904/3715/22 Про визнання недійсним протоколу загальних зборів та нової редакції статуту фермерського господарства - 01.11.2023 Прийняття

1.1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Явір", в якому просила визнати недійсним протокол загальних зборів членів Фермерського господарства "Явір" від 11.04.2022 та Статут Фермерського господарства "Явір" в новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів членів Фермерського господарства "Явір" від 11.04.2022, з одночасним скасуванням у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних реєстраційних дій, проведених щодо фермерського господарства "Явір", зокрема в частині зміни керівника, або відомостей про керівника юридичної особи; зміни місцезнаходження юридичної особи (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фермерським господарством "Явір" не було дотримано порядку скликання та проведення загальних зборів Фермерського господарства "Явір" 11.04.2022.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Явір" про визнання недійсним протоколу загальних зборів та нової редакції статуту фермерського господарства задоволено. Суд визнав недійсними рішення загальних зборів членів Фермерського господарства "Явір" від 11.04.2022, оформлені протоколом рішення загальних зборів членів Фермерського господарства "Явір" від 11.04.2022. Визнав недійсним Статут Фермерського господарства "Явір" в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів членів Фермерського господарства "Явір" від 11.04.2022. Та скасував реєстраційний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведену щодо Фермерського господарства "Явір" за номером 1002021070018000394 від 17.05.2022.

2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено недотримання порядку скликання та повідомлення про проведення загальних зборів Фермерського господарства "Явір" 11.04.2022, встановлених Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (2275-19) .

При цьому місцевий господарський суд врахував, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення позачергових загальних зборів учасників, а не протокол, тому посилаючись на статтю 5 Господарського процесуального кодексу України, задовольнив позовні вимоги шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів членів Фермерського господарства "Явір" від 11.04.2022, оформлені протоколом рішення загальних зборів членів Фермерського господарства "Явір" від 11.04.2022.

Також суд першої інстанції вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання недійсною нової редакції статуту та скасування реєстраційного запису в частині зміни керівника, або відомостей про керівника юридичної особи; зміни місцезнаходження юридичної особи, внаслідок визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 скасовано. Постановлено нове про відмову в задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, виходив з того, що положеннями статуту не передбачено письмового порядку повідомлення членів фермерського господарства про проведення загальних зборів шляхом надсилання цінного листа з описом вкладення. Не містить таких вимог і Закон України "Про фермерське господарство" (973-15) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не зобов`язаний вчиняти дії щодо такого повідомлення у спосіб, що не передбачений законодавством та не погоджений членами господарства. Натомість, будь-який із способів повідомлення про проведення зборів може бути належним.

При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем не надано суду доказів неможливості отримання поштових відправлень відповідача від 01.03.2022 та від 05.04.2022, в яких містилося повідомлення Фермерського господарства "Явір" про проведення 11.04.2022 загальних зборів із порядком денним, за адресою: АДРЕСА_1, з причин, що не залежали від неї або об`єктивно перешкоджали цьому. До того ж, твердження позивача про необхідність дотримання вимог про направлення вказаного повідомлення не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів не узгоджується з положеннями Закону України "Про фермерське господарство" (973-15) та Статуту Фермерського господарства "Явір", які таких строків не визначають. За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів на підтвердження повідомлення Фермерським господарством "Явір" ОСОБА_1 про проведення 11.04.2022 загальних зборів в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини щодо здійснення повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів та її обізнаність видаються більше вірогідними та переконливими, ніж аргументи про протилежне.

