910/10477/22 Про стягнення заборгованості за договором поруки - 30.08.2023 Прийняття

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 (суддя Демидов В.О.) в частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 686 076,80 грн та пені у розмірі 76 349,68 грн

у справі №910/10477/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Транспортна компанія "Столиця-Сервіс"""

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Роял Хаус",

про стягнення 1 448 863,54 грн,

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Транспортна компанія "Столиця-Сервіс"" (далі - ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Роял Хауз" (далі - ТОВ "БК Роял Хауз") та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення 1 448 863,54 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "БК Роял Хауз" своїх грошових зобов`язань, які виникли за підписаним актом звірки від 21.12.2021 АС-0001140 та договором про реструктуризацію заборгованості від 21.12.2021 №21/12/2021-Р, а також невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором поруки від 21.12.2021 №21/12/2021-Р.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.19.12.2021 ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"" (сторона 1) та ТОВ "БК Роял Хауз" (сторона 2) уклали договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами п.1 якого сторона 1 та сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних умов договорів, у яких сторона 1 та сторона 2 є сторонами, а саме:

- за договором №27/05/2019 сторона 1 є боржником, а сторона 2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 2 493 424,04 грн;

- за договором №03/09/2019 сторона 1 є боржником, а сторона 2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 75 684,17 грн;

- за договором №15/02-2020 сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 3 255 185,01 грн.

2.2.Відповідно до п.п.2, 3 договору зазначені у п.1 цього договору зобов`язання припиняються у зв`язку з їхнім зустрічним зарахуванням. Підписання цього договору сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної на зарахування передоплати, здійсненої стороною 2 на підставі договорів від 27.05.2019 №27.05/2019 та від 03.09.2019 №03/09/2019 у сумі 2 569 108,21 грн у рахунок боргу за договором від 15.02.2020 №15/02-2020.

2.3.Згідно з актом звірки розрахунків від 21.12.2021 АС-0001140 з 01.01.2021 по 20.12.2021, підписаним ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"" та ТОВ "БК Роял Хауз", заборгованість відповідача 1 становить 686 076,80 грн.

2.4.Відповідно до акта звірки розрахунків від 04.01.2022 АС-0000018 з 01.12.2021 по 31.12.2021 відповідач 1 визнав суму заборгованості у розмірі 686 076,80 грн.

2.5.21.12.2021 ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"" (кредитор) та ТОВ "БК Роял Хауз" (боржник) уклали договір реструктуризації заборгованості №21/12/2021-Р, відповідно до п.1.1 якого боржник визнає свої зобов`язання перед кредитором, що виникли у зв`язку з несвоєчасним розрахунком за надані послуги, підтвердженого актом звірки від 21.12.2021 АС-0001140 у сумі 686 076,80 грн.

2.7.Відповідно до п.1.2 договору реструктуризації заборгованості кредитор надає боржнику розстрочку по сплаті заборгованості за договором про надання послуг за умови проведення своєчасного та повного розрахунку боржника за поточними нарахуваннями.

2.8.Пунктом 2.1 договору реструктуризації заборгованості сторони погодили наступний графік реструктуризації заборгованості: (кінцева дата платежу) 31.12.2021 - 86 076,80 грн (фіксований платіж); 20.01.2022 - 200 000 грн; 25.01.2022 - 200 000 грн; 31.01.2022 - 200 000 грн.

2.9.Боржник відповідно до графіку погашення заборгованості, зазначеного у п. 2.1 цього договору, зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок кредитора грошові кошти за реквізитами: IBAN: НОМЕР_1 в АТ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 36885764, з обов`язковим зазначенням призначення платежу: "Сплата заборгованості за договором від 21.12.20212 №21/12/2021-Р (п.2.2 договору реструктуризації заборгованості).

2.10.Відповідно до п.3.1 договору реструктуризації заборгованості кредитор зобов`язується належним чином виконувати умови даного договору.

2.11.Згідно з п.3.2 договору реструктуризації заборгованості кредитор має право у випадку прострочення зі сплати платежів за договором нараховувати пеню в розмірі 0,5% від суми, що підлягає до оплати, яка нараховується за кожен день прострочення, але не більше ніж 100% загальної суми боргу.

2.12.Боржник має зобов`язання належним чином виконувати умови даного договору (п.3.3 договору реструктуризації заборгованості).

2.13.Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2022, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п.5.1 договору реструктуризації заборгованості).

