910/7195/21 Про зобов`язання вчинити дії за договором поставки товару - 07.09.2023 Прийняття

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі по тексту - Акціонерне товариство "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" про зобов`язання здійснити поставку гасників коливань гідравлічних в кількості 7 штук та стягнення штрафу за недопоставку товару у розмірі 72 499,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Українська залізниця" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" своїх зобов`язань за Договором поставки №ПР/НХ-20530/НЮ від 15.09.2020 в частині поставки гасників коливань гідравлічних в кількості 7 штук з порушенням технічним умов (ТУ У 30.2-255536693-004:2012, відсутність маркування дати виготовлення).

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 434 568,15 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Акціонерним товариством "Українська залізниця" грошового зобов`язання за Договором поставки №ПР/НХ-20530/НЮ від 15.09.2020 в частині оплати поставленого йому товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 362 496,00 грн, на яку Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 26 389,71 грн, штраф у розмірі 18 124,80 грн, 0,1% річних у розмірі 297,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 27 259, 70 грн.

Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

15.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" як постачальником та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба локомотивного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" як покупцем був укладений Договір поставки №ПР/НХ-20530/НЮ.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору його предметом є поставка постачальником покупцю запасних частин до електровозів ВЛ-8 (товар) згідно зі специфікацією №1 (додаток №1), рік виготовлення 2020.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що найменування, кількість товару зазначені у специфікації №1 (додаток №1).

За змістом пунктом 2.1 Договору якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам ТУ У 30.2-25536693-004:2012 (зі змінами), зазначених у специфікації №1 (додаток №1), які діють на території України.

Підтвердженням якості товару з боку постачальника є наступні документи: декларація про відповідність від 30.07.2020 №52-69/07/20 (строк дії декларації до 31.12.2021), сертифікати (або паспорт), які надаються постачальником товару покупцю при укладенні договору та при постачанні товару на склад з кожною партією. У разі закінчення терміну дії декларації про відповідність постачальник повинен надати покупцю нову декларацію про відповідність (пункт 2.3 Договору).

За умовами пункту 2.4 Договору дата виготовлення товару повинна відповідати даті, яка зазначена у сертифікаті якості та повинна бути не раніше 2020 року.

Відповідно до пункту 2.6 Договору товар, що поставляється, підлягає обов`язковому маркуванню відповідно до вимог нормативної документації; не перебував в експлуатації, і не порушені терміни та умови його зберігання.

Згідно з приписами пункту 2.8 Договору якщо протягом гарантійного терміну експлуатації зазначеного у пункті 2.5 Договору будуть виявлені приховані дефекти товару або якість товару не буде відповідати умовам договору або під час приймання товару буде встановлено недостачу товару, постачальник за свій рахунок зобов`язується замінити товар на якісний та такий, що відповідає умовам договору, здійснити допоставку товару протягом 20 календарних днів з моменту письмового повідомлення покупця.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання передачі товару (пункт 4.5 Договору).

За змістом пункту 4.6 Договору товар постачається на склад структурного підрозділу "Дніпропетровський Головний матеріально-технічний склад" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 52520, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт Іларіонове, вул. Харківська 1а на умовах DDP (згідно з INCOTERMS 2010) у ІІІ- ІV кварталах 2020 року.

Відповідно до пункту 4.7 Договору представник покупця під час прийняття товару зобов`язаний звірити його відповідність кількості товару, вказаний у видатковій накладній, рахунку-фактурі і/або товаро-транспортній накладній, перевірити наявність і відповідність документів, що підтверджують якість товару згідно з умовами договору, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника доручення на отримання даної партії товару.

Приймання товару здійснюється відповідно до рознарядок відповідальними особами, визначеними наказом керівника дирекцій залізничних перевезень, служб, структурних підрозділів або уповноваженими на це довіреностями посадовими особами структурних підрозділів регіональної філії, що одержують товар (пункт 4.8 Договору).

За умовами пункту 4.9 Договору акт приймання-передачі або видаткова накладна та інші документи, що стосуються виконання цього Договору та приймання товару, підписуються особами, що визначені у пункті 4.8.

