905/85/23 Про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - 01.11.2023 Прийняття

Акціонерне товариство "Таскомбанк" (далі - АТ "Таскомбанк", Банк, кредитор) звернулось до суду з заявою б/н від 25.01.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" (далі - ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання", боржник).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.01.2023 вказану заяву залишено без руху через ненадання до поданої через систему електронний суд додатків, на які він посилався в обґрунтування заяви та які визначені заявником у розділі "Додатки", які було усунуто ініціюючим кредитором.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.02.2023 прийнято до розгляду заяву АТ "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та призначено підготовче засідання на 21.02.2023.

Вказаною ухвалою господарський суд також розглянув та визнав необґрунтованою, недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню заяву боржника від 03.02.2023 про зловживання процесуальними правами з боку кредитора через повторну заяву останнього про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та встановив, що з боку заявника відсутнє зловживання процесуальними правами. Зазначений висновок суду мотивований посиланням на вимоги частиною сьомою статті 39 КУзПБ, що дозволяють повторне зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом, а також на відсутність доказів подання до суду одночасно декількох заяв кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.

Боржником надано відзив на заяву АТ "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство, за змістом якого він заперечував проти поданої заяви, зокрема, вважав, що наявні підстави про відмову у відкриття провадження за поданою заявою та наголошував на необхідності врахування судом преюдиційних обставин, встановлених у справі № 905/1029/22, склад учасників у якій є тотожним з даною. Також вважав, що у цій справі відсутні ознаки неплатоспроможності з боку боржника.

Ухвалами від 07.03.2023 прийнято справу № 905/85/23 до провадження, призначено підготовче засідання суду на 04.04.2023, від 04.04.2023 - за клопотаннями представників обох сторін дату підготовчого засідання призначено на 02.05.2023.

01.05.2023 від АТ "Таскомбанк" надійшла заява про відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання", за змістом якої останній просив суд залишити без розгляду його заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та повернути заявнику авансовану на депозитний рахунок Господарського суду Донецької області грошову винагороду арбітражного керуючого у справі № 905/85/23 у розмірі 60 300,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.05.2023 на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України заяву АТ "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" залишено без розгляду.

ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" до суду першої інстанції подано заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 140 000,00 грн в порядку статей 126, 129 ГПК України.

На підтвердження понесення судових витрат надано: договір № Ю7-АО/23 про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2023, з додатковою угодою №4/1 від 03.05.2023; рахунок фактуру № 33 від 24.04.2023; платіжну інструкцію №168 від 27.02.2023 та акт приймання-передачі наданих послуг № 62 від 05.05.2023.

У запереченнях, поданих до суду першої інстанції, кредитор, зокрема, висловив незгоду з обсягом послуг, наданих адвокатським об`єднанням боржнику, вважав його непідтвердженим первинними документами. Також зазначав, що додаткова угода № 4/1 від 03.05.2023 до договору та акт приймання-передачі наданих послуг № 62 від 05.05.2023 були підписані вже після закриття провадження у справі №905/85/23.

Обставини встановлені судами

05.01.2023 між ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Ел Сі Еф" (далі - об`єднання), укладено договір про надання правової допомоги № 107-АО/23 від 05.01.2023 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого об`єднання зобов`язалось надавати клієнту правову допомогу (послуги) за окремими завданнями клієнта (завдання), а клієнт зобов`язався оплачувати об`єднанню послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що перелік та обсяг послуг відповідно до кожного завдання, порядок, строки їх надання та винагорода (гонорар) об`єднання, а також, за потреби, інші умови надання послуг деталізуються сторонами: а) у окремих додаткових угодах та/або додатках до цього договору, що є його невід`ємними частинами; b) шляхом обміну повідомленнями між об`єднанням та клієнтом за допомогою електронної пошти з адрес та на адреси електронної пошти представників сторін, зазначених в договорі. При цьому, завдання вважається прийнятим після підтвердження об`єднанням факту його прийняття, в т.ч. шляхом надіслання відповідного повідомлення електронною поштою представнику клієнта.

