35/400-08 Про часткове визнання недійсним свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, відновлення порушеного права власності та визнання права власності на це майно - 04.03.2009 Прийняття

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Наджафов Ф.О., дов №04/09 від 02.02.2009р.

1-ого відповідача за первісним позовом - Воронова Ю.В., дов. №140 від 12.01.2009р.

2-го відповідача за первісним позовом - Стаматіна М.В.,

2-го відповідача за зустрічним позовом -Коваль І.В., дов. №7 від 03.11.2008р.

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія", м. Харків

до 1.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків

2.Харківської міської рада, м. Харків

та за зустрічним позовом

Харківської міської ради, м. Харків

до 1. Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія", м. Харків 2.Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністраціїю, м.Харків

про визнання права власності

Позивач Акціонерне товариство "Готельний комплекс "Славія" (далі за текстом АТ "ГК "Славія") звернувся до першого відповідача - Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі за текстом УКіП) та другого відповідача - Харківської міської ради (далі за текстом ХМР) з позовом про часткове визнання свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс недійсним, відновлення порушеного права власності та визнання права власності. Просить визнати недійсним розпорядження №845/1 від 30.06.1994 року Фонду міського майна міста Харкова про укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" в частині, згідно якої цілісний майновий комплекс, орендований організацією орендарів готелю "Травнева" (Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" за адресою вул. Свердлова 52 (Полтавський шлях, 52) в м. Харкові зазначений – без приміщення. Просить визнати недійсним свідоцтво про право власності №184-В, яке видане 13.09.1994 року Фондом міського майна м. Харкова в частині, згідно якої цілісний майновий комплекс організацією орендарів готелю "Травневий" (Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія", що розташований а адресою м. Харків, вул. Свердлова 52 (Полтавський шлях,52) зазначено – без приміщення. Визнати недійсним додаткову угоду від 29.06.1994 року до договору №118 від 02.02.1993 року, який був укладений між Фондом державного майна міста Харкова та організацією орендарів готелю "Травневий" (Акціонерним товариством "Готельний комплекс "Славія"). Визнати недійсним договір купівлі-продажу №184-В цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів готелю "Травневий" (Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія"), який був укладений 13.09.1994 року між Фондом державного майна міста Харкова та організацією орендарів готелю "Травневий", зареєстрований у виконавчому комітетові Ленінської районної ради 16.09.1994 року в частині, згідно якої цілісний майновий комплекс організації орендарів готелю "Травневий" (Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія") зазначено – без приміщення. Визнати викупленими Акціонерним товариством "Готельний комплекс "Славія" нежитлові приміщення літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові з часу повної сплати їх вартості будівлі – 31.10.1994 року. Визнати право власності Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" нежитлові приміщення літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові. Зобов’язати Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради видати свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс разом із нежитловими приміщеннями літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові на Акціонерне товариство "Готельний комплекс "Славія".

В обґрунтування позову посилався на те, що з 29.12.1989 р. трудовий колектив готелю "Першотравневий" орендував основні виробничі та невиробничі фонди, оборотні засоби, в тому числі приміщення №52 по вул. Свердлова у м. Харкові. 02.02.1993 року трудовий колектив готелю "Першотравневий" уклав із Фондом державного майна міста Харкова зміни до договору №118 та вважає, що, оскільки трудовий колектив готелю "Першотравневий" здійснював щоквартальні платежі та відрахування в державний бюджет України в розмірі 12 тисяч 560 рублів з усіх видів доходів, то на момент укладання договору 02.02.1993 року остаточна та відновлювана вартість будинку була рівна нулю, а вартість частини будівлі площею 3133,8 кв.м. була викуплена у держави. Вважає, що Рішенням Харківської обласної ради народних депутатів №68 від 12.08.1992 року будівля №52 по вул. Свердлова була передана у комунальну власність Харківської міської ради народних депутатів, яка 11.11.1992 року прийняла Програму приватизації комунального майна міста Харкова, згідно якої готель "Першотравневий" було включено до переліку майна, що підлягав відчуженню. Посилається на те, що при приватизації Фондом міського майна м. Харкова були порушені права позивача шляхом прийняття Розпорядження №845/1 про укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (далі за текстом ЦМК) без будівлі із АТ "ГК "Славія" та безпідставного виключення при укладанні договору-купівлі продажу із складу ЦМК будівлі готелю. Вважає, що відповідачі при викупі ЦМК стягнуло завищену вартість з урахуванням вартості будівлі №52 по вул.. Свердлова, яку не мали права стягувати та вдали свідоцтво №184-В від 15.11.1994 року про право власності на ЦМК без будівлі. Посилається на те, що оскільки будівля №52 по вул. Свердлова була пам’яткою архітектури місцевого значення, то позивачем з Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, як орендодавцем, був укладений охоронно-орендний договір №70 від 09.08.1996 року із строком оренди до 01.01.2020 року. Позивач сплачував орендну платню у розмірі 5000 грн. щомісячно, вимоги Управління щодо збільшення платні судовим рішенням залишені без розгляду. Посилається на те, що трудовий колектив вже двічі повністю сплатив вартість будівлі до державного бюджету України і вправі вимагати визнання права власності на зазначену частину будівлі площею 3133,8 кв.м.

