906/386/21 Про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи за договором підряду - 01.09.2023 Прийняття

2. Відповідач, як замовник робіт, відмовився, зокрема від договору підряду від 07.11.2018 №50 в односторонньому порядку на підставі ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та просив позивача повернути будівельний майданчик, документацію та невикористані будівельні матеріали.

3. Позивач, зі свого боку, запропонував відповідачеві провести огляд будівельних об`єктів з метою прийняття останнім робіт та підпитання актів прийму-передачі робіт. Документи щодо виконаних позивачем робіт останній надіслав інженеру технічного нагляду та відповідачеві.

4. Однак, відповідач від прийняття робіт, виконаних позивачем у період з січня до березня 2020 року, ухилився, обґрунтованої відмови від їх прийняття не надав, відповідно, роботи не оплатив, що й стало підставою для звернення позивача господарського суду з позовом у цій справі.

5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково.

6. Департамент розвитку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- що є визначальною підставою для виконання сторонами зобов`язань за договором підряду;

- чи має істотне значення строк, у який підрядник повідомив замовника про готовність робіт до їх прийняття, за умов відмови останнього від договору підряду в односторонньому порядку на підставі ч.4 ст.849 ЦК.

8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 07.11.2018 ПП "Прогрес-Буд" (як підрядник) та Департаментом розвитку (як замовник) за результатами відкритих торгів уклали Договір підряду №50 (далі - Договір підряду), за умовами якого:

- підрядник зобов`язався на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати будівельні роботи по об`єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом за адресою: Житомирська обл., Овруцький район, с. Покалів, вул. Шляхова, 55 - будівництво (ДК 021:2015 (СРУ) - 45210000-2 - Будівництво будівель) (далі - роботи) і здати замовнику закінчені роботи у встановлений Договором строк, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

- склад та обсяг робіт, що доручаються до надання підряднику, визначені кошторисною документацією (п.1.5);

- підрядник зобов`язаний виконати роботи згідно календарного графіку виконання та фінансування робіт, який є невід`ємною частиною договору, і має право на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника (пункти 1.9, 1.10);

- ціна є твердою та становить 6 707 290,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 1 117 881,67 грн; обсяг фінансування в листопаді 2018 року становить 5 791 157,00 грн; при надходженні співфінансування з місцевих бюджетів об`єднаних територіальних громад в грудні 2018 року обсяг фінансування в 2018 році буде збільшено (пункти 2.1, 2.5);

- розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (КБ-2в, КБ-3); оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника; замовник зобов`язаний здійснювати постійний і своєчасний технічний нагляд за виконанням робіт протягом усього періоду будівництва об`єкту і здійснює контроль за якістю будівництва в порядку, визначеному розділами 9, 11 Договору (пункти 2.7, 2.8);

- замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам; замовник призначає відповідальну особу, яка вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельно-монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника (п.9.6);

- видатки на виконання робіт за рахунок державних коштів здійснюються у порядку, визначеному законодавством (п.10.1);

- оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходжень з бюджету цільових коштів на оплату видатків для виконання будівельних робіт, в сумі що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету (п.10.2);

- замовник бере на себе бюджетні фінансові зобов`язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень бюджету (п.10.4);

- оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень на рахунок замовника на підставі актів виконаних робіт (КБ-2В та КБ-3) (п.10.5);

- здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми КБ-2в та довідкою КБ-3 (п.12.3);

- у разі виявлення в процесі приймання виконаних робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він, у визначений замовником строк, зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до здачі виконаних робіт (п.12.4.);

- до договірної документації, крім Договору та Загальних умов, входять додатки, додаткові угоди до Договору, тендерна документація, тендерна пропозиція підрядника, проектна документація, кошториси, інші договірні документи тощо (п.17.1);

- перелічені документи набувають статусу договірних після підписання Договору. У разі виявлення між окремими документами розбіжностей перевага буде надаватися Договору, якщо інше не буде узгоджено сторонами шляхом укладання додаткової угоди до Договору (п.17.2);

- строки виконання робіт (будівництва об`єкта) встановлюються Договором і визначаються датою їх початку та закінчення; невід`ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (станів, комплексів) робіт, передбачених Договором (п.18.1);

- строком договору є час, потягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати обов`язки відповідно до Договору; Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але у всякому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п.18.2);

- Договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі невиконання підрядником календарного графіку виконання робіт, умов Договору та у випадках, передбачених даним Договором. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання припинення Договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником рекомендованим листом через засоби поштового зв`язку України за фактичною адресою, зазначеною в Договорі; в такому випадку Договір вважається розірваним на 10-й день після відправлення рекомендованого листа замовником підряднику (п.18.4);

- Договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі непогодження підрядником внесення змін до Договору відповідно до п.15.2 Договору; в такому разі розірвання Договору здійснюється відповідно до п.18.4 Договору (п.18.5).

10. Сторони погодили Договірну ціну та календарний Графік виконання робіт, які є невід`ємною частиною Договору.

11. Додатковою угодою №1 Д/р від 22.12.2018, сторони внесли зміни в п.1.6. Договору щодо перегляду складу та обсягу робіт.

12. Додатковою угодою №1 від 31.12.2018 сторони внесли зміни до Договору з урахуванням часткового фінансування у 2018 році та встановили, що Договір діє до 30.06.2019.