Відповідно до п.2.2.2 договору клієнт зобов`язався у разі необхідності видавати на ім`я вказаних об`єднанням адвокатів (юристів) довіреності, в яких зазначити їх повноваження, необхідні та достатні для надання послуг за договором.

Відповідно до п.3.5 договору об`єднання самостійно визначає, хто саме з адвокатів (юристів) об`єднання здійснюватиме представництво інтересів клієнта під час виконання договору. Об`єднання має право самостійно приймати рішення про заміну адвоката (юриста), який представляє інтереси клієнта, на іншого адвоката (юриста), якщо це має на меті забезпечення інтересів клієнта.

Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що вартість послуг об`єднання складається з суми винагороди (гонорар) і суми відшкодування витрат. Розмір гонорару за надання послуг в рамках кожного окремого завдання, строки та порядок його сплати та/або повернення визначаються у додатках або погоджуються шляхом обміну повідомленнями сторонами відповідно до пп.b) п.1.2 цього договору.

Договір набирає чинності з дати, що зазначена на його початку і діє до моменту його припинення у порядку, визначеному законом або цим договором. Договір укладено строком на один календарний рік (п.п. 9.1, 9.2 договору).

03.05.2023 сторони уклади додаткову угоду №4/1 від 03.05.2023 до договору про надання правової допомоги №107-АО/23.

Додатковою угодою сторони погодили надання клієнту правової допомоги щодо судового супроводу інтересів клієнта під час розгляду Господарським судом Донецької області у підготовчому судовому засіданні питання порушення провадження про банкрутство у справі №905/85/23 (п.1 додаткової угоди №4/1).

За змістом пунктів 2, 3 додаткової угоди сума винагороди узгоджена сторонами в додатковій угоді №4 становила суму в українських гривнях, що є еквівалентною 10000,00 доларів США, з яких 3500,00 доларів США оплачувались на умовах авансування. Враховуючи, що АТ "Таскомбанк" відкликало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання", Сторони дійшли згоди внести зміни в Додаткову угоду №4 та викласти пункт 2 та 2.1 Додаткової угоди №4 наступним чином:

" 2. Сума винагороди, що сплачується клієнтом об`єднанню за надання правової допомоги, зазначеної у п.1 цієї Додаткової угоди є фіксованою та становить суму в українських гривнях, що є еквівалентною 3500,00 доларів США (не враховуючи ПДВ), що розраховується за курсом продажу долару США, встановленого АТ "ПУМБ" станом на дату виставлення відповідного рахунку.

2.1 Винагорода, яка визначена у п.2 Додаткової угоди №4, сплачується Клієнтом шляхом авансування вартості винагороди, в строк 3 (три) дні з дати підписання цієї додаткової угоди на підставі рахунку об`єднання".

Інші умови додаткової угоди №4 залишаються без змін і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання (п.3 додаткової угоди №4/1).

Договір та додаткова угода до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договору про надання правової допомоги №107-АО/23 від 05.01.2023, сторонами було підписано акт № 62 від 05.05.2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг), з якого вбачається надання боржнику об`єднанням послуг загальною вартістю 140000,00 грн. без ПДВ (еквівалентно 3500,00 доларів США за курсом відповідно до умов додаткової угоди №4), а саме:

- оцінка правової позиції заявника та формування стратегії захисту клієнта для спростування підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;

- підготовка проектів відзиву, заяв, пояснень з питання порушення провадження у справі про банкрутство;

- підготовка проектів необхідних клопотань та заяв з процесуальних питань;

- участь у судових засіданнях.

Підписанням цього акту приймання-передачі наданих послуг, сторони підтверджують, що всі послуги за даним актом надані належним чином, об`єднання закінчило справу успішно та в належні строки і сторони не мають будь-яких зауважень щодо наданих послуг одна одній.