Представники сторін в судовому засіданні звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд призначити судової будівельно – технічної експертизи.

Перший відповідач за первісним позовом із позовом не погодився, просив у задоволення позову відмовити, оскільки вважає, що вимоги позивача не ґрунтуються на нормах закону, та не відповідають обставинам справи. Надав заперечення на клопотання, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про призначення судової будівельно – технічної експертизи.

Другий відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом із заперечують проти позову, заявили зустрічний позов до АТ "ГК "Славія" та Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації. Просить визнати за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради право власності на нежитлові приміщення літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що будівля по вул. Полтавський шлях,52 є пам’яткою архітектури місцевого значення згідно рішення Харківського облвиконкому від 30.04.1980 р. №334, має охоронний №377 і не підлягає приватизації. В цій будівлі був розташований родом лінійного відділення ПДЗД та готель "Першотравневий". При розмежуванні комунальної власності між адміністративно-територіальними одиницями Харківської області готель "Першотравневий" був включений до комунальної власності Харківської міської ради народних депутатів. Згідно чинного на той час законодавства будівля, як пам’ятка архітектури, також обліковувалась Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, у зв’язку з чим на підставі розпорядження представника Президента України в Харківській області №293 від 18.08.1992 року ХМБТІ було видане реєстраційне посвідчення №228 від 10.11.1992 року на будинок (пам’ятник архітектури) в цілому з належними до нього будівлями та спорудами по вул. Свердлова 52 у м. Харкові на ім’я Управління містобудування та архітектури. Вважає, що в ході приватизації майна готелю "Травневий" організацією орендарів, створеною трудовим колективом готелю, жодних порушень не було, оскільки чинне на той час законодавство забороняло приватизацію пам’яток архітектури, у зв’язку з чим із ЦМК готелю "Травневий" було правомірно вилучено частину будівлі, як таку, що не підлягала приватизації. Будь-яких порушень приватизації не було, і позивач при підписанні та укладанні між Фондом державного майна міста Харкова додаткової угоди від 29.06.1994 року до договору №118 від 02.02.1993 року, договору купівлі-продажу №184-В цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів готелю "Травневий", був обізнаний про законодавчу заборону щодо приватизації пам’яток архітектури, а його вимоги є надуманими. Вважає, що трирічний строк звернення з вимогами про визнання недійсними актів Фонду міського майна міста Харкова сплив ще в 1997 році, а свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс взагалі не може бути оскаржене в господарському суді. Посилається на те, що територіальна громада міста Харкова є законним власником нежитлових приміщень літ "Р-3": підвалу №184-201, першого поверху №202-280, другого поверху №281-347, третього поверху №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові. Вважає, що на час укладання охоронно-орендного договору на користування нерухомим пам’ятником історії та архітектури №70 від 09.08.96 року дії управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації відповідали приписам ст. 20 Закону Української РСР №3600-IX від 13.07.1978 р. "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", що був чинним на той час, а з часу втрати чинність цього Закону згідно із Законом України від 8 червня 2000 року N 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (1805-14) , повноваження передавати в оренду управлінню містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації не належить. Просить задовольнити позовні вимоги зустрічного позову в повному об’ємі.