2.14.21.12.2021 ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"" (кредитор) та фізична особа ОСОБА_1 (поручитель) уклали договір поруки №21/12/2021-Р, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання зобов`язань ТОВ "БК Роял Хауз" (боржник) за укладеним між боржником та кредитором договором реструктуризації заборгованості від 21.12.2021№21/12/2021-Р, включаючи, але не обмежуючись, виконання наступних зобов`язань боржника: зобов`язання з реструктуризації заборгованості відповідно до графіку погашення.

2.15.За умовами п.1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання зобов`язань за договором реструктуризації заборгованості від 21.12.2021 №21/12/2021-Р.

2.16.Кредитор та божник мають право змінювати умови основного договору, порука діє на додатки, додаткові угоди, зміни та доповнення до договору реструктуризації заборгованості №21/12/2021-Р від 21.12.2021 (п.1.3 договору поруки).

2.17.Підписанням цього договору поручитель надає свою згоду відповідати перед кредитором за невиконання боржником зобов`язань, що виникли за договором (п.1.4 договору поруки).

2.18.Згідно з п.2.1 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором реструктуризації заборгованості №21/12/2021-Р від 21.12.2021 кредитор звертається з письмовою вимогою до боржника та/або поручителя про виконання зобов`язань боржника за договором.

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а у разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

2.19.Відповідно до п.2.2 договору поруки поручитель зобов`язаний виконати всі зазначені в письмовій вимозі кредитора зобов`язання за договором реструктуризації заборгованості від 21.12.2021 №21/12/2021-Р та/або перерахувати відповідні суми на рахунок кредитора в повному обсязі, не пізніше 7-ми робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора.

2.20.У разі відсутності у поручителя грошових коштів кредитор має право відшкодувати заборгованість за договором реструктуризації заборгованості від 21.12.2021 №21/12/2021-Р шляхом звернення стягнення на майно, належне поручителю, у відповідності з вимогами чинного законодавства (п.2.3 договору поруки).

2.21.За умовами п.3.1 договору поруки за невиконання або неналежне виконання умов п.2.2 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення виконання зобов`язання, обчислену від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язань, від дня виникнення такого прострочення, до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

2.22.За цим договором позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки. Строк виконання зобов`язання по сплаті неустойки визначається моментом вимоги по сплаті неустойки (п.3.2 договору поруки).

2.23.Цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє до 31.03.2022, а в частині виконання зобов`язань сторін за цим договором - до їх припинення (п.5.1 договору поруки).

2.24.Поручитель підписанням цього договору свідчить, що він ознайомлений з умовами договору реструктуризації заборгованості від 21.12.2021 №21/12/2021-Р (основне зобов`язання) (п.6.5 договору поруки).

2.25.Відповідно до п.6.7 договору поруки, якщо інше прямо не зазначене в цьому договорі, усі заяви, повідомлення та інші документи за цим договором вважаться такими, що отримані поручителем, якщо вони направлені йому кур`єрською поштою або рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення до такого цінного листа на адресу, вказану у цьому договорі. Сторони погодилися вважати, що надіслані у такий спосіб документи вважаться отриманими поручителем: 1) якщо їх вручено посадовій особі або уповноваженій особі поручителя під розписку - з дати такого вручення; 2) якщо вони надіслані поштою з повідомленням про вручення на адресу поручителя - з дати, зазначеної у відповідному повідомленні про вручення.

У разі коли пошта або кур`єр з будь-яких причин не може вручити поручителю документи, в тому числі, але не обмежуючись, через відсутність за місцезнаходженням поручителя, його відмови прийняти документи, або з будь-яких інших причин, документи вважаються отриманими (врученими) поручителю в день, зазначений поштою або кур`єрською службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

2.26.Керуючись частиною першою статті 259 ЦК сторони домовились збільшити строк позовної давності за цим договором до 3 років (п.6.10 договору поруки).

2.27.11.02.2022 позивач направив на адресу відповідача 1 та відповідача 2 досудову вимогу (претензію) про сплату заборгованості за договором реструктуризації заборгованості та договором поруки у розмірі 686 076,80 грн та пені у розмірі 72 229,61 грн протягом семи календарних днів з моменту отримання претензії за реквізитами, вказаними в договорі.

2.28.Відповідач 1 отримав вказану претензію 19.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 0101306354044, яке міститься в матеріалах справи.

