903/135/23 Про закриття апеляційного провадження у справі про визнання боржника банкрутом з підстав того, що скаржник не має права апеляційного оскарження судових рішень у цій справі - 12.09.2023 Прийняття

1.1. 21.03.2023 Господарський суд Волинської області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича (далі - Боржник) за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Вербена" (далі - Кредитор-1), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника, процедуру розпорядження майном та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича тощо, а також призначити до розгляду в судовому засіданні 29.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (далі - Кредитор-2) про визнання грошових вимог до Боржника.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.03.2023 відкладено розгляд заяви Кредитора-2 про визнання грошових вимог до Боржника у справі в попередньому засіданні на 03.05.2023.

1.2. 03.04.2023 Кредитор-2 подав заяву за вхідним № 01-75/2027/23 про зобов`язання Боржника провести аудит та клопотання за вхідним № 01-75/2076/23 від 04.04.2023 про скерування до державного органу з питань банкрутства - Західного міжрегіонального управління юстиції України, запиту про наявність ймовірних ознак фіктивного банкрутства Боржника.

1.3. Заява та клопотання обґрунтовані недобросовісною поведінкою сторін, з узгодженим характером правовідносин між Кредитором-1 та Боржником, що полягає у використанні вказаними особами документів про постачання товарів для ініціювання провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора-1 та визнання його вимог за фіктивною неіснуючою заборгованістю, яка насправді була погашена.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 24.04.2023 Господарський суд Волинської області ухвалив зупинити провадження у справі за заявою Кредитора-2 за вхідним № 01-75/2027/23 про зобов`язання Боржника провести аудит та за клопотанням, вхідний №01-75/2076/23 від 04.04.2023 про скерування до державного органу з питань банкрутства - Західного міжрегіонального управління юстиції України, запиту про наявність імовірних ознак фіктивного банкрутства Боржника до повернення оригіналів справи до суду першої інстанції.

2.2. Судове рішення мотивоване необхідністю зупинення провадження за відповідними заявою та клопотанням Кредитора-2 у зв`язку зі скеруванням справи про банкрутство Боржника до апеляційного суду через надходження апеляційної скарги Кредитора-2 на ухвалу господарського суду Волинської області від 21.03.2023 про відкриття провадження у цій справі про банкрутство.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 21.06.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив закрити апеляційне провадження за скаргою Кредитора-2 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.04.2023.

3.2. Судове рішення мотивовано відсутністю у Кредитора-2 процесуального права заперечувати/оскаржувати судові рішення у цій справі, оскільки він не набув статусу кредитора у цій справі про банкрутства, так як його грошові вимоги до Боржника суд ще не розглянув, не визнав та не ухвалив відповідного рішення. Також апеляційний суд додав, що оскаржуваним рішенням місцевого суду про зупинення розгляду клопотання та заяви Кредитора-2 у цій справі не вирішено про права та обов`язки Кредитора-2 як особи, не залученої до участі у цій справі.

4. Встановлені судами обставини

4.1. 03.02.2023 до Господарського суду Волинської області надійшла заява Кредитора-1 від 25.01.2023 (вх.№ 01-52/154/23 від 03.02.2023) про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.02.2023 заяву Кредитора-1 прийнято до розгляду, справу № 903/135/23 призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 08.03.2023.

4.2. 03.02.2023 до Господарського суду Волинської області надійшла заява Кредитора-2 від 03.02.2023 № 80 (вх.№ 01-52/155/23 від 03.02.2023) про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Ухвалою суду від 07.02.2023 цю заяву приєднано для одночасного розгляду із заявою Кредитора-1 про відкриття провадження у справі № 903/135/23 про банкрутство Боржника, розгляд заяви призначено в підготовчому судовому засіданні на 08.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.03.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 15.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.03.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.03.2023.

4.3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.03.2023 за результатами підготовчого засідання, серед іншого: відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, а розгляд заяви Кредитора-2 про визнання грошових вимог до Боржника у попередньому засіданні у цій справі призначено на 29.03.2023.

4.4. 27.03.2023, з метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов`язаннями Боржника, суд першої інстанції за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет.