Відповідно до пункту 6.4 Договору покупець здійснює оплату поставленого товару після пред`явлення постачальником рахунка-фактури на оплату товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної. Оплата за кожну партію поставленого товару по даному договору проводиться покупцем при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Згідно з пунктом 7.1 Договору прийом товару здійснюється покупцем на складі структурного підрозділу "Дніпропетровський Головний матеріально-технічний склад" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 52520, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт Іларіонове, вул. Харківська 1а за вимогами Інструкції №П-6 від 15.06.1965 зі змінами та доповненнями та Інструкцією №П-7 від 25.04.1966 зі змінами та доповненнями за наявності товарно-супровідних документів: товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, документів, які підтверджують якість товару, копії сертифікату (паспорту) якості виробника на товар. Також відповідно пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) на дату виникнення податкових зобов`язань постачальник - платник податку - зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Покупець має право пред`явити постачальнику претензії: по кількості - на підставі видаткової накладної та товарно-транспортної накладної, і по якості (протягом гарантійного терміну) - згідно з гарантією підприємства виробника (пункт 7.2 Договору).

У відповідності до пункту 7.4 Договору постачальник в погоджений термін, але не більше 20 календарних днів з моменту письмового повідомлення покупця, робить за свій рахунок заміну неякісного товару на якісний товар та такий, що відповідає умовам Договору.

За приписами пункту 7.5 договору підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

Згідно з умовами розділу 9 Договору покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість поставленого товару у відповідності до розділу 6 даного Договору; приймати поставлені товари згідно з актом приймання-передачі товару, а постачальник зобов`язаний: забезпечити своєчасну поставку товару та в повному обсязі у відповідності до умов даного Договору; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам встановленим цим Договором; у випадку поставки товару неналежної якості, замінити товар, з приводу якого отримано повідомлення у порядку та в строки, які визначено у пункті 2.8 даного Договору; при виявленні покупцем під час приймання недостачі товару, відправленого постачальником, здійснити допоставку товару у розмірі недостачі в порядку та у строки, які визначено у пункті 2.8 даного Договору.

За умовами пункту 10.2 Договору покупець за даним Договором несе таку відповідальність: сторони відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Відповідальність постачальника передбачена пунктом 10.3 Договору, яким, серед іншого, сторонами погоджено, що за непоставку чи недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми Договору, та покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір, попередивши постачальника у письмовій формі за 10 днів дати розірвання.

Відповідно до п. 13.3 Договору у випадках, не передбачених цим Договором, відносини сторін регулюються "Положением о поставках продукции производственно-технического назначения" затвердженим постановою РМ СРСР від 25.07.1988 №888, Законом України від 15.01.2015 №124-VІІІ "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (124-19) , чинним законодавством України.

Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію №1, згідно якої:

- найменування товару - гасник коливань гідравлічний кількістю 32 шт. вартістю 362 496,00 грн;

- загальна сума договору складає 362 496,00 грн. з ПДВ;

- умови поставки: товар постачається на склад покупця на умовах DDP (згідно Інкотермс 2010); постачання здійснюється у ІІІ-ІV кварталах 2020 року;

- умови розрахунків: покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної;

- підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

На підставі видаткової накладної №137 від 27.11.2020, товарно-транспортної накладної №Р137 від 27.11.2020, рахунку на оплату №145 від 27.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" поставило, а Акціонерне товариство "Українська залізниця" на підставі Приймального акта від 27.11.2020 та довіреності №785 від 27.11.2020 прийняло товар (гасник коливань гідравлічний рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1 у кількості 32 штуки) на загальну суму 362 496,00 грн.

Акціонерним товариством "Українська залізниця" 27.11.2020 складено Акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції №485, відповідно до якого при проведенні вхідного контролю виявлені невідповідності: відсутність декларації постачальника про відповідність №52-69/70/20 термін дії з 30.07.2020 до 31.12.2021; на гасниках коливань в кількості 6 штук відсутній рік виготовлення. Кількість забракованої продукції: гасники коливань гідравлічні рейкового рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1 - 32 шт.

Листом №НХ-3/6089 від 02.12.2020 позивач за первісним позовом у зв`язку з виявленими недоліками поставленого товару звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" з проханням направити уповноваженого представника постачальника (виробника) для оформлення відповідного пакету документів, дата прибуття 04.12.2020.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" у первісному позові вказує, що 04.12.2020 представники постачальника прибули на склад покупця, проте підписувати двосторонній акт про виявлені недоліки відмовилися, у зв`язку з чим був складений акт про фактичну якість і комплектність продукції з представником громадськості №485/1.