Другий відповідач за зустрічним позовом - управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, залучена до участі ухвалою від 16 грудня 2008 року, - з вимогами первинного позову не згодна, вважає, що спірне приміщення належить територіальній громаді міста Харкова, та посилається на те, що своїми листами неодноразово пропонувало Управлінню комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради впорядкувати питання балансової приналежності приміщення. За вимогами зустрічного позову вважає себе неналежним відповідачем та посилається на те, що право власності територіальної громади міста Харкова на нежитлові приміщення літ "Р-3": підвалу №184-201, першого поверху №202-280, другого поверху №281-347, третього поверху №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові не оспорює. Укладення 09.08.1996 року охоронно-орендного договору №70 з АТ "ГК "Славія" вважає таким, що відповідає нормам законодавства, що регулювали діяльність управління на час укладання договору. Представник другого відповідача за зустрічним позовом вважає, що у разі задоволення позовних вимог Харківської міської ради питання балансового відображення спірних приміщень буде урегульоване у позасудовому порядку без перешкод з боку Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні 24.02.2009р. було оголошено перерву до 04.03.2009р. о 11:00 для надання відповідачами письмових заперечень на клопотання про призначення будівельно – технічної експертизи.

У судовому засіданні представники сторін підтримали раніш висловлені позиції.

Представником другого відповідача за первісним позовом надано клопотання про залучення до матеріалів справи завірену копію рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980р. №334 "Пр озатвердження додаткового списку будівель та споруд Харківської області кінця ХІХ – початку ХХ ст. пам`ятникыв архытектури.

Суд, розглянувши дане клопотання, визнав його таким, що підлягає задоволенню.

Окрім того, другий відповідач за зустрічним позовом надав супровідним листом копії рахунків – фактур щодо нарахування орендної плати АТ "ГК "Славія" за охоронно – орендним договором №74 від 29.08.1996р. за період з січня 2006р. по січень 2009р., які судом приймаються та залучаються до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 29 грудня 1989 року між Харківським виробничим об’єднанням готельного господарства, як орендодавцем, та трудовим колективом готелю "Першотравневий", як орендарем, був укладений договір №118 орендного підряду згідно п.1 якого, орендодавець від імені держави передав, а орендар прийняв в оренду основні виробничі та невиробничі фонди, оборотні засоби готелю згідно акту приймання-передачі. Строк дії договору був встановлений з 01.01.1990 р. по 31.12.1995 р. (п.10 договору). Згідно умов договору орендар зобов’язався сплачувати орендодавцеві орендну плату у вигляді фіксованих платежів та не передбачав ані права викупу орендованого майна, ані переходу права власності на орендоване майно від держави – СРСР до орендаря – трудового колективу.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів №365 від 26.12.1990 року "Про створення самостійного госпрозрахункового готелю" надано згоду на відокремлення готелю "Першотравневий" від ХВО ГХ на правах самостійної юридичної особи, присвоївши йому назву "Травневий" та підпорядкувавши готель "Травневий" відділу комунального господарства виконкому Харківської міської Ради народних депутатів.

При вирішенні спорів, пов'язаних з оцінкою правомірності передачі або продажу майна, суди застосовують законодавства, яке діяло на момент вчинення зазначених дій.

Згідно Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.91 року (1540-12) №1540-Х11 майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об’єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України (стаття 1). Згідно статті 4 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, що діяв станом на 10.09.1991 року, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникали також з адміністративних актів; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків. Зазначена будівля по вул. Свердлова 52 в м. Харкові була державною власністю внаслідок прийняття законодавчого акту щодо встановлення власності держави Україна.

Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України "Про власність" від 7 лютого 1991 року №697-XII, що був чинним на час виникнення спірних відносин та втратив чинність згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року №997-V (997-16) ), на території України існувала приватна, колективна та державна власність і законодавство забезпечувало власникам рівні умови захисту права власності. До державної належали загальнодержавна та комунальна власність, суб'єктами права на які була відповідно держава в особі Верховної Ради України і адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних та сільських Рад народних депутатів (стаття 32 Закону України "Про власність").

На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1990 р. (534-12) "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26 березня 1991 р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" (697-12) Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (311-91-п) було затверджено перелік державного майна України, яке передавалось до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (311-91-п) було встановлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів №68 від 12.03.1992 року "Про розмежування комунальної власності між адміністративно-територіальними одиницями Харківської області" готель "Першотравневий" згідно із додатком №1 передано до комунальної власності Харківської міської ради народних депутатів.