2.29.Досудова вимога (претензія), яка направлялась на адресу відповідача 2, була покладена в поштову скриньку 18.04.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0101306354036. Доказів отримання відповідачем 2 досудової вимоги (претензії) матеріали справи не містять. Так само матеріали справи не містять доказів сплати вказаної заборгованості

2.30.Звертаючись з цим позовом до суду, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму основного боргу у розмірі 686 076,80 грн та пеню у розмірі 686 076,80 грн, а також стягнути з відповідача 2 подвійну облікову ставку за умовами договору поруки у сумі 76 709,94 грн.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 09.03.2023 у справі №910/10477/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023, позов задовольнив частково. Стягнув солідарно з ТОВ "БК Роял Хауз" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"" основну заборгованість у розмірі 686 076, 80 грн та пеню у розмірі 76 349,68 грн. Стягнув з ТОВ "БК Роял Хауз" на користь ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"" судовий збір у розмірі 5 718,20 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"" судовий збір у розмірі 5 718,20 грн. В іншій частині позову відмовив.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що враховуючи отримання відповідачем 1 досудової вимоги (претензії) 19.05.2022, невиконання ним своїх зобов`язань за договором реструктуризації заборгованості від 21.12.2021 №21/12/2021-Р, а також, враховуючи умови договору поруки, та те, що сторонами договору поруки збільшено строк позовної давності за цим договором до 3 років, сторони несуть солідарну відповідальність перед позивачем.

3.3.Оскільки відповідачі не виконали своїх зобов`язань зі сплати заборгованості у розмірі 686 076,80 грн, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку що позовні вимоги в частині солідарного стягнення суми основного боргу у розмірі 686 076,80 грн з відповідачів підлягають задоволенню.

3.4.Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він виконаний без урахування вимог частини шостої статті 232 ГК України та без урахування того, що нарахування пені починається з наступного дня після дати здійснення платежу. За розрахунком суду пеня, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів, становить 76 349,68 грн.

3.5.Оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем 2 досудової вимоги (претензії), суд вважав, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 2 ОСОБА_1 подвійної облікової ставки за умовами договору поруки у сумі 76 709,94 грн, у зв`язку із чим у задоволенні вказаних вимог відмовив.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/10477/22 в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс"" основної заборгованості у розмірі 686 076,80 грн та пені у розмірі 76 349,68 грн і прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4.2.Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ), зазначаючи, що: (1) судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24.02.2016 у справі №6-2239цс15, щодо застосування статті 559 ЦК, а також висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц, від 09.01.2019 у справі №759/2328/16-ц, від 20.02.2019 у справі №1512/2-234/11, стосовно застосування статей 215, 218 ЦК, статей 76- 78 ГПК; (2) судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми статей 13, 76, 77, 78, 99 ГПК, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК).

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) ОСОБА_1 не підписував договір поруки від 21.12.2021 №21/12/2021-Р, хоча й вів переговори з ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс" щодо укладення такого договору, проте сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов, а тому цей договір не був підписаний зі сторони ОСОБА_1, що також підтверджується тим, що у ОСОБА_1 відсутній екземпляра такого договору;

(2) оскільки договір поруки від 21.12.2021 №21/12/2021-Р не містить підпису ОСОБА_1, він є нікчемним та не створює жодних юридичних наслідків для ОСОБА_1 ;

(3) суди попередніх інстанцій в порушення наведених скаржником норм ГПК (1798-12) визнали встановленим факт підписання ОСОБА_1 договору поруки без проведення відповідної почеркознавчої експертизи, при цьому відмовили в проведенні такої експертизи;

(4) належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував факт підписання саме ОСОБА_1 договору поруки, міг бути виключно висновок почеркознавчої експертизи;

(5) строк дії договору поруки, встановлений у п.5.1, сплив до моменту пред`явлення кредитором вимоги до боржника або поручителя про виконання зобов`язань за договором реструктуризації; із закінченням строку поруки припинилося матеріальне право кредитора вимагати у поручителя виконання ним обов`язку за договором поруки;

(6) оскільки строк дії поруки у вигляді трьох років відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК не застосовується, пред`явлення письмової вимоги в межах строку дії договору поруки є обов`язком, встановленим договором, а не правом позивача;

(7) матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс" до ОСОБА_1 та ТОВ "БК Роял Хаус" з письмовими вимогами про виконання зобов`язань за договором реструктуризації заборгованості від 21.12.2021 №21/12/2021-Р в порядку, передбаченому п.п.2.2, 6.7 договору поруки від 21.12.2021 №21/12/2021-Р;

(8) збільшення позовної давності за договором поруки до 3 років не впливає на факт припинення зобов`язань за таким договором після спливу його строку.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2.Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.3.Згідно з пунктом 3 частиною третьою статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.4.Як зазначалось, підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій відповідач 2 (скаржник) визначив, зокрема пункт 4 частин другої статті 287 ГПК.