13. Додатковою угодою №2 від 27.06.2019 сторони внесли зміни до п.2.5. Договору "Ціна договору" з урахуванням обсягів фінансування в 2018-2019 роках та визначили ціну Договору у розмірі 6 707 290,00 грн. До вказаної Додаткової угоди, сторони підписали Договірну ціну.

14. Додатковою угодою №3 від 27.06.2019 сторони внесли зміни у п.2.5. Договору, визначили, зокрема, що обсяг фінансування у 2018 році становить 2 861 127,60 грн, у 2019 - 3 861 127,60 грн; погодили строк дії Договору до 31.12.2019. До вказаної Додаткової угоди сторони підписали Договірну ціну.

15. Додатковою угодою №4 від 31.12.2019 сторони внесли зміни у п.18.2 Договору, погодивши строк дії Договору до 31.12.2020, та виклали Додаток 2 "Календарний графік виконання та фінансування робіт" у новій редакції.

16. 03.03.2020 Департамент розвитку листом №01.3-817 повідомив ПП "Прогрес-Буд" про відмову від Договору підряду №50 на підставі права, визначеного ч.4 ст. 849 ЦК.

17. Листом №01.3-1611 Департамент розвитку повторно повідомив ПП "Прогрес-Буд" про розірвання Договору підряду та вимагав повернути замовнику будівельний майданчик, всю дозвільну документацію, невикористані матеріали, конструкції, вироби, устаткування та підписати відповідні акти приймання-передачі.

Короткий зміст позовних вимог

18. ПП "Прогрес-Буд" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Департаменту розвитку понесених витрат за проведені роботи у сумі 107 401,20 грн, 96 550,00 грн збитків, 5 476,10 грн штрафних санкцій та 147 051,00 грн 3% річних.

19. ПП "Прогрес-Буд" до початку розгляду справи по суті подало заяву від 22.11.2022, у якій вказало, що підтримує позовні вимоги частині стягнення понесених витрат за проведені роботи в сумі 107 401,20 грн, витрат на правову допомогу та судового збору, а в іншій частині просило позовні вимоги залишити без розгляду.

20. Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 527, 651, 846, 849, 850, 851, 853, 876, 879, 882, 883, 885 ЦК, статті 173, 193, 321 Господарського кодексу України (далі - ГК), обґрунтовані тим, що:

- на час звернення до суду з позовною заявою Департамент розвитку відмовився від Договору підряду від 07.11.2018 №50, укладеного з ПП "Прогрес-Буд" (далі - Договір) на підставі ч.4 ст. 849 ЦК, проте розрахунок за виконану у 2020 році роботу не провів;

- із сайту https://www.dzo.com.ua/tenders/5980977 стало відомо, що на об`єкт "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55 у с. Покалів Овруцького району Житомирської області - будівництво (завершення робіт) (ДК 021:2015 (СРУ) - 45210000 - 2 - Будівництво будівель)" була оголошена процедура закупівлі; Департамент розвитку звернувся з позовом до Господарського суду Житомирської області (справа №906/595/20) про витребування у ТОВ "БК "Сучасні Технології" проектно-кошторисної документації та зобов`язання звільнити будівельний майданчик;

- в період січень-березень 2020 року ПП "Прогрес-Буд" виконало будівельні роботи та понесло неоплачені витрати за Договором на суму 107 401,20 грн, на підтвердження чого надало Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) (далі - Довідка КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік (форма КБ-2в) (далі - Акт КБ-2в);

- розрахунок за роботу, виконану за Договором у 2020 році замовник не провів, Довідку та Акт за січень-березень 2020 рік не підписав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

21. Господарський суд Житомирської області рішенням від 22.11.2022 позов задовольнив частково: стягнув з Департаменту розвитку на користь ПП "Прогрес-Буд" 107 118,89 грн понесених витрат за проведені роботи; у стягненні 282,31 грн витрат за проведені роботи відмовив; в частині вимог про стягнення 96 550,00 грн збитків, 5 476,10 грн штрафних санкцій та 1 471,51 грн 3% річних позов залишив без розгляду.

22. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- відмова Департаменту розвитку від Договору на підставі ч.4 ст. 849 ЦК не звільняє його від обов`язку виплатити підрядникові плату за виконану ним частину роботи;

- позивач направив відповідачеві лист від 12.08.2020, в якому пропонував здійснити огляд об`єктів, додав Довідку та Акт на об`єкт - Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, с. Покалів, Овруцького району та лист від 02.03.2020 з актом виконаних робіт за ІІІ-IV квартал 2019 року та І квартал 2020 року для здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва; відповідач отримав обидва листа;

- норми чинного законодавства не передбачають обов`язковості підписання Актів КБ-2в та Довідки КБ-3 інженером із технічного нагляду; Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 підписав лише позивач; підстав для відмови у підписанні, ні Акт, ні Довідка не містять; обов`язок замовника прийняти виконані роботи та підписати акти визначений умовами Договору та статтями 853, 882 ЦК; Департамент розвитку ухилився від прийняття виконаних робіт та підписання актів; відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення обов`язку щодо їх оплати;

- експертний висновок, виконаний судовим експертом Свістуновим І.С., не відповідає вимогам ст. 98, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ), а тому не розцінюється як доказ на підтвердження обсягів та вартості виконаних позивачем робіт, які зазначені в Довідці та Акті;

- враховуючи заяву ПП "Прогрес-Буд" про залишення без розгляду позову в частині вимог про стягнення 96 550,00 грн збитків, 5 476,10 грн штрафних санкцій та 1 471,51 грн 3% річних, суд залишає позов без розгляду в цій частині на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК.

