922/354/23 Про стягнення частини попередньої оплати за частину непоставленого товару - 13.09.2023 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/354/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" - Крайз О.І.,

Фермерського Господарства "Вікторія 777" - Сільченко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Вікторія 777"

на рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 (суддя Аріт К.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 (колегія суддів: Россолов В.В., Склярук О.І., Хачатрян В.С.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (далі - ТОВ "Новаагро")

до Фермерського господарства "Вікторія 777" (далі - ФГ "Вікторія 777")

про стягнення 2 113 322,03 грн.

Суть спору

1. У лютому 2022 року ТОВ "Новаагро" та ФГ "Вікторія 777" уклали договір поставки, на виконання умов якого ТОВ "Новаагро" здійснило попередню оплату у сумі 7 000 000,00 грн.

2. ФГ "Вікторія 777" частково здійснило поставку товару, іншу частину товару на суму 4 184 909,61 грн не могло поставити у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та окупацією частини Харківської області. Попередню оплату за непоставлену частину товару ФГ "Вікторія 777" не повернуло.

3. ТОВ "Новаагро" звернулося до суду з позовом до ФГ "Вікторія 777" про стягнення процентів за користування грошовими коштами, сплаченими як попередня оплата. Зазначило, що введення воєнного стану не перешкоджало ФГ "Вікторія 777" користуватися банківським рахунком та повернути грошові кошти за договором.

4. Водночас ФГ "Вікторія 777" вказувало на те, що воно знаходилося під окупацією, що спричинило неможливість ані поставити товар позивачу, ані користуватися грошовими коштами на своїх рахунках, оскільки окупація позбавила як населення так і суб`єктів господарювання можливостей будь-якої комунікації: інтернету, мобільного та поштового зв`язку.

5. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

6. ФГ "Вікторія 777" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи можуть сторони визначити у договорі поставки момент, до якого нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами (статті 536, 693 Цивільного кодексу України);

- чи є надана позивачем довідка з банку про рух коштів на рахунку, яка містить банківську таємницю, належним та допустимим доказом у справі, якщо отримана на вимогу виконавця в іншій справі, в якій позивач є стягувачем, а відповідач - боржником.

8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 16.02.2022 ТОВ "Новаагро" (як покупець) та ФГ "Вікторія 777" (як постачальник) уклали договір поставки №1602П1 (далі - Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язався поставити, а покупець оплатити і прийняти товар українського походження врожаю 2021 року, а саме пшеницю (далі - Товар) у кількості 1 400,00 тонн (+/- 14% на вибір покупця) загальною вартістю 11 409 995,52 грн на умовах, зазначених у Договорі;

- умови поставки - FSA авто ФГ "Вікторія 777" (Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с. Гнилиця);

- строк поставки - до 28.02.2022;

- покупець на свій вибір має право здійснити попередню оплату за Товар (п.3.1);

- відповідно до статей 693, 536 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), сторони встановлюють 48 (сорок вісім) процентів річних за користування грошовими коштами, у разі порушення постачальником строку поставки Товару, які нараховуються з дати перерахування попередньої оплати до дати фактичної поставки Товару або повернення попередньої оплати в повному обсязі (п.4.8);

- сторони підтверджують, що вони досягли згоди за всіма умовами, які визнаються ними суттєвими (п.5.2).

10. Остаточною датою перерахування попередньої оплати визначено 22.02.2022.

11. На виконання умов Договору ТОВ "Новаагро" перерахувало на користь ФГ "Вікторія 777" попередню оплату на загальну суму 7 000 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

- №950 від 17.02.2022 на суму 2 000 000,00 грн;

- №2460 від 18.02.2022 на суму 2 000 000,00 грн;

- №113286 від 21.02.2022 на суму 2 000 000,00 грн;

- №2516 від 22.02.2022 на суму 1 000 000,00 грн.

12. ФГ "Вікторія 777" лише частково поставило Товар ТОВ "Новаагро" (на загальну суму - 2 815 090,39 грн), а саме: 21.02.2022 на суму 1 312 230,98 грн, 22.02.2022 на суму 923 639,14 грн, 23.02.2022 на суму 579 220,27 грн.