Вказаним актом були встановлені наступні обставини: постачальником надано декларацію про відповідність №52-69/70/20 терміном дії з 30.07.2020 по 31.12.2021; на гасниках коливань в кількості 7 штук відсутній рік виготовлення.

Спір у справі за первісним позовом виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для зобов`язання відповідача здійснити поставку гасників коливань гідравлічних в кількості 7 шт., що відповідають умовам Договору та технічним умовам, а також сплати штрафу за недопоставку товару у розмірі 20% від суми Договору, який складає 72 499,20 грн.

Звертаючись із зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" вказує, що ним на виконання умов Договору була поставлена партія товару на загальну суму 362 496,00 грн, яка була прийнята відповідачем за зустрічним позовом без зауважень, що підтверджується видатковою накладною від 27.11.2020 №137, товарно-транспортною накладною від 27.11.2020 №Р137 та Приймальним актом від 27.11.2020, що підписаний уповноваженою особою Акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до довіреності від 27.11.2020 №785. Разом з партією поставленого товару відповідачу за зустрічним позовом надано рахунок на оплату від 27.11.2020 №145.

14.12.2020 позивачем за зустрічним позовом зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.11.2020 №27, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд", у відповідності до приписів пунктів 6.1, 6.4 Договору Акціонерне товариство "Українська залізниця" зобов`язане було оплатити поставлений товар у строк до 13.01.2021. Проте станом на момент розгляду даної справи не виконало своїх грошових зобов`язань.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду, постанови та додаткової постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у задоволенні первісних позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовлено. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованість у розмірі 362 496,00 грн, пеню у розмірі 26 389,71 грн, штраф у розмірі 18 124,80 грн, інфляційні у розмірі 27 259,70 грн, 0,1% річних у розмірі 297,94 грн та судовий збір у розмірі 6 518,52 грн.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову господарський суд першої інстанції виходив із того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" на виконання умов Договору здійснило повну поставку Акціонерному товариству "Українська залізниця" товару (гасник коливань гідравлічний рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1) у кількості 32 штуки на загальну суму 362 496,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. У свою чергу, Акціонерним товариством "Українська залізниця" належним чином не доведено факту неприйняття спірної кількості товару, висловлення відмови від його прийняття через існування у нього недоліків, які неможливо було усунути та які виникли до моменту передання його покупцеві.

Відхиляючи доводи позивача про неможливість ідентифікування немаркованого товару в частині року його виготовлення суд вказав, що всі інші частини маркування спірних виробів відповідають вимогам п. 1.5 технічних умов, в тому числі містять чотиризначний порядковий номер гасника за системою нумерації підприємства-виробника. При цьому, до кожного виробу доданий паспорт, який містить інформацію щодо дати (року) виготовлення його, що на думку суду є достатнім для ідентифікації такого виробу та його подальшої експлуатації.

Обґрунтовуючи рішення в частині задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача за зустрічним позовом грошового зобов`язання зі сплати вартості отриманого за Договором товару в сумі 362 496,00 грн, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" поставки всієї партії товару, який був обумовлений Договором, та прийняття його Акціонерним товариством "Українська залізниця", за відсутності доказів неякісності цього товару. У зв`язку з не виконанням Акціонерним товариством "Українська залізниця" свого грошового зобов`язання у строк, передбачений пунктом 6.4 Договору та Специфікації №1, суд першої інстанції визнав правомірними підстави для застосування до нього встановленої законом відповідальності щодо стягнення пені, штрафу, процентів річних та інфляційних втрат за здійсненим Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" розрахунком.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 58 000,00 грн не відповідає критеріям, наведеним у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції визнав обґрунтованою до стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" вартість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №910/7195/21 рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог та наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Переглядаючи додаткове рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 58 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/7195/21 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" адвоката Зарицького А.Д. про розподіл адвокатських витрат задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" 18 250, 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний господарський суд вказав, що розмір витрат на послуги адвоката є співмірним зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами, наданими послугами, витраченим часом та обсягом наданих послуг, що відповідає критеріям розумності, справедливості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із вказаними вище судовими рішеннями Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, та ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська' залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КГМ ТРЕЙД" про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ ТРЕЙД" здійснити поставку гасників коливань гідравлічних в кількості 7 шт. та стягнення штрафу в розмірі 72 499,20 грн. задовольнити в повному обсязі; в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Касаційна скарга в новій редакції подана на підставі пункту 3 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України щодо того, чи слід відсутність/пошкодження маркування вважати неістотним порушення вимог щодо якості, або даному випадку мають місце порушення умов договору та мають бути застосовані інші норми права.