23. Господарський суд Житомирської області додатковим рішенням від 06.12.2022 стягнув з Департаменту розвитку на користь ПП "Прогрес-Буд" 7 618,74 грн витрат на професійну правничу допомогу.

24. Додаткове рішення суду першої інстанції обґрунтоване таким:

- позивач дотримався вимог ч.8 ст. 129 ГПК, оскільки зробив заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів та надав докази понесення таких витрат;

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом справи та співмірними з її складністю, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом останніх та ціною позову; оскільки згідно з п.3 ч.4 ст. 129 ГПК, інші судові витрати разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає 7 618,74 грн витрат на професійну правничу допомогу.

25. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 20.04.2023 рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 та додаткове рішення цього суду від 06.12.2022 залишив без змін.

26. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК, ст.93 ГК;

- лист ПП "Прогрес-Буд" від 02.03.2020 №1, адресований інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П., фактично був направлений з метою виконання умов Договору та перевірки відповідальною особою відповідача обсягів виконаних будівельних робіт, дотримання при їх виконанні проектних рішень, норм, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил;

- Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 підписав лише позивач; на дату односторонньої відмови від Договору відповідач не був позбавлений можливості зазначити всі визначені ним підстави, а також інші причини непідписання у надісланих йому позивачем Акті та Довідці, після чого повернути такий примірник позивачу;

- відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у замовника обов`язку щодо їх оплати;

- позивач довів, а відповідач не спростував обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 107 118,89 грн витрат на проведення робіт по об`єкту Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, с. Покалів, Овруцького району Житомирської області; при цьому 282,31 грн витрат на проведення робіт спростував саме позивач, що узгоджується з ч.1 ст. 75 ГПК та не порушує прав відповідача;

- ПП "Прогрес-Буд" відповідно до статей 74, 126 ГПК довело обставини надання професійної правничої допомоги Сачком А.В. під час розгляду справи у суді першої інстанції у заявленому розмірі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

27. 10.05.2023 Департамент розвитку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позову про стягнення 107 118,89 грн понесених витрат за проведені роботи та додаткове рішення в частині стягнення 7 618,74 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також постанову про залишення цих рішень без змін та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.

28. Департамент розвитку посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст. 287 ГПК, та зазначає, що:

1) суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.12.2019 у справі №924/70/18; від 03.12.2019 у справі №909/574/18; від 11.10.2018 у справі №916/446/16, від 18.08.2021 у справі №910/18384/20;

2) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. 882 ЦК щодо строків повідомлення підрядником замовника про готовність до передання робіт та їх прийняття, виконаних за договором будівельного підряду, враховуючи припинення Договору внаслідок односторонньої відмови замовника на підставі ч.4 ст. 849 ЦК;

3) Північно-західний апеляційний господарський суд:

- належним чином не оцінив умови Договору; не дослідив дії сторін щодо оформлення актів форми КБ-2в, КБ-3; не оцінив достовірність доказів пересилання / надання актів, приймання-передачі закінчених робіт, підстави та порядок проведення розрахунків з підрядником за фактично виконані роботи;

- в порушення статей 73, 74, 76 ГПК долучив докази, з яких фактично неможливо встановити, що ПП "Прогрес-Буд" протягом січня - березня 2020 року виконувало роботи та понесло неоплачені витрати, а неузгоджені, непідписані акти КБ-2в та КБ-3 не є належними доказами у справі та не підтверджують заявлені вимоги позивача;

- не врахував, що акти форми КБ-2в не були перевірені спеціалістом з технічного нагляду; об`єми виконаних робіт, як і саме виконання робіт, є недоведеними;

- не надав оцінки обставинам справи та не врахував, що позивач, не повідомивши замовника про готовність до передання робіт та їх прийняття на тому етапі, на якому вони завершені, не направивши спірні акти виконаних робіт, звернувся до суду з позовом та заявив до стягнення 210 898,81 грн;

- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права (статті 86, 236 ГПК), що полягає в неповному та необ`єктивному розгляді всіх наявних у справі доказів.

29. Департамент розвитку у касаційній скарзі зазначає, зокрема, таке:

- лист, датований 02.03.2020, не може бути доказом направлення акта виконаних робіт за січень-березень 2020;

- усі відносини між Департаментом розвитку та Докійчуком О.П. є договірними та базуються на укладеному договорі; Докійчуку О.П. не було делеговано у спосіб, визначений законодавством, функції замовника щодо безпосереднього прийняття виконаних робіт;

- відповідач листом від 03.03.2020 повідомив позивача про припинення договірних відносин та вимагав повернути замовнику закуплені на виконання договору невикористані матеріали, конструкції, вироби;

- суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач порушив умови розд.12 Договору щодо зобов`язання підрядника протягом 3-х робочих днів після завершення виконання робіт звільнити об`єкт та будівельний майданчик від сміття, технологічних машин та механізмів, інструментів, повернути закуплені на виконання договору невикористані матеріали, конструкції, вироби та устаткування, здати замовнику виконані роботи;