У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі №905/85/23 представником адвокатського об`єднання пояснено, що клієнту (боржнику) надано наступні послуги в ході супроводу справи про банкрутство:

1) оцінка правової позиції заявника та формування стратегії захисту клієнта (боржника) для спростування підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема,

1) адвокатами було проаналізовано: умови Генерального договору про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017; умови договору іпотеки №PL 22-118/28-2 від 17.02.2022; умови іпотечного договору від 23.06.2017 № 1566; умови іпотечного договору від 12.11.2020 № 2455; умови договору застави №НІ4090 від 23.06.2017 з усіма змінами та доповненнями; умови договору застави №НІ4089 від 23.06.2020 з усіма змінами та доповненнями; умови договору застави №НІ 4093 від 23.06.2017 з усіма змінами та доповненнями; умови договору застави від 23.06.2020 № 1327; умови договору застави від 23.06.2017 № 1571; умови генерального договору про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020К2587 від 29.12.2020; заяву АТ "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "КЗМО"; розрахунки заборгованості АТ "Таскомбанк" за генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017; розрахунки заборгованості АТ "Таскомбанк" за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020К2587 від 29.12.2020; додатки АТ "Таскомбанк" до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "КЗМО"; відповідь АТ "Таскомбанк" на відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство;

2) за наслідками проведеного аналізу адвокатами було підготовлено: стратегію захисту прав та законних інтересів ТОВ "КЗМО" у правовідносинах з АТ "Таскомбанк";

3) підготовка проектів відзиву, заяв, пояснень з питання порушення провадження у справі про банкрутство, а саме, відзив на заяву АТ "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство від 09.02.2023;

4) підготовка проектів необхідних клопотань та заяв з процесуальних питань, а саме, клопотань про ознайомлення з матеріалами справи; заяв про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; клопотань про відкладення розгляду справи;

5) участь у судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Окрім того, адвокатським об`єднанням було зазначено, що інтереси ТОВ "КЗМО" у даній справі представляли адвокати Кобук Р.А. та Діденко Ю.О.

Матеріали справи містять належні докази на підтвердження повноважень останніх.

24.02.2023 адвокатським об`єднанням виставлено клієнту рахунок на оплату №33 на суму 140 000,00 грн.

Згідно представленої платіжної інструкції АТ "ПУМБ" №1 68 від 27.02.2023 боржником сплачено юридичні послуги згідно рахунку №33 від 24.02.2023 у розмірі 140000,00 грн. без ПДВ.

Одночасно, за допомогою комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Господарського суду Донецької області перебували справа №905/1029/22 за заявою АТ "Таскомбанк" до боржника ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" та справа №905/1030/22 аналогічного заявника до боржника ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Металургійний Ресайклінг" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Зміст вимог кредитора у справі № 905/1029/22 до боржника є повністю тотожнім вимогам у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі №905/1029/22 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання". Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі №905/1029/22 ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі № 905/1029/22 скасовано та ухвалено нове рішення; заяву АТ "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" задоволено частково; відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" та введено процедуру розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Донецької області у від 25.04.2023 у справі №905/1030/22 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Металургійний Ресайклінг" за заявою АТ "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У межах справ № 905/1029/22 та № 905/1030/22 правовий захист боржнику надано адвокатським об`єднанням "Ел Сі Еф".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Додатковою ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.06.2023 заяву ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 140 000,00 грн задоволено частково. Стягнуто з АТ "Таскомбанк" на користь ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Відповідне стягнення суд першої інстанції обґрунтовував посиланням на вимоги статей 123, 126, 129, 130 ГПК України. Проаналізувавши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що боржнику адвокатським об`єднанням в особі адвокатів у межах даної справи надавалась професійна правнича допомога за фіксовану плату, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначив, що обумовлена із клієнтом плата не залежить від складових та обсягу кожної із означених категорій, витрат часу надання послуг, акт №62 від 05.05.2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) відображає зміст та обсяг господарської операції, що відповідає умовам укладеного договору про надання правової допомоги № 107-АО/23 від 05.01.2023.

