910/13456/21 Про стягнення заборгованості за договором про державні закупівлі - 05.09.2023 Прийняття

1. У серпні 2021 року Приватне підприємство "Гранд Інжиніринг" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Держгідрографія" (далі - Відповідач) про стягнення 1 412 500 грн основної заборгованості за договором про закупівлю робіт від 19.09.2018 № 62/18 (далі - Договір), 174 213 грн 54 коп. інфляційних втрат, 42 904 грн 37 коп. витрат по сплаті послуг Регістру судноплавства України та 15 464 грн витрат на друк додаткових екземплярів проекту.

2. Вимоги Позивача обґрунтовані тим, що Відповідач, в порушення умов укладеного Договору, у строк визначений його умовами не здійснив оплату за надані послуги з розробки проекту, внаслідок чого у останнього виникла вищезазначена заборгованість.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача основну заборгованість по Договору у розмірі 1 412 500 грн, інфляційні втрати в розмірі 174 213,54 грн, витрати по сплаті за надані послуги Регістру судноплавства України в розмірі 42 904,37 грн, за друк додаткових екземплярів проекту 15 465 грн та судовий збір.

4. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що Регістр судноплавства України схвалив технічний проект гідрографічного судна 50421 М. При цьому, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження наявності недоліків у виконаному Позивачем проекті, зокрема, висновок експерта щодо встановлення наявності або відсутності недоліків технічної документації. Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1 412 500 грн основної заборгованості за Договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Також, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем умов укладеного Договору вимога Позивача про стягнення 174 213,54 грн інфляційних втрат є обґрунтованою, розмір розраховано арифметично правильно, тому вона також підлягає задоволенню. Крім того, місцевий суд дійшов висновку про те, що заявлені Позивачем витрати по сплаті послуг Регістру судноплавства України у розмірі 42904,37 грн та витрати на друк додаткових екземплярів проекту для погодження у розмірі 15464 грн також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 апеляційну скаргу Відповідача задоволено частково. Рішення місцевого суду від 25.11.2022 скасовано частково. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов Приватного підприємства "Гранд Інжиніринг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відповідача на користь Позивача 1 412 500 грн основного боргу та 174213 грн 54 коп. інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовити."

6. Суд апеляційної інстанції скасовуючи частково рішення суду першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача витрат по сплаті послуг Регістру судноплавства України та витрат на друк додаткових екземплярів проекту є необґрунтованими та не доведеними, а тому не підлягають задоволенню, оскільки за умовами укладеного Договору додаткові послуги, до яких належать, зокрема послуги Регістру судноплавства України та друк додаткових екземплярів проекту для погодження, включаються у ціну Договору та не потребують додаткової оплати з боку Відповідача. До того ж, сторонами не було укладено додаткової угоди в порядку п. 5.7 Договору про узгодження додаткових робіт та їх вартості. В іншій частині позовних вимог, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив судові рішення попередніх інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Підставами касаційного оскарження Скаржник визначив відповідно до частини другої статті 287 ГПК України:

- пункт 1: суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме частину третю статті 86, статтю 236 ГПК України через неврахування висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 15.02.2022 у справі №922/2069/20, від 21.04.2021 у справі №910/701/17, від 21.03.2023 у справі №920/456/19, від 31.08.2021 у справі №910/13647/19; від 18.04.2023 у справі №911/3336/21, від 20.04.2023 у справі №910/18029/21, від 22.02.2022 у справі №914/2057/18, від 21.03.2023 у справі №920/456/19, від 20.10.2021 у справі №910/4089/20, від 16.06.2021 у справі №910/3928/20;

- пункт 3: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 3, частини першої статті 526, статті 629 Цивільного кодексу України, частини першої статті 173, частини першої та другої статті 193 Господарського кодексу України в подібних господарських правовідносинах;