Рішенням XII сесії XXI скликання Харківської міської ради народних депутатів від 28.09.92 р. "Про комунальну власність міста" прийнято у комунальну власність міста Харкова об’єкти згідно з переліком (додаток №1) та затверджений перелік об’єктів комунальної власності, в якому під №13 зазначено "готель "Травневий", розташований за адресою м. Харків, вул. Свердлова 52.

Статтею 17 Закону Української РСР №3600-IX від 13.07.1978 р. "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", що був чинним на той час, було передбачено, що перелік пам'яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Рішенням Харківського облвиконкому від 30.04.1980 р. №334 затверджено Список пам’яток архітектури, до якого включено будівлю за адресою м. Харків, вул. Свердлова 52, як пам’ятку архітектури місцевого значення. Статтею 16 цього ж Закону передбачалось, що пам'ятки історії та культури, незалежно від того, в чиїй власності вони перебувають, підлягають державному облікові.

Розпорядженням Представника Президента України від 18 серпня 1992 року "Про передачу на баланс управління архітектури Харківської обласної державної адміністрації пам’яток архітектури" на баланс управління передані пам’ятки архітектури з територією, що їм належить згідно з додатком, в якому зазначено будівля "Мебліровані кімнати" по вул. Свердлова 52 в м. Харкові.

На цю будівлю КП "ХМБТІ" було видано реєстраційне посвідчення від 10 листопада 1992 року, згідно якого будинок в цілому, розташований за адресою м. Харків, вул. Свердлова 52 є пам’яткою архітектури, має охоронний номер 377, зареєстрований за Головним управлінням архітектури та містобудування на підставі розпорядження представника президента України №293 від 18.08.1992 року, та внесений в книгу нежитлового фонду.

Згідно ст. 1 Закону України від 05.03.1992 року №2167-XII "Про Представника Президента України" в редакції від 14.05.1992 року "Представник Президента України є найвищою посадовою особою державної виконавчої влади - главою місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя". Статтею 14 зазначеного Закону передбачалось, що "Представник Президента України в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження Представника Президента України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання органами місцевого і регіонального самоврядування, всіма розташованими на відповідній території підприємствами, організаціями і установами, громадськими об'єднаннями, а також посадовими особами і громадянами."

Зазначені вище рішення ніким не оскаржувались, судові рішення щодо визнання їх недійсними відсутні.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року №2270-XII "Про введення в дію Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (2270-12) було необхідно привести до 1 вересня 1992 року у відповідність із Законом України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10 квітня 1992 року №2269-XII (2269-12) всі договори оренди майна державних підприємств, укладені до введення в дію цього Закону. Статтею 5 Законом України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" було встановлено, що орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів управляти майном, що перебуває відповідно у власності Республіки Крим або у комунальній власності.

Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів було прийняте розпорядження від 02.02.1993 року №106 "Про укладання договору оренди на цілісний майновий комплекс організації орендарів – готель "Травнева", згідно якого організації орендарів – готель "Травнева" передавався в оренду цілісний майновий комплекс на загальну суму 5738,1 тис. грн. за адресою м. Харків, вул. Свердлова 52.

Пунктом 2 цього ж розпорядження Міське бюро технічної інвентаризації було зобов’язане зареєструвати будинок по вул. Свердлова 52 за Харківською міською радою народних депутатів та видати реєстраційне посвідчення на даний будинок Фонду міського майна.

На виконання цього розпорядження 02.02.1993 року був укладений договір оренди на цілісний майновий комплекс між Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів, як орендодавцем, та організацією орендарів готелю "Травнева", що діяла на підставі Положення про організацію орендарів, як орендарем (як зміни до договору №118). Строк оренди згідно цієї угоди визначений пунктом 1.4 договору та складав три роки. Пунктом 6.2 угоди передбачалось, що орендар має право на викуп орендованого майна не пізніше ніж через три роки з дня укладання договору оренди. Умови викупу визначаються додатково. Угодою до договору оренди, складеному сторонами у відповідності до Програми приватизації комунального майна м. Харкова.

Згідно додатку 1.1 до договору №118 від 02.02.1993 року у складі орендованого майна зазначено "будівля" без зазначення її адреси.