Також суд апеляційної інстанції зауважив, що ОСОБА_1 як підставу позову не наводила порушення відповідачем порядку скликання загальних зборів, а тому у суду були відсутні підстави досліджувати вказані обставини та визначати їх підставою для задоволення позову, адже це порушує принцип диспозитивності господарського процесу.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірні рішення загальних зборів жодним чином не обмежують право позивача на управління фермерським господарством, отримання прибутку від його діяльності та реалізацію інших прав члена фермерського господарства, визначених статутом Фермерського господарства "Явір" та нормами чинного законодавства. При цьому ОСОБА_1 не зазначено конкретики в чому саме виявляється порушення її прав/інтересів обранням нового голови ФГ та затвердження нової редакції Статуту фермерського господарства, членом якого вона є. Зі змісту позовної заяви та інших процесуальних документів останньої не вбачається, які саме пропозиції мала позивач щодо питань порядку денного, які питання порядку денного хотіла змінити чи доповнити та яким чином, якби приймала участь в загальних зборах, зокрема, нею не надано суду іншої редакції Статуту ФГ "Явір", що відрізнялася б від тієї, яка була затверджена 11.04.2022 загальними зборами або ж ґрунтовного мотивування щодо відсутності необхідності внесення відповідних змін із зазначенням підстав.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №908/2606/18, від 18.01.2022 у справі №912/96/21, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, від 17.11.2022 у справі №917/1523/21, від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц, від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, від 28.05.2020 у справі №914/2300/18.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2020 у справі №908/2606/18 зазначила про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом України "Про фермерське господарство" (973-15) . Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 912/96/21.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Фермерське господарство "Явір" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. При цьому товариство зазначає, що у постанові від 21.01.2020 у справі № 908/2606/18, на яку посилається в своїй касаційній скарзі позивачка, Великою Палатою Верховного Суду не зроблено жодних висновків щодо порядку скликання загальних зборів фермерського господарства, а спір в згаданій справі стосується визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Також відповідач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті фермерським господарством без порушень законодавчих приписів та статутних положень. При цьому відповідач зазначає, що справа за подібних правовідносин № 911/3215/17 була розглянута Верховним Судом і скаржник в своїй касаційній скарзі не просить відступити від висновків, наведених у постанові від 08.08.2018 в зазначеній справі.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до статуту Фермерського господарства "Явір" засновниками та членами фермерського господарства є: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 23.11.2020, яке видане Верхньодніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, засновник Фермерського господарства "Явір" ОСОБА_4 1949 року народження помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом ОСОБА_1 прийняла спадщину частку в статутному капіталі Фермерського господарства "Явір" в розмірі 135 000, 00 грн, що належала ОСОБА_4 .

11.04.2022 відбулися загальні збори Фермерського господарства "Явір" за участю членів фермерського господарства: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в особі представника ОСОБА_5 ); ОСОБА_8 (в особі представника ОСОБА_5 ). Відсутній (помер): ОСОБА_4 . Відсутня (попереджена належним чином): ОСОБА_1, 1953 року народження.

За результатами проведених зборів були прийняті такі рішення:

- по першому питанню: звільнити з 11 квітня 2022 року з посади Голови ФГ ОСОБА_1, провести з нею всі передбачені чинним законодавством України розрахунки.

Обрати Головою ФГ ОСОБА_5 з 12 квітня 2022 року та надати йому повноваження передбачені Статутом ФГ;

- по другому питанню: внести зміни до Статуту ФГ, шляхом викладення Статуту ФГ в новій редакції.

Такі рішення були оформлені протоколом від 11.04.2022, які підписані головою та секретарем зборів, підписи яких засвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Явір" про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 11.04.2022; статуту Фермерського господарства "Явір" в новій редакції; та скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних реєстраційних дій, проведених щодо фермерського господарства "Явір", зокрема в частині зміни керівника, або відомостей про керівника юридичної особи; зміни місцезнаходження юридичної особи.

5.3. Виходячи з предмета та підстав позову, а також доводів та вимог касаційної скарги, на вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання щодо можливості застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

5.4. У постанові від 21.01.2020 у справі №908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого якщо питання виходу члена зі складу фермерського господарства неврегульоване ані статутом, ані Законом України "Про фермерське господарство" (973-15) , ані іншими нормативними актами, то відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), зокрема, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 912/96/21, на яку також посилається в своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції вважав, що в цій справі, що переглядається, відсутні правові підстави для застосування наведених правових висновків, оскільки правовідносини в цій справі та в справах № 908/2606/18, № 912/96/21 не є подібними, оскільки в першій з них спір виник щодо визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), а в другій спір був пов`язаний з питанням відчуження часток та виходу члена зі складу фермерського господарства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Подібні висновки викладені також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц, на яку посилається скаржниця.

Колегія суддів зазначає, що самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб`єктним, ні за об`єктним критеріями. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними.

З огляду на те, що спірні правовідносини як в цій справі, що переглядається, так і в справах №908/2606/18, №912/96/21 стосуються визначення законодавчого регулювання діяльності фермерських господарств, то такі правовідносини є подібними за змістовним критерієм, а отже, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 21.01.2020 у справі №908/2606/18 підлягають врахуванню в цій справі, як правильно встановив суд першої інстанції.