- суди попередніх інстанцій не врахували наявних в матеріалах справи доказів, наданих Департаментом розвитку, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів, визначених ГПК (1798-12) ; оскаржувані рішення ґрунтуються виключно на доводах позивача;

- суд першої інстанції не врахував доводи Департаменту розвитку, що тільки 14.09.2020 замовник у складі комісії, в тому числі з інженером з технічного нагляду, виконав огляд будівельного майданчика, розташованих на ньому будівель та споруд, та встановив обсяги незавершеного будівництва та ряд суттєвих недоробок, що виникли з вини підрядника;

- суди попередніх інстанцій не враховали звіт на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно-кошторисної документації об`єкту;

- Верховний Суд постановою від 25.05.2021 у справі №906/764/20 (за позовом ПП "Прогрес-Буд" до Департаменту розвитку про стягнення понесених витрат за проведені роботи та збитків у зв`язку з розірванням департаментом в порядку ч.4 ст. 879 ЦК договорів підряду) скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у частині стягнення 1 288 734,14 грн боргу як оплати за виконані роботи скасувати; у відповідній частині справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;

- суди попередніх інстанцій не врахували пояснень Департаменту розвитку щодо актів КБ-2В та КБ-3 за невизначений звітний період 2020 року на суму 210 898,81 грн.

30. Обґрунтовуючи наявність умов, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК, скаржник стверджує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього, оскільки спір стосується стягнення заборгованості за будівельні роботи, які здійснювались за рахунок бюджетних коштів та в межах державної програми, спрямованої на масштабну розбудову якісної інфраструктури в Україні в рамках програми, ініційованої Президентом України, "Велике будівництво", а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункти "а" та "в" п.2 ч.3 ст. 287 ГПК).

31. Обґрунтовуючи фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики вказує, що Верховний Суд за однакових обставин по різному застосував норми права (статті 509, 526, 527, 610, 837, 852, 854, 879, 882 ЦК, статті 173, 193 ГК) у справах з побідними правовідносинами:

- у постановах від 27.12.2019 у справі №924/70/18, від 03.12.2019 у справі №909/574/18, від 11.10.2018 у справі №916/446/16 Верховний Суд дійшов висновку, що закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання, і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення, а тому в порядку приписів ст. 74 ГПК підрядна організація не довела виконання робіт;

- у постановах від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18 Верховний Суд вказав, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

32. Департамент розвитку також зазначає, що на розгляді Господарського суду Житомирської області перебувають справи №906/791/20, №906/795/20, №906/618/20, №906/1109/20, №906/1107/20 за позовами ПП "Прогрес-Буд" до Департаменту розвитку про стягнення понесених витрат за проведені роботи; оскільки суди попередніх інстанцій у цій справі встановили обставини на підставі недопустимих доказів, то це негативно вплине на права особи, яка подає касаційну скаргу, в інших процесах; в силу преюдиції Департамент розвитку вже не зможе спростувати такий факт в інших вищезазначених провадженнях.

33. 18.07.2023 надійшов відзив ПП "Прогрес-Буд", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а касаційне провадження закрити.

34. У відзиві ПП "Прогрес-Буд" зазначає, зокрема, таке:

- у цій справі №906/386/21 ПП "Прогрес-Буд" провело будівельно-технічну експертизу, що підтверджується висновком експерта від 16.11.2021 №1249/1/11-2021, за результатами проведеної експертизи встановлено наявність та обсяги будівельних робіт на суму 107 118,89 грн;

- листом від 02.03.2020 №1, адресованого інженеру з технічного нагляду Докійчуку О.П., позивач направляв акти виконаних робіт за III-IV квартал 2019 року та І квартал 2020 року для здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва, у тому числі об`єкта Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55. у с. Покалів, Овруцького району, що отриманий 02.04.2020; зважаючи на те, що інженер технічного нагляду Докійчук О.П. є особою, яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем, що не заперечувалось останнім, тому вказане свідчить про обізнаність відповідача станом на час подання позивачем позовної заяви і про отримання 02.04.2020 актів виконаних робіт за Ш-IV квартал 2019 року та І квартал 2020, згідно листа №1 від 02.03.2020;

- Листом від 12.08.2020 №1/08 позивач запропонував відповідачеві провести огляд зазначених об`єктів з участю представників обох сторін та спеціаліста з технічного нагляду, за результатами чого підписати акти прийому передачі робіт, за повідомив, що після зазначених дій ПП "Прогрес-Буд" звільнить будівельні майданчики по об`єктах та передасть всю документацію; додатками до листа для Департаменту розвитку є, зокрема, довідка про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік (форма КБ-2в) на об`єкт - Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району;