На думку скаржника норма статті 678 Цивільного кодексу України не мала б бути застосована у даному спорі.

Також скаржник вважає, що приймання-передача товару не відбулось, і відповідно дата, з якою сторони узгодили строк оплати товару - не настала; суди не дослідили питання наявності у залізниці платіжних документів, на підставі яких відповідач за зустрічним позовом мав можливість здійснити оплату і з якого моменту, що характеризує ступінь вини та прострочення кредитора.

В частині оскарження додаткового рішення та додаткової постанови скаржник вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними та занадто завищені.

В запереченнях на відзив скаржник зазначає, що контроль пакування гасників коливань не здійснювався.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її доводів та просить відмовити в її задоволенні. На думку відповідача за первісним позовом, Верховний Суд неодноразово робив висновки щодо тлумачення та застосування частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, зокрема в постановах від 16.03.2023 у справі №925/400/21, від 13.12.2019 у справі №904/5002/18, від 06.12.2022 у справі №925/1429/21.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Щодо касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №910/7195/21 по суті спору

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 4 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

За умовами укладеного між сторонами Договору з урахуванням специфікації №1 Товариство з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" зобов`язалося поставити Акціонерному товариству "Українська залізниця" товар, а саме гасник коливань гідравлічний рухомого складу у кількості 32 штуки загальною вартістю 362 496,00 грн.

Як встановлено судами, 27.11.2020 на підставі видаткової накладної №137 від 27.11.2020 та товарно-транспортної накладної №Р137 від 27.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" поставило, а уповноважена за довіреністю особа Акціонерного товариства "Українська залізниця" прийняла товар на загальну суму 362 496,00 грн. В цей же день представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" був складений Приймальний акт, згідно якого здійснено огляд і приймання матеріалів, що прибули від постачальника.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", звертаючись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" про зобов`язання здійснити поставку гасників коливань гідравлічних в кількості 7 штук та стягнення штрафу за недопоставку товару у розмірі 72 499,20 грн., послалося на те, що згідно з пунктом 2.1 Договору якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам ТУ У 30.2-25536693-004:2012 (зі змінами), зазначеним у специфікації №1 (додаток №1).

Згідно з пунктом 1.5 вказаних технічних умов, які погоджені Акціонерним товариством "Українська залізниця", на кожному гаснику на нижній головці клеймом наноситься маркування, яке містить:

- умовний номер або знак для товарів та послуг підприємства-виробника;

- умовну познаку гасника;

- чотиризначний порядковий номер гасника за системою нумерації підприємства-виробника;

- дату виготовлення (місяць та рік, дві останні цифри);

- клеймо відділу технічного контролю (ВТК);

- знак відповідності (для сертифікованого гасника).

Обов`язковість маркування товару відповідно до вимог нормативної документації також узгоджена сторонами в п. 2.6 Договору.

Позивач за первісним позовом послався на відсутність маркування на 7-ми гасниках коливань, що робить неможливим ідентифікувати поставлений товар відносно року виготовлення та відносно інших показників.

Відмовляючи в задоволені первісного позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що постачальником передано покупцю документи, що підтверджують якість спірної партії товару, а саме: декларації постачальника про відповідність №52-69/07/20 та сертифікат якості №189 виготовленої продукції.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "ПРОК" (виробник товару) був укладений Договір про надання послуг з інспекторського контролю, предметом якого є послуги інспекторського контролю продукції, що є складовою частиною загального технологічного процесу виготовлення продукції та виконується з метою забезпечення безпеки руху та перевезень на залізничному транспорті.

Згідно додатку №3 до вказаного Договору гасники коливань гідравлічні, що виготовляються за ТУ У 30.2-25536693-004:2012 входять до переліку продукції, що підлягає інспекторському контролю.

