910/7196/22 Про стягнення вартості використаної електроенергії за договором про постачання електричної енергії - 12.09.2023 Прийняття

1.1. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (далі - ТОВ "Київський склотарний завод") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" (далі - ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4") про стягнення 4 430 788,01 грн, у тому числі: 3 847 338,78 грн основного боргу, 532 383,84 грн пені та 51 065,39 грн 3 % процентів річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 23.06.2015 № 258 щодо несплати вартості спожитої електричної енергії на об`єкті будівництва, розташованого за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23 за період з січня по травень 2022 року.

1.3. ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що у спірний період, визначений позивачем, товариство не споживало електричну енергію на об`єкті будівництва за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23 та не мало зобов`язань з її оплати.

Відповідач вказував на те, що у жовтні 2021 року будівництво завершилося введенням багатофункціонального житлового кварталу в експлуатацію, що підтверджується відповідними сертифікатами, отже відповідно до пункту 10.1 договору від 23.06.2015 № 258 його дія закінчилася введенням об`єкта в експлуатацію.

Про припинення договору від 23.06.2015 № 258 ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" повідомило його сторони, зокрема, ТОВ "Київський склотарний завод" (лист від 27.01.2022 № 23-62).

ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" наголошувало, що позивач не надав доказів фактичного споживання відповідачем електричної енергії у спірний період.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів споживання відповідачем електричної енергії через інженерні мережі позивача у спірний період (січень-травень 2022 року), не надано доказів направлення відповідачу відповідних актів надання послуг за договором № 258, а також не надано жодних доказів того, що після введення в експлуатацію об`єкта будівництва саме відповідач продовжував споживати спірну електроенергію.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" на користь ТОВ "Київський склотарний завод" кошти - компенсацію спожитої електричної енергії в сумі 3 847 338,78 грн за період січень-травень 2022 року, пеню за прострочення виконання зобов`язання у сумі 532 383, 84 грн, 3 % річних у сумі 51 065,39 грн, а також витрати зі сплати судового збору.

2.4. Суд апеляційної інстанції визнав доведеними та обґрунтованими позовні вимоги, вказавши, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про визнання відповідачем обставин споживання електричної енергії у спірний період, однак доказів оплати спожитої електроенергії ним не надано.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 залишити в силі, посилаючись на положення статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 8 частини 1 статті 310 зазначеного Кодексу щодо прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; пункт 3 частини 3 статті 310 вказаного Кодексу стосовно необґрунтованого відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення судом обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

3.1.1. Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем договір від 23.06.2015 № 258 (з додатковою угодою від 24.06.2020 до нього), договір від 09.02.2018 № III14-58-18/92624 про приєднання, яке не є стандартним, довідка Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") про обсяги поставленої електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю "ТП-560" (далі - ТОВ "ТП-560"), акти наданих послуг та рахунки-розшифровки, які були направлені, як стверджує позивач, відповідачу електронною поштою (без підпису останнього), доводять правомірність позовних вимог.

Проте скаржник вважає, що враховуючи статтю 275 Господарського кодексу України, положення Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 310, Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, доказами споживання електричної енергії відповідачем могли бути укладений між постачальником електричної енергії (особою, що мас відповідну ліцензію) та ПрАТ "Домобудівний комбінат №4" договір про постачання електричної енергії споживачу. Окрім цього, з відповідачем мав бути укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії та договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, а підтвердженням обсягів споживання електричної енергії ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" мали би бути підтверджені відомостями про обсяги електричної енергії, що надані постачальником послуг комерційного обліку (за даними улаштованого відповідачу вузла комерційного обліку).

Однак такі документи в матеріалах справи відсутні.

3.1.2. Заявник касаційної скарги вважає, що документи, які надав позивач та врахував суд апеляційної інстанції, не є допустимі доказами, які підтверджують споживання відповідачем електричної енергії у спірний період (січень-травень 2022 року) на об`єкті завершеного будівництва (введених в експлуатацію багатоквартирних житлових будинках) у заявленій до стягнення сумі, оскільки з введенням в експлуатацію об`єкту будівництва (останній пусковий комплекс - 12 жовтня 2021 року), договір від 23.06.2015 № 258 та додаткова угода до нього відповідно до пункту 10.1 цього договору, припинився, отже сторони не перебували у договірних правовідносинах у спірний період (січень-травень 2022 року).

