870/13/23 Про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації - 06.09.2023 Прийняття

Приватне підприємство "Оліяр" (далі - ПП "Оліяр", позивач) звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" (далі - Третейський суд) з позовом до Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" (далі - ФГ "Агроінвест-Топилище", відповідач) про примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення штрафних санкцій за прострочення зобов`язання.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем умов договору № НТ-1/040620 від 04.06.2020 в частині поставки товару (соняшнику) в кількості 2000 тонн. В зв`язку з чим у відповідності до п.п. 4.9, 4.17 договору відповідачу нараховано штраф.

Наявність підстав для звернення до Третейського суду обґрунтовано третейським застереженням, викладеним у розділі 5 договору поставки № НТ-1/040620 від 04.06.2020, за змістом якого всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т.ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, 72 (п. 5.2 договору).

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська Інвестиційна Асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі № 392/11.20 позов задоволено повністю. Зобов`язано ФГ "Агроінвест-Топилище" поставити ПП "Оліяр" соняшник у кількості 2000,00 тонн відповідно до умов договору поставки № НТ-1/040620 від 04.06.2020; стягнуто з ФГ "Агроінвест-Топилище" на користь ПП "Оліяр" 1 897 116,00 грн штрафних санкцій та 10 510,00 грн сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

ФГ "Агроінвест-Топилище" подало до Західного апеляційного господарського суду заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі № 392/11.20.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 відмовлено в задоволенні заяви ФГ "Агроінвест-Топилище" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі № 392/11.20; рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська Інвестиційна Асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі №392/11.20 залишено без змін.

Суд дійшов висновку, що заява ФГ "Агроінвест-Топилище" не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведенням відповідачем наявності передбачених статтею 350 ГПК України підстав, за якої рішення третейського суду може бути скасовано, оскільки в матеріалах справи наявна ухвала про відкриття провадження у справі та призначення третейського судді від 13.11.2020, що відповідає порядку призначення судді до розгляду справи, визначеному Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація"; відомості щодо визнання судом недійсною третейської угоди в матеріалах справи відсутні, третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

До Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ФГ "Агроінвест-Топилище", в якій просить суд скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2023, постановити нове рішення, котрим скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі № 392/11.20.

Скаржник вважає, що висновки Західного апеляційного господарського суду щодо прийнятого Третейським судом рішення не відповідають нормам чинного законодавства України та сталій судовій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів, адже суд першої інстанції безпідставно вдався до застосування "правового пуризму", надмірної процесуальної формальності, не здійснивши при цьому дотримання статті 238 ГПК України та застосування приписів норм ГПК України (1798-12) , котрі, зокрема, містяться в статтях 74 - 77, 86, 350 - 355 ГПК України, Закону України "Про третейські суди" (1701-15) та Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація"

За доводами скаржника, апеляційний суд не врахував:

- прийняття Третейським судом рішення у складі, котрий не відповідав вимогам закону, оскільки сторони третейської угоди не погоджували кількісний склад третейського суду в Третейському суді для вирішення конкретного спору;

- відсутність у розпорядженні голови Третейського суду реквізитів документа, а саме, дати його видачі та реєстраційного номеру, що ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа. За цих умов, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди";

- недійсність третейського застереження, викладеного у пунктах 5.2.-5.4 договору поставки № НТ-1/040620 від 04.06.2020, адже відсутні докази визначення та визнання Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" невід`ємною частиною даного договору; відсутні докази його обізнаності сторонами договору, зокрема, визначення його як додатку до даного договору та наявності підпису та печатки сторін про відповідне ознайомлення, погодження/схвалення та виконання на майбутнє.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

ПП "Оліяр" подало відзив, у якому просить апеляційну скаргу ФГ "Агроінвест-Топилище" залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без змін.

Позивач вважає доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, безпідставним та необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом було всебічно та повно досліджено обставини справи, та не встановлено передбачених статтею 350 ГПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення Третейського суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Предметом судового розгляду у цій справі є заява ФГ "Агроінвест-Топилище" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 03.02.2023 у третейській справі №392/11.20.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (3480-15) , мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 ГПК України).

Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди", пунктом 3 частини третьої якої визначено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване у разі якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004 (v003p710-04) ).

Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).

Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.

Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди" (1701-15) .

Статтею 4 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейський суд утворюється та діє на принципах законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обов`язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; арбітрування; самоврядування третейських суддів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Згідно з частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" (1701-15) порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.

Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").

Крім того положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов`язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного регламентом цього суду, у цій справі - Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація". Тобто вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної справи.

Предметом спору в зазначеній третейській справі є примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення штрафних санкцій за прострочення зобов`язання за договором поставки від 04.06.2020 № НТ-1/040620, укладеним між ПП "Оліяр" до ФГ "Агроінвест-Топилище". Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди".

З матеріалів справи вбачається, що у розділі 5 договору поставки від 04.06.2020 №НТ-1/040620 сторони передбачили, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т.ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, 72 (п. 5.2 договору).

Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація". Сторони визнають обов`язковість рішення обраного третейського суду відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди". Протокол засідання третейського суду не ведеться (п. 5.3 договору).

Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати обов`язки і вимоги третейського суду з метою об`єктивного розгляду спору. Рішення третейського суду для сторін с остаточним і підлягає виконанню (п. 5.4 договору).