5.5.Доводи скаржника щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, що є/може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК, зводяться до того, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання відповідача 2 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

5.6.Відповідно до частин першої та другої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

5.7.Стаття 13 ГПК встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.8.Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, Суд враховує, що згідно із статтею 177 ГПК завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

5.9.Відповідно до частини першої статті 178 ГПК у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

5.10.Згідно з частиною першою статтею 181 ГПК для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

5.11.Відповідно до норм статті 182 ГПК підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

5.12.У главі 3 розділу ІІІ ГПК (1798-12) закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

5.13.Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18.

5.14.Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

5.15.Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

5.16.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

5.17.Верховний Суд у пункті 30 постанови від 03.10.2019 у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18".

5.18.Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20 зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.

5.19.Тобто, суд першої інстанції за наявності певних обставин може повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження.

5.20.Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21.

5.21.Заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, відповідач 2 стверджував, що не отримував позовну заяву та ухвал суду від 14.12.2022 та від 02.02.2023, про наявність судового спору довідався лише 13.02.2023 під час розмови з посадовими особами ТОВ "БК Роял Хаус".

5.22.Суд першої інстанції не вбачав підстав для задоволення цього клопотання, оскільки вважав, що відповідач 2 не був позбавлений права та можливості реалізовувати свої процесуальні права, у т. ч. шляхом подання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у межах підготовчого засідання, а також у строки, встановлені пунктом 4 ухвали суду від 14.12.2022 про відкриття провадження у справі.

5.23.Підставою для відмови в задоволенні клопотання відповідача 2 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції визначив те, що відповідач 2 особисто отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 06.01.2023, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 0105493215236, а вищевказане клопотання подав лише 16.02.2023 (після закриття підготовчого провадження), тобто з пропуском строку на його подання та за недоведеності поважності причин його неподання до суду у встановлений законом строк.

5.24.Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.12.2022 прийняв позову заяву до розгляду, відкрив провадження за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 12.01.2023.

5.25.Ця ухвала (а.с.99-100) на звороті містить відмітку про відправлення 19.12.2022 3-х примірників, що може свідчити про направлення її копій всім учасникам справи. Проте списку розсилки поштової кореспонденції, з якого можна було б точно встановити кому і на яку адресу направлялась відповідна ухвала, матеріали справи не містять.

5.26.При цьому, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 120, т.1), направленого відповідачу 2 - ОСОБА_1 за адресою, вказаною у відповіді Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації на запит суду, а саме за адресою: 03142, м. Київ, просп. Палладіна Академіка, буд. 18/30, кв. 130. Це повідомлення містить відмутку про вручення відправлення особисто 6/1 (06.01.), а також підпис (особа не встановлена - проти підпису відсутнє зазначення прізвища отримувача, яке мало б бути зазначено відповідно до пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (270-2009-п) , відповідно до якого під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище). Наведене дає підстави для висновку, що рекомендоване повідомлення про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому працівником поштового зв`язку не зазначено його прізвище, не є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом.

5.27.В судовому засіданні 12.01.2023 Господарський суд міста Києва, в яке з`явився лише представник позивача, на місці постановив відкласти підготовче засідання на 02.02.2023, про що ухвалою від 12.01.2023 повідомив ТОВ "БК Роял Хауз" та ОСОБА_1 (а.с.123, т.1). Ця ухвала на звороті містить відмітку про відправлення 16.01.2023 2-х примірників.

5.28.Також в матеріалах справи між аркушами 128 та 129 в томі 1 міститься два аркуші без нумерації (витяги з офіційного сайту Укрпошти), на одному з яких міститься рукописний напис "відповідач 2 ОСОБА_1 " та дані щодо відстеження поштового виправлення 0105493295701, яке станом на 19.01.2023 не було вручено під час доставки.