13. ФГ "Вікторія 777" не поставило Товар на суму 4 184 909,61 грн. Повернення попередньої оплати відповідачем позивачеві здійснено не було.

14. Факт укладення Договору та існування заборгованості ФГ "Вікторія 777" перед ТОВ "Новаагро" за ним встановлений рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2022 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі №922/1116/22 про стягнення з ФГ "Вікторія 777" основної заборгованості в розмірі 4 184 909,61 грн.

15. Договір сторони не оскаржували; недійсним чи неукладеним він не був визнаний, є чинним.

Короткий зміст позовних вимог

16. 30.01.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "Новаагро" до ФГ "Вікторія 777" про стягнення 2 113 322,03 грн процентів за користування грошовими коштами за Договором.

17. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним неповернням передоплати в розмірі 4 184 909,61 грн з 22.02.2022 відповідно до умов Договору та змісту його п.4.8.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

18. Господарський суд Харківської області рішенням від 17.04.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, позов задовольнив, стягнув з ФГ "Вікторія 777" на користь ТОВ "Новаагро" проценти за користування грошовими коштами у розмірі 2 113 322,03 грн за період з 22.02.2022 до 12.03.2023.

19. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- постачальник частково поставив товар покупцю на загальну суму 2 815 090,39 грн, а саме 21.02.2022 на суму 1 312 230,98 грн, 22.02.2022 на суму 923 639,14 грн, 23.02.2022 на суму 579 220,27 грн; відповідач не поставив товар на суму 4 184 909,61 грн;

- факт існування заборгованості ФГ "Вікторія 777" перед позивачем за Договором встановлено рішеннями судів у справі №922/1116/22;

- Договір №1602П1 є договором поставки; сторони його не оскаржували, недійсним чи неукладеним він визнаний не був, а тому є чинним; необґрунтованим є посилання відповідача, що договір не є укладеним;

- 48% річних нараховуються відповідно до умов укладеного договору з дати перерахування попередньої оплати до дати фактичної поставки товару або повернення попередньої оплати в повному обсязі; дата здійснення попередньої оплати підтверджується платіжним дорученням від 22.02.2022 №2516;

- посилання відповідача на неможливість здійснення будь-яких банківських операцій є необґрунтованими, оскільки з виписки АТ "ПриватБанк" за період з 22.02.2022 по 01.08.2022 вбачається, що відповідач у червні та липні 2022 року активно користувався своїм рахунком, на якому були грошові кошти, достатні для повернення суми попередньої оплати;

- довідка АТ "ПриватБанк" про рух коштів ФГ "Вікторія 777" розглядалася як доказ у справі №922/1116/22, а тому не може не прийматися як належний та допустимий доказ;

- сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконанні нею конкретних договірних зобов`язань; кожен такий випадок має оцінюватися судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили;

- відповідач не надав жодного доказу на підтвердження неможливості виконання зобов`язань за договором, зокрема, щодо повернення передплати покупцю; непідтвердженими є твердження щодо неможливості користуватися грошовими коштами та відсутності інтернету;

- необґрунтованими є твердження про втрату позивачем права нараховувати ФГ "Вікторія 777" проценти за користування чужими грошовими коштами, розмір яких встановлено у п.4.8. Договору, з 27.06.2022 - після звернення із вимогою про повернення коштів до відповідача.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

20. 26.06.2023 ФГ "Вікторія 777" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

21. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ) та вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували:

- статті 536 та 693 ЦК, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2021 у справі №910/14180/18 (щодо періоду нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами), від 15.11.2019 у справі №910/101/19 (щодо неможливості користування коштами, на які було накладено арешт, в розумінні ст. 536 ЦК);

- статтю 75 ГПК, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.04.2021 у справі №920/1111/19 та аналогічних висновків, викладених у постановах від 29.07.2021 у справі №910/9752/16, від 20.04.2023 у справі №911/40/22 (щодо преюдиційних обставин, встановлених судом в іншій справі).