- зазначені листи позивача від 02.03.2020 №1 та від 12.08.2020 №1/08 були предметом оцінки під час розгляду справи №906/794/20 між тими самими сторонами, як докази отримання Акту КБ-2в та Довідки КБ-3, однак щодо іншого будівельного об`єкта; судом надано оцінку вказаним доказам та визнано, що лист позивача від 02.03.2020 вих.№1 (згідно з відміткою отримано 02.04.2020), адресований інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П., по суті був направлений з метою виконання умов договору та перевірки відповідальною особою відповідача обсягів виконаних будівельних робіт, дотримання при їх виконанні проектних рішень, норм, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил; вказане свідчить про обставини обізнаності самого ж відповідача з існуванням станом на час подання позивачем позовної заяви (07.07.2020) актів виконаних будівельних робіт за 2020 рік; таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов з огляду на те, що відповідач лише після перевірки відповідною особою (інженером технічного нагляду Докійчук О.П.) обсягів виконаних робіт розглядає та здійснює оплату таких робіт; постанова Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №906/794/20 Верховним судом залишена без змін, набрала законної сили, а тому має преюдиціальне значення для цієї справи;

- Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 висловив правову позицію щодо застосування категорій стандартів доказування;

- листом від 12.08.2020 №1/08 позивач пропонував відповідачеві провести огляд будівельного об`єкта з участю представників обох сторін та спеціаліста з технічного нагляду; станом на 14.09.2020 виконанні будівельні роботи не зникли, а тому відповідач міг встановити обсяги та наявність робіт;

- умовами договору не передбачено конкретних звітних періодів до складання актів виконаних робіт (щомісячно, щоквартально, тощо) тому не зазначення конкретного періоду не позбавляє замовника від обов`язку оплатити виконані роботи, у разі односторонньої відмови ним від договору підряду на підставі ч.4 ст. 849 ЦК; ч.4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору (аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 849 ЦК висловлена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19);

- додатковою угодою від 31.12.2019 №4 сторони внесли зміни у п.18.2 Договору підряду, погодивши строк його дії до 31.12.2020, та виклали Додаток 2 "Календарний графік виконання та фінансування робіт" у новій редакції; умови розділу 12 Договору підряду передбачали дії підрядника після завершення виконання робіт по об`єкту в цілому, однак відповідач не дав позивачеві завершити роботи, розірвавши Договір підряду в односторонньому порядку без здійснення оплати виконаних робіт;

- звіт на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно-кошторисної документації об`єкту, на який посилається відповідач, не є експертним висновком, спеціаліст не попереджений про кримінальну відповідальність та головне стосується робіт виконаних у 2018-2019 році; роботи, виконані у 2020 році, в ньому не досліджувалися, а тому звіт не стосується предмета спору;

- постанови Верховного Суду від 27.12.2019 у справі №924/70/18, від 03.12.2019 у справі №909/574/18; від 11.10.2018 у справі №916/446/16, від 18.08.2021 у справі №910/18384/20, на які послався скаржник в касаційній скарзі, аналізувалися під час розгляду аналогічної справи №906/794/20 (різниця в об`єкті та сумі коштів за виконані роботи по договору підряду, оскільки відповідач розірвав всі договори підряду, що виконувалися ПП "Прогрес Буд", через суб`єктивне несприйняття нового керівника Департаменту розвитку Хоменко І.); ухвалою Верховного суду від 17.01.2022 зроблено висновок, що правовідносини у справах №910/18384/20, №924/70/18, №909/574/18 та у справі, що зараз розглядається Верховним Судом, є різними за встановленими судами обставинами справи, матеріально-правовим регулюванням, що свідчить про те, що вказані справи є різними за істотно - правовими ознаками; крім того, справу №910/18384/20 Верховний Суд направив на новий розгляд до суду першої інстанції, що вказує на відсутність остаточного формування правового висновку у справі.

- 21.07.2023 від Департаменту розвитку поза межами процесуального строку на касаційне оскарження надійшли доповнення до касаційної скарги, у яких, доводи зводяться до того, що акт виконаних робіт (КБ-2в), який не підписано замовником, не є доказом реального виконання підрядником робіт.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

35. Верховний Суд ухвалою від 03.07.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту розвитку, розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо виконання підрядником робіт

36. В обґрунтування касаційної скарги Департамент розвитку зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, що викладені постановах від 27.12.2019 у справі №924/70/18; від 03.12.2019 у справі №909/574/18; від 11.10.2018 у справі №916/446/16, від 18.08.2021 у справі №910/18384/20.

37. Скаржник також стверджував, що Верховний Суд у подібних правовідносинах застосував різний правовий підхід до застосування норм права (статей 509, 526, 527, 610, 837, 852, 854, 879, 882 ЦК, статей 173, 193 ГК), перший з яких полягає у тому, що закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення, а тому в порядку приписів ст. 74 ГПК підрядною організацією не було доведено виконання робіт (посилається на постанови Верховного Суду від 27.12.2019 у справі №924/70/18, від 03.12.2019 у справі №909/574/18, від 11.10.2018 у справі №916/446/16), а другий - підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (посилається на постанови Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18). Також дотримувалися позиції щодо факту викона

38. З урахуванням вказаного, скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

39. Верховний Суд зазначені доводи скаржника відхиляє з огляду на таке.

40. Суди попередніх інстанцій дійшли однакового висновку про те, що між сторонами виникли та склалися правовідносини у сфері виконання підрядних робіт.

41. Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

42. За частинами 1-4 ст. 849 ЦК замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

43. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1 ст. 853 ЦК).

44. Стаття 882 ЦК встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

45. Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

46. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

47. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

48. Таких висновків також дотрималася об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.