Факт завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкту, а відповідно і припинення договору, підтверджував й позивач у своїй апеляційній скарзі. Крім того, сам договір від 23.06.2015 № 258 та додаткова угода до нього не підтверджують обставину споживання електричної енергії відповідачем, зокрема відповідні обсяги (вартість).

Договір про приєднання, яке не є стандартним від 09.02.2018 № 1ІП4-58- 18/92624 (зі змінами), права та обов`язки замовника за яким перейшли до ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4", не є допустимим доказом споживання електричної енергії безпосередньо відповідачем на закінченому об`єкті будівництва у січні-травні 2022 року у заявлених позивачем до стягнення сумах. Вказаний договір, у тому числі, не підтверджує ту обставину, що відповідач приєднався до електромережі ТОВ "Київський склотарний завод" як стверджує позивач.

Скаржник зазначає, що довідка ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про обсяги поставленої електроенергії є виключно інформацією (як в ній зазначено) щодо обсягів поставленої/спожитої електричної енергії ТОВ "ТП-560" та не є допустимим доказом, який міг би підтвердити споживання електричної енергії у спірний період саме відповідачем на об`єкті завершеного будівництва (введених в експлуатацію багатоквартирних житлових будинках) у заявлених до стягнення сумах.

Акти наданих послуг та рахунки-розшифровки, в яких передбачено підпис відповідача та жоден з яких не містить такого підпису, а підписані лише позивачем, також не є допустимими доказами.

Скаржник з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19, звертає увагу на тому, що згідно з пунктом 12.12 договору від 23.06.2015 № 258 будь-яка кореспонденція вважається направленою належним чином, якщо вона направлена на адресу сторін, зазначену в реквізитах сторін або на адресу письмово повідомлену одна одній.

Однак доказів, які б підтверджували належне направлення кореспонденції (актів, рахунків, за січень-травень 2022 року, підписаних, зокрема з використанням електронного цифрового підпису ТОВ "Київський склотарний завод") на адресу відповідача, позивачем не надано.

3.1.3. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову, яка стосується інтересів інших осіб, що не були залучені до участі у справі, стягнувши з ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" на користь ТОВ "Київський склотарний завод" кошти за компенсацію спожитої електричної енергії у розмірі 3 847 338,78 грн за період січень-травень 2022 року.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що уклав з ТОВ "ТП-560" договір від 28.12.2021 № 397 про компенсацію комунальних послуг, за умовами якого зобов`язувався компенсувати ТОВ "ТП-560" вартість електричної енергії, яка фактично споживалася відповідачем. Позивач стверджував, що таку компенсацію за період січень-травень 2022 року він не провів, його заборгованість за цей час перед ТОВ "ТП-560" за договором від 28.12.2021 № 397 становить 4 093 796, 64 грн, що підтверджується актом звірки.

У той же час ТОВ "ТП-560" було споживачем електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу від 20.12.2018 № 10222017ИВ, укладеному з ТОВ "Київські енергетичні послуги" та заборгувало за період січень-травень 2022 року, у зв`язку з чим рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 910/5344/22 задоволено позов ТОВ "Київські енергетичні послуги" про стягнення з ТОВ "ТП-560"грошових коштів.

Заявник касаційної скарги вважає, що рішення у справі, яка розглядається, стосується прав та обов`язків ТОВ "ТП-560" та ТОВ "Київські енергетичні послуги", які не були залучені до участі у справі. У той час як у справі № 910/5344/22 при розгляді вимог та ТОВ "Київські енергетичні послуги" про стягнення з ТОВ "ТП-560" заборгованості ТОВ "Київський склотарний завод" та ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" були залучені до участі у справі як треті сторони, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

3.1.4. У касаційній скарзі заявник також посилається на необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання про залучення до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та витребування в нього доказів, а саме відомостей про всіх підключених до електричних мереж осіб, які споживали електричну енергію у січні-травні 2022 року. Проте суд апеляційної інстанції зазначені клопотання відповідача відхилив, належного обґрунтування не надав.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Київський склотарний завод", заперечуючи проти її задоволення, просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, вказуючи на безпідставність та недоведеність вимог заявника касаційної скарги з підстав, зазначених у відзиві.