22. Скаржник, зокрема, зазначає:

- суди попередніх інстанцій застосували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №922/3578/18, від яких Верховний Суд відступив у постанові від 03.12.2021 у справі №910/14180/18;

- відповідач не міг користуватися грошовими коштами (передоплатою за договором) позивача у розумінні ст. 536 ЦК з моменту накладення приватним виконавцем 29.07.2022 арешту на ці кошти на виконання ухвали суду від 28.07.2022 у справі №922/1116/22;

- під час розгляду цієї справи, посилаючись на обставини зі справи №922/1116/22 як на преюдиційні, суд апеляційної інстанції, погодившись з помилковим висновком суду першої інстанції, не дав належної оцінки доказу, що є неналежним, отриманим з порушенням правил охорони банківської таємниці.

23. 02.08.2023 надійшов відзив ТОВ "Новаагро" на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.

24. У відзиві, зокрема, вказує:

- об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) у постанові від 03.12.2021 у справі №910/14180/18 відступила від висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати від 05.06.2020 у справі №922/3578/18, саме щодо способу обчислення процентів та права сторін на визначення саме розміру процентів; на момент укладання Договору вже існував висновок об`єднаної палати про відступ; знаючи це сторони на власний розсуд визначили порядок нарахування процентів за користування грошовими коштами, який не суперечить актам цивільного законодавства (посилається на принцип "слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав");

- сторони погодили, що проценти за користування коштами будуть нараховуватись у визначений період незалежно від отримання вимоги про повернення попередньої оплати; у відповідача не було зауважень щодо п.4.6. Договору, тобто йому було зрозуміло, що проценти нараховуються саме у період з дати перерахування попередньої оплати до дати повернення попередньої оплати в повному обсязі;

- твердження відповідача щодо неможливості користуватись грошовими коштами, відсутність інтернету не знаходять свого підтвердження; коштами відповідач користувався, розпоряджався на власний розсуд; посилаючись на воєнний стан та його наслідки, скаржник хоче уникнути сплати відсотків за користування грошовими коштами;

- виведення коштів після отримання вимоги про повернення попередньої оплати свідчать про недобросовісні дії відповідача; після виведення грошових коштів з рахунку, який було визначено в ухвалі про забезпечення позову, відповідач користувався ними, але з інших рахунків;

- призупинення приватним виконавцем діяльності не зупиняє виконавче провадження, а здійснюється заміщення виконавця і продовжуються виконавчі дії;

- ознайомившись з матеріалами справи через Автоматизовану систему виконавчого провадження (далі - АСВП), позивач надав докази недобросовісної поведінки відповідача, правомірно зібрані під час здійснення виконавчих дій; при розгляді справи №922/1116/22 відповідач не заявляв, що цей доказ є недопустимим та неналежним; довідка не була визнана як недопустимий та неналежний доказ; відповідач не надав належних доказів на спростування належності та допустимості довідки та на спростування можливості застосування преюдиціальності;

- розуміючи, що довідка AT "Приватбанк" доводить недобросовісну поведінку відповідача, останній намагається визнати її недопустимим та неналежним доказом.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

25. Верховний Суд ухвалою від 13.07.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Вікторія 777", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 06.09.2023.

26. У судовому засіданні 06.09.2023 Верховний Суд оголосив перерву до 13.09.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо нарахування процентів за користування чужими коштами

27. ФГ "Вікторія 777" у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково стягнули проценти за користування чужими грошовими коштами з дати звернення із вимогою про поверненим коштів, застосували статті 536 та 693 ЦК без урахування постанови Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/14180/18 (щодо періоду нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами), в якій Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №922/3578/18, застосованих судами попередніх інстанцій.

28. ТОВ "Новаагро" у відзиві на касаційну скаргу вказує, що сторони на власний розсуд визначили порядок нарахування процентів за користування грошовими коштами та погодили, що проценти за користування коштами будуть нараховуватись у визначений період незалежно від отримання вимоги про повернення попередньої оплати; Верховний Суд у постанові від 03.12.2021 у справі №910/14180/18 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №922/3578/18, саме щодо способу обчислення процентів та права сторін на визначення розміру процентів.

