348/1296/17 Про визнання неправомірними дій об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначені особі пенсію за віком, зобов`язання ОПФУ призначити та перерахувати особі пенсію за віком - 31.03.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Мужика І.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р.В., Яворського І.О.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про:

визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначені позивачу пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язання Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити та перерахувати позивачу з 20 травня 2017 року пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; визнання неправомірними дій Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у застосуванні позивачу показника середньої заробітної плати за 2016 рік;

зобов`язання Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області застосувати з 20 травня 2017 року при призначенні та перерахунку позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати за 2016 рік згідно зі статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що ОСОБА_1 досяг встановленого законом віку та має достатній трудовий стаж (42 роки), а тому він має право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судами положень статей 9, 40, 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Позиція інших учасників справи

Від позивача відзиву або заперечень на касаційні скарги відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №348/1296/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України (2747-15) ) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 30 березня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №348/1296/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 31 березня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об`єднаному управлінні ПФУ Івано-Франківської області та з 20 травня 2006 року отримує на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.

При призначенні цієї пенсії відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2005 рік.

При досягненні ОСОБА_1 шістдесятирічного віку, ним у травні 2017 року було подано до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заяву про призначення йому пенсії по віку, а також про застосування середньої заробітної плати за 2016 рік.

Однак, листом Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №214/С-15 від 6 червня 2017 року позивачу повідомлено, що для переходу з одного виду пенсії на інший йому необхідно було надати заяву для перерахунку пенсії за віком, так як при розрахунку було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), що враховувався при призначенні попереднього виду пенсії. Виняток відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо після призначення пенсії по інвалідності особа пропрацювала не менше 24 календарних місяців страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід). В такому випадку застосовують середню заробітну плату за останні 3 календарні роки, як і за першого призначення. Підстав для застосування середньої заробітної плати по народному господарству за 2016 рік немає.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (у редакції, яка була чинною у 2006 році; далі - Закон №796-XII (796-12) ) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку.

Згідно із частиною п`ятою статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і цього Закону.

Отже, призначення та виплата пенсії позивачу з травня 2006 року здійснювалися у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (1058-15) (далі - Закон №1058-IV (1058-15) ).

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З наведеного випливає, що у випадку призначенні пенсії на підставі Закону №1058-IV (1058-15) , при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV (1058-15) .

Вказане відповідає позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14 та Верховним Судом у постанові від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та у справі №185/746/17 (2-а/185/106/17).

Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при зверненні позивача із заявою до Управління після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.

Вказані висновки колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що статтею 55 Закону №796-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Такий вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV (1058-15) . Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка йому вже була призначена в травні 2006 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №758/15262/16-а та від 15 серпня 2019 року у справі №488/629/14-а.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.