5.29.Проте за відсутності в матеріалах справи, як і у випадку з попередньою ухвалою, списку розсилки поштової кореспонденції, не можливо встановити чи дійсно відповідне відправлення направлялось саме відповідачу 2 за належною адресою.

5.30.Ухвалою від 02.02.2023 Господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі №910/10477/22 та призначив справу до розгляду на 16.02.2023. Ця ухвала (а.с.131, т.1) на звороті містить відмітку про відправлення 06.02.2023 3-х примірників. Проте списку розсилки поштової кореспонденції - ухвали суду від 02.02.2023 матеріали справи також не містять.

5.31.Наведене свідчить, що станом на момент розгляду судом першої інстанції клопотань відповідача 2 про повернення до стадії підготовчого засідання та про призначення судової почеркознавчої експертизи в матеріалах справи на підтвердження повідомлення відповідача 2 про розгляд цієї справи було лише рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 120, т. 1), яке містить відмітку про вручення відправлення особисто 6/1 (06.01.), а також підпис невстановленої особи, що, як зазначалось в пункті 5.26 цієї постанови, не є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом.

5.32.Докази повідомлення відповідача 2 про відкладення підготовчого засідання та про закриття підготовчого провадження в матеріалах справи відсутні, як і відсутні й інші докази, які б підтверджували вчинення судом всіх належних дій щодо повідомлення відповідача 2 про вказані процесуальні дії (наприклад списки розсилки поштової кореспонденції, з яких можна було б встановити кому та на яку саме адресу направлялись відповідні ухвали суду, а також перевірити цю інформацію на офіційному сайті Укрпошти за зазначеними у цих списках трекномерами поштових відправлень).

5.33.Тобто, у суду першої інстанції були відсутні на момент звернення відповідача 2 з клопотаннями про повернення до стадії підготовчого засідання та про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи докази, які можуть свідчити про обізнаність відповідача 2 про розгляд цієї справи та вручення відповідачу 2 ухвал суду, які постановлялись і направлялись судом до звернення відповідача 2 з відповідними клопотаннями до суду.

5.34.При цьому, в контексті наведеного, Верховний Суд враховує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

5.35.За змістом статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

5.36.У пункті 106 цих Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою в першочерговому порядку.

5.37.Із наведених норм чинного законодавства можливо дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача.

5.38.Як зазначалось, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.120, т.1), на якому міститься найменування адресата - ОСОБА_1 та його адреса - АДРЕСА_1, а також відмітки, що поштове відправлення вручено особисто 6/1 (06.01.), а в графі "розписка в одержанні" проставлено підпис невстановленої особи.

5.39.Разом з цим, в контексті зазначеного, Верховний Суд враховує, що відмітки про вручення поштового відправлення особисто учаснику справи, в якому зазначене його прізвище, зроблені працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.

5.40.Оскільки добросовісність виконання службових обов`язків працівниками АТ "Укрпошта" презюмується, то відповідно обов`язок доказування, зокрема вручення неналежній особі поштового відправлення, покладається на заінтересовану особу. Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/6835/20.

5.41.Як зазначалось, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, відповідач 2 стверджував, що не отримував ухвали суду від 14.12.2022 та від 02.02.2023.

5.42.Після відмови суду в задоволенні клопотань про повернення до стадії підготовчого засідання та про призначення судової почеркознавчої експертизи, з метою спростування факту підписання відповідачем 2 згаданого рекомендованого повідомлення, представник відповідач 2 у судовому засіданні 23.02.2023 подав клопотання: (1) про вилучення з матеріалів судової справи №910/10477/22 оригіналу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0105493215236; (2) про призначення у справі №910/10477/22 судової почеркознавчу експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, буд. 5), на вирішення якої просив поставити наступне питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 0105493215236 у графі "Розписка про одержання" особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?

5.43.У вказаних клопотаннях відповідач 2 також стверджував, що не отримував ухвалу суду від 14.12.2022 про відкриття провадження у цій справі та не підписував рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0105493215236, підпис який міститься в графі "розписка про одержання" йому не належить, відповідно не відомо, за яких обставин та ким було проставлено відповідний підпис на цьому рекомендованому повідомленні.

У клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису відповідача 2 на рекомендованому повідомлення відповідач вмістив фото підпису, проставленого на вказаному рекомендованому повідомленні та фото підпису, проставленого на договорі про надання правової допомоги, які візуально є різними.