З листа №10/773 від 13.07.2021 філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" АТ "Українська залізниця" вбачається, що за результатами проведеного інспекторського контролю гасників коливань в кількості 32 штуки на предмет відповідності вимогам ТУ У 30.2-25536693-004:2012 встановлено їх відповідність зазначеним технічним умовам; під час інспекторського контролю перевірено маркування гасників коливань на відповідність вимогам нормативної документації - зауважень не виявлено.

Так судами встановлено, що спірна партія товару, що була поставлена позивачу за первісним позовом, містила маркування, передбачене ТУ У 30.2-25536693-004:2012, а сам товар був опломбований в присутності інспектора.

Відхиляючи твердження Акціонерного товариства "Українська залізниця" про те, що наявність на 7 одиницях гасників коливань пошкоджень в частині нанесення відтиску року виготовлення свідчить про неможливість їх ідентифікування та є підставою для відмови у їх прийнятті з одночасним визнанням такими, що не поставлені, суди попередніх інстанцій вказали, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відповідність всіх інших частин маркування спірних гасників коливань вимогам пункту 1.5 технічних умов ТУ У 30.2-25536693-004:2012, зокрема чотиризначного порядкового номера гасника за системою нумерації підприємства-виробника; до кожного виробу доданий паспорт, який містить інформацію щодо дати (року) його виготовлення, що в сукупності дозволяє ідентифікувати такий виріб.

Таким чином, доводи скаржника про те, що відсутність маркування на 7-ми гасниках коливань робить неможливим ідентифікувати поставлений товар відносно року виготовлення та відносно інших показників, спростовуються встановленими судами обставинами.

Крім цього, судами було досліджено питання наявності у позивача за первісним позовом права вимагати заміни товару на підставі частини 2 статті 678 Цивільного Кодексу України, в якій визначені правові наслідки передання товару неналежної якості.

Відповідно до частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно з частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Під істотним порушенням вимог щодо якості товару згідно з цією нормою Цивільного кодексу України (435-15) розуміється виявлення: недоліків, які не можна усунути; недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу; недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення.

Тобто, вимагати відшкодування вартості товару або його заміни покупець має право лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" не надано до суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження факту неможливості виправлення чи усунення недоліків відповідного товару, що був поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд", що було б підставою для виникнення у нього права на заміну такого товару; як і доказів того, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" з вимогами замінити спірну партію товару.

На думку скаржника норма статті 678 Цивільного кодексу України не мала б бути застосована у даному спорі, оскільки нею врегульовано правові наслідки передання товару неналежної якості, тоді як вимоги позивача ґрунтуються на тому, що неможливість ідентифікувати немаркований товар дає підстави відмовитись від його приймання та вважати його непоставленим.

Проте доводи скаржника про неможливість ідентифікувати немаркований товар спростовано наведеними вище встановленими обставинами, зокрема тим, що всі інші частини маркування спірних гасників коливань відповідають вимогам пункту 1.5 технічних умов ТУ У 30.2-25536693-004:2012, і до кожного виробу доданий паспорт, який містить інформацію щодо дати (року) його виготовлення, що в сукупності дозволяє ідентифікувати такий виріб.

Крім того, скаржник не навів інших норм, на підставі яких він вимагає поставлення товару, за умови прийняття та не повернення вже поставленого відповідачем товару.

Посилання судів на приписи частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України є доцільним у даному випадку з огляду на аргументи позовної заяви та посилання на умови договору (п. 2.1), якими узгоджено якість товару.

Отже судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" на виконання умов Договору належним чином було поставлено на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" товар (гасник коливань гідравлічний рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1 у кількості 32 штуки на загальну суму 362 496,00 грн, який був прийнятий останнім. В свою чергу, Акціонерним товариством "Українська залізниця" не доведено суду факту неприйняття спірної кількості товару, висловлення відмови від його прийняття через існування у нього недоліків, які неможливо було усунути та які виникли до моменту передання його покупцеві.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову, а доводи скаржника про порушення судами норми статті 678 Цивільного кодексу України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

Щодо зустрічних позовних вимог Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами пункту 6.4 Договору встановлено, що покупець здійснює оплату поставленого товару після пред`явлення постачальником рахунка-фактури на оплату товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної. Оплата за кожну партію поставленого товару по даному договору проводиться покупцем при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію №1, згідно з якою покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної; підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

У касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що приймання-передача товару не відбулось, і відповідно дата, з якої сторони узгодили строк оплати товару - не настала.