29. Верховний Суд відхиляє доводи ФГ "Вікторія 777" з огляду на таке.

30. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК).

31. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК).

32. У загальних положеннях ЦК про купівлю-продаж (ст.693 ЦК) передбачена можливість проведення попередньої оплати товару та правила, пов`язані зі здійсненням такої оплати.

33. Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, об`єднаної палати від 16.09.2022 у справі №913/703/20, Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

34. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 ЦК від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч.3 ст.693 ЦК).

35. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК).

36. У постанові об`єднаної палати від 03.12.2021 у справі №910/14180/18, на яку посилається скаржник, зазначено таке:

"Відповідно до частини першої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов`язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов`язання, і не суперечить суті такого зобов`язання.

Отже договором на покупця може покладатися обов`язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. При цьому договір купівлі-продажу (поставки), який містить обов`язок продавця щодо попередньої оплати, є різновидом комерційного кредиту, що передбачений статтею 1057 Цивільного кодексу України. У даному випадку покупець здійснює кредитування продавця, а попередня оплата фактично є сумою кредиту (позики).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (речення перше та друге абзацу першого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 Цивільного кодексу України).

Отже закон, зокрема положення статті 536, частини третьої статті 693, частини першої статті 1054, частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України у їх сукупності, передбачає можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер позики. Порушення продавцем обов`язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

За своєю правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами. Натомість неустойка є видом забезпечення виконання зобов`язання та за своєю правовою природою є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним зобов`язання.

Отже передбачені статтею 536 та частиною третьої статті 693 Цивільного кодексу України проценти мають зовсім іншу правову природу, ніж неустойка (пеня, штраф), виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції. При цьому до моменту пред`явлення покупцем вимоги до продавця про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, користування продавцем грошовими коштами попередньої оплати як сумою позики буде вважатися правомірним, на які покупець як кредитор може правомірно нараховувати проценти за користування. Натомість після пред`явлення покупцем продавцю такої вимоги (про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України) за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, а користування продавцем цими коштами буде неправомірним. У такому випадку покупець втрачає право на нарахування продавцю на суму цих коштів процентів, передбачених частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, та разом з цим набуває право на нарахування та стягнення з продавця процентів, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що нараховуються внаслідок прострочення боржником (у даному випадку - продавцем) грошового зобов`язання (з повернення попередньої оплати) та які є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання на відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима.

Наведені висновки узгоджуються та відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, а також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15.

З огляду на різну правову природу проценти, передбачені частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, не можуть бути ототожнені з неустойкою та процентами, передбаченими частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України".

37. Суди попередніх інстанцій встановили, що у п.4.8 Договору сторони відповідно до статей 693, 536 ЦК встановили 48 процентів річних за користування грошовими коштами, у разі порушення постачальником строку поставки Товару, які нараховуються з дати перерахування попередньої оплати до дати фактичної поставки Товару або повернення попередньої оплати в повному обсязі (п.4.8).

38. Таким чином, суди встановили, що сторони в договорі визначили 48 процентів річних за користування грошовими коштами, як за правомірне користування грошима (з моменту отримання попередньої оплати і до моменту поставки товару), так і у разі порушення постачальником строку поставки Товару, тобто за неправомірне користування грошима, на що звертає увагу позивач у відзиві на касаційну скаргу.

39. Відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

40. Відповідно до ч.2ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

41. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, про те, що направлення позивачем вимоги про повернення суми попередньої оплати 27.06.2022 не змінює правовий характер користування грошима, який сторони у договорі визначили як неправомірний саме з дати порушення строків поставки, а не з дати направлення вимоги. Крім того, суди врахували, що сторони в договорі встановили проценти річних за користування грошовими коштами у розмірі 48%, відступивши від диспозитивних приписів ч.2 ст. 625 ЦК.

