910/6804/23 Про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку - 15.09.2023 Прийняття

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська, №49А" (далі - ОСББ "Володимирська, №49А") про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неповідомленням позивачки, яка є власницею нежитлових приміщень № 1,2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, V-VI-VII, VIII,, XII, XIII, XIV, XXI, XXVI, XXVIIa, XXXI, XXXII, XXXVII (всього 26 об`єктів) за адресою: АДРЕСА_1, в якому створено ОСББ "Володимирська, № 49А", про дату, час і місце проведення загальних зборів 31.03.2021 та 20.08.2022, що в свою чергу призвело до порушення її права на участь у загальних зборах, на голосування та, відповідно, прийняття рішень з порядку денного, що впливає на можливість управління будинком та можливість реалізовувати свої права як співвласника будинку.

1.3.04.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень загальних зборів співвласників від 31.03.2021, оформлених протоколом №2 загальних зборів співвласників ОСББ "Володимирська, №49А" від 30.04.2021, та рішень загальних зборів від 20.08.2022, оформлених протоколом №3 загальних зборів співвласників ОСББ "Володимирська, №49А" від 30.09.2022.

1.4.В обґрунтування поданої заяви позивачка вказує на те, що, у випадку незупинення дії оскаржуваних рішень загальних зборів співвласників ОСББ "Володимирська, №49А" від 31.03.2021 та 20.08.2022, які були проведені з порушенням норм чинного законодавства України:

(1) загальні збори співвласників ОСББ будуть і надалі приймати рішення керуючись не п.7 статуту 2017 року, де зазначено, що "кількість голосів, які має співвласник дорівнює кількості квартир та/або нежитлових приміщень в будинку, які перебувають у його власності", а п.7 статуту 2021 року (який затверджено без її участі), де зазначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів пропорційну до частки загальної площі квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо квартира/нежитлове приміщення перебуває у власності кількох осіб, то голоси рахуються пропорційно частинам власності таких співвласників;

(2) керувати ОСББ буде правління, яке не має на це законних підстав;

(3) ревізію ОСББ будуть проводити особи, які не мають на це законних підстав;

(4) кошти, які заявник буде вимушена сплачувати ОСББ, фактично неможливо буде повернути;

(5) Фірма "Т.М.М." - ТОВ, з якою у позивачки підписаний індивідуальний договір на обслуговування нежитлових приміщень, які знаходяться у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1, можливо буде змушена припинити обслуговувати зазначений будинок на підставі незаконних рішень загальних зборів від 20.08.2022.

1.5.Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.05.2023 у справі №910/6804/23 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив. Зупинив до вирішення спору по суті дію рішень загальних зборів співвласників від 31.03.2021, оформлених протоколом №2 загальних зборів співвласників ОСББ "Володимирська, №49А" від 30.04.2021, та рішень загальних зборів від 20.08.2022 року, оформлених протоколом №3 загальних зборів співвласників ОСББ "Володимирська, №49А" від 30.09.2022.

1.6.Вказана ухвала мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому ускладнить відновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки ОСББ може зловживати своїм становищем та вчиняти дії, спрямовані на порушення прав та інтересів позивачки.

1.7.Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.07.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі №910/6804/23 скасував та прийняв нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №910/6804/23 залишив без задоволення.

1.8.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що: (1) такий вид заходу забезпечення позову як зупинення рішення загальних зборів ОСББ не передбачено частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ); (2) пунктом 10 частин першої цієї статті визначено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, проте, ОСОБА_1 не навела посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову, про вжиття яких заявник просила суд; (3) в оскаржуваній ухвалі також відсутні посилання на закон чи міжнародний договір, яким передбачено вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів ОСББ.

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

2.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі №910/6804/23, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у цій справі - залишити без змін.

2.2.Підставою касаційного оскарження скаржниця зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

2.3.Доводи скаржниці зводяться до того, що:

(1) суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі №910/4445/21 та у справі №916/493/22, дійшов неправильного висновку про те, що не допускається вжиття заходу забезпечення позову, який відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо предмету позову, однак який не передбачений ні процесуальним законом, ні іншими законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

(2) апеляційний суд не врахував викладені у постановах Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №911/172/22 та від 23.06.2021 у справі №920/26/21 висновки стосовно того, що невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії рішення може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач має намір звернутися до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії стосовно товариства (зміна керівництва, зміна правовідносин ОСББ з іншими учасниками житлово-комунальних послуг, тощо), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів;

(3) вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії рішень, який хоч прямо і не входить до переліку, визначеного у статті 137 ГПК, є ефективним способом захисту порушених прав співвласників, за захистом яких вони можуть звернутися з відповідним позовом до суду, і саме такий захід забезпечення позову як зупинення дії рішень є дієвим і доречним.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та прийнято нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №910/6804/23 залишено без задоволення.

