Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного 

Суду України у складі:

головуючого                                          Кривенка В.В.,

суддів:                               Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,

                     Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (далі – ТОВ "Фірма "Восток") справу за його позовом до Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області (далі – Селищна рада) та Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області (далі – Управління) про скасування рішення та визнання дій незаконними,

У лютому 2007 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: скасувати рішення Селищної ради від 16 лютого 2007 року про скасування рішення її виконавчого комітету від 13 вересня 1994 року № 298, яким ТОВ "Фірма "Восток" було передано в постійне користування земельну ділянку для будівництва приміщень для зберігання сільгосптехніки, а також визнати такими, що суперечать чинному законодавству, дії посадових осіб Управління щодо звернення до Селищної ради з клопотанням від 22 січня 2007 року № 01-02-20/45 та зобов’язати відкликати його.

Господарський суд Харківської області постановою від 22 березня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2007 року, позов задовольнив. На обґрунтування своїх рішень суди послалися на порушення відповідачами положень статей 143, 144 Земельного кодексу України, зокрема перевищення повноважень щодо примусового припинення права користування земельною ділянкою та порушення порядку й послідовності припинення такого права.

Вищий адміністративний суд України постановою від 7 жовтня 2008 року ухвалені у справі судові рішення скасував, у позові відмовив, визнавши, що рішення Селищної ради від 16 лютого 2007 року є законним і обґрунтованим.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України ТОВ "Фірма "Восток", посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), просить Верховний Суд України скасувати оскаржувану постанову. Обґрунтовуючи скаргу, ТОВ "Фірма "Восток"послалося на ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада та 14 грудня 2006 року, 13 вересня 2007 року, 14 лютого 2008 року, постанову Вищого господарського суду України від 7 липня 2004 року у справах за аналогічними позовами, в яких, на його думку, по-іншому застосовано одні й ті самі норми права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що вирішення цього спору не належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС (2747-15) до компетенціїадміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноваженьщодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальноїдії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб’єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінськихфункцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованихповноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС (2747-15) ). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 12 Земельного Кодексу України передбачено, зокрема, що селищна рада має право розпоряджатися землями територіальних громад, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

При цьому, як випливає зі змісту зазначеної статті, селищна рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі рада є не суб’єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому йоговжито у пункті 1 частини 1 статті 17 КАС (2747-15) , а рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якогоспрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, зокрема у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні й виконанні господарських договорів та з інших підстав, підвідомчі господарським судам.

Чинне законодавство не дає підстав для висновку, що спірні правовідносини не підпадають під викладене в наведеній нормі загальне правило і що для вирішення такого спору законом установлено виняток – інші порядок, суд.

Таким чином, при визначенні підсудностісправи суди мали виходити з характеру спірнихправовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. ТОВ "Фірма "Восток" подало позов з метою захистити своє право користування земельною ділянкою, яке, на думку позивача, було порушено внаслідок прийняття Селищною радою оспорюваного рішення та рішень про передачу спірної ділянки в користування та у власність іншим особам.

Як установлено судами, право позивача на користування спірною земельною ділянкою підтверджується державним актом на право постійного користування землею. Водночас Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальмаркет" видано такий акт на частину цієї земельної ділянки, а Товариствоз обмеженою відповідальністю "Агропак-2005" оформлювало документи для відведення йому іншої частини цієї самої земельної ділянки. У провадженні Господарського суду Харківської області на момент розгляду спору знаходиласясправа про усунення перешкод у землекористуванні за позовом ТОВ "Фірма "Восток" до зазначених товариств, які, на їхню думку правомірно здійснюють будівництво на спірній ділянці.

Вирішуючи спір про відновлення прав позивача щодо землекористування, господарський суд може в мотивувальній частині рішення відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України дати оцінку правомірності актів органу місцевого самоврядування, якщо їх прийняття сприяло порушенню цивільних прав позивача.

Крім того, суди, розглядаючи спір, не звернули уваги на те, що вимоги про визнання незаконними дій посадових осіб Управління щодо звернення до Селищної ради з клопотанням та про зобов’язання відкликати його також не підлягають розгляду в адміністративному суді, оскільки такі дії безпосередньо не створюють, змінюють чи припиняють правовідносини.

Ці обставини є підставою для скасування всіх судових рішень, ухвалених у справі, та закриття провадження в ній відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157, частини 1 статті 228 КАС (2747-15) .

Керуючись статтями 157, 241– 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" задовольнити частково.

Постанову Вищого адміністративного суду України (rs2905432) від 7 жовтня 2008 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2007 року, постанову Господарського суду Харківської області від 22 березня 2007 року скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.