49. З обставин цієї справи вбачається, що Департамент розвитку листом від 03.03.2020 №01.3-817 повідомив ПП "Прогрес-Буд" про відмову від Договору підряду на підставі ч.4 ст. 849 ЦК.

50. Позивач зі свого боку разом із листом від 02.03.2020 №1 надіслав інженеру з технічного нагляду Докійчуку О.П. акти виконаних робіт за ІІІ-IV квартал 2019 року та І квартал 2020 року для здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва, у тому числі об`єкта Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району. Лист містить розписку про його отримання 02.04.2020.

51. Відповідач листом від 12.05.2020 №01.3-1611 повторно повідомив позивача про розірвання Договору підряду та вимагав повернути будівельний майданчик, всю дозвільну документацію, невикористані матеріали, конструкції, вироби, устаткування та підписати відповідні акти приймання-передачі.

52. ПП "Прогрес-Буд", зі свого боку, листом від 12.08.2020 №1/08 запропонувало відповідачеві провести огляд об`єктів з участю представників обох сторін та спеціаліста з технічного нагляду, за результатами чого підписати акти прийому передачі робіт, після чого ПП "Прогрес-Буд" звільнить будівельні майданчики по об`єктах та передасть всю документацію. Серед додатків до вказаного листа містяться, зокрема, довідка про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік (форма КБ-2в) на об`єкт - Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району.

53. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до листа-відповіді Департаменту розвитку від 11.09.2020 №01.3-3341, останній опрацював лист ПП "Прогрес-Буд" від 12.08.2020 №1/08 щодо здійснення огляду об`єктів будівництва, функції підрядника на яких здійснювало підприємство ПП "Прогрес-Буд" та підписання актів приймання-передачі робіт, будівельних майданчиків та документації. Водночас відповідач повідомив, що 03.03.2020 відмовився від договорів підряду в односторонньому порядку, а у зв`язку із ігноруванням ПП "Прогрес-Буд" листів Департаменту розвитку, а також невиконанням умов договорів в частині передачі замовнику будівельних майданчиків, проектно-кошторисної документації та виконавчої документації, змушений був звернутися за захистом своїх прав до суду.

54. Однак, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, Акт КБ-2в, Довідка КБ-3, а також лист Департаменту розвитку від 11.09.2020 №01.3-3341 не містять вмотивованої відмови від підписання вказаних первинних документів.

55. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що відповідач свої заперечення щодо наданого позивачем Акту №КБ-2в навів у відзиві на позовну заяву та надав копію звіту на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно-кошторисної документації об`єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району Житомирської області.

56. Щодо зазначеного звіту на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно-кошторисної документації об`єкту суди попередніх інстанцій зазначили, що, виходячи із досліджуваних у поданому звіті документів, останні не стосуються спірного періоду.

57. Департамент розвитку в касаційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції не врахував доводи про те, що лише 14.09.2020 замовник у складі комісії, в тому числі інженером з технічного нагляду, виконав огляд будівельного майданчика, розташованих на ньому будівель та споруд, та встановлено обсяги незавершеного будівництва по об`єкту Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55 у с. Покалів, Овруцького району Житомирської області та встановив ряд суттєвих недоробок, що виникли з вини підрядника, що відображено в акті приймання-передачі будівельного майданчика незавершеного будівництва, копію якого надано суду.

58. Щодо вказаного акта приймання-передачі будівельного майданчика незавершеного будівництва Верховний Суд зазначає, що відповідно до доводів скаржника цей акт складено ним фактично в односторонньому порядку, а тому такий документ не може об`єктивно свідчити про обсяг виконаних або невиконаних позивачем робіт у період з січня до березня 2020 року згідно з Актом КБ-2в та Довідкою КБ-3. Крім того, з доводів скаржника також не вбачається, що зауваження, які містяться в акті, стосується саме тих робіт, що відображені в Акті КБ-2в та Довідці КБ-3.

59. Поряд із цим Верховний Суд враховує таке.

60. Суди попередніх інстанцій встановили, що 16.11.2021 позивач подав до суду першої інстанції висновок експерта від 16.11.2021 №1249/1/11-2021, складений за результатами проведення будівельно-технічної експертизи судовим експертом Свістуновим І.Г. Відповідно до зазначеного висновку вартість виконаних ПП "Прогрес-Буд" обсягів робіт, які зазначені в Довідці про вартість виконаних будівельних робіт за 2020 рік та Акті приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік, становить 107118,89 грн, тобто на 282,31 грн менше від заявленої до стягнення суми вартості понесених витрат на виконані роботи.

61. Відповідач, зі свого боку, заперечив проти зазначеного висновку експерта, посилаючись на його необґрунтованість.

62. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав зазначений висновок експерта недопустимим, адже цей доказ не відповідає вимогам ст. 98, 101 ГПК, з огляду на відсутність у висновку інформації щодо попередження (обізнаності) експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

63. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що з послідовної правової позицій відповідача, якої останній дотримується протягом розгляду цієї справи, зокрема судом першої інстанції, вбачається, що він має зауваження до відповідності обсягу виконаних позивачем робіт до умов Договору підряду. Втім, зважаючи на те, що такі питання потребують спеціальних знань, відповідач жодного разу не скористався своїми правами, передбаченими ч.1 ст. 99 та ст. 101 ГПК, на звернення до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи або надання висновку експерта, складеного на своє замовлення. У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу на приписи ч.4 ст. 13 ГПК, відповідно до яких кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

64. Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

65. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до власної правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

66. При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

67. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).