3.3. 12.09.2023 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Київський склотарний завод", в якій товариство відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України заявило, що докази щодо розміру судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, поясненнях присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 23.06.2015 між ТОВ "Київський склотарний завод" (сторона-1), ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" (сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР ПРОФ ДЕВЕЛОПЕР ГРУП" (далі - ТОВ "Стар Проф Девелопер Груп" (сторона-3) було укладено договір № 258 (далі - договір від 23.06.2015 № 258), згідно з умовами якого сторона-2 (відповідач) зобов`язувався збудувати об`єкт житлової нерухомості на частині земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:113:0001), що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23, землекористувачем якої була сторона-1 (позивач).

Відповідно до підпункту 3.3.17 пункту 3.3 договору від 23.06.2015 № 258 за необхідності підключення сторони-2 (ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4") до існуючих мереж сторони-1 (ТОВ "Київський склотарний завод"), сторона-2 компенсує вартість витрат за користування мережами, у тому числі вартість витрат, пов`язаних із забезпеченням проведення розрахунків.

Суди установили, що ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" приєднався до мережі позивача та споживав електричну енергію, що, як установлено судом першої інстанції, визнається обома сторонами.

4.3. Крім того, суди установили, що 09.02.2018 між ТОВ "Київський склотарний завод" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") (виконавець) укладено договір № НП4-58-18/92624 про приєднання, яке не є стандартним (далі - договір приєднання від 09.02.2018), згідно з пунктом 1.1 якого до електричних мереж приєднується об`єкт - "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1, місце розташування об`єкта замовника: пров. Балтійський 23".

За змістом пункту 3.1.2 договору передбачено обов`язок виконавця на дату 31.12.2025 забезпечити прийняття в експлуатацію електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від місця забезпечення потужності до точки приєднання у порядку та випадках, встановлених законодавством у сфері містобудування.

28.08.2018 між ТОВ "Київський склотарний завод" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" укладено додаткову угоду № 1 до договору приєднання від 09.02.2018, якою замінено сторону цього правочину, а саме ПАТ "Київенерго" замінено на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

4.4. Суди попередніх інстанцій установили, що об`єкт будівництва за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23 споживав електричну енергію, яка постачалася ТОВ "Київський склотарний завод",вартість якої відповідно до умов підпункту 3.3.17 договору від 23.06.2015 № 258 підлягала відшкодуванню відповідачем.

4.5. 24.06.2020 між ТОВ "Київський склотарний завод" (сторона-1), ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" (сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Девелопмент" (сторона-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Актус" (сторона-4) укладено додаткову угоду до договору від 26.06.2015 № 258 (далі - додаткова угода від 24.06.2020), за змістом пункту 1 якої з метою забезпечення живлення електричною енергією будівельних механізмів ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" та І (першої) черги об`єкта "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 за адресою: пров. Балтійський, 23 в Оболонському районі м. Києва", сторони погодили тимчасове приєднання будівельних механізмів ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" та І (першої) черги об`єкту до мереж електропостачання, які належать ТОВ "Київський склотарний завод" до моменту здійснення ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" приєднання до побудованих кабельних мереж постійного електрозабезпечення згідно з договором від 09.02.2018 № НП4-58-18/92624, з урахуванням передбаченої проектом електропостачання черговості введення потужностей в експлуатацію.

У пунктах 2 та 3 додаткової угоди від 24.06.2020 дата тимчасового приєднання І (першої) черги об`єкта посвідчується актом тимчасового приєднання до мереж електропостачання, які належать стороні-1 (ТОВ "Київський склотарний завод"). Точка тимчасового приєднання І (першої) черги об`єкта - ТП560-ТЗ,Т4.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди від 24.06.2020 сторона-2 (ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4") гарантувала здійснення будівництва та введення в експлуатацію кабельних мереж постійного електропостачання І (першої) черги будівництва об`єкта в термін, передбачений договором від 09.02.2018 та підтверджувала приєднання II (другої) черги будівництва об`єкта згідно з проектом мереж електропостачання до мереж електропостачання І (першої) черги.

За змістом пункту 5 додаткової угоди від 24.06.2020 після завершення будівництва та введення в експлуатацію кабельних мереж межа балансового розмежування між І (першою) та II (другою) чергами об`єкта знаходитиметься в ТП 560-І та тимчасове електроживлення І (першої) черги об`єкту від електричних мереж, які належать стороні-1 (ТОВ "Київський склотарний завод"), буде припинено.