- пункт 4: судами попередніх інстанцій не було досліджено в повній мірі належного виконання Позивачем умов Договору; не враховано та не досліджено той факт, що Позивач не надав належних доказів виправлення ним зауважень Відповідача; не досліджено недобросовісну поведінку Позивача; не враховано та не досліджено той факт, що листом від 10.07.2020 Відповідач звернувся до ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України"; не враховано та не досліджено той факт, що Відповідач з метою доведення обґрунтування своїх зауважень до розробленої Позивачем документації робочого проекту звернувся листом ДУ "Держгідрографія" від 16.02.2021 до Дніпро-Бузького басейнового відділу ДУ "Лабораторний центр МОЗ України на водному транспорті" про надання висновку про відповідність робочого проекту вимогам ДСП; суди попередніх інстанцій не дослідили, що Відповідачем було отримано лист-відповідь від Регістра судноплавства України від 30.04.2021 щодо невідповідності робочого проекту, а також про необхідність усунення наданих Замовником зауважень, і подальшого надання на розгляд Регістру судноплавства України відкоригованої документації робочого проекту.

9. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. 19 вересня 2018 року між Державною установою "Держгідрографія" (Замовник) та Приватним підприємством "Гранд Інжиніринг" (Виконавець) було укладено договір про закупівлю робіт № 62/18 (Договір).

11. Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується у 2018 - 2019 роках виконати Замовнику роботи з розробки робочого проекту гідрографічно-лоцмейстерського судна (послуги з інженерного проектування), далі - роботи, згідно із технічними вимогами (додаток № 1), узгодити його із Замовником та передати продукцію, що буде результатом виконання робіт Замовнику у 3-х оригінальних примірниках та на електронному носії, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

12. Згідно з п. 1.4 Договору результат виконаних робіт: робочий проект гідрографічно-лоцмейстерського судна, далі - документація.

13. Якість виконання робіт повинна відповідати технічним вимогам (додаток № 1 до Договору), вимогам правил Регістра судноплавства України, Санітарним правилам морських суден та умовам Договору (п. 2.1 Договору).

14. Як передбачено п. 3.1 Договору, вартість робіт за Договором без ПДВ становить 2825000,00 грн.

15. У відповідності до п. 3.2 Договору ціна Договору включає в себе всі витрати, пов`язані з виконанням робіт, в тому числі витрати на виконання основних та додаткових робіт, сплату податків і зборів (обов`язкових платежів) тощо.

16. За п. 3.4 Договору витрати на розробку документації, не передбаченої у переліку документації основних робіт включається у вартість додаткових робіт.

17. Згідно з п. 4.1 Договору оплата робіт за Договором здійснюється наступним чином: перший етап - здійснення передплати у розмірі 50% від вартості робіт за цим Договором протягом 10 робочих днів з моменту підписання Договору на підставі виставленого Виконавцем рахунку; другий етап - здійснення остаточних розрахунків із Виконавцем за фактом виконання робіт з урахування здійсненої передоплати протягом 10 робочих днів після підписання акта виконаних робіт.

18. Відповідно до п. 5.6 Договору Замовник протягом 15 робочих днів з дати підписання Договору надає Виконавцю в електронному вигляді технічний проект гідрографічно-лоцмейстерського судна, узгоджений з Регістром судноплавства України на підставі акту приймання-передачі технічного проекту.

19. Пунктом 5.1 Договору передбачено строк виконання робіт до 31.05.2019 року.

20. Як передбачено п. 5.8 Договору, протягом 5-ти робочих днів з моменту надання Виконавцем Замовнику на погодження примірника розробленої документації, Замовник зобов`язаний підписати акт узгодження документації або надати мотивовану відмову від його підписання. У випадку мотивованої відмови Замовника від підписання акта узгодження документації, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання. Виконавець зобов`язаний зробити викладені в акті виправлення та доробки без додаткової оплати за умови, що вони не виходять за межі умов Договору.

21. У відповідності до п. 5.9 Договору протягом 3-х робочих днів з дати підписання сторонами акта узгодження документації Виконавець зобов`язаний надати Замовнику підписаний зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт.