Висновок Великої Палати Верховного Суду про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом "Про фермерське господарство" (973-15) підтверджено також в Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц, застосовано в постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 912/318/22, від 30.03.2023 у справі № 917/202/21 (917/339/21).

Отже, доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

5.5. У пунктах 53, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16, на яку посилається скаржниця, викладено правову позицію, відповідно до якої підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Як встановив суд першої інстанції ОСОБА_1 у своїй позовній заві посилалася на порушення порядку скликання загальних зборів Фермерського господарства "Явір".

Також місцевий господарський суд встановив, що питання щодо порядку скликання та повідомлення учасників фермерського господарства про проведення загальних зборів не врегульоване ані Статутом Фермерського господарства "Явір", ані Законом України "Про фермерські господарства" (973-15) , ані іншими нормативними актами. Тому відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частина друга статті 83 Цивільного кодексу України). Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (стаття 84 Цивільного кодексу України).

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (частина перша статті 113 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Відповідно до частин першої - сьомої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Органами управління фермерського господарства є загальні збори фермерського господарства; голова фермерського господарства. Вищим органом управління ФГ є загальні збори ФГ. Вищим виконавчим органом ФГ є голова господарства (пункт 7.1 Статуту Фермерського господарства "Явір").

Суд першої інстанції встановив, що обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилалася на те, що оскільки порядок скликання загальних зборів не врегульований ані Статутом Фермерського господарства "Явір", ані Законом України "Про фермерські господарства" (973-15) , до спірних правовідносин має застосовуватись положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (2275-19) , тобто загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства (головою фермерського господарства) шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства поштовим відправленням з описом вкладення.

Також місцевий господарський суд встановив, що як вбачається з повідомлення за вих. 1 від 01.03.2022, адресованому ОСОБА_1 за ініціативою членів Фермерського господарства "Явір" для вирішення питань подальшої господарської діяльності ФГ 11.04.2022 об 11 год. за адресою: АДРЕСА_2 відбудуться загальні збори з відповідним порядком денним. Разом з тим доказів на підтвердження звернення з вимогою про скликання загальних зборів учасників до виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку та отримання письмової відмови від виконавчого органу товариства у скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд першої інстанції врахував, що на підтвердження направлення повідомлення про проведення загальних зборів відповідачем подано до суду накладну SkyNet Worldwide Exspress №0216060941, відповідно до якої ОСОБА_5 направлено на адресу ОСОБА_1 01.03.2022 о 15:00 год. Згідно відмітки, що міститься на вказаній накладній 01.03.2022 о 15:10 год. документ не вручений отримувач відсутній за адресою, 04.04.2022 відправлення (конверт) повернуто відправнику. Також на підтвердження направлення повідомлення про проведення загальних зборів відповідачем подано до суду накладну Укрпошти, опис вкладення та фіскальний чек від 05.04.2022, з яких вбачається направлення Фермерським господарством "Явір" Фермерському господарству "Явір" повідомлення на 1 арк. За поясненнями представника відповідача співпадіння відправника і адресата відбулося тому, що ОСОБА_1 була головою фермерського господарства і такий же адресат був надрукований Укрпоштою у зв`язку із співпадінням номеру телефона та, крім того, поштова адреса була зазначена саме ОСОБА_1 . Проте господарський суд відхилив вказані доводи відповідача стосовно "автоматичного підтягнення адресата", оскільки в описі вкладення, яке заповнене "від руки" вбачається направлення повідомлення на 1 арк. Фермерському господарству "Явір".

З огляду на викладене, суд першої інстанції погодився з доводами ОСОБА_1 про недотримання порядку скликання та повідомлення про проведення загальних зборів Фермерського господарства "Явір" 11.04.2022.

5.6. Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, з огляду також на таке.

У багатьох постановах Верховного Суду вказано, що правовідносини у сфері корпоративного управління, що виникають між учасниками юридичних осіб та юридичними особами різних організаційно-правових форм є в цілому подібними, про що додатково свідчить наявність у Цивільному кодексі України (435-15) загальних норм, що регулюють порядок управління товариством, в тому числі шляхом ухвалення загальними зборами відповідних рішень (статті 97, 98 Цивільного кодексу України). Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 922/80/18, від 21.04.2021 у справі № 902/1051/19, від 28.07.2021 у справі № 918/456/20.