Обсяг спожитої електричної енергії стороною-2 (ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4") для власних потреб визначається на підставі даних електролічильників, встановлених в ТП560-Т1,Т2,ТЗ,Т4 з урахуванням технологічних втрат у внутрішніх мережах у розмірі 10%. Обсяг спожитої електричної енергії стороною-1 (ТОВ "Київський склотарний завод") визначається виходячи із сформованого акта постачальника послуг за вирахуванням обсягу споживання електроенергії стороною-1 (ТОВ "Київський склотарний завод"), розрахованого згідно з пунктом 7 додаткової угоди (пункти 7, 8 додаткової угоди від 24.06.2020).

Відповідно до пункту 9 додаткової угоди від 24.06.2020 протягом періоду тимчасового приєднання І (першої) черги об`єкта до мереж електропостачання, які належать стороні-1 (ТОВ "Київський склотарний завод"), оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється стороною-2 (ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4") за ціною, визначеною постачальником послуг на підставі виставленого стороною-1 рахунку у розмірі 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електроенергії у наступному розрахунковому періоді, та враховуючи різницю сплаченої попередньої оплати та обсягу споживання попереднього розрахункового періоду, - не пізніше 5 (п`ятого) числа поточного місяця. Прогнозовані (заявлені) обсяги споживання електричної енергії на розрахунковий період надаються стороні-1 уповноваженим представником сторони-2.

У пунктах 10, 12 додаткової угоди від 24.06.2020 передбачено, що розрахунковим періодом, за який відповідачем здійснюється попередня оплата обсягів споживання електроенергії, є період з 22 числа поточного місяця по 22 число наступного місяця. Надання послуг стороною-1 (ТОВ "Київський склотарний завод") за попередні розрахункові періоди підтверджуються актами надання послуг, підписаними стороною-1 (ТОВ "Київський склотарний завод") та стороною-2 (ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4") і засвідченими їх печатками. Сторона-2 підписує, засвідчує печаткою та повертає стороні-1 акти наданих послуг не пізніше 5 календарних днів з дати їх отримання.

4.6. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога ТОВ "Київський склотарний завод" про стягнення з ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" заборгованості, пені та 3 % річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 23.06.2015 № 258 щодо несплати вартості спожитої електричної енергії на об`єкті будівництва, розташованого за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 23 за період з січня по травень 2022 року.

4.7. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із обставин недоведеності позивачем належними доказами своїх вимог та виникнення у відповідача обов`язку зі сплати вартості електричної енергії, спожитої за спірний період.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем позовних вимог, а отже і наявності підстав для стягнення з відповідача грошових коштів.

4.8. Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відповідача виникло зобов`язання з оплати за спожиту ним електроенергію за договором від 23.06.2015 № 258 в порядку та на умовах, передбачених додатковою угодою від 24.06.2020, до того моменту, як відповідач здійснить підключення до власної електромережі за постійною схемою.

Відповідно до пункту 5 додаткової угоди від 24.06.2020 після завершення будівництва та введення в експлуатацію кабельних мереж, межа балансового розмежування між І та II чергами об`єкту знаходитиметься в "ТП-560" та тимчасове електроживлення І (першої) черги об`єкту від електричних мереж, які належать стороні-1 ТОВ "Київський склотарний завод", буде припинено.

Водночас, суд апеляційної інстанції установив, що доказів підключення за постійною схемою, як це передбачено умовами договору від 09.02.2018 № НП4-58-18/92624 та додатковою угодою від 24.06.2020, відповідачем надано не було, що свідчить про те, що відповідач продовжує споживати електроенергію, а його зобов`язання з оплати такої електроенергії є чинним.

4.9. За змістом частини 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, що виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 зазначеного Кодексу).

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 цього Кодексу).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того, Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1-3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частини 1, 2 статті 269 зазначеного Кодексу).

4.10. Проте суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім доказам та доводам учасників справи, зокрема, у відзиві на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" акцентувало увагу на тому, що документи, на які посилався позивач не є належними доказами на підтвердження факту споживання відповідачем електричної енергії у спірний період (січень-травень 2022 року) на об`єкті завершеного будівництва (введених в експлуатацію багатоквартирних житлових будинках).

Так, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи відповідача стосовно того, що договір від 23.06.2015 № 258 (з додатковою угодою до нього від 24.06.2020) не підтверджує споживання електричної енергії ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" для задоволення його власних потреб як суб`єкта господарювання у спірний період (січень-травень 2022 року) після завершення ним як генеральним підрядником будівництва, що підтверджується сертифікатами відповідності.