В матеріалах справи відсутні докази того, що станом на 02.02.1993 року позивачем викуплено у держави будівлю по вул. Свердлова 52 в м. Харкові та сплачено кошти.

Згідно частини першої статті 25 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" передача майна в оренду не припиняла права власності на це майно.

Рішенням XIII сесії XXI скликання Харківської міської ради народних депутатів від 11.11.92 р. "Про Програму приватизації комунального майна м. Харкова" у складі об’єктів комунальної власності міста Харкова, що підлягали реалізації, передбачений готельний комплекс "Травневий"; адреса об’єкту вул. Свердлова 52 (пункт 5 "Житлово-комунальне господарство" Додатку №1 до Програми).

Правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської (Республіки Крим) та комунальної власності було врегульовано Законом України від 4 березня 1992 року №2163-XII "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) , стаття 5 якого передбачала, що приватизації не підлягають національні культурні та історичні цінності України, та встановлювала, що Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду держав ного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням у довгострокову оренду. (пункт 4 статті 5 Закону).

29 червня 1994 року між організацією орендарів готелю "Травнева" та Фондом міського майна укладено додаткову угоду до договору оренди цілісного майнового комплексу №118 від 02.02.1993 року щодо умов викупу. Угодою визначено, що викуп цілісного майнового комплексу (без приміщення) проводиться згідно наступного порядку: вартість ЦМК, що викуповується, складає згідно акту оцінки майна готелю "Травнева" від 20.12.1993 р., затвердженого наказом директора Фонду міського майна №168 від 29.06.94 р., 228366 тис. укр. крб. Засобами платежу є приватизаційні майнові сертифікати членів організації орендарів готелю "Травнева", особисті кошти учасників викупу та інші кошти. Ці умови конкретизуються в договорі купівлі-продажу, який підлягає укладанню сторонами не пізніше 06.07.94 року. Встановлено, що договір оренди ЦМК №118 від 02.02.1993 року втрачає чинність в частині оренди майна з часу проведення покупцем повної оплати вартості ЦМК.

Розпорядженням Фонду міського майна від 30.06.1994 року №845/1 "Про укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (без приміщення), орендованого організацією орендарів готелю "Травневий" юридичний відділ Фонду міського майна був зобов’язаний підготувати та подати на підпис директору Фонду міського майна договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (без приміщення), орендованого організацією орендарів готелю "Травневий". Пунктом 3 цього розпорядження встановлено, що з моменту повної сплати орендарем вартості ЦМК (згідно договору купівлі-продажу) договір оренди цілісного майнового комплексу №118 від 02.02.93 року втрачає чинність в частині оренди майна.

13.09.1994 року Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів укладений нотаріально посвідчений договір №184-В купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів готелю "Травневий", згідно п.1 якого продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс (без приміщення), який знаходиться в оренді організації орендарів готелю "Травневий" згідно із договором оренди цілісного майнового комплексу №118, укладений сторонами 02.02.93 р., розташований за адресою м. Харків, вул. Свердлова 52 оціночною вартістю 228366,0 тис. укр.. крб.. Пунктом 5 договору застережено, що договір оренди цілісного майнового комплексу №118 від 02.02.93 р. втрачає чинність в частині оренди майна. Згідно акту №184-В прийому-передачі цілісного майнового комплексу (без приміщення), який знаходився в оренді організації орендарів готелю "Травневий", складеного 15 листопада 1994 року продавець – Фонд міського майна м. Харкова передав, а покупець – організація орендарів готелю "Травневий" прийняв продане 13 вересня 1994 року шляхом викупу цілісний майновий комплекс (без приміщення) готелю "Травневий" за адресою м. Харків, вул. Свердлова 52 згідно договору купівлі-продажу від 13 вересня 1994 року, нотаріально посвідченого в Другій Харківській Державній нотаріальній конторі за реєстр.№4-5327.

Свідоцтво №184-В про право власності на цілісний майновий комплекс (без приміщення) готелю "Травневий" за адресою м. Харків, вул. Свердлова 52 видане Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів, внесене до реєстраційної книги під реєстраційним 184-В від 15 листопада 1994 року, та підтверджує, що покупець – організація орендарів готелю "Травневий" є власником цілісного майнового комплексу (без приміщення) готелю "Травневий", усім обладнанням та майном, зазначеним у Договорі купівлі-продажу.