68. З наведених обставин вбачається, що Департамент розвитку після розірвання Договору підряду, вимагаючи від позивача повернення будівельного майданчику, дозвільної документації, невикористаних матеріалів та підписання відповідних актів приймання-передачі, зі свого боку, безпідставно ухилився від вимоги позивача щодо спільного огляду робіт, виконаних у період з січня до березня 2020 року та передбачених в Акті Б-2в та Довідці КБ-3. Наявність вмотивованої відмови відповідача від сумісного огляду з позивачем та прийняття виконаних ним робіт (за спірний період) судами попередніх інстанцій не встановлено, та водночас касаційна скарга таких аргументів також не містить.

69. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Департамент розвитку не спростував факт реального виконання позивачем частини робіт у період з січня до березня 2020 року, оплата за яку є предметом спору у цій справі, та щодо наявності підстав для задоволення позову.

70. Доводи скаржника, що полягають у неотриманні ним Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 щодо виконаних робіт у спірний період та щодо обмеженого доступу до будівельного майданчика, колегією суддів відхиляються, адже ці обставини судами попередніх інстанцій досліджувалися, а касаційна скарга не містить доводів, що вказують на існування належних доказів, що можуть спростувати висновки судів та бути підставою для ухвалення протилежного рішення у цій справі.

71. При цьому Верховний Суд враховує те, що суд апеляційної інстанції під час дослідження листа позивача 02.03.2020 №1, надісланого інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П., у цій справі №906/386/21 та у справі №906/794/20 між тими ж сторонами з аналогічним предметом спору про стягнення заборгованості за виконані роботи, але за іншим договором підряду - від №52 від 07.11.2018, дійшов подібних висновків, що вказаний лист по суті був надісланий з метою виконання умов Договору підряду та перевірки відповідальною особою відповідача обсягів виконаних будівельних робіт, дотримання при їх виконанні проектних рішень, норм, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил. Разом з цим суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що така обставина свідчить про обізнаність відповідача про отримання 02.04.2020 актів виконаних робіт за ІІІ-IV квартал 2019 року та І квартал 2020, адже інженер технічного нагляду Докійчук О.П. є особою, яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем, що не заперечувалось останнім.

72. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі №906/794/20 позов ПП "Прогрес-Буд" задоволено частково та вирішено стягнути заборгованість у розмірі 1412804,83 грн. Верховний Суд ухвалою від 17.01.2022 закрив касаційне провадження за скаргою Департаменту розвитку на вказану постанову суду апеляційної інстанції від 26.07.2021 у справі №906/794/20.

73. Щодо підстав касаційної скарги, передбаченої п.1 ч.2 ст. 287 ГПК, колегія суддів зазначає, що у справах, розглянутих Верховним Судом, на які посилався скаржник, відрізняються істотні обставини, що мали значення для ухвалення рішення, а саме:

(1) у справі №924/70/18 (постанова від 27.12.2019) підставою для відмови у задоволенні позову підрядника про стягнення заборгованості за виконані роботи слугувало недоведення позивачем виконання ним робіт, відсутність доказів надіслання / передачі замовникові акта здачі-прийняття виконаних робіт та недоведення виконання ряду послідовних юридично значущих дій, передбачених договором, що мали передувати початку виконання робіт;

(2) у справі №909/574/18 (постанова від 03.12.2019) підставою для відмови у задоволенні позову підрядника про стягнення заборгованості за виконані роботи слугувало, зокрема, відсутність доказів надіслання замовникові довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та визнання судом апеляційної інстанції актів виконаних робіт такими, що не дозволяють встановити обставини, які входять у предмет доказування (виконання робіт у заявленому обсязі);

(3) у справі №916/446/16 (постанова від 11.10.2018) підставою для відмови у задоволенні позову підрядника про стягнення заборгованості за роботи слугувало проведення у справі комплексної будівельно-технічної судової експертизи, якою встановлено істотне завищення вартості робіт.

74. Отже, зазначені справи не є релевантними, а тому колегією суддів до уваги не приймаються.

75. Щодо справи №910/18384/20 (постанова від 18.08.2021), на яку посилається скаржник, Верховний Суд зазначає, що за наслідками її розгляду позов задоволено та стягнуто із замовника заборгованість за виконані підрядником роботи, із чим погодився суд касаційної інстанції. При цьому Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо недоведення замовником неналежного виконання підрядником робіт, зокрема позивач не ініціював проведення судової експертизи у справі. Крім того, суди у зазначеній справі визнали відмову замовника від прийняття фактично виконаних робіт за договором підряду шляхом підпитання акту необґрунтованою.

76. З обставини справи №910/18384/20, на яку послався скаржник, вбачається, що спірні правовідносини із цією справою (№906/386/21) є подібними, що вказує на те, що судами попередніх інстанції у цій справі не було неправильно застосовано норм права, що регулюють спірні правовідносини, та всупереч висновкам Верховного Суду.

77. Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм права з огляду на таке.