Вказані доводи скаржника відхиляються Верховним Судом з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , які регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Разом із тим указані норми не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) . Отже, такі обставини можуть підтверджуватися також іншими доказами.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази на підтвердження факту здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" поставки всієї партії товару, який був обумовлений Договором, та прийняття такого товару Акціонерним товариством "Українська залізниця", а саме: видаткова накладна №137 від 27.11.2020, товарно-транспортна накладна №Р137 від 27.11.2020, довіреність №785 від 27.11.2020, рахунок на оплату №145 від 27.11.2020 та Приймальний акт від 27.11.2020.

Крім того, 14.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" було зареєстровано податкову накладну №27 від 27.11.2020 на спірну партію товару в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкових накладних.

Також встановлено, що станом на момент звернення позивача з зустрічними позовними вимогами та вирішення справи по суті спірний товар знаходився у відповідача за зустрічним позовом, що не заперечувалося представниками сторін.

Крім того спір між сторонами виник у зв`язку з наявністю, на думку Акціонерного товариства "Українська залізниця", недоліків лише частини поставленої партії товару (7 штук), проте в іншій частині (25 штук) поставлена партія товару була прийнята без зауважень щодо якості.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо виникнення у Акціонерного товариства "Українська залізниця" обов`язку з оплати поставленого товару в строк, передбачений пунктом 6.4 Договору та специфікацією №1 до нього та про обґрунтованість зустрічних позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" суми основного боргу у розмірі 362 496,00 грн.

Враховуючи, що відповідач за зустрічним позовом у встановлений умовами Договору строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до нього встановленої законом відповідальності.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з Акціонерного товариство "Українська залізниця" пені, штрафу, 0,1% річних та інфляційних суди взяли до уваги, що згідно з пунктом 13.3 Договору у випадках, не передбачених цим договором, відносини сторін регулюються "Положением о поставках продукции производственно-технического назначения", затвердженим постановою РМ СРСР від 25.07.1988 №888, Законом України від 15.01.2015 №124-VІІІ "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (124-19) , чинним законодавством України. В пункті 66 вказаного Положення передбачено, що у разі безпідставної відмови або ухилення від оплати продукції покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, від оплати якої від відмовився. При несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець (платник) сплачує пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Також судами враховано, що пунктом 10.2 Договору сторони передбачили, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Перевіривши надані позивачем за зустрічним позовом розрахунки пені, штрафу, річних та інфляційних втрат, встановивши, що вони є арифметично правильними та обґрунтованими, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

Щодо касаційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/7195/21, залишеного без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023

В частині оскарження додаткового рішення господарського суду першої інстанції скаржник посилається на те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними та занадто завищені.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Оскаржуваним додатковим рішенням місцевого господарського суду частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, визнано обґрунтованою вартість витрат останнього на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, яку стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця". В решті вимог, а саме щодо 28 000,00 грн відповідачу за первісним позовом відмовлено.

Під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, Акціонерне товариство "Українська залізниця" заперечувало заявлену суму витрат, вважаючи її такою, що суперечить принципу співмірності та розумності, та вважало її необґрунтованою та непропорційною обсягу виконаної адвокатом роботи.

Місцевим господарським судом встановлено, що 01.06.2020 між Адвокатським бюро "Андрія Зарицького" та ТОВ "КМГ Трейд" (клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги №02-43248421-20, відповідно до умов якого адвокатське бюро надає клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручення та наданням правової допомоги в розмірі та на умовах, визначених цим договором та додатками до цього договору.

18.05.2021 та 06.09.2021 між сторонами договору були укладені додатки №4 та №5 до цього договору, відповідно до яких сторони погодили розмір гонорару та об`єм послуг за виконання доручення клієнта під час розгляду даної справи.