Суд проаналізувавши додані до заяви докази, дійшов висновку, що підготовка стратегії захисту у справах № 905/1029/22 та № 905/1030/22 передувала викладенню позиції у справі № 905/85/23, та фактично відтворювала стратегію захисту у цій справі, але у даній справі розгляд вимог кредитора та заперечень боржника по суті фактично не здійснювався через відкликання заяви кредитора.

Суд взяв до уваги повторення боржником своєї правової позиції у справах №905/1029/22, № 905/1030/22 та № 905/85/23 та дійшов висновку про надмірність включення останнім обсягу тих самих послуг, що надано у межах інших справ та формування за його рахунок витрат для відшкодування в межах даної справи.

Суд вважав заявлену суму відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 140 000,00 грн у цій справі не виправданою та вбачав розумним, обґрунтованим та пропорційним відшкодувати вартість послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 додаткову ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2023 у справі № 905/85/23 скасовано. У задоволенні заяви ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 140 000,00 грн відмовлено.

Апеляційний господарський суд визнав помилковим висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з AT "Таскомбанк" на користь ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова мотивована тим, що стягнення з AT "Таскомбанк" компенсації понесених ТОВ Костянтинівський завод металургійного обладнання" витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення заяви без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій AT "Таскомбанк".

Заява боржника посилання на умови статті 130 ГПК України, а також конкретного визначення необґрунтованості будь-яких дій AT "Таскомбанк", що зумовили звернення, не містить.

Відсутність встановлених судом необґрунтованих дій AT "Таскомбанк", унеможливлює відшкодування за рахунок останнього витрат ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання", у тому числі на правничу допомогу адвоката, на підставі частини п`ятої статті 130 ГПК України.

Короткий зміст касаційної скарги

До Верховного Суду з касаційною скаргою звернулося ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" (скаржник), яке просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 скасувати, додаткову ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2023 у справі №905/85/23 залишити без змін.

Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норми процесуального права, а саме застосування частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки необґрунтованість дій заявника презюмується, у разі його звернення із заявою про залишення її без розгляду. У такому випадку суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, а боржник, у свою чергу, має обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням заяви до нього і залишенням заяви у подальшому без розгляду, оскільки вчинення заявником таких дій (подання заяви про залишення про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду) не скасовує необхідності отримання боржником правової допомоги адвоката, яка потребує оплати, та яка фактично була отримана ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання".

За доводами скаржника висновки, що містяться в оскаржуваній постанові суперечать правовим висновкам, зазначеним у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21 щодо застосування частини п`ятої статті 130 ГПК України.

Скасування додаткової ухвали призвело до порушення законного права ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" на компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Скаржник звертає увагу на те, що AT "Таскомбанк" вже зверталось до Господарського суду Донецької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" (справа № 905/1029/22).

Ухвалами Господарського суду Донецької області від 26.12.2022 у справа №905/1029/22 заяву AT "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" прийнято до розгляду; від 23.01.2023 - відмовлено AT "Таскомбанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання".

При цьому звертає увагу на те, повторна заява у справі № 905/85/23 була подана AT "Таскомбанк" 26.01.2023, після того, як судом було постановлено ухвали від 23.01.2023 у справа №905/1029/22 та її вступна та резолютивна частини були оприлюднені в ЄДРСР (оприлюднено 25.01.2023), що свідчить про необґрунтованість дій Банку при зверненні з заявою у цій справі.

Доводи інших учасників справи

AT "Таскомбанк" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її доводів, стверджує про їх необґрунтованість, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання".