78. На думку скаржника висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених статтями 509, 526, 527, 610, 837, 852, 854, 879, 882 ЦК та статтями 173, 193 ГК, які полягають у тому, що закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення, а тому в порядку приписів ст. 74 ГПК підрядною організацією не було доведено виконання робіт (посилається на постанови Верховного Суду від 27.12.2019 у справі №924/70/18, від 03.12.2019 у справі №909/574/18, від 11.10.2018 у справі №916/446/16), відрізняються від таких висновків - підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (посилається на постанови Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18).

79. Однак, Верховний Суд, за наслідками аналізу зазначених справ, не встановив різного підходу до застосування норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, зокрема і у цій справі. У вказаних справах Верховний Суд виходив з того, що відповідно до приписів статей 853, 882 ЦК замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття, а у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Втім, у зазначених справах судами встановлено, що замовники роботи підрядника не прийняли, вмотивованої відмови від їх прийняття підрядникові не надали, а також факту виконання таких робіт належним чином, як того вимагають приписи норм процесуального права, не спростували.

80. Також Верховний Суд зазначає, що зазначені висновки не суперечать один одному, адже вони відповідають на різні правові питання. Так, перший висновок відповідає на питання "що є визначальним для виникнення в замовника грошового зобов`язання перед підрядником у підрядних правовідносинах", а другий - "чи є акт виконаних робіт, підписаний сторонами правовідносин, безумовним доказом виконання підрядником зобов`язання".

81. Крім того, правовий підхід Верховного Суду до застосування норм права під час розгляду вказаних справ, на які посилається скаржник, не суперечить правовим висновкам, викладеним об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.

82. За таких обставин колегія суддів не вбачає ознак неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права, що регулюють спірні правовідносини, та суперечливих висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

83. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо необхідності формування висновку з питання застосування ст. 882 ЦК у контексті строків повідомлення підрядником замовника про готовність до передання робіт та їх прийняття, виконаних за договором будівельного підряду, враховуючи припинення Договору внаслідок односторонньої відмови замовника на підставі ч.4 ст. 849 ЦК, з огляду на таке.

84. Відповідно до п.3 ч.2 ст. 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

85. Положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

86. У разі подання касаційної скарги на підставі п.3 ч.2 ст. 287 ГПК, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

87. Як зазначено вище, позивач листом від 02.03.2020 №1 надіслав інженеру з технічного нагляду Докійчуку О.П. акти виконаних робіт за ІІІ-IV квартал 2019 року та І квартал 2020 року, який отримано 02.04.2020, а також лист від 12.08.2020 №1/08, до якого додані довідка про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік (форма КБ-2в) на об`єкт - Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району, який згідно із листом-відповіддю Департаменту розвитку від 11.09.2020 №01.3-3341 також отримано. Докази, які б свідчили про протилежні обставини (щодо неотримання цих листів та доданих до них документів), суди попередніх інстанцій не встановили, а касаційна скарга обґрунтованих доводів щодо їх існування і не врахування судами не містить.

88. Разом з цим, як також зазначалося вище, відповідач не довів обґрунтованість свого доводу щодо обмеженого доступу на будівельний майданчик.

89. Враховуючи ці обставини, скаржник не навів підстав, з яких би вбачалася необхідність у формуванні Верховним Судом висновку щодо застосування ст. 882 ЦК у контексті строків повідомлення підрядником замовника про готовність до передання робіт та їх прийняття, виконаних за договором будівельного підряду, враховуючи припинення Договору внаслідок односторонньої відмови замовника на підставі ч.4 ст. 849 ЦК. Тобто, касаційна скарга не містить доводів, які б вказували на те, що строк повідомлення позивачем про готовність робіт до передання, за умов односторонньої відмови замовника від договору підряду, істотно впливає на правильне вирішення спору у цій справі.

90. Отже Верховний Суд не вбачає підстав для формування нового висновку з питань, порушених скаржником, з огляду на те, що останній не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст. 882 ЦК до спірних правовідносин та існування істотних обставин, які суди не врахували під час розгляду справи та які могли стати підставою для ухвалення іншого судового рішення.

91. Касаційна скарга Департаменту розвитку, відкрита на підставі п.4 ч.2 ст. 287 ГПК, Верховним Судом також відхиляється, з огляду на те, що ті докази і обставини, на які посилається скаржник (неналежним чином оцінені умови Договору підряду, не досліджено дії сторін стосовно оформлення Акту КБ-2в та Довідки КБ-3, не оцінені достовірність і наявність доказів пересилання/надання актів приймання-передача закінчених робіт, а також підстави та порядок проведення розрахунків з підрядником за фактично виконані роботи; не враховано, що Акти КБ-2в не перевірені спеціалістом з технічного нагляду об`єми виконаних робіт), досліджені судами попередніх інстанцій і їм надана правова оцінка.

92. Разом з цим, як зазначалося вище, Верховним Судом не встановлено наявність підстав, передбачених ч.3 ст. 310 ГПК, для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд.

93. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги загалом зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами попередніх інстанції та фактичної незгоди з його оцінкою, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу статті 300 ГПК.

94. Касаційна скарга в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції Верховним Судом відхиляється з огляду на те, що колегією суддів не встановлено підстав для скасування рішення (по суті) суду першої інстанції, а також враховуючи відсутність у скарзі будь-яких інших підстав для скасування додаткового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

95. Відповідно до ч.1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

96. Згідно із ч.1 ст. 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.