22. Згідно з п.п. 6.2.6 Договору Замовник має право відмовитись від приймання неякісно виконаних або виконаних не в повному обсязі робіт з наданням Виконавцю мотивованої відповіді.

23. Підпунктом 6.3.1 Договору визначено зобов`язання Виконавця забезпечити виконання робіт у строки, встановлені Договором.

24. Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 30.06.2019 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 10.1 Договору).

25. Додатковою угодою № 2 від 19.06.2019 р. було внесено зміни до Договору № 62/18 від 19.09.2018 р. щодо узгодження переліку додаткових робіт на суму 134523,81 грн у межах вартості Договору; продовження строків виконання робіт до 30.09.2019 р.; терміну дії договору до 30.10.2019 р.; доповнено п. 3.2 підпунктом 3.2.9, за умовами якого документи технічного проекту повинні бути перевірені та відкориговані на предмет врахування змін Правил Регістру судноплавства України.

26. 26 вересня 2018 року Замовник перерахував Виконавцю авансовий платіж та передав в електронному вигляді технічний проект, узгоджений з Регістром судноплавства України, що не заперечується обома сторонами.

27. 16 липня 2019 року Виконавець направив до Регістру судноплавства України лист № 20190716-1 з проханням узгодити розроблений ним новий технічний проект № 50421 М.

28. 26 вересня 2019 року вих. №20190926 Виконавець направив Замовнику повний комплект Робочої документації.

29. 25 листопада 2019 року Регістр судноплавства України направив на адресу Виконавця лист № 31.7-1942, в якому схвалив технічний проект судна 50521 М.

30. 03 грудня 2019 року Позивач звертався до Відповідача з листом щодо зауважень до креслень, підтвердженням свого бажання завершити роботу та пропозицією продовжити термін передачі розробленої документації до 20.02.2020 р.

31. Для спростування зауважень Відповідача щодо якості робіт Позивач направив робочий проект на погодження до Регістру судноплавства України.

32. 19 травня 2020 року Регістр судноплавства України направив на адресу Позивача лист № 31.7-697 з висновком про схвалення робочого проекту гідрографічного судна № 50421 М, який є предметом укладеного між сторонами Договору.

33. Також листом Регістра судноплавства України від 19.05.2020 р. № 31.7-697 Позивачу було надіслано два оригінальних екземпляри документації робочого проекту гідрографічно-лоцмейстерського судна (проект 50421 М) зі штампами Регістра судноплавства України.

34. 30 вересня 2020 року листом №20190930 Виконавець повторно направив Замовнику повний комплект Робочої документації.

35. 19 листопада 2020 року Відповідач направив на адресу Позивача лист з актом необхідних доробок та термінів їх виконання.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

36. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання

1. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання

1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання

1. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стаття 627. Свобода договору

1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 837. Договір підряду

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853. Обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Стаття 887. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт

1. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

2. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 901. Договір про надання послуг

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

37. Господарський кодекс України (436-15) .

Стаття 173. Господарське зобов`язання

1. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. …

38. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 13. Змагальність сторін

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 73. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 238. Зміст рішення

4. У мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі;

2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;

3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів;

4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;

5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику…

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

39. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

40. Відповідно до статті 300 ГПК України суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

41. Суд виходить з того, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване судове рішення.

42. Згідно з положеннями статті 236 ГПК законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. Відповідно до частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема:

44. Згідно з частиною 1 статті 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

45. Приймаючи або відхиляючи будь-які доводи сторін суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи взято або не взято до уваги судом.

46. Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідають, з огляду на таке.

47. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що Відповідачем, на думку Позивача, в порушення умов укладеного Договору не було сплачено вартість виконаних робіт з розробки робочого проекту гідрографічно-лоцмейстерського судна, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість.