Банк вказує на відсутність в його діях протиправної поведінки, що унеможливлює покладення на нього обов`язку з відшкодування витрат позивача, оскільки відповідно до частини сьомої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

При цьому зазначає, що повторення боржником своєї правової позиції у справах № 905/1029/22 № 905/1030/22 та № 905/85/23 про його банкрутство свідчить про безпідставність включення останнім обсягу тих самих послуг, що надано у межах іншої справи.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної господарського інстанцій

Причиною подання касаційної скарги стала незгода ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" з скасуванням апеляційним господарським судом додаткової ухвали суду першої інстанції про часткове задоволення його заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, доводи та заперечення проти них, викладені у відзиві на касаційну скаргу, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Оскільки наведена норма ГПК України (1798-12) не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, то такі слід встановлювати суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Така позиція викладена у додатковій постанові Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №905/460/21.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.06.2022 у справі № 357/380/20, які хоч і стосуються дещо іншого випадку (розподілу судових витрат за наслідками закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги) і здійснені в межах іншого судочинства (цивільного), однак за своєю суттю є близькими до вирішення спірного питання і стосуються застосування аналогічних за своїм змістом норм процесуального права, вирішуючи таке питання, Велика Палата вказала на те, що:

- "подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо. Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України";

- "подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Тому і у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв`язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження. У такому випадку в апеляційного суду немає необхідності обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення в межах принципу диспозитивності (пункт 5 частини третьої статті 2, стаття 13 ЦПК України) про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови, а саме згідно з частиною п`ятою статті 364 ЦПК України унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення. Отже, у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою особи, яка падала апеляційну скаргу, від такої, унеможливлюється повторне звернення цієї особи з апеляційною скаргою на оскарження судового рішення, однак інші учасники справи, які добросовісно реагували на відкриття апеляційного провадження поданням відзиву на апеляційну скаргу, понесли судові витрати, оскільки, у цьому випадку, звернулися за правничою допомогою до адвоката (стаття 15 ЦПК України), а відтак могли розраховувати на відшкодування вказаних витрат у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги";

- "тому у випадку закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України)".

Верховний Суд зауважує, що визначені ГПК України (1798-12) процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду; логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

З урахуванням наведеного, колегією суддів Касаційного господарського суду, що здійснює касаційний перегляд судових рішень у даній справі, враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 08.06.2022 у справі № 357/380/20.

Суд касаційної інстанції вважає, що ситуація, за якої є неможливими оцінка та фактичне існування ознак недобросовісності, зловживання чи незаконності в діях кредитора, що зумовили залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду, не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність чого була породжена реалізацією своїх прав на судовий захист у рамках ініційованого кредитором судового спору.

У даному випадку (залишення заяви без розгляду з підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України) не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець у такому випадку чітко визначив інший термін - "необґрунтованість", який є відмінним від наведених, а відкликаючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання", Банк усвідомлює ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в т.ч. передбачених частиною п`ятою статті 130 названого Кодексу.

Подання заяви про відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" є виключно свідомим волевиявленням АТ "Таскомбанк", яке боржник не міг передбачити, і вчинення Банком цієї дії не нівелює наслідків отримання боржником правової допомоги адвоката, яка потребує оплати. При цьому самим фактом звернення до суду із такою заявою Банк визнав передчасність звернення з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, а, отже, необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії.

Близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 15.09.2021 у справі №902/136/21, від 16.02.2023 у справі № 917/243/22.

Суд касаційної інстанції вважає, що в межах даної справи при вирішенні питання розподілу судових витрат у порядку частини п`ятої статті 130 ГПК України за наслідками залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 цього Кодексу буде доречним врахувати наведену правову позицію Верховного Суду.

Водночас, висновки, що містяться в оскаржуваній постанові апеляційного суду суперечать правовим висновкам, зазначеним у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19 та від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, на які сам же апеляційний суд послався в оскаржуваній постанові щодо застосування частини п`ятої статті 130 ГПК України.

Вчинення Банком такої процесуальної дії як подання заяви про залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не скасовує необхідності отримання боржником правової допомоги адвоката, яка потребує оплати, та яка фактично була ним отримана від ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання".

Інститут компенсації судових витрат створений для гарантування відшкодування/компенсації витрат учасникам справи. Отримання ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" правничої допомоги під час розгляду справи № 905/85/23, яка потребує оплати, викликана саме діями AT "Таскомбанк", а тому в разі залишення заяви без розгляду за ініціативою самого заявника, компенсація понесених ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" витрат є таким, що відповідає основоположним принципам інституту компенсації судових витрат.