Відповідно до пункту 10.1 договору від 23.06.2015 № 258 з введенням в експлуатацію об`єкта будівництва (останній пусковий комплекс - 12.10.2021) договір припинився, а тому, як наголошував відповідача, у спірний період між сторонами не існувало договірних правовідносин і відповідач не міг порушити зобов`язань за договором, що не взято апеляційним судом до уваги.

Як свідчать матеріали справи за змістом пункту 12.7 договору від 23.06.2015 № 258 всі повідомлення між сторонами здійснюються в письмовій формі та вважаються доставленими, якщо їх доставлено кур`єром, рекомендованим листом, факсом або електронною поштою.

Відповідно до пункту 12 додаткової угоди від 24.06.2020 надання послуг стороною-1 (ТОВ "Київський склотарний завод") за попередні розрахункові періоди підтверджуються актами надання послуг, підписаними стороною-1 (ТОВ "Київський склотарний завод") та стороною-2 (ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4") і посвідченими відповідними печатками (за їх наявності). Сторона-2 підписує, посвідчує печаткою та повертає стороні-1й акти наданих послуг не пізніше 5 календарних днів з дати їх отримання.

Суд апеляційної інстанції установив, що акти наданих послуг та рахунки на оплату направлялися позивачем на електронну адресу відповідача, на підтвердження чого позивач надав роздруківки з електронної пошти, а тому суд першої інстанції дав помилкову оцінку умовам договору від 23.06.2015 № 258 внаслідок чого дійшов висновку про недоведеність факту направлення актів та рахунків відповідачу.

Натомість як вказував відповідач під час розгляду справи відповідно до пункту 12.12 договору від 23.06.2015 № 258 направлення будь-якої кореспонденції за цим договором здійснюється шляхом її направлення на адресу сторін, зазначену в реквізитах сторін або письмово повідомлену одна одній або надіслана кур`єром. До належного направлення кореспонденції на адресу сторони прирівнюється її отримання стороною чи її уповноваженим представником під розписку або через будь-які інші засоби доставки кореспонденції (зокрема, кур`єрською доставкою).

Однак, обмежившись посиланням на направлення позивачем на електрону адресу відповідача акти наданих послуг та рахунки на оплату, суд апеляційної інстанції не дослідив питання дотримання сторонами умов договору від 23.06.2015 № 258 (з додатковою угодою від 24.06.2020) та отримання відповідачем кореспонденції.

4.11. При цьому вказавши на те, що з урахуванням здійснення ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" оплати за електроенергію у жовтні, листопаді, грудні 2021 року, а також в січні 2022 року із зазначенням призначення платежу за договором від 23.06.2015 № 258, свідчить про те, що відповідач впродовж спірного періоду продовжував споживати електроенергію за схемою тимчасового підключення, а договір не припинився, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи відповідача стосовно того, що здійснення оплати не свідчить про погодження всіма сторонами договору від 23.06.2015 № 258 умови про продовження строку його дії відповідно до пункту 12.3 цього договору, а також саме про споживання саме відповідачем електричної енергії у спірному періоді.

Суд апеляційної інстанції установив, що об`єкт будівництва було введено в експлуатацію відповідно до сертифікатів відповідності від 30.06.2020, 21.08.2020 та від 12.10.2021, у зв`язку з чим відповідач листом від 27.01.2022 № 23-62 повідомив позивача про припинення договору від 23.06.2015 № 258 у зв`язку з його виконанням.

ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу зазначало, що позовні вимоги направлені на стягнення з відповідача коштів за електричну енергію, яку він не споживав, оскільки після введення об`єкту будівництва в експлуатацію та припинення договору від 23.06.2015 № 258 у спірному періоді (січень-травень 2022 року) електричну енергію споживали мешканці введених в експлуатацію багатоквартирних житлових будівників.

Як свідчать матеріали справи на адвокатський запит Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Майстер" у листі від 31.08.2022 № 526 повідомило, що на його обслуговування зі складу проекту будівництва багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва передано у 2020 та 2021 році завершені будівництвом об`єкти нерухомого майна, заселення мешканцями яких розпочато у 2020 та 2021 роках. У листі зазначено, що кінцевими споживачами електричної енергії в переданих будинках були мешканці квартир та власники (орендарі) житлових та нежитлових приміщень.

