906/304/23 Про забезпечення позову - 28.08.2023 Прийняття

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (далі - ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи") про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" від 03.10.2022, оформленого протоколом № 1/2022; скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що проведені 05.10.2022 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Оліївської сільської ради Житомирського району Чернишовою Г.А., номер запису 1003051070011013085 щодо ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, як учасника ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи", не було повідомлено про скликання зборів та у зборах він участі не приймав.

1.3. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити відповідачу розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства та змінювати склад підписантів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Реєстр).

1.4. Заява мотивована тим, що на 02.05.2023 призначено загальні збори учасників товариства, в порядку денному якого є питання щодо зміни керівника, наслідком чого стане неможливість захисту прав позивача у цій справі.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі №906/304/23 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства. Відмовлено у задоволенні іншої частини заяви.

2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що, виходячи із предмету заявленого позову та пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, адекватним засобом забезпечення позову буде заборона відповідачу розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства.

Щодо заяви в частині заборони відповідачу змінювати склад підписантів в реєстрі, суд першої інстанції, приймаючи до уваги положення пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", дійшов висновку, що внесення чи не внесення інформації щодо цих осіб до реєстру не призведе до унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому заява у цій частині задоволенню не підлягає.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №906/304/23 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 скасовано в частині задоволення вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог заяви відмовлено. В решті ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 у справі №906/304/23 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства, та відмовляючи у її задоволенні, виходив з того, що суд першої інстанції фактично втрутився у право загальних зборів учасників товариства приймати відповідне рішення, включене до порядку денного загальних зборів учасників. Заборона товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) зводиться до обмеження правомочності загальних зборів учасників відповідача приймати рішення, що віднесені статутом та законодавством до їх компетенції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №906/304/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1 :

- суд апеляційної інстанції помилково вважає, що захід забезпечення позову, вжитий судом першої інстанції, не пов`язаний з предметом спору;

- судом апеляційної інстанції порушено вимоги пункту 1 частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" проти вимог касаційної заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. В якості доводів зазначає, що заборона товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) порушує вимоги пункту 1 частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України та зводиться до обмеження правомочності загальних зборів учасників відповідача приймати рішення, що віднесені статутом та законодавством до їх компетенції.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.3. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову.

Так, статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

4.4. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Подібний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У разі, коли позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і ускладненням чи унеможливленням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2021 у справі №927/481/21.

Верховний Суд у справі № 910/9855/20 констатував, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

4.5. Предметом спору у даній справі є вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" від 03.10.2022, оформлене протоколом № 1/2022 та скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким, зокрема, було звільнено ОСОБА_1 з посади директора товариства та призначено на посаду директора ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" ОСОБА_2, а також про скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства в частині зміни керівника.

4.6. Відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

До компетенції загальних зборів відповідно до пункту 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

В силу положень пункту 8.1.2 статуту ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" (у відповідній редакції) до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено розгляд питання про обрання одноосібного виконавчого органу - в даному випадку директора товариства.

4.7. Оцінюючи обґрунтованість та законність постанови суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, Верховний Суд вважає, що застосовані вказаною ухвалою заходи забезпечення позову, зокрема, заборона товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) можуть вчинити негативний вплив на діяльність товариства в цілому, блокувати його діяльність, оскільки саме виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства та діє від імені товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом. До того ж, такий спосіб забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку зі спором, що розглядається, та призводить до невиправданого обмеження прав товариства, його учасників, які не є відповідачами.

Верховний Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України). Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2018 у справі №907/835/17.

Крім того, в ухвалі суду першої інстанції не вказано обґрунтованих припущень, як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких умов, постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову, прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують наведених висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.