910/11215/20 Про розподіл судових витрат - 20.09.2023 Прийняття

1. У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансстроймеханізація" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акелік Груп", що діє через представництво "Акелік Груп"ВАТ" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 4 563 614,77 грн заборгованості.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати вартості виконаних Позивачем робіт за договором підряду від 19.04.2020 № АЛ/19/04/19-1.

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

4. Постановою Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №910/11215/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, відмовлено у задоволенні позову.

6. До Північного апеляційного господарського суду 10.10.2022 від Відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій він просив суд апеляційної інстанції стягнути з Позивача на користь Відповідача 261 299,52 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

7. Матеріали справи №910/11215/20 направлено до Верховного Суду, у зв`язку з чим розгляд заяви Відповідача про розподіл судових витрат (правничу допомогу) був відкладений.

8. Постановою Верховного Суду від 21.03.2023 касаційну скаргу Позивача задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі №910/11215/20 в частині відмови в позові щодо стягнення вартості виконаних робіт, що передбачені Договором на суму 3 465 068,64 грн скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі №910/11215/20 в частині відмови в позові щодо стягнення вартості додаткових робіт, що не передбачені Договором на суму 1 213 518,56 грн залишено без змін. Визначено новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 51 956, 59 грн судового збору сплаченого за подання позову, 77 934,88 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 207 827,86 грн за подання касаційної скарги.

9. Після повернення матеріалів справи №910/11215/20 до Північного апеляційного господарського суду розгляд заяви Відповідача про ухвалення додаткового рішення призначено на 30 травня 2023 року.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №910/11215/20 відмовлено у задоволенні заяви Відповідача про розподіл судових витрат.

11. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 мотивована відсутністю підстав для задоволення заяви Відповідача про розподіл судових витрат, оскільки постановою Верховного Суду від 21.03.2023 у цій справі частково скасовано рішення судів попередніх інстанцій, ухвалені по суті спору в цій справі, а тому за змістом підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 315, частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) саме суд касаційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/12876/19).

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

12. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №910/11215/20, а справу №910/11215/20 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

13. В обґрунтування підстав касаційного оскарження Скаржник посилається на абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції було порушено статтю 129 ГПК України.

14. У своїй касаційній скарзі, Скаржник зазначає, що із врахуванням постанови Верховного Суду від 21.03.2023 у цій справі, він звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просив суд апеляційної інстанції частково задовольнити його заяву про розподіл судових витрат; стягнути з Позивача на користь Відповідача 69 559,31 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

15. Наведена позиція (заява про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу) Відповідача була обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові щодо стягнення вартості додаткових робіт на суму 1 213 518, 56 грн залишені без змін, що становить 26,59% від ціни позову. Тому Відповідач наполягав на стягненні 69 559,31 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 26,59% від загального розміру витрат на професійну правничу допомогу.

16. Проте суд апеляційної інстанції не надав цьому належну правову оцінку, не врахував, що в даній справі суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій лише в певній частині, а в іншій частині залишив без змін.

17. Також Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно врахував висновок Верховного Суду викладений у справі №910/12876/19, оскільки в наведеній справі рішення судів попередніх інстанцій були скасовані постановою Верховного Суду повністю в тій частині, в якій Відповідачем було виграно спір. Натомість в даній справі №910/11215/20 Верховний Суд залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові щодо стягнення вартості додаткових робіт, що не передбачені Договором на суму 1 213 518,56 грн.

18. З урахуванням наведеного, на думку Скаржника, суд апеляційної інстанції повинен був розглянути заяву Відповідача про розподіл судових витрат (на професійну правничу допомогу) та задовольнити її пропорційно до розміру позовних вимог, за результатами розгляду яких рішення судів попередніх інстанцій були залишені Верховним Судом без змін.

Доводи інших учасників справи.

19. Від Позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що саме суд касаційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а тому Позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Відповідача, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 910/11215/20 залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

20. Верховний Суд, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №910/11215/20, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

21. Предметом судового розгляду у даній справі є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023, якою заяву Відповідача про розподіл судових витрат, в якій він просив (з урахуванням заяви від 29.05.2023 про зменшення) стягнути з Позивача на користь Відповідача 69 559,31 грн витрат на професійну правничу допомогу, відмовлено повністю.

22. Верховний Суд під час оцінки доводів Скаржника виходить з таких міркувань.

23. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

24. За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

25. За частинами другою та третьою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

26. Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

27. За приписами частини п`ятої статті 244 ГПК України додаткове рішення може бути оскаржено до суду апеляційної, касаційної інстанції.

28. Разом із цим за правилами частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

29. Про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, має бути зазначено у резолютивній частині постанови касаційної інстанції у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення (підпункт "б" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України).

30. За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

31. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

32. Тож за змістом підпунктів б), в) пункту 4 частини першої статті 315, частини 14 статті 129 ГПК України саме суд касаційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/12876/19).

33. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Відповідача про розподіл судових витрат, послався на позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/12876/19.

34. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила таке:

"6. Щодо розподілу витрат на правничу допомогу в судах попередніх інстанцій, то за наслідками розгляду заяв Відповідача суди ухвалили відповідні рішення.

1) Щодо розподілу витрат на правову допомогу, понесених у суді першої інстанції:

- додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року заяву ТОВ "Інновер Україна" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на користь ТОВ "Інновер Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 83 321,47 грн, в іншій частині заяви відмовлено;

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на додаткове рішення залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року залишено без змін;

- постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 лютого 2022 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Інновер Україна" та касаційною скаргою ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року з тих підстав, що після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові виклав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

2) Щодо розподілу витрат на правову допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції:

- додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року задоволено заяву ТОВ "Інновер Україна" про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції;

- постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 лютого 2022 року касаційну скаргу ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" задоволено, скасовано додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у стягненні понесених ТОВ "Інновер Україна" витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У задоволенні заяви ТОВ "Інновер Україна" про ухвалення додаткової постанови відмовлено.

Зазначено, що з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року, якою частково скасовано рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, ухвалені по суті спору у цій справі, за змістом підпунктів б), в) пункту 4 частини першої статті 315, частини 14 статті 129 ГПК України, саме суд касаційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката."

35. Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/12876/19, на час розгляду Судом заяви про ухвалення у справі додаткової постанови щодо зміни розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, судами вже були ухвалені відповідні рішення з приводу їх розгляду.

36. Однак, на час ухвалення Верховним Судом остаточного судового рішення по справі №910/11215/20, судом апеляційної інстанції не була розглянута заява Відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених за результатом розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а тому у Верховного Суду відсутні повноваження змінювати витрати на професійну правничу допомогу адвоката, як це вказав суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, пославшись на практику Верховного Суду викладену у постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19.

37. Також Верховний Суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 21.03.2023 у цій справі рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі №910/11215/20 залишено в силі в частині відмови в позові щодо стягнення вартості додаткових робіт на суму 1 213 518,56 грн, що становить 26,59% від ціни позову.

38. З огляду на це, з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.03.2023 у цій справі, Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просив стягнути з Позивача 69 559,31 грн (замість 261 299,52 грн) витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 26,59% від загального розміру витрат на професійну правничу допомогу.

39. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не надав цьому належну правову оцінку та не врахував, що в даній справі №910/11215/20 суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій лише в певній частині, а в іншій частині залишив без змін.

40. При цьому, в справі №910/12876/19, на яку послався суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, рішення судів попередніх інстанцій були скасовані постановою Верховного Суду від 01.06.2021 в частині задоволених позовних вимог із прийняттям в цій частині нового рішення.

41. Натомість в даній справі №910/11215/20 Верховний Суд залишив без змін (не скасовував та не змінював) судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові на суму 1 213 518,56 грн.

42. За таких обставин, Верховний Суд вважає помилковими твердження суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, що в даному випадку саме Верховний Суд уповноважений здійснити розподіл витрат на правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

43. З огляду на це Верховний Суд наголошує, що саме суд апеляційної інстанції повинен був розглянути заяву Відповідача про розподіл судових витрат від 10.10.2022, які пов`язані з розглядом справи судом в судів апеляційної інстанції, оскільки Верховний Суд не приймав в цій частині (1 213 518,56 грн) нового рішення та залишив рішення судів попередніх інстанцій в силі.

44. З огляду на наведене Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів Скаржника, викладених у касаційній скарзі, зокрема, про застосування судом апеляційної інстанції частини 14 статті 129 ГПК України, та про порушення судом апеляційної інстанції, у тому числі, зазначеної норми процесуального закону.

45. Суд зазначає, що допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України). Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

47. Відповідно до частини 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

48. Згідно із частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

49. Враховуючи, що аргументи Скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Відповідача задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

50. Під час розгляду справи суду апеляційної інстанції слід урахувати наведене у цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.