4.5. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.03.2023 відкладено розгляд справи у на 03.05.2023, в тому числі і розгляд грошових вимог Кредитора-2.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 зупинено провадження за заявою Кредитора-2 про визнання грошових вимог до Боржника до повернення оригіналів справи № 903/135/23 в Господарський суд Волинської області, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

4.6. 12.04.2023 відповідно до супровідного листа за №01-20/903/135/23/2577/23 матеріали справи № 903/135/23 були скеровані до Північно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Кредитора-2 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.03.2023.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 07.07.2023 Кредитор-2 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, а справу в скасованій частині направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами Кредитора-2 в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження ухвали апеляційного суду у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний неправильно застосував положення статті 1 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ), статті 2, 41 ГПК України щодо складу учасників у справі про банкрутство та щодо відсутності у Кредитора-2 процесуального права на оскарження судових рішень у цій справі, висновки про що у подібних правовідносинах сформульовані, зокрема в постанові Верховного суду від 16.08.2022 у справі № 910/5335/21, які не були враховані апеляційним судом, а Кредитор-2 наділений процесуальними правами та обов`язками учасника у цій справі за фактом звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (розгляд якої із окремого провадження приєднаний до провадження у цій справі) та за фактом звернення із заявою про визнання грошових вимог до Боржника у цій справі.

Також скаржник вказав, що звернення із заявою про зобов`язання Боржника провести аудит та з клопотанням щодо запиту про наявність ймовірних ознак фіктивного банкрутства Боржника не вимагає наявності у заявника статусу кредитора у справі.

При цьому скаржник зауважив, що в іншому апеляційному провадженні за скаргою Кредитора-2 на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора-1 апеляційна скарга Кредитора-2 була розглянута по суті з ухваленням апеляційним судом відповідної постанови, що не узгоджується з висновками та позицією в оскаржуваній ухвалі у цій справі щодо відсутності у скаржника права на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі.

6.2. Згідно з аргументами Кредитора-2 в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження ухвали апеляційного суду є також положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини п`ятої статті 9, частини сімнадцятої статті 39 КУзПБ у подібних правовідносинах щодо правових підстав, можливості та обсягів справи для зупинення провадження у справі про банкрутство, тоді як вказані норми не допускають зупинення провадження у справі про банкрутство.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Згідно з аргументами Боржника у відзиві на касаційну скаргу він заперечує аргументи в касаційній скарзі, погоджуючись загалом з мотивами в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо процесуальних наслідків оскарження судового рішення у справі про банкрутство (неплатоспроможність)

8.1. Суди встановили, що предметом розгляду стали заява Кредитора-2 із вимогою про зобов`язання Боржника провести аудит та клопотання про скерування до державного органу з питань банкрутства запиту щодо ймовірних ознак фіктивного банкрутства Боржника, провадження за якими було зупинено ухвалою місцевого суду, яка в подальшому стала предметом апеляційного оскарження, що було закрито оскаржуваною ухвалою.

При цьому суди зазначили, що підставою для зупинення провадження за згаданими заявою та клопотанням Кредитора-2 стали обставини оскарження -подання ним апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

8.2. У зв`язку із цим Суд вважає за необхідне звернутись до нормативного порядку здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі оскарження у цій справі судового рішення.

8.3. Підпунктом 17.10 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК (1798-12) України передбачено, що до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені, зокрема пунктом 17 частини першої статті 255 цього Кодексу (у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (чинним КУзПБ), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал).

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи;

Підпунктами 17.11, 17.12 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК (1798-12) України також передбачено, що подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню; суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.

8.4. Водночас згідно з частиною п`ятою статті 9 КУзПБ оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

До апеляційного або касаційного суду направляються матеріали справи у витребуваній ухвалою апеляційного чи касаційного суду частині. Суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може витребувати справу про банкрутство (неплатоспроможність) у повному обсязі за власною ініціативою. Належним чином засвідчені копії справи або частини справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Відповідно до частини сімнадцятої статті 39 цього Кодексу провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

8.5. За змістом наведених загальних норм ГПК України (1798-12) (які передбачають зупинення провадження у справі у разі передачі апеляційному/касаційному суду всіх матеріалів справи через оскарження ухвали у справі про банкрутство/неплатоспроможність), у поєднанні зі спеціальними нормами статей 9, 39 КУзПБ (за якими законодавець встановив заборону на зупинення провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність також і у разі оскарження судових рішень у процедурі банкрутства/неплатоспроможності), Суд зазначає про недопустимість ухвалення судового рішення про зупинення провадження у справі про банкрутство, зокрема і у разі оскарження (подання апеляційної/касаційної скарг) прийнятого у справі про банкрутство судового рішення.