За таких обставин, суд вважає встановленим, що позивач був обізнаний як із складом майна, що був предметом викупу, - цілісним майновим комплексом (без приміщення) готелю "Травневий", так і з умовами додаткової угоди від 29.06.1994 року до договору №118 від 02.02.1993 року, та договору купівлі-продажу №184-В цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів готелю "Травневий" (Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія"), від 13.09.1994 року щодо відсутності у складі цілісний майновий комплекс організації орендарів готелю "Травневий" нежитлових приміщень будівлі по вул. Свердлова 52. Умови зазначених угод відповідають вимогам Закону України від 4 березня 1992 року №2163-XII "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) (в редакції на час приватизації готелю), Декрету Кабінету Міністрів України №57-93 від 20.05.93 (57-93) "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду".

Після викупу ЦМК позивач продовжував користуватись приміщеннями по вул. Свердлова 52 на умовах договору №118 від 02.02.1993 року, оскільки в частині оренди приміщень він зберігав свою чинність до 03.02.1996 року.

Статтями 20, 21 Закону Української РСР №3600-IX від 13.07.1978 р. "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", що був чинним станом на 1996 рік, було передбачено, що користування пам'ятками історії та культури здійснюється на підставі відповідних охоронних зобов'язань. Будинки і споруди, віднесені до пам'яток історії та культури, надаються в користування державним, кооперативним, іншим громадським підприємствам, організаціям, установам, а також іншим організаціям і особам виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів за погодженням з спеціально уповноваженими державними органами охорони пам'яток. Ставки орендної плати за користування зазначеними будинками і спорудами встановлюються Радою Міністрів Української РСР. Кошти, що надходять від використання пам'яток історії та культури, а також кошти, що надходять відповідно до статті 45 цього Закону, зараховуються у встановленому порядку на спеціальні рахунки державних органів охорони пам'яток, у віданні яких перебувають пам'ятки, і витрачаються ними тільки на заходи по охороні, реставрації, консервації, ремонту пам'яток.

На виконання зазначених приписів Закону Української РСР №3600-IX від 13.07.1978 р. "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" (3600-09) , та ст. 5 Закону України від 4 березня 1992 року №2163-XII "Про приватизацію майна державних підприємств", якою було передбачено, що будівлі (споруди, приміщення), приватизація яких заборонена, передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням у довгострокову оренду, 9 серпня 1996 року між Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації, та акціонерним товариством "Готельний комплекс "Славія" був укладений охоронно-орендний договір №70 на використання нерухомої пам’ятки історії та культури, згідно якого держорган здав, а орендар прийняв в орендне користування будинок "Мебльовані кімнати" охор. №377 для використання під готель із строком оренди з 09.08.1996 року по 01.01.2020 року. Згідно п 4 орендар зобов’язався сплачувати держоргану орендну плату згідно діючих тарифів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 березня 2008 року по справі №44/416-07 за позовом Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації до АТ "Готельний комплекс "Славія", 3-тя особа - Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про зобов’язання укласти додаткову угоду до договору оренди, позов залишено без розгляду, оскільки Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації не надало в обґрунтування заявлених вимог докази наявності права власності на спірні приміщення за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях,52.

У зв’язку із набуттям чинності Закону України від 8 червня 2000 року N 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (1805-14) Закон Української РСР №3600-IX від 13.07.1978 р. "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" (3600-09) втратив чинність, а управлінню містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації повноваження передавати в оренду нерухомі пам’ятки архітектури, культури та історії не належить. Статтею 17 Закону України від 8 червня 2000 року N 1805-III "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Здійснення права власності на об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками врегульовано ст.18 зазначеного Закону, та передбачає з боку відповідного органу охорони культурної спадщини повноваження щодо погодження власнику або уповноваженому ним органу способу здійснення володіння, користування чи управління.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. За таких обставин право комунальної власності територіальної громади міста Харкова на нежитлові приміщення літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові, як таке, що набуте внаслідок прийняття законодавчого акту щодо встановлення власності держави Україна та розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), підлягає захисту шляхом його визнання, а у задоволенні позовних вимог АТ "ГК "Славія" про визнання права власності на ці ж приміщення слід відмовити, як необґрунтованих.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2006 року по справі АС-15/14-06 по справі за позовом Релігійної громади прогресивного іудаїзму до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи АТ "Готельний комплекс "Славія", Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації про визнання права власності на приміщення будівлі по вул. Полтавський шлях,52 в м. Харкові позовну заяву Релігійної громади прогресивного іудаїзму залишено без розгляду.

