягнення на нерухоме майно: нежитловий об’єкт, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 2251,1 кв. м. та складається з літ. А –нежитлова будівля з холодильниками, літ. Г –компресорна, літ. Ю- адміністративне –побутове. Літ. Е –службове, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 16.07.08 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. зареєстрованого в реєстрі за № 3051, використовуючи вимогу № 601/23 від 19.01.2009 року про усунення порушення.
В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України з абезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим ви-конання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 67 ГПК України п озов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа,
за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Проте, позивач клопоче про вжиття такого способу забезпечення позову який є предметом позову.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резо-лютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
А.К.Семенов