20.07.2022 сторонами складено та підписано акти надання правової допомоги (послуг) №133, №134 та №135, за змістом яких клієнту були надані наступні послуги на загальну суму 58 000,00 грн:

-правова допомога зі здійснення аналізу позовної заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця", що є предметом розгляду справи №910/7195/21, на суму 5000,00 грн;

-підготовка та подання відзиву на позовну заяву на суму 15 000,00 грн;

-підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив на суму 5000,00грн;

-правова допомога зі здійснення аналізу документів клієнта у відносинах з Акціонерним товариством "Українська залізниця" на предмет перспективи судового розгляду на суму 5000,00грн;

-підготовка та подання позовної заяви про стягнення грошових коштів на суму 20 000,00 грн;

-підготовка та подання відповіді на відзив на суму 5000,00 грн;

- представництво інтересів клієнта в судових засіданнях на суму 3000,00 грн.

Дослідивши та оцінивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. За висновками суду, заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 58 000,00 грн. не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України. Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважав за належне стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Залишаючи додаткове рішення без змін апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 58 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції, розглянувши клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та заяву про їх зменшення, врахував ступінь складності справи, сукупність наданих послуг та об`єм здійсненої роботи, а також, значення справи для сторін, дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Отже аргументи скаржника про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними та занадто завищені вже були враховані місцевим господарським судом та у зв`язку з цим заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Щодо касаційної скарги в частині оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/7195/21

Товариством з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" було також подано заяву про розподіл адвокатських витрат у суді апеляційної інстанції, за результатами розгляду якої додатковою постановою заяву задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ Трейд" 18 250, 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційним господарським судом встановлено, що інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "КМГ ТРЕЙД" у даній справі представляло Адвокатське бюро "Андрія Зарицького" на підставі договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 №02-43248421-20.

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що відповідно до цього договору Адвокатське бюро надає клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручення та наданням правової допомоги в розмірі та на умовах, визначених цим Договором та додатками до цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору адвокатським бюро надається правова допомога у таких формах: аналіз документів на предмет перспективи судового розгляду; розробка та складання документів процесуального характеру пов`язаних з представництвом Клієнта в судах (позовні заяви, відзиви, відповіді, відводи, заяви, клопотання тощо); Представництво Клієнта в судах загальної юрисдикції усіх рівнів, господарських, адміністративних судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється у Додатках до Договору (п. 4.2 Договору).

Відповідачем надано додаток №4/1 до договору від 08.02.2023 в якому сторони погодили розмір гонорару та об`єм послуг, що надаються Клієнту:

1. За правову допомогу із здійснення аналізу апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" у справі № 910/7195/21 щодо перспективи та наслідків судового розгляду, надання рекомендацій щодо вчинення певних дій або утримання від таких Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду в розмірі 1 825,00 грн.;

2. За підготовку правової позиції та складення відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/7195/21 Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду в розмірі 14 600,00 грн.;

3. За представництво інтересів Клієнта в Північному апеляційному господарському суді підчас розгляду справи №910/7195/21 Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду в розмірі 1 825,00 грн. за кожне судове засідання.

4. За складення додаткових процесуальних документів у справі №910/7195/21 вартість послуг Адвокатського бюро становить 1 600 грн за 1 робочу годину адвоката.

Крім цього відповідачем надано акт №157 надання правової допомоги (послуг), який 20.02.2023 підписаний уповноваженими особами сторін без зауважень, претензій та застережень на загальну суму 18 250,00 грн., яку сплачено в повному обсязі 23.02.2023 згідно з платіжним дорученням №1897.

Судом апеляційної інстанції враховано, що відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу №7195/22 від 17.02.2023, який підписано адвокатом Зарицьким А.Д. Крім того, з протоколу судового засідання від 14.03.2023 вбачається, що адвокат Зарицький А.Д. був присутній в судовому засіданні в якості представника відповідача.

Суд встановив, що відповідачем надано належні докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 18 250, 00 грн., що є розумним розміром витрат відповідача на послуги адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції з врахуванням розміру позовних вимог у даній справі.

З огляду на вищевикладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на послуги адвоката є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами, наданими послугами, витраченим часом та обсягом наданих послуг, що відповідає критеріям розумності, справедливості.

Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків апеляційного господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки підстава касаційного оскарження судового рішення не підтвердилась, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а оскаржувані судові рішення у даній справі слід залишити без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/7195/21 залишити без змін.