У листі від 21.12.2021 № 23-759 ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" повідомило ТОВ "Київський склотарний завод", зокрема, про здійснення відповідачем авансової оплати за електроенергію за грудень 2021 року та використання електричної енергії виключно для забезпечення потреб мешканців житлових будівників.

Крім того як свідчать матеріали справи, 28.12.2021 між ТОВ "ТП-560" (виконавець) та ТОВ "Київський склотарний завод" (замовник) укладено договір про компенсацію комунальних послуг, за умовами якого в порядку та на умовах цього договору виконавець зобов`язується надавати замовнику комунальні послуги щодо забезпечення електроенергією об`єкта (будівлі за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, 23), а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги.

4.12. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 910/5344/22, задоволено позовні вимоги ТОВ "Київські енергетичні послуги" до ТОВ "ТП-560", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Київський склотарний завод" та ПрАТ "Домобудівний Комбінат № 4" про стягнення 3 836 726,64 грн, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 20.12.2018 № 10222017ПВ в частині оплати вартості спожитої електроенергії за період січень-травень 2022 року.

Так, суди під час розгляду справи № 910/5344/22 не взяли до уваги заперечення відповідача проти позову, які стосувалися того, що насправді більшу частину електроенергії, що постачалася позивачем, споживало ПрАТ "Домобудівний Комбінат № 4" внаслідок підключення до трансформаторної підстанції ТП-560, а тому відповідач зобов`язаний сплачувати лише той обсяг електроенергії, який фактично спожив саме він, зазначивши, що оскільки питання споживання електричної енергії іншими суб`єктами від об`єктів відповідача, будь-які інші приєднання до таких об`єктів здійснюються виключно за умови врегулювання відносин з оператором системи розподілу. Питання схем підключення третіх осіб, наявності або відсутності інших споживачів на об`єктах відповідача та взаємовідносини відповідача з такими особами не стосуються договірних відносин позивача та відповідача. Суди виходили з того, що договір від 20.12.2018 № 1022017ПВ укладено та існує між сторонами спору, споживачем електричної енергії згідно нього є саме ТОВ "ТП-560", який вступивши в договірні відносини з позивачем погодився сплачувати за електричну енергію за відповідними точками комерційного обліку, які сам вказав у заяві-приєднанні до договору, на підставі даних про споживання електричної енергії від оператора системи розподілу. При цьому згідно з пунктом 2 додаткової угоди від 30.12.2021 попередній споживач (ТОВ "Київський склотарний завод") передав у повному обсязі свої зобов`язання за договором, а споживач прийняв ці зобов`язання у повному обсязі та зобов`язався виконувати їх належним чином на умовах договору, в тому числі, вимоги постачальника, не виконані попереднім споживачем на момент укладення додаткової угоди. Суди виходили з того, що у разі дійсного споживання іншими особами (ПрАТ "Домобудівний Комбінат № 4") електроенергії від об`єкта ТОВ "ТП-560", питання щодо компенсації йому вартості спожитої цією особою електричної енергії має вирішуватись ТОВ "ТП-560" в окремому, у тому числі судовому, порядку.

4.13. Отже, для правильного вирішення спору суду необхідно встановити фактичне споживання ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" електричної енергії для власних потреб у спірний період (січень-травень 2022 року), обсяги спожитої електричної енергії, наявність у ПрАТ "Домобудівний Комбінат № 4" зобов`язань щодо відшкодовування вартості електричної енергії саме ТОВ "Київський склотарний завод" на підставі договору від 23.06.2015 № 258 (з додатковою угодою від 24.06.2020).

4.14. Ураховуючи викладене, з огляду на необхідність встановлення всіх обставин справи в їх сукупності для правильного вирішення спору виходячи з предмету та підстав позову, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.15. Доводи касаційної скарги про необхідність залучення до участі у справі ТОВ "ТП-560" та ТОВ "Київські енергетичні послуги" судова колегія відхиляє, оскільки у цьому випадку позовні вимоги заявлені ТОВ "Київський склотарний завод" про стягнення з ПрАТ "Домобудівний Комбінат № 4" вартості спожитої електричної енергії на підставі договору від 23.06.2015 № 258 (з додатковою угодою від 24.06.2020), у той час як ТОВ "ТП-560" та ТОВ "Київські енергетичні послуги" не були сторонами цього договору і вирішення цього спору не вплине на права та обов`язки цих осіб. Інші доводи також не знайшли підтвердження.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.