Оскільки третейською угодою шляхом вчинення третейського застереження в договорі поставки №НТ-1/040620 від 04.06.2020 (розділ 5 договору поставки), передбачено розгляд спору саме в Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", зазначений спір враховуючи норми статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ третейським судам, правомірно переданий на розгляд цього Третейського суду.

Дійсність третейського застереження підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2021 у справі №914/1928/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2022 та постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 12.07.2022, яким відмовлено у позові ФГ "Агроінвест-Топилище" до ПП "Оліяр" про визнання недійсним третейського застереження, викладеного в пунктах 5.2-5.4 договору поставки від 04.06.2020 №НТ-1/040620.

Суд також відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги про недійсність третейського застереження, викладеного у пунктах 5.2.-5.4. договору поставки №НТ-1/040620 від 04.06.2020 з підстав відсутності доказів визначення та визнання Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" невід`ємною частиною даного договору, а також доказів його обізнаності сторонами договору, зокрема визначення його як додатку до даного договору та наявність підпису та печатки сторін про відповідне ознайомлення, погодження/схвалення та виконання на майбутнє.

Верховний Суд наголошує, що укладаючи правочин, який містить третейське застереження, сторони погодили, зокрема й порядок розгляду спору у відповідності до Регламенту Третейського суду, тож, добросовісно користуючись своїми правами, вони, зокрема й відповідач, не позбавлені можливості ознайомитися як із передбаченим ним порядком призначення третейського судді, так і зі списком третейських суддів, враховуючи, що на офіційному сайті Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" у відкритому доступі розміщені свідоцтво про реєстрацію, Регламент Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", Положення про Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", а також вказаний перелік суддів.

Відтак, доводи апеляційної скарги про недійсність третейського застереження, викладеного у п. 5.2-5.4 договору поставки №НТ-1/040620 від 04.06.2020 Верховним Судом визнаються безпідставними.

Аргументи скаржника про прийняття Третейським судом рішення у складі, котрий не відповідав вимогам закону, оскільки заявник як сторона у спорі свої згоди на одноособовий розгляд справи не надавав, сторони у договорі щодо даного питання згоди також не дійшли, як підстави скасування ухвали апеляційного суду не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

У пункті 5.3. Договору поставки сторонами прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація".

Тому твердження скаржника про непогодження сторонами третейської угоди кількісного складу третейського суду в третейському суді для вирішення спору є недоречним.

Спростовуючи доводи скаржника про те, що склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", оскільки в розпорядженні голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" відсутні реквізити документа (дата його видачі та реєстраційний Індекс (номер), що ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа, Верховний Суд зазначає таке.

Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" визначено порядок формування складу Третейського суду.

Згідно з положеннями статті 12 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" суддя третейського суду призначається ухвалою.

В статті 51 Регламенту Третейського суду визначено, що за умови відсутності у третейській угоді домовленості сторін щодо кількісного та/або персонального складу третейського суду, провадження у справі відкривається ухвалою голови третейського суду, або за письмовим дорученням голови третейського суду його заступника, в якій зазначаються: а) номер справи; б) дата прийняття ухвали; в) найменування сторін; г) підстави прийняття справи до провадження третейського суду; д) предмет спору; е) ім`я та прізвище третейського судді (складу третейського суду), що здійснюватиме третейський розгляд справи.

Верховний Суд звертає увагу, що в матеріалах третейської справи № 392/11.20 наявна ухвала голови Третейського суду від 13.11.2020 про відкриття провадження у справі та призначення третейського судді для розгляду справи по суті, якою було призначено третейську суддю Павлову А.А. за її згодою (а.с. 1 третейської справи).

Вказане узгоджується з положеннями статей 12, 51 Регламенту Третейського суду.

Положення Регламенту Третейського суду не передбачають винесення головою Третейського суду розпорядження при призначенні складу третейського судді.

За відсутності в матеріалах третейської справи розпорядження Голови Третейського суду про призначення третейського судді для розгляду справи, винесення якого не передбачено регламентом Третейського суду, доводи апеляційної скарги про відсутність у такому розпорядженні обов`язкових реквізити документа (дата його видачі та реєстраційний Індекс (номер), є безпідставними.

Відтак, скаржником не надано доказів формування складу Третейського суду для розгляду справи № 392/11.20 з порушенням статті 51 Регламенту Третейського суду. Павлова А.А. входить до списку третейських суддів Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", затвердженого в установленому законом порядку.

В матеріалах третейської справи відсутні докази звернення ФГ "Агроінвест-Топилище" із заявою про відвід судді Павлової А.А. у порядку, передбаченому Регламентом Третейського суду.

За таких обставин, визначення третейського судді для розгляду третейської справи № 392/11.20 відбулось із дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про третейські суди" (1701-15) та Регламентом Третейського суду, відтак відсутня підстава для скасування рішення Третейського суду, визначена пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України (склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону).

Будь-яких інших встановлених законом, зокрема статтею 355 ГПК України, статтею 56 Закону України "Про третейські суди", підстав для скасування рішення Третейського суду скаржником не наведено та при розгляді цієї справи не встановлено.

Аргументи апеляційної скарги про неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд за результатами апеляційного перегляду оскарженого судового рішення дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування ухвали Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у цій справі відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат

Зважаючи на висновок Верховного Суду про залишення апеляційної скарги без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги згідно зі статтею 129 ГПК України покладається на скаржника.