42. У постанові від 03.12.2021 у справі №910/14180/18 об`єднана палата також вказала, що пункт договору, який передбачає нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених ст. 536 та ч.3 ст. 693 ЦК, не суперечить положенням ст. 61 Конституції України, оскільки передбачає інший вид відповідальності, ніж той, що встановлений у ч.2 ст. 625 ЦК. За результатами розгляду справи об`єднана палата залишила в силі рішення суду першої інстанції про відмову у визнанні недійсним пункту договору про нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами від дня одержання цієї суми від покупця до повернення йому суми попередньої оплати.

43. При цьому об`єднана палата зазначила, що виходячи із свободи визначення умов договору відповідно до статей 6, 627 ЦК, сторони мають право викласти умови договору на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.

44. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

45. Оскільки суди попередніх інстанцій встановили наявність підстав для стягнення процентів за користування коштами за Договором з моменту попередньої оплати до моменту її повернення, а об`єднана палата у постанові від 03.12.2021 у справі №910/14180/18 визнала таким, що відповідає Конституції України (254к/96-ВР) пункт договору про нарахування процентів від суми попередньої оплати від дня, коли продукція мала бути передана замовнику, до дня фактичної передачі продукції або повернення суми попередньої оплати, то необґрунтованими є доводи ФГ "Вікторія 777" про неврахування судами попередніх інстанцій вказаних висновків Верховного Суду.

Щодо можливості користування грошовими коштами та повернення попередньої оплати

46. ФГ "Вікторія 777" у касаційній скарзі зазначає, що не могло користуватися грошовими коштами (передоплатою за Договором) з моменту накладення приватним виконавцем 29.07.2022 арешту на ці кошти на виконання ухвали суду від 28.07.2022 у справі №922/1116/22; суди попередніх інстанцій не врахували постанову Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №910/101/19 (щодо неможливості користування коштами, на які було накладено арешт, в розумінні ст. 536 ЦК).

47. ТОВ "Новаагро" у відзиві на касаційну скаргу вказує, що ФГ "Вікторія 777" користувалося коштами, розпоряджалося ними на власний розсуд, а посилаючись на воєнний стан та його наслідки, хоче уникнути сплати відсотків за користування грошовими коштами.

48. Суди попередніх інстанцій зазначили, що з виписки АТ "ПриватБанк" за період з 22.02.2022 по 01.08.2022 вбачається, що ФГ "Вікторія 777" у червні та липні 2022 року активно користувалося своїм рахунком, на якому були грошові кошти, достатні для повернення суми попередньої оплати.

49. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

50. Східний апеляційний господарський суд постановою від 26.01.2023 у справі №922/1116/22 (за позовом ТОВ "Новаагро" до ФГ "Вікторія 777") рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2022 скасував в частині стягнення штрафу за порушення умов поставки у розмірі 1 718 981,02 грн та стягнув з відповідача основну заборгованість за Договором в розмірі 4 184 909,61 грн передоплати.

51. В межах справи №922/1116/22 Господарський суд Харківської області ухвалою від 28.07.2022 вжив заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти ФГ "Вікторія 777" в межах суми позову 5 903 890,63 грн, які знаходяться в АТ "Приватбанк", а також на всіх інших рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах.

52. Оскільки ухвала суду про забезпечення набирає законної сили з моменту її підписання, то ФГ "Вікторія 777" втратило можливість розпоряджатися коштами, які знаходяться на рахунку в АТ "Приватбанк", починаючи з 28.07.2022.

53. Верховний Суд у постанові від 15.11.2019 у справі №910/101/19, на яку посилається скаржник, вказав, що арешт коштів на рахунку відповідно до ст. 59 Закону "Про банки і банківську діяльність" зупиняє всі видаткові операції по рахунку, співвідношення понять "арешт коштів на рахунках" та "зупинення видаткових операцій на рахунках" мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу. Під час дії документа про арешт коштів банк зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

54. Водночас предметом спору у справі №910/101/19 була вимога позивача про стягнення боргу за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання після закінчення строку дії депозитного договору, в якому сторони погодили, що банк звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у випадку накладення арешту на кошти. Арешт на грошові кошти AT "Сбербанк" був накладений в рамках кримінального провадження №42014000000000375, з огляду на що банк не міг користуватися грошовими коштами позивача у розумінні ст. 536 ЦК, оскільки вони не знаходились у вільному користуванні банком.