Постановою господарського суду Харківської області від 12 березня 2007 року по справі АС-44/410-06 за позовом АТ "Готельний комплекс "Славія" до КП ""Харківське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Релігійна громада прогресивного іудаїзму, про визнання недійсної реєстрації, у задоволенні позову відмовлено повністю.

В ході розгляду справи позивач АТ "ГК "Славія" звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування свого клопотання посилався на те, що позивач при здійсненні приватизації цілісного майнового комплексу придбав спірні приміщення та повністю сплатив вартість приміщення у складі цілісного майнового комплексу, просив поставити перед судовим експертом такі питання:

Чи можливо визначити за якою методикою здійснювалась оцінка цілісного майнового комплексу "Акціонерного товариства готельний комплекс "Славія" виходячи з Програми приватизації комунального майна, яка затверджена рішенням 12 сесії 21 скликання Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 11.11.1992 року та акту оцінки цілісного майнового комплексу від 29.06.1994 року при здійсненні приватизації ЦМК АТ ГК "Славія" в 1994 році?

Яка експертна оцінка будівлі №52 в літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові з урахуванням акту оцінки ЦМК АТ ГК "Славія" при здійсненні приватизації цілісного майнового комплексу в 1994 році та чи можливо встановити реальну вартість будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові в літ.Р-3 I-V на час здійснення приватизації в 1994 році?

Яка була експертна оцінка цілісного майнового комплексу АТ ГК "Славія" без будівлі №52 в літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові на час здійснення приватизації в 1994 році?

Чи врахований технічний стан (рік побудови, ступінь морального та фізичного зносу, стан внутрішніх та зовнішніх конструкцій та інше) будівлі №52 в літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові з урахуванням акту оцінки ЦМК від 29.06.1994 року при здійсненні приватизації цілісного майнового комплексу в 1994 році та чи могли б вплинути ці обставини на оцінку ЦМК АТ ГК "Славія"?

Чи враховані сплачені до здійснення приватизації ЦМК АТ ГК "Славія" в 1994 році балансова та відновна вартість будівлі №52 в літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові" при здійсненні приватизації цілісного майнового комплексу ЦМК АТ ГК "Славія в 1994 році?

Чи врахована реальна вартість будівлі №52 в літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові в вартості оцінки ЦМК АТ ГК "Славія" у розмірі 228660000 карбованців, які сплачені по розрахунковому рахунку відповідача по первинному позову для здійснення приватизації цілісного майнового комплексу в 1994 році?

Чи можливо було здійснити приватизацію цілісного майнового комплексу Акціонерного товариства готельний комплекс "Славія" без будівлі №52 в літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові при здійсненні приватизації цілісного майнового комплексу в 1994 році?

Приймаючи до уваги те, що в розпорядженні №106 від 12.06.1994 року Фонду міського майна м. Харкова в п.3 зазначено приватизацію ЦМК АТ ГК "Славія" без приміщення, то чи можна визначити, що означає зауваження "без приміщення", та чи включає це зауваження приміщення пологового будинку Харківської міської залізничної лікарні, яка знаходиться в приміщенні будинку №52 в літ.Р-2 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові?

Чи вплинув би технічний стан будівлі №52 по вул. Полтавський шлях при призначенні методики оцінки цілісного майнового комплексу при здійсненні приватизації в 1994 році, якщо так, то в якому порядку?

Якщо б приватизація проводилась би в цей час, чи вплинув би технічний стан будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові при здійсненні приватизації цілісного майнового комплексу АТ ГК "Славія" і за таких умов, яка б була експертна оцінка будівлі №52 в літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові в цей час?

Чи можливо про індексувати сплачені суми в розмірі 228366000 карбованців при здійсненні приватизації в 1994 році цілісного майнового комплексу АТ ГК "Славія", якщо б приватизація проводилась в цей час.

Позивач вважав, що такі питання мають за мету встановлення конкретних обставин, пов’язаних з оцінкою цілісного майнового комплексу АТ ГК "Славія" в 1994 році.