48. Натомість, Відповідач, як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі заперечував проти позову посилаючись на те, що прийняти виконані Позивачем роботи неможливо у зв`язку з наявністю недоліків в частині технічної документації, про що Відповідач листом від 20.07.2021 №1336/2587/12/21 надав Позивачу мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт з переліком зауважень та необхідних доробок. Зауваження та недоліки Позивачем не усунуті, а розроблена документація робочого проекту гідрографічно-лоцмейстерського судна не надана на повторний розгляд та узгодження Відповідачу.

49. Суд зазначає, що відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

50. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

51. Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.

52. Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений на замовника.

53. Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

54. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

55. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19).

56. Таким чином, враховуючи, що предметом спору у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи на підставі підписаного Позивачем в односторонньому порядку акту виконаних робіт, з урахуванням підстав заявленого позову, його обґрунтування та заперечень Відповідача, суди попередніх інстанцій повинні були належним чином дослідити та встановити всі обставини щодо належного чи неналежного виконання Позивачем робіт за Договором щодо яких виник спір в цій справі.

57. Натомість суди попередніх інстанцій встановивши, що 19 листопада 2020 року Відповідач направив на адресу Позивача мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт за Договором з актом необхідних доробок та термінів їх виконання, не дослідили та не встановили чи були усунуті Позивачем відповідно до пункту 5.8. Договору усі зауваження та недоліки розробленої документації робочого проекту.

58. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги не дослідили наявних в матеріалах справи доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а саме: лист Позивача від 03.12.2019 №20191203-1, в якому він частково визнав зауваження та недоліки і зобов`язався виправити розроблену документацію робочого проекту до 20.02.2020; лист Відповідача від 10.07.2020 до ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України"; лист ДУ "Держгідрографія" від 16.02.2021 до Дніпро-Бузького басейнового відділу ДУ "Лабораторний центр МОЗ України на водному транспорті" про надання висновку про відповідність робочого проекту вимогам ДСП; лист-відповідь від Регістра судноплавства України від 30.04.2021 щодо невідповідності робочого проекту, а також про необхідність усунення наданих Замовником зауважень, і подальшого надання на розгляд Регістру судноплавства України відкоригованої документації робочого проекту; лист Позивача від 01.04.2021 №20210401-1 щодо направлення Відповідачу на підписання актів виконаних робіт за Договором; відповідь Відповідача на вищевказаний лист №928/1309/12/21 від 19.05.2021; лист Відповідача від 20.07.2021 №1336/2587/12/21, в якому також міститься мотивована відмова в узгоджені виконаних робіт з переліком зауважень, викладених в акті з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання, що є додатком до цього листа, тощо.

59. Суд зазначає, що приймаючи або відхиляючи будь-які доводи сторін суд повинен у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи взято або не взято до уваги судом.

60. Вищезазначені письмові докази, які містяться в матеріалах справи, є рівноцінними засобами доказування у справі, наряду з іншими письмовими та електронними доказами, а оцінка їх, як доказів, повинна здійснюватися судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Відхилення судом кожного такого доказу повинно бути мотивоване в судовому рішенні відповідно до вимог статей 238, 282 ГПК України.

61. Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

62. Згідно із частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

63. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

64. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

65. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

66. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

67. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

68. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №922/2069/20, від 21.04.2021 у справі №910/701/17 тощо.

69. Разом з тим наведеного суди першої та апеляційної інстанцій не врахували та не здійснили належного дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються предмета спору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України (1798-12) .

70. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

71. Від повноти встановлення відповідних обставин справи, оцінки доказів із правильним застосуванням судом норм права у справі, що розглядається, залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені судом рішення по суті спору.

72. Оскаржувані судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.

73. З огляду на зазначене, оскаржувані рішення першої інстанції та постанова апеляційного суду є необґрунтованими, а викладені в них висновки про задоволення позову - передчасними.

74. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

75. Встановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Суд дійшов висновку про те, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

76. Водночас, оскільки Суд направляє дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, а за результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі, на даний час відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених Скаржником в касаційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

78. Враховуючи все вищевикладене, касаційна скарга Відповідача підлягає задоволенню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

79. При новому розгляді справи судам слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване судове рішення у справі.