55. Крім того, Верховний Суд у п.4.45. постанови від 15.11.2019 у справі №910/101/19 вказав, що невчасне повернення коштів з депозитного рахунку позивача відбулося не з вини банка.

56. Однак, арешт на грошові кошти ФГ "Вікторія 777", які знаходяться в АТ "Приватбанк", а також на всіх інших рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах був накладений як забезпечення позову у справі №922/1116/22, за результатами розгляду якої встановлено порушення умов Договору з боку ФГ "Вікторія 777".

57. В Договорі, укладеному ТОВ "Новаагро" та ФГ "Вікторія 777", сторони не передбачили звільнення від сплати процентів річних за користування грошовими коштами у разі накладення арешту на грошові кошти.

58. Чинне законодавство також не передбачає неможливість нарахування процентів у зв`язку із наявністю арештів на рахунках.

59. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що сама по собі можливість чи неможливість користування грошовими коштами (зокрема, через наявність арешту на рахунках) не впливає на стягнення процентів річних за користування такими коштами, оскільки інша сторона Договору має легітимні очікування щодо виконання його умов (отримання товару або повернення суми попередньої оплати).

60. Верховний Суд враховує, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан. Дійсно, частина території України була тимчасово окупована російською федерацією.

61. Перебування фермерського господарства в окупації не означає автоматичну втрату можливості користуватися грошовими коштами на банківському рахунку. Незважаючи на запровадження воєнного стану, банківська система продовжувала працювати та надавати послуги клієнтам.

62. Крім того, можливість користування грошовими коштами на рахунку ФГ "Вікторія 777" встановили суди попередніх інстанцій, вказавши, що ФГ "Вікторія 777" у червні та липні 2022 року (до моменту накладення арешту) користувалося своїм рахунком в АТ "Приватбанк", на якому були грошові кошти, достатні для повернення суми попередньої оплати за Договором.

63. Тому, у випадку неможливості здійснити поставку товару з огляду на введення воєнного стану, проведення бойових дій на території Харківської області та окупації її частини, ФГ "Вікторія-777" повинно було вжити невідкладних заходів для повернення попередньої оплати за такий товар.

64. Враховуючи, що сума попередньої оплати за Договором не була повернута з вини ФГ "Вікторія 777", що встановлено у справі №922/1116/22, грошові кошти знаходилися у вільному користуванні ФГ "Вікторія 777", а скаржник, з посиланням на конкретні обставини та докази, не обґрунтував неможливість повернення ТОВ "Новаагро" суми попередньої оплати за Договором, то суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи ФГ "Вікторія 777" щодо неможливості користуватися грошовими коштами і неможливості нарахування процентів, починаючи з моменту накладення арешту на рахунки.

Щодо довідки про рух коштів на рахунку

65. Суди попередніх інстанцій зазначили, що довідка АТ "ПриватБанк" про рух коштів ФГ "Вікторія 777" розглядалася як доказ у справі №922/1116/22, а тому не може не прийматися як належний та допустимий доказ.

66. ФГ "Вікторія 777" вказувало, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги його доводи про те, що надана ТОВ "Новаагро" довідка АТ "Приватбанк" про рух коштів на рахунку ФГ "Вікторія 777"від 16.08.2022 №20.1.0.0.0/7-220816/29021, що надана приватному виконавцю Чепурному В.М., є неналежним та недопустимим доказом, оскільки була отримана незаконно та в порушення банківської таємниці. Суди, посилаючись на обставини справи №922/1116/22 як на преюдиційні, не надали належної оцінки доказу (довідці з банку) та застосували ст. 75 ГПК, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.04.2021 у справі №920/1111/19 та аналогічних висновків, викладених у постановах від 29.07.2021 у справі №910/9752/16, від 20.04.2023 у справі №911/40/22 (щодо преюдиційних обставин, встановлених судом в іншій справі).

