873/124/22 Про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації - 12.09.2023 Прийняття

1.1. 07.10.2022 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) постановив рішення (у редакції ухвали від 27.10.2022 про виправлення описки) (далі - Рішення) у третейській справі № 35/22 про задоволення позову Акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" (далі - Позивач) та стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (далі - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (далі - Відповідач-2), Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (далі - Відповідач-3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" (далі- Відповідач-4) на користь Позивача 1 527 682 доларів США 66 центів США заборгованості за договором про надання фінансових послуг від 03.12.2012 № 74/12 та 25 500 грн третейського збору - по 6 375 грн 00 коп. з кожного з відповідачів.

1.2. 23.11.2022 Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу чотирьох наказів на примусове виконання відповідачами у цій справі Рішення Третейського суду.

1.3. Заява мотивована ухваленням Рішення, яке, однак, не виконано жодним із відповідачів та вимагає примусового його виконання.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 18.07.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив про задоволення заяви Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення та про видачу наказу на примусове виконання Рішення: про стягнення з відповідачів солідарно на користь Позивача 1 527 682 доларів США 66 центів США заборгованості за договором про надання фінансових послуг від 03.12.2012 № 74/12, а також про стягнення з кожного із відповідачів по 6 375 грн 00 коп. третейського збору та по 1240 судового збору за видачу виконавчого документу.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю доказів добровільного виконання відповідачами Рішення Третейського суду, що набрало законної сили, та відсутністю встановлених законом перешкод для видачі наказу на примусове виконання цього, з урахуванням, зокрема, того, що Рішення Третейського суду не скасовано компетентним судом, а його законність встановлена рішенням господарського суду в іншій справі - залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 873/171/22.

3. Встановлені судом обставини

3.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 27.12.2022 (провадження № 873/171/22) прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." про скасування Рішення Третейського суду та призначено засідання суду на 18.01.2023.

3.2. Ухвалою від 09.01.2023 у цій справі зупинено провадження за заявою Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду до набрання законної сили ухвалою суду, якою задоволено або відмовлено у задоволенні заяви про скасування Рішення Третейського суду (провадження № 873/171/22).

3.3. 31.01.2023 від Позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у цій справі, у якому зазначено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви Відповідача-3 про скасування Рішення Третейського суду та залишення без змін цього рішення.

Ухвалою від 07.02.2023 поновлено апеляційне провадження у цій справі, порушене за заявою Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду та призначено до розгляду на 07.03.2023.

3.4. Рішення Третейського суду не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" (1701-15) та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

3.5. З матеріалів третейської справи № 35/22 вбачається, що відповідачі у цій справі були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду позову, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

3.6. Рішення Третейського суду добровільно не виконано.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

4.1. 03.08.2023 Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви Позивача про видачу наказів на примусове виконання Рішення Третейського суду.

5. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами скаржника суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, порушив частину четверту статті 236 та частину п`яту статті 354 ГПК України, оскільки:

- (1)Третейський суд не повідомив Відповідача-2 належним чином ані про розгляд справи Третейським судом, ані про результат її розгляду та ухвалення Рішення, що виключає законність його прийняття, а суд, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, не взяв ці аргументи до уваги та не оцінив їх;

- (2) заявник був обмежений в участі при розгляді справи Третейським судом у зв`язку з розташуванням його в районі проведення воєнних (бойових) дій, що також може бути причиною неотримання Відповідачем-2 повідомлень про розгляд справи третейським судом, а суд у цій справі цим обставинам не надав оцінки;

- (3) Відповідач-2 не погоджується з рішенням Третейського суду та оскаржує його у справі № 873/205/23, та звернувся у належний спосіб до Північного апеляційного господарського суду з заявою про скасування Рішення Третейського суду, повідомивши про це в межах цієї справи, що однак не враховано судом у цій справі, якій мав зупинити провадження у цій справі до розгляду справи № 873/205/23;

- (4) скаржник не був повідомлений про розгляд господарським судом справи № 873/171/22 про оскарження Рішення Третейського суду за заявою Відповідача-3, а тому заявник не міг подати свою позицію у цій справі;

- (5) суд першої інстанції встановив обставини, надавши неправильну оцінку доказам, та послався не докази, які в матеріалах справи відсутні, що призвело до передчасного та неправомірного ухвалення оскаржуваної ухвали у цій справі.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує аргументи скаржника з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній ухвалі, наголошуючи на тому, що скаржник, як Відповідач-2, є учасником провадження у цій справі та в Третейській справі, а тому не може обґрунтовувати скаргу як особа, про права та обов`язки якої прийнято Рішення Третейського суду, однак яка не брала участі у справі, а стверджувані скаржником обставини неповідомлення його про розгляд справи Третейським судом не є підставою для скасування відповідного рішення, через що господарський суд не може вдаватись до дослідження відповідних обставин.