Враховуючи викладене, за встановленої судами процесуальної поведінки заявника у межах даної справи, про що описано вище, Верховний Суд вбачає наявність правових підстав для покладення на заявника обов`язку в порядку частини п`ятої статті 130 ГПК України з компенсації понесених боржником витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджує правомірність висновку суду першої інстанції в цій частині.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) :

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Норми ГПК України (1798-12) передбачають, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 15).

Положення статті 16 ГПК України закріплено право учасники справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає, що в контексті статті 126 ГПК України, витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню за умови, якщо надання таких послуг підтверджено документально.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

В статті 129 ГПК України (частини п`ята та восьма) закріплено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 ГПК України).

Верховний Суд наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд першої інстанції, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, за встановленими обставинами справи на підставі оцінених доказів, які наведені у заяві боржника, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлена боржником сума відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 140 000,00 грн у справі № 905/85/23 не є виправданою у даному випадку та не може бути покладена у повному обсязі на АТ "Таскомбанк".

За висновками суду заяви та клопотання, включені до переліку наданої правничої допомоги, а саме, про ознайомлення з матеріалами справи; про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; про відкладення розгляду справи, є процесуальним супроводом надання правової допомоги, за своєю суттю не мають правового характеру (змісту), а тому не можуть бути віднесені до видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому не можуть бути покладені судом на іншу сторону.

Одночасно судом було встановлено, що у провадженні Господарського суду Донецької області перебувала справа № 905/1029/22 за заявою АТ "Таскомбанк" до ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання", зміст вимог кредитора у справі № 905/1029/22 до боржника є повністю тотожнім вимогам у цій справі. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі №905/1029/22, за результатом підготовчого засідання, суд відмовив AT "Таскомбанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання". При вирішенні питання про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, суд досліджував як вимоги кредитора, так й заперечення боржника з приводу останніх. Правовий захист у межах справи №905/1029/22 надано адвокатським об`єднанням "Ел Сі Еф".

Місцевим господарським судом встановлено, що аналіз тих самих договорів надання банківських послуг, іпотечних договорів, договорів застави, здійснення контррозрахунків заборгованості та підготовка стратегії захисту у справі № 905/1029/22 передувала викладенню позиції у справі № 905/85/23, та фактично вона відтворює стратегію захисту у цій справі. При цьому, у даній справі розгляд вимог кредитора та заперечень боржника по суті фактично не здійснювався, відповідну заяву кредитора було відкликано.

З огляду на повторення своєї правової позиції у справах № 905/1029/22 та №905/85/23 боржником, суд дійшов висновку про надмірність включення останнім обсягу тих самих послуг, що надано у межах іншої справи, та, як наслідок, формування за його рахунок витрат, що повинні бути відшкодовані у межах даної справи.

За встановлених судом першої інстанції обставин, враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, визначені в статті 300 ГПК України, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн з дотриманням принципу пропорційності. При цьому, розмір задоволеної судом вартості витрат в касаційній скарзі боржником не заперечується.

З огляду на наведене вище у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що додаткова ухвала суду першої інстанції відповідає закону. Скасування апеляційним судом додаткової ухвали місцевого суду призвело до порушення законного права ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" на компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Вказане зумовлює скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі додаткової ухвали суду першої інстанції.

Посилання AT "Таскомбанк" на те, що Банк діяв в межах статті 7 КузПБ, якою передбачено право на повторне звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом, у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, яка в подальшому була ним відкликана, не може нівелювати права боржника на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність чого була породжена реалізацією своїх прав на судовий захист у рамках ініційованого Банком судового спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, а судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону та правовим позиціям Верховного Суду. Тому касаційну скаргу слід задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 - скасувати, а додаткову ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2023 у цій справі - залишити в силі.