5.44.Проте, розглянувши ці клопотання, суд першої інстанції відмовив в їх задоволенні лише з огляду на те, що відповідно до тренкінгу поштового відправлення 0105493215236 з офіційного сайт Укрпошта ухвала про відкриття провадження у справі від 14.12.2022 була отримана відповідачем 2 (особисто) - 06.01.2023, а клопотання про призначення експертизи підпису, який міститься на договорі поруки, подано лише в судовому засіданні 23.02.2023 (після закриття підготовчого провадження), тобто із пропуском строку на його подання та за недоведеності поважності причин його неподання до суду у встановлений законом строк.

5.45.Тобто, розглядаючи подані відповідачем 2 клопотання, зокрема як про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису відповідача 2 на договорі поруки, стягнення коштів за яким є предметом цього спору, так і про призначення почеркознавчої експертизи підпису відповідача 2 на рекомендованому повідомленні, отримання ухвали суду за яким стало підставою для відмови в задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, суд першої інстанції формально обмежився лише тим, що відповідні клопотання відповідач 2 подав із пропуском строку. Жодні з наведених відповідачем 2 обґрунтувань цих клопотань суд першої інстанції не дослідив та не спростував.

5.46.Враховуючи наведене в сукупності, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу відмови у задоволенні клопотань відповідача 2 лише наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про отримання ухвали суду, яке містить підпис невстановленої особи, та не врахував, що (1) відповідач 2 не просто заперечує як факт отримання відповідного відправлення, так й факт проставлення підпису на цьому рекомендованому повідомленні, а й просить суд з метою спростування цього факту призначити судову почеркознавчу експертизу; (2) матеріали справи не містять інших доказів на підтвердження належного повідомлення судом першої інстанції відповідача 2 про розгляд цієї справи.

5.47.Надмірний формалізм суду першої інстанції при розгляді клопотань відповідача 2 може свідчити про порушення принципу змагальності сторін, та як наслідок про обмеження прав відповідача 2, а саме права на розгляд його клопотань на предмет їх підставності та обґрунтованості, а не лише з огляду на строк подання цих клопотань (після закриття підготовчого провадження).

5.48.Необґрунтовано відхиляючи згадані клопотання відповідача 2, місцевий господарський суд фактично позбавив відповідача 2 права на доступ до правосуддя та справедливий суд, яке визначено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.49.В свою чергу, переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги, зокрема щодо підстав відхилення (не розгляду по суті) поданих відповідачем 2 клопотань про повернення до стадії підготовчого засідання, про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису відповідача 2 на договорі поруки та про витребування оригіналу договору поруки, а також клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису відповідача 2 на рекомендованому повідомленні та про вилучення оригіналу цього повідомлення.

5.49.Відмовляючи в задоволенні поданих відповідачем 2 разом з апеляційною скаргою клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису відповідача 2 на договорі поруки та судової почеркознавчої експертизи підпису відповідача 2 на рекомендованому повідомленні, апеляційний суд обмежився лише зазначенням про відсутність необхідності у спеціальних знаннях для вирішення спору, проте не навів жодних обґрунтувань щодо можливості самостійно встановити належність підпису як на договорі поруки, так й на рекомендованому поштовому повідомленні саме відповідачу 2.

5.50.Також без жодного спростування доводів відповідача 2, зокрема щодо непідписання відповідачем 2 договору поруки, нез`ясування судом першої інстанції обставин підписання цього договору відповідачем 2, та належного мотивування в цій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості та пені, зокрема з огляду на наявність договору поруки, який, як зазначили суди, не визнавався недійсним в судовому порядку та є чинним, проте як зазначалось вище, факт підписання якого заперечує відповідач 2, що й стало підставою для заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису відповідача 2.

5.51.З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про безпідставне відхилення клопотань відповідача 2, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.52.За наведених обставин, Верховний Суд не вбачає підстав для перевірки доводів скаржника щодо неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду стосовно норм права, застосованих при розгляду позовних вимог по суті спору (підстави оскарження, визначеної пунктом 1 частин другої статті 287 ГПК).

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3.За змістом пункту 3 частиною третьою статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.4.Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, з дотриманням передбачених ГПК (1798-12) меж перегляду судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, відповідно про скасування оскаржуваних судових рішень в оскаржуваній частині із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315- 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/10477/22 в частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 686 076,80 грн та пені у розмірі 76 349,68 грн скасувати.