Законодавство та судова практика тривалий час розвивалися шляхом застосування по суті єдиних підходів до вирішення спорів, пов`язаних із корпоративним управлінням до всіх юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правової форми.

Аналіз норм Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) свідчить, що ними не передбачений порядок скликання та проведення загальних зборів учасників фермерських господарств. Відтак щодо вказаних правовідносин слід застосувати насамперед положення статуту товариства (подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 21.04.2021 у справі № 902/1051/19).

Разом з тим, як встановили суди попередніх інстанцій ані Статут Фермерського господарства "Явір", ані Закон України "Про фермерське господарство" (973-15) , ані інший нормативний акт не передбачають порядку та строку, протягом якого мають бути повідомлені учасники фермерського товариства про проведення загальних зборів.

Але порядок скликання та проведення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи визначений законодавством України (Цивільним та Господарським кодексами України (436-15) , а також, зокрема, Законами України "Про акціонерні товариства" (514-17) , "Про господарські товариства" (1576-12) та "Про кооперацію" (1087-15) ), за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею (п. 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17).

5.7. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив зокрема з того, що позовні вимоги в позовній заяві обґрунтовані саме неналежним повідомленням позивача про проведення загальних зборів 11.04.2022, а тому у суду були відсутні підстави досліджувати обставини щодо порядку скликання загальних зборів та визначати їх в якості підстав для задоволення позову, адже це порушує принцип диспозитивності господарського процесу.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, адже як зазначив суд першої інстанції ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилалася на порушення порядку скликання загальних зборів Фермерського господарства "Явір".

Порядок скликання загальних зборів, виходячи зі змісту статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" включає в себе як визначення органу чи особи з відповідними повноваженнями, так і дотримання ними належної процедури щодо строку та способу повідомлення учасників товариства.

При цьому скаржниця обґрунтовано посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28.05.2020 у справі № 914/2300/18 щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони"), відповідно до якого неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, у зв`язку з чим суди мають самостійно перевіряти доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.

Також колегія суддів зазначає, що матеріально-правовою підставою позову ОСОБА_1 визначила, зокрема частини першу - п`яту статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про незастосування наведених норм до спірних правовідносин, що також вплинуло на висновки про належне повідомлення позивачки без дотримання мінімального строку, за який мають бути повідомлені учасники товариства.

5.8. При цьому колегія суддів враховує, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірні рішення загальних зборів жодним чином не обмежують право позивача на управління фермерським господарством, отримання прибутку від його діяльності та реалізацію інших прав члена фермерського господарства, визначених статутом Фермерського господарства "Явір" та нормами чинного законодавства. При цьому ОСОБА_1 не зазначено конкретики в чому саме виявляється порушення її прав/інтересів обранням нового голови ФГ та затвердження нової редакції Статуту фермерського господарства, членом якого вона є. Зі змісту позовної заяви та інших процесуальних документів останньої не вбачається, які саме пропозиції мала позивач щодо питань порядку денного, які питання порядку денного хотіла змінити чи доповнити та яким чином, якби приймала участь в загальних зборах, зокрема, нею не надано суду іншої редакції Статуту ФГ "Явір", що відрізнялася б від тієї, яка була затверджена 11.04.2022 загальними зборами або ж ґрунтовного мотивування щодо відсутності необхідності внесення відповідних змін із зазначенням підстав.

Разом з тим Верховний Суд зазначає, що одним із оскаржуваних рішень позивачку було звільнено з посади Голови ФГ, крім того, без врахування її думки було призначено нового голову, що свідчить про порушення її прав. Вимога про визнання недійсною нової редакції статуту фермерського господарства по суті є похідною вимогою від спору про визнання недійсним рішення загальних зборів. До того ж за результатами прийнятого рішення були внесені зміни у статут щодо голови фермерського господарства та зазначення головою останнього ОСОБА_5, обраного замість позивачки оспорюваними рішеннями загальних зборів, проведених 11.04.2022, що безпосередньо свідчить про порушення прав ОСОБА_1 .

5.9. Верховним Судом відхиляються посилання Фермерського господарства "Явір" у відзиві на касаційну скаргу на постанову Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 911/3215/17, оскільки у зазначеній справі судами встановлено, що позивач заздалегідь був повідомлений про проведення зборів (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 906/924/20).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.2. Статтею 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.3. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 - залишенню в силі з мотивів викладених в цій постанові.