3.2.Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136 ГПК).

3.3.Відповідно до частини першої статті 137 ГПК позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3.4.Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

3.5.У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

3.6.При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

3.7.Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

3.8.Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

3.9.Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

3.10.Оскільки позивачка звернулась до суду із вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

3.11.Подібна позиція наведена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

3.12.Як зазначалось, у заяві про забезпечення позову заявниця просила зупинити дію рішень загальних зборів співвласників від 31.03.2021, оформлених протоколом №2 загальних зборів співвласників ОСББ "Володимирська, №49А" від 30.04.2021, та рішень загальних зборів від 20.08.2022, оформлених протоколом №3 загальних зборів співвласників ОСББ "Володимирська, №49А" від 30.09.2022.

3.13.Проте, як правильно зазначив апеляційний суд, такий вид заходу забезпечення позову як зупинення рішення загальних зборів ОСББ не передбачений частиною першою статті 137 ГПК.

3.14.Водночас, нормами пункту 10 частин першої статті 137 ГПК встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3.15.Отже, за змістом статті 137 ГПК (положення частини першої якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 ГПК), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3.16. ОСОБА_1 не навела посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову, про вжиття яких вона просила суд.

3.17.У пояснювальній записці до Закону №460-IX від 15.01.2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України" (460-20) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ зазначено, що внесення змін до процесуального законодавства дасть змогу нівелювати можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема, були вилучені деякі види забезпечення позову.

3.18.Тобто, починаючи з 08.02.2020 частиною першою статті 137 ГПК визначено вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який (перелік) може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини першої цієї статті).

3.19.При цьому, не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України).

3.20.Аналогічна правова позиція міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №910/4445/21 та постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №916/493/22.

3.21.Заявниця стверджує, що апеляційний суд не врахував викладені у постановах Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №911/172/22 та від 23.06.2021 у справі №920/26/21 висновки стосовно того, що невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії рішення може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач має намір звернутися до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії стосовно товариства (зміна керівництва, зміна правовідносин ОСББ з іншими учасниками житлово-комунальних послуг, тощо), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

3.22.З приводу цих доводів Суд зауважує, що господарський процесуальний закон визначає процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у використанні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №911/1418/17, від 15.01.2020 у справі №914/261/18, від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 19.04.2023 у справі №909/615/15).

3.23.У контексті наведеного та враховуючи те, що апеляційний суд у цій справі №910/6804/23 затосував норми процесуального права (статті 137 ГПК) з урахуванням правової позиції, викладеної об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №910/4445/21, Верховний Суд відхиляє посилання скаржниці на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.09.2022 у справі №911/172/22 та від 23.06.2021 у справі №920/26/21, адже останні не мають переваги над висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.07.2022 у справі №910/4445/21.

3.24.Заявниця: (1) не наводить, з посиланням на норми права та їх аналіз, аргументації щодо помилковості висновків, викладених в наведеній постанові об`єднаної палати, зазначаючи лише, що вжиття заходу забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є ефективним, дієвим та доречним способом захисту прав співвласників, (2) не просить відступити від висновків об`єднаної палати, а тільки зазначає про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у інших справах, постанови у яких прийняті колегіями суддів.

3.25.З огляду на викладене, Верховний Суд вважає правильними висновки апеляційного суду про те, що обрані заявницею заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів ОСББ, не передбачені частиною першою статті 137 ГПК. Заявниця у відповідній заяві не навела посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову, про вжиття яких скаржниця просила суд. В ухвалі суду першої інстанції, яку скаржниця просить залишити в силі, також відсутні посилання на закон чи міжнародний договір, яким передбачено вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів ОСББ, рішення правління ОСББ та зупинення дії державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни керівника.

3.26.Тому правильними є і висновки суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції та відмову у застосуванні цих заходів.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1.Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

4.3.Перевіривши постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі №910/6804/23, якою апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та прийняв нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №910/6804/23 залишив без задоволення, в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови чи зміни її мотивувальної частини не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.