8.6. Водночас, у разі направлення справи про банкрутство (неплатоспроможність) у повному обсязі через оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, якщо її витребувано в повному обсязі апеляційним/касаційним судом або якщо оскаржується таке судове рішення (ухвала про відкриття справи про банкрутство, що мало місце у цій справі за скаргою Кредитора-2, пункт 4.6), яке передбачає направлення матеріалів справи про банкрутство в повному обсязі, вирішення і розгляд окремих заяв, клопотань, якщо вони надійшли та призначені до розгляду у справі про банкрутство, не здійснюється судом за відповідних об`єктивних обставин/причин - відсутність матеріалів справи у суді.

8.7. У зв`язку з викладеним та враховуючи мотиви ухвали, оскаржуваної Кредитором-2 в апеляційному порядку (пункти 1.2, 2.2, 8.1), Суд доходить висновку, що ця ухвала не є судовим рішенням про зупинення провадження у цій справі у розумінні статей 227, 228 ГПК України, оскільки такою ухвалою, з причин подання апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та направлення усіх матеріалів цієї справи до апеляційного суду, місцевий суд зафіксував стан руху, а саме неможливість здійснення судом провадження з розгляду поданих Кредитором-2 у цій справі про банкрутство заяви про зобов`язання Боржника провести аудит та клопотання про скерування до державного органу з питань банкрутства запиту щодо ймовірних ознак фіктивного банкрутства Боржника.

Отже ця ухвала місцевого суду не належить до кола ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції у розумінні як статті 255 ГПК України, так і статті 9 КУзПБ.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, сформульованою Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2023 у справі № 920/162/23 (пункти 101-106).

8.8. А тому Суд погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за скаргою Кредитора-2 на ухвалу місцевого суду про зупинення провадження у цій справі за заявою Кредитора-2 про зобов`язання Боржника провести аудит та за клопотанням про скерування до державного органу з питань банкрутства запиту щодо ймовірних ознак фіктивного банкрутства Боржника, однак з мотивів, що викладені в цій постанові - ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню.

8.9. Суд також погоджується з правильним застосуванням апеляційним судом при цьому положень статті 264 ГПК України, однак вважає за необхідне уточнити мотиви застосування відповідних процесуальних норм.

Статтею 264 ГПК України визначені підстави для закриття апеляційного провадження.

Водночас, хоча стаття 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите провадження, однак в цьому випадку процесуально правильними є дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду судового рішення, що не підлягало апеляційному оскарженню, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду щодо застосування положень статті 264 ГПК України, яка викладена у постановах від 08.01.2019 у справі № 922/1906/18; від 13.08.2019 у справі № 5002-17/2743-2009; від 20.08.2019 у справі №910/1702/15-г; від 29.04.2020 у справі № 917/1185/18, від 25.03.2021 у справі № 904/4837/15, від 08.04.2021 у справі № 5015/2286/12, від 08.04.2021 у справі № 57/173-10, від 06.07.2021 у справі № 15/318-08-27/218-08 та від 17.05.2022 у справі № 5011-33/6567-2012.

8.10. Отже апеляційний суд, закривши апеляційне провадження за скаргою Кредитора-2 на ухвалу місцевого суду від 24.04.2023, ухвалив законне рішення про закриття апеляційного провадження, але з помилкових мотивів, оскільки у цій справі провадження належало закрити, як помилково відкрите.

8.11. Дійшовши наведених висновків щодо мотивів для закриття апеляційного провадження за скаргою Кредитора-2 на ухвалу місцевого суду, Суд не оцінює мотиви та висновки апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі щодо права Кредитора-2 на оскарження судових рішень у цій справі про банкрутство. За аналогічних підстав Суд не оцінює і відповідні аргументи скаржника (пункт 6.1).

8.12. Таким чином доводи скаржника про незаконність оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження на ухвалу місцевого суду про зупинення провадження у цій справі за заявою Кредитора-2 про зобов`язання Боржника провести аудит та за клопотанням про скерування до державного органу з питань банкрутства запиту щодо ймовірних ознак фіктивного банкрутства Боржника, не знайшли свого правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

8.13. Звідти, висновки апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі, з урахуванням мотивів, наведених в цій постанові, зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

8.14. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.