ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа №374/271/16-а
провадження №К/9901/15684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Желєзного І.В., Стрелець Т.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області
на постанову Ржищівського міського суду Київської області від 20.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017
у справі №374/271/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області,
третя особа: Міністерство внутрішніх справ України,
про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України в якому просив:
визнати протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (850-2015-п) (далі - Порядок №850), у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: на 14 квітня 2016 року.
2. Постановою Ржищівського міського суду Київської області від 20.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, позов задоволено повністю.
3. У поданій касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Київській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив службу в органах МВС.
5. На підставі пунктів 9, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" (580-19) 07.11.2015 Позивача було прийнято на службу до поліції.
6. На підставі наказу ГУ НП в Київській області №22 о/с Позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).
7. Підставою для прийняття рішення про звільнення позивача зі служби в поліції слугував рапорт від 22.01.2016 та свідоцтво про хворобу від 22.01.2016 №35/Зв.
8. 14.04.2016 за результатами медичного огляду, Київською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності - 70 %, причина втрати професійної працездатності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
9. Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
10. Листом від 18.05.2016 за №29/15-285 відповідач відмовив у призначенні та виплаті позивачу вказаної допомоги, у зв`язку з тим що законодавством не передбачена виплата одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
11. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач при виконанні службових обов`язків отримав поранення, внаслідок якого йому встановлений відсоток втрати працездатності, на час проходження відповідного медогляду ОСОБА_1 працював в Нацполіції, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до порядку №850.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що поранення позивача пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв`язку з чим відсутнє визначення позивачу часткової втрати працездатності, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції. Тому відсутні підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги на підставі ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Окремо скаржник зазначає, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин Порядок №850, дія якого на колишніх працівників поліції не розповсюджується.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
15. Оскільки судові рішення оскаржуються відповідачем лише в частині, якою позов задоволено, Верховний Суд переглядає зазначені рішення в межах доводів касаційної скарги.
16. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. 7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України № 580-VIII "Про Національну поліцію" (580-19) (далі - Закон № 580-VIII (580-19) )
18. До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (850-2015-п) (далі - Порядок № 850, Постанова № 850 відповідно).
19. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
20. На виконання вимог статті 23 Закону України "Про міліцію" Постановою № 850 затверджено Порядок.
21. Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
22. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п. 2 Порядку № 850).
23. Згідно з п. 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (580-19) (набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" (565-12) .
24. Разом з тим, за змістом п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (580-19) право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" (565-12) зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII (580-19) .
25. Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (далі - МВС).
26. З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (z0163-16) затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).
27. Згідно із п. 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
28. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №4).
29. Відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
30. Відповідно до п. 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
31. За правилами п. 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
32. Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку № 4).
33. Таким чином, як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.
34. При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, відповідно до Порядку № 850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку № 4 - з проходженням служби в поліції.
35. Разом з тим, в законодавстві була наявна прогалина щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин. Не було визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги особам, які після звільнення з органів внутрішніх справ продовжили службу в Національній поліції та яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, але під час служби в органах поліції або після звільнення з цих органів.
36. Тому Верховний Суд у постанові від 12 березня 2019 року у справі №822/1667/16, вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, дійшов висновку, що виплата такої допомоги має здійснюватися органами Національної поліції на підставі норм Закону № 580-VIII (580-19) та у відповідності до Порядку № 4.
37. Про обґрунтованість такого висновку свідчать і подальші зміни в законодавстві, що регулює спірні правовідносини.
38. Так, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 12 вересня 2016 року №916 "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", яким пункт 5 розділу I Порядку № 4 доповнено підпунктом 4 стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога. За його змістом встановлення інвалідності поліцейському внаслідок захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, є також обставиною, за якої поліцейському призначається одноразова грошова допомога.
39. Крім того, задля усунення прогалини в законодавстві 08 червня 2017 року було прийнято Закон України № 2097 "Про внесення змін до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському", яким право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності розповсюдили також на поліцейських, у яких втрата працездатності настала внаслідок захворювання або поранення, отриманого внаслідок виконання завдань міліції або під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону, який набрав чинності 12 липня 2017 року, установлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності мають поліцейські з числа осіб, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", які визнані інвалідами або отримали поранення до набрання чинності цим Законом.
40. Поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про національну поліцію" (580-19) , виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку №4.
41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07 листопада 2015 року позивача прийнято на службу до ГУ Нацполіції, тобто, з цієї дати на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII (580-19) , а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4.
42. Проте, суди попередніх інстанцій, правильно встановивши наявність у позивача права на отримання грошової допомоги, безпідставно поклали на ГУ Нацполіції обов`язок виплатити позивачу грошову допомогу відповідно до Порядку № 850.
43. Нормами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
44. Відтак, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 слід задовольнити позовні вимоги частково, зобов`язавши ГУ Нацполіції розглянути заву (рапорт) позивача відповідно до вимог Порядку №4.
45. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 12 березня 2019 року (справа № 822/1667/16).
46. Відповідно до частини першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
47. З огляду на наведене, оскаржувані судові рішення відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 345, 351, 356 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - задовольнити частково.
2. Постанову Ржищівського міського суду Київської області від 20.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі 374/271/16-а - скасувати.
3. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України, про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги.
5. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (z0163-16) .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя Т.Г. Стрелець