7. Апеляційне провадження

7.1. Суд відхиляє подане до Суду скаржником, сформоване в системі "Електронний суд" 11.09.2023, клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної до розгляду на 12.09.2023 о 15 год 30 хв., що мотивоване неможливістю представника скаржника - адвоката Яценка С.А. взяти участь в судовому засіданні у цій справі 12.09.2023 через участь в цей же день в судових засіданнях в інших справах, що призначені в інших судах (Північному апеляційному господарському суді та в Господарському суді міста Києва) з огляду на таке.

Наведені причини не належать до об`єктивних причин неможливості представника Відповідача-2 бути присутнім в судовому засіданні у цій справі з огляду на суб`єктивне обрання цим представником відповідно до наведених причин поведінки, коли він на власний розсуд надає пріоритет участі в судових засіданнях в інших справах перед участю в судовому засіданні у цій справі, що також суперечить закріпленим частиною другою статті 17 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) принципам компетентності та добросовісності під час прийняття адвокатом доручення клієнта, відповідно до яких, зокрема, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

8.1. Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

8.2. У статті 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: (1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; (2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; (3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; (4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; (5) третейська угода визнана недійсною; (6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; (7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; (8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; (9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні підстави наведені у статті 56 Закону України "Про третейські суди".

8.3. Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.

Суд звертається до усталеної практики Верховного Суду з вирішення подібних спорів - до висновків наведених, зокрема в постановах від 12.09.2018 у справі № 917/1257/17, від 31.07.2019 у справі № 910/24165/16, від 01.08.2019 у справі № 910/8991/17, від 27.08.2020 у справі № 870/48/20, від 25.05.2021 у справі № 873/93/20.

8.4. Предметом спору за вимогами Позивача до Відповідачів у Третейській справі стала заборгованість Відповідача-1 за укладеним з Позивачем договором про надання фінансових послуг від 03.12.2012 № 74/12, за виконання зобов`язань за яким поручились інші відповідачі, уклавши відповідні договори поруки (від 25.02.2020 № 74/12-S1, від 30.12.2020 №№ 74/12-S3, № 74/12-S4).

8.5. В умовах всіх наведених угод сторони у цій справі погодили передачу спору на розгляд третейського суду (третейське застереження), про що прямо зазначено у пункті 24.1 статті 24 договору про надання фінансових послуг № 74/12 від 03.12.2012, пункті 7.2 договору поруки №74/12-S1 від 25.02.2020, пункту 7.2. договору поруки № 74/12-S3 від 30.12.2020, пункті 7.2. договору поруки № 74/12- S4 від 30.12.2020, укладених між позивачем та відповідачами.

8.6. Таким чином, сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження у договорах. А отже, з моменту укладення цих договорів між сторонами діють третейські застереження, що визначають певний порядок розгляду спорів, що випливають з договорів між сторонами.

8.7. 07.10.2022 Третейський суд ухвалив Рішення про задоволення вимог Позивача про солідарне стягнення з Відповідачів заборгованості за вказаним договором про надання фінансових послуг, яке не було скасоване компетентним судом, законність Рішення встановлена рішенням господарського суду в іншій справі, однак це рішення не було виконано відповідачами у добровільному порядку (пункти 3.3-3.6).

8.8. Поряд з цим, Суд зазначає, що підстави, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, що визначені пунктами 2, 4, 5, 6, 9 частини першої статті 355 ГПК України, аналогічні підставам для скасування рішення третейського суду що визначені нормами частини другої статті 350 ГПК України.

8.9. А тому, керуючись повноваженнями, наданими господарському суду згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України (пункт 8.1), господарський суд досліджує та оцінює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, зокрема і тих, що є тотожними з підставами для скасування рішення третейського суду згідно з частиною другою статті 350 ГПК України, незалежно від того, чи були ці підстави заявлені сторонами у справі за вимогами про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а також незалежно від того, чи були ці підстави досліджені та встановлені господарським судом в іншій справі - про оскарження рішення третейського суду, і законність якого встановлена рішенням господарського суду. У цьому висновку Суд виходить з того, що приписи частини третьої статті 354 ГПК України наділяють господарський суд у справі за вимогами про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду самостійними повноваженнями досліджувати та оцінювати наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі відповідного наказу, тобто без врахування рішення господарського суду, ухваленого у справі за вимогами про скасування рішення третейського суду, та встановлених цим рішенням обставин.

8.10. Однією із підстав відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду є невідповідність вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення (пункт 6 частини першої статті 355 ГПК України).

8.11. Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди" (1701-15) .

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Згідно із частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" (1701-15) порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.

Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

8.12. Згідно із пунктом 1 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.

Пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків визначено, що якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

Статтею 9 Положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків визначено, що голова третейського суду з питань, що належить до його повноважень, видає накази і розпорядження.

8.13. За змістом наведених положень Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків та Положення свідчить, що формування складу суду - визначення та призначення судді у конкретній третейській справі, спір, в якій підлягає розгляду суддею одноособово, віднесено до повноважень голови третейського суду або його заступника, який з цього приводу видає розпорядження.

8.14. Ці положення Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків узгоджуються із приписами статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді та відповідають змісту третейського застереження, погодженого в пункті 24.1 статті 24 договору про надання фінансових послуг № 74/12 від 03.12.2012, пункті 7.2 договору поруки №74/12-S1 від 25.02.2020, пункту 7.2. договору поруки № 74/12-S3 від 30.12.2020, пункті 7.2. договору поруки № 74/12- S4 від 30.12.2020, сторонами кожної із цих угод.

8.15. Таким чином визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Недотримання вимог пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків щодо строку вчинення головою третейського суду або його заступником дій з призначення судді для розгляду третейської справи, що обмежене часовим проміжком - пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви, свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, яка (законність) також є однією із засад, на яких за статтею 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.

8.16. За змістом пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, саме з наявністю такого реквізиту як дата в розпорядженні голови третейського суду про призначення складу третейського суду пов`язується можливість перевірки та надання оцінки дотримання порядку визначення складу суду для розгляду конкретної третейської справи, адже саме дата розпорядження дозволяє перевірити та визначити наявність у третейського судді повноважень на вчинення процесуальних дій у третейській справі з відповідної дати.

Звідси, відсутність у розпорядженні голови Третейського суду при Асоціації українських банків такого реквізиту як дата його видачі ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи.

8.17. У справі, яка переглядається, розгляд третейської справи № 35/22 за вимогами Позивача здійснений та відповідне Рішення Третейського суду ухвалено третейським суддею Мамченко Ю. В.

Підставою здійснення розгляду справи третейським суддею Мамченко Ю. В. визначено розпорядження голови Третейського суду при Асоціації українських банків Жукова А. М. у справі № 35/22 (аркуш справи 104 третейської справи).

8.18. Проте в наявному в третейській справі розпорядженні голови Третейського суду про призначення складу третейського суду у справі 35/22 (аркуш справи 104 третейської справи) відсутні відомості щодо дати видачі цього розпорядження, тобто відсутній такий реквізит як дата видачі розпорядження.

У зв`язку з викладеним Суд зазначає, що склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору з ухваленням Рішення, не є таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

8.19. Отже розгляд спору між сторонами здійснено та оскаржуване Рішення ухвалене незаконним складом Третейського суду, що є підставою для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду згідно з пунктом 6 частини першої статті 355 ГПК України.

8.20. Дійшовши цього висновку, Суд зазначає, що апеляційний суд як суд першої інстанції при розгляді заяви Позивача у цій справі наведеного не врахував, а тому дійшов неправомірного висновку про відсутність передбачених законом перешкод для задоволення вимог Позивача та про відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду. Тоді як, попри обставини відмови Відповідачу-3 у задоволенні заяви про скасування Рішення Третейського суду та залишення без змін цього рішення ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 873/171/22 (пункт 3.3), у цій справі існує підстава для відмови у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду, передбачена пунктом 6 частини першої статті 355 ГПК України (пункт 8.19).

Дійшовши цього висновку, Суд не оцінює наведені скаржником підстави для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду (пункт 5.1).

8.21. Таким чином, відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 та на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 277, пункту 6 частини першої статті 355 та частини першої статті 356 ГПК України оскаржувана ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову Позивачу у задоволенні заяви при видачу наказів на примусове виконання Рішення Третейського суду та про відмову Позивачу у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.

8.22. Поряд з цим, Суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 355 ГПК України після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі наказу спір між сторонами може бути вирішений господарським судом у загальному порядку. Аналогічні положення містить частина восьма статті 56 Закону України "Про третейські суди".

8.23. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 25, 129, 240, 269, 270, 275, 277, 282, 355, 356 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі № 873/124/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

Відмовити Акціонерному товариству "Кредит Європа Банк" у задоволенні заяви про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2022 (у редакції ухвали від 27.10.2022 про виправлення описки) у третейській справі № 35/22.

Відмовити Акціонерному товариству "Кредит Європа Банк" у видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2022 (у редакції ухвали від 27.10.2022 про виправлення описки) у третейській справі № 35/22.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" (01024, місто Київ, вул. Шовковична, 42-44, код ЄДРПОУ 34576883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (64605, Харківська область, місто Лозова, вул. Свобода, 24, код ЄДРПОУ 32565419) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.