Відповідачі - Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Харківська міська рада, Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації з заявленим клопотання не погоджуються, вважають його безпідставним та у задоволенні клопотання просили відмовити. В обґрунтування посилаються на те, що питання, які позивач просить поставити на вирішення експерту, не відносяться до будівельно-технічних. Вважають, що позивач у неприпустимий спосіб намагається змінити визначення предмету договору купівлі-продажу №184-В цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів готелю "Травневий", який був укладений 13.09.1994 року між Фондом державного майна міста Харкова та організацією орендарів готелю "Травневий".

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач – Акціонерне товариство "Готельний комплекс "Славія" зареєстрований в 1994 року. В матеріалах справи відсутні докази приватизації цілісного майнового комплексу акціонерного товариства Готельний комплекс "Славія", про передачу оцінки якого на експертизу клопоче позивач. Згідно наявних матеріалів у справі готель "Травневий" був об’єктом комунальної форми власності; в 1994 році приватизація цілісного майнового комплексу (без приміщення) готелю "Травневий" здійснювалась організацією орендарів готелю "Травневий".

Предмет договору купівлі-продажу визначається згідно акту оцінки, який підлягає відповідному затвердженню продавцем – Фондом державного майна міста Харкова. Розпорядження №845/1 від 30.06.1994 року Фонду міського майна міста Харкова про укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу готелю "Травневий" містить затвердження акту оцінки цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів готелю "Травнева" за адресою вул. Свердлова 52 в м. Харкові із застереженням – без приміщення. В тексті нотаріально посвідченого 13.09.1994 року договору купівлі-продажу №184-В цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів готелю "Травневий та в тексті акту №184-В прийому-передачі цілісного майнового комплексу (без приміщення), який знаходився в оренді організації орендарів готелю "Травневий", складеного 15 листопада 1994 року, зазначено, що продавець – Фонд міського майна м. Харкова передав, а покупець – організація орендарів готелю "Травневий" прийняв продане 13 вересня 1994 року шляхом викупу цілісний майновий комплекс (без приміщення) готелю "Травневий" за адресою м. Харків, вул. Свердлова 52 згідно договору купівлі-продажу від 13 вересня 1994 року, нотаріально посвідченого в Другій Харківській Державній нотаріальній конторі за реєстр.№4-5327.

Питання, які пропонує позивач для вирішення на розсуд експерта, стосуються правової оцінки дій відповідачів, що не входить до компетенції судових експертів. Об’єктом дослідження у запропонованих питаннях вказано цілісний майновий комплекс акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія", приватизація якого в 1994 році не здійснювалась. Питання щодо розрахунків платежів за договором купівлі-продажу в ході приватизації та їх індексації не може бути поставлене для вирішення в ході будівельно-технічної експертизи. За таких обставин у суду не має правових підстав для задоволення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, чи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати у розмірі 203,00 гривень, в тому числі 85,0 грн сплаченого відповідачем за зустрічним позовом державного мита та 118,0 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають покладанню на Харківську міську раду, яка, як належний представник територіальної громади міста Харкова, не забезпечила через свої виконавчі органи, в тому числі через Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, своєчасне оформлення права власності на спірні приміщення.

Керуючись ст. 392 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст. 32, 34, 41, 44- 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Клопотання другого відповідача за первісним позовом про залучення додаткових документів – задовольнити.

Клопотання другого відповідача за зустрічним позовом про залучення додаткових документів – задовольнити.

У задоволенні клопотання позивача АТ "Готельний комплекс "Славія" про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовити.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" (61052, м.Харків, вул. Полтавський шлях,52, р/р №26006661040000 в ХФ АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351641, код ЄДРПОУ 212251563) відмовити повністю.

Зустрічний позов Харківської міської ради (61003, м.Харків, пл. Конституції,7) задовольнити повністю.

Визнати право комунальної власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради (61200, м.Харків, пл. Конституції,7, р/р №3321381280002 в УДК у Харківській обл., м.Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490) на нежитлові приміщення літ "Р-3" підвал №184-201, перший поверх №202-280, другий поверх №281-347, третій поверх №348-356 площею 3133,8 кв.м, які розташовані в будівлі №52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові.

Рішення підписано 04.03.2009р.

Суддя ного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням у довгострокову оренду. (пункт 4 статті 5 Закону).