22/90/09 Про стягнення попередньої оплати за договором підряду - 10.03.2009 Прийняття

Заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Гебо" за договором підряду № 267 від 28.07.2008 (надалі за текстом –"Договір") суми 90985,20 грн. попередньої оплати; штрафних санкцій в сумі 95534,25 грн.

Ухвалою від 09.01.2009 було порушено провадження у справі № 22/90/09, судове засідання призначено на 02.02.2009. Ухвалою від 02.02.2009 судове засідання на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 04.03.2009. У судовому засіданні 04.03.2009 на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.03.2009.

У судовому засіданні 04.03.2009 представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечив повністю. Вважає, що з вини позивача роботи, що виконувались відповідачем за Договором, призупинялись (замовник не надав схем комунікацій). Про всі причини порушення Договору відповідач повідомляв позивача письмово шляхом направлення листів від 09.09.2008, 14.10.2008. Позивач підтримував всі дії відповідача за Договором. У зв’язку з недостатністю власних оборотних коштів відповідача, виконанням більше 80% обсягу робіт за Договором, відповідач надав гарантійний лист № 108 від 11.12.2008 до позивача стосовно гарантування виконання робіт за договором до 05.01.2009. На теперішій час позивач безпідставно відмовляється від підписання акту № 5 виконаних робіт за Договором на суму 106520,60 грн. Просить у позові відмовити повністю.

У судовому засіданні 10.03.2009 розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (2003 р.) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

28.07.2008 року між ВАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів"(далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю НПП "Гебо"(далі - відповідач) було укладено договір підряду № 267 (далі Договір), за яким відповідач (підрядник) зобов'язався за завданням позивача (замовника) виконати на свій ризик електромонтажні роботи, монтаж вуличного електроосвітлення ліхтарями ЖКУ 150 Вт з подальшою передачею результатів роботи замовникові, тобто, ВАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів"по акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. В п. 3.4. Договору встановлено, що підрядник (відповідач) зобов'язується приступити до роботи не пізніше ніж через 5 днів з моменту здійснення передоплати і закінчити роботу протягом 30 календарних днів.

Ч. 1 ст. 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Згідно з пп. 6.2.1. Договору 07.08.2008 року позивач здійснив передоплату на розрахунковий рахунок Відповідача в сумі 90 985,20 грн., що становить 50% вартості роботи згідно з Договором.

Таким чином, позивач свої договірні зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі. Відповідач мав виконати підрядні роботи визначені в Договорі в строк до 11.09.2008 року включно. На момент розгляду позову в суді положення Договору в частині виконання робіт підрядником у встановлений термін виконані не були.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

За приписами частини другої статті 849 ЦК України та підпункту 7.2.2 Договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з частиною 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Тобто ця норма права встановлює право замовника в односторонньому порядку, без будь-яких додаткових звернень до суду або до інших органів, відмовитись від договору.

Частина друга статті 849 ЦК України, яка передбачає відповідне право замовника за договором підряду, є спеціальною стосовно загальних норм, викладених у статті 188 ГК України. Це відповідає й фактичному змістові частини першої статті 188 ГК України, згідно з якою зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Разом з тим, суд встановив, що позивач (замовник) не реалізував належним чином, передбачене Договором та ст. 849 ЦК України право на відмову від договору. Відповідної вимоги не міститься а ні у позові, а ні в будь-якому іншому письмовому документі, наданому та отриманому іншою стороною –підрядником (відповідачем).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 90985.20 грн. внесеної попередньої оплати за Договором, не підлягають задоволенню.

Судом не приймаються посилання позивача на постанови Вищого господарського суду у справах № 07/168-06 від 21.12.2006 та № 32/702 від 20.05.2008, оскільки висновки іншого суду у зазначених справах, встановлені обставини у них не мають будь-якого відношення до справи № 22/90/09 та правовідносин, що склались між сторонами.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються -господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

П.п. 7.3.1.1. Договору встановлено, що за прострочку виконання зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від ціни невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки. Таким чином, за період з 12.09.2008 року по 25.12.2008 року Відповідачу правомірно нарахована пеня за прострочку виконання зобов'язань з виробництва робіт в сумі 95 534 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 25 коп, а саме:

181 970,40 грн. х 0,5 % х 105 днів = 95 534,25 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 95534.25 грн. пені за договором, нарахованої за період 12.09.2008-25.12.2008, суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Судом не приймаються доводи відповідача стосовно необгрунтованості нарахованої пені, оскільки заборгованість за Договором підтверджується актом зведення взаєморозрахунків від 27.01.2009, який підписаний сторонами. Відповідачем не надані будь-які докази виконання робіт шляхом оформлення актів приймання-передачі виконаних робіт у порядку передбаченому розділом 4 Договору, у т.р., процедури направлення зазначених Актів на підпис позивачеві.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 84 ГПК України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою НПП "Гебо"(69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 163А/50, код ЄДРПОУ 31983790, р/рахунок № 2600410110901 в АБ "Металург"м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" (69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2, код ЄДРПОУ 13604509, п/р 26002001301155 у філії ЗАТ "ОТП Банк"в м. Запоріжжя, МФО 313872) пеню у розмірі 95534 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 25 коп., державне мито у розмірі 955 (дев’ятcот п’ятдесят п’ять) грн. 34 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у розмірі 60 (шістдесят) грн. 43 коп. Видати наказ.