67. ТОВ "Новаагро" у відзиві зазначило, що вказану довідку отримав приватний виконавець в межах виконавчого провадження №69526044, а підприємство (як стягувач), скориставшись правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, отримало копію довідка АТ "Приватбанк" про рух коштів на рахунку ФГ "Вікторія 777" від 16.08.2022 №20.1.0.0.0/7-220816/29021. Розуміючи, що довідка AT "Приватбанк" доводить недобросовісну поведінку відповідача, останній намагається визнати її недопустимим та неналежним доказом.

68. Верховний Суд відхиляє доводи ФГ "Вікторія 777" з огляду на таке.

69. Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею (ст. 60 Закону "Про банки і банківську діяльність").

70. Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону "Про виконавче провадження" (1404-19) , - щодо банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме, зокрема, відомості про: наявність рахунків/електронних гаманців, номери рахунків/електронних гаманців, залишок коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях, операції списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці (п.6 ч.1 ст. 62 Закону "Про банки і банківську діяльність").

71. Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами розгляду справи №922/1116/22 (за позовом ТОВ "Новаагро" до ФГ "Вікторія 777") Східний апеляційний господарський суд стягнув з ФГ "Вікторія 777" основну заборгованість за Договором в розмірі 4 184 909,61 грн передоплати.

72. ТОВ "Новаагро" вказувало, що 29.07.2022 приватний виконавець Чепурний В.М. відкрив виконавче провадження №69526044 і направив запит до ДФС про наявні рахунки у боржника ФГ "Вікторія 777", рух коштів та загальну вимогу. Після отримання відповіді приватний виконавець Жданович В.М., який заміщував Чепурного В.М. після зупинення ним діяльності, вніс відповідні відомості до АСВП.

73. Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, право доступу до АСВП (ч.1 ст. 19 Закону "Про виконавче провадження").

74. Тобто, Закон "Про виконавче провадження" (1404-19) дозволяє сторонам виконавчого провадження ознайомлюватися з матеріалами, знімати з них копії.

75. ТОВ "Новаагро" зазначало, що докази недобросовісної поведінки ФГ "Вікторія 777" були зібрані під час здійснення виконавчих дій, шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження через АСВП.

76. ФГ "Вікторія 777" вважає, що довідка АТ "Приватбанк" від 16.08.2022 №20.1.0.0.0/7-220816/29021 є неналежним та недопустимим доказом, а суди попередніх інстанцій помилково врахували її під час розгляду справи.

77. Суди попередніх інстанцій встановили, що ця довідка розглядалася як доказ у справі №922/1116/22, отже не може не прийматися як належний та допустимий доказ.

78. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (ч.1 ст. 76 ГПК). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч.2 ст. 77 ГПК).

79. Отже, неналежними і недопуститими можуть бути визнані докази, отримані з порушенням закону, та за умови, що на підставі них не можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

80. Водночас скаржник не вказує, які саме висновки Верховного Суду щодо неналежності та недопустимості доказів (довідки з банку), отриманих стороною виконавчого провадження під час ознайомлення з матеріалами в АСВП, не врахували суди попередніх інстанцій.

81. Помилковими також є доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій, посилаючись на обставини зі справи №922/1116/22 як на преюдиційні, не надали належної оцінки доказу, що є неналежним, отриманим з порушенням правил охорони банківської таємниці та застосували ст. 75 ГПК, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.04.2021 у справі №920/1111/19.

82. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК).

83. У цій справі суди застосували ч.4 ст. 75 ГПК в аспекті дослідження укладеного між сторонами Договору, а не довідки з АТ "Приватбанк", вказавши, що факт укладення Договору встановлений у справі №922/1116/22.

84. Верховний Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

85. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

86. Скаржник у касаційній скарзі послався на підставу, передбачену п.1.ч.2 ст. 287 ГПК, а, отже, він має мотивувати неправильне застосування норм матеріального права та/або недотримання вимог процесуального права судами попередніх інстанцій посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах, а не наводити власні міркування.

87. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не враховали суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.

88. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

89. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Відповідно до ч.1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

91. Згідно із ч.1 ст. 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

92. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

93. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Вікторія 777" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №922/354/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Баранець