876/50/23 Про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації - 10.08.2023 Прийняття

1. У травні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Берті" (далі - ПрАТ "Берті", позивач) звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою від 24.05.2023 вих. № 24-1/24 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22.

2. В обґрунтування заяви ПрАТ "Берті" посилається на прийняття Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група" рішення від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат") на користь ПрАТ "Берті" боргу за договором поставки, інфляційних втрат та витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.

3. ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" у поданих до суду запереченнях на клопотання (заяву) позивача заперечив щодо видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду, зазначивши про перерахування ним 14.06.2023 на рахунок позивача коштів в рахунок погашення боргу стягнутого рішенням третейського суду від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22, в загальній сумі 1 157 634,08 грн, що, на його думку, виключає видачу судом виконавчого документу на виконання рішення третейського суду та є підставою для закриття провадження у справі № 876/50/23.

4. 30.06.2023 від ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання/заява від 30.06.2023 б/н, в якому відповідач просить закрити провадження у справі № 876/50/23 з огляду на відсутність заборгованості за рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22.

Установлені судами фактичні обставини справи

5. ПрАТ "Берті" звернулося з позовом до Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" до ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 082 482,34 грн боргу з оплати поставлених ресурсів за договором поставки та 63 690,02 грн інфляційних втрат.

6. Рішенням від 21.04.2023 у справі №14/54К-22 Постійно діючий Регіональний Третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група" позов ПрАТ "Берті" задовольнив, стягнув з ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ПрАТ "Берті" 1 082 482,34 грн боргу з оплати поставлених ресурсів за договором поставки, 63 690,02 грн інфляційних втрат та 11 461,72 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.

7. 25.05.2023 ПрАТ "Берті" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22, яка є предметом цього судового розгляду.

8. 14.06.2023 ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на рахунок ПрАТ "Берті" стягнуту згідно рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22 суму коштів в загальному розмірі 1 157 634,08 грн, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 14.06.2023 № 4500021701, від 14.06.2023 № 4500021702, від 14.06.2023 № 4500021703, від 14.06.2023 № 4500021719, від 14.06.2023 № 4500021720.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.07.2023 у справі № 876/50/23 заяву ПрАТ "Берті" задовольнив, видав наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22 за позовом ПрАТ "Берті" до ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 146 172,36 грн.

10. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу, встановлених частиною першою статті 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

11. Водночас суд не прийняв до уваги доводи відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі з огляду на добровільне виконання ним рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі №14/54К-22, зазначивши, що під час розгляду заяви про видачу виконавчого документа судом не здійснюється оцінка законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та не досліджуються обставини, які були предметом дослідження у третейській справі, а лише встановлюється відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України. Встановлення обставин щодо сплати відповідачем заборгованості не належить до повноважень господарського суду під час вирішення питання про відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

12. 12.07.2023 ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 876/50/23, в якій просить суд оскаржену ухвалу скасувати та закрити провадження у справі № 876/50/23.

Рух апеляційної скарги

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/50/23 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023.

14. Ухвалою від 18.07.2023 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження у справі № 876/50/23 за апеляційною скаргою ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023; призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 03.08.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 31.07.2023.

15. 03.08.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд справи за апеляційною скаргою ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до 10.08.2023.

16. У судове засідання 10.08.2023 з`явився представник ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (в режимі відеоконференції), який надав усні пояснення щодо поданої апеляційної скарги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

(ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат")

17. ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення Центральним апеляційним господарським судом норм процесуального права зазначаючи, зокрема, таке:

- оскаржена ухвала постановлена апеляційним господарським судом з порушенням статті 236 ГПК України, статті 19 Конституції України, оскільки законом не передбачена видача наказу на примусове виконання рішення третейського суду, яке вже виконане;

- ухвала Центрального апеляційного господарського суду суперечить меті господарського судочинства, визначеній статтею 2 ГПК України, яка передбачає ефективний захист порушених прав особи, тоді як на момент постановлення цієї ухвали відсутнє порушення права позивача з огляду на добровільне виконання відповідачем рішення третейського суду.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

18. Від ПрАТ "Берті" відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення тощо не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

19. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності/відсутності підстав для видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, яке на момент розгляду заяви позивача (особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду) виконане відповідачем (зобов`язаною стороною) в повному обсязі.

20. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

21. Відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

22. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та пункту 11 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

23. Порядок видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду урегульовано статтею 56 Закону України "Про третейські суди", главою 2 розділу VII "Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів" ГПК України (1798-12) .

24. За частиною першою статті 56 Закону України "Про третейській суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

25. Відповідно до частин першої, другої статті 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

26. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом (частина друга статті 352 ГПК України).

27. Згідно із частинами першою, четвертою статті 354 ГГ ПК України (2755-17) заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

28. Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що звернення позивача (особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду) до суду із заявою та відповідно видача судом наказу на примусове виконання рішення третейського суду пов`язується з необхідністю примусового виконання відповідачем як зобов`язаною стороною прийнятого третейським судом рішення у спорі за його участі.

29. Тож саме необхідність примусового виконання відповідачем (зобов`язаною стороною) рішення третейського суду як інструменту відновлення порушеного права позивача (особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду) є передумовою його звернення до суду із заявою та згодом видачі судом наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

30. Положеннями статті 355 ГПК України урегульовано підстави за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, до яких віднесено: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

31. Подібні підстави відмови у видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду закріплені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".

32. Проте наведений перелік підстав за своїм змістом не охоплює випадки виконання відповідачем (зобов`язаною стороною) в повному обсязі рішення третейського суду на момент розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

33. Утім на практиці досить часто прийняте третейським судом рішення на користь позивача може бути виконане відповідачем після звернення позивача до суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

34. У такому разі відбувається фактично відновлення порушеного права позивача (особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду) шляхом виконання в повному обсязі рішення третейського суду до моменту постановлення судом ухвали про задоволення заяви позивача та видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

35. Тобто мають місце обставини припинення існування передумов (наявності невиконаного рішення третейського суду) звернення позивача до суду із заявою та видачі судом наказу на примусове виконання рішення третейського суду, що виключає подальшу необхідність примусового виконання рішення третейського суду, яке фактично є виконаним відповідачем у добровільному порядку.

36. Вочевидь, що за цих умов задоволення заяви позивача (особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду) та видача судом наказу на примусове виконання рішення третейського суду, яке вже виконане відповідачем, не може вважатися таким, що спрямовано на ефективний захист порушеного права позивача, яке наразі відновлено.

37. Натомість видача судом наказу на примусове виконання рішення третейського суду, яке виконане відповідачем в повному обсязі фактично створює в майбутньому передумови можливості стягнення з відповідача за таким наказом суду в порядку примусового виконання рішення третейського суду заборгованості, яка була раніше ним сплачена в добровільному порядку. Тобто може зумовлювати подвійне стягнення з відповідача спірної суми заборгованості та необхідність вжиття ним зі своєї сторони додаткових заходів направлених на визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку визначеному статтею 328 ГПК України, спростування обставин наявності у нього заборгованості перед позивачем тощо з понесенням ним витрат пов`язаних з розглядом відповідних заяв (в тому числі витрат на професійну правничу допомогу), що не узгоджується та не відповідає принципам й завданням господарського судочинства, визначеним статтею 2 ГПК України.

38. Положеннями глави 2 розділу VII "Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів" ГПК України (1798-12) не врегульовано питання щодо процесуальних рішень суду у разі виконання відповідачем в повному обсязі рішення третейського суду до моменту постановлення судом ухвали про задоволення заяви позивача та видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду. Однак подібні за змістом процесуальні відносини регулюються пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України.

39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) звертала увагу, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

40. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.09.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к (провадження N 13-70кс19), від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

41. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21)).

42. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

43. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

44. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення.

45. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (див. постанову Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 № 13/51-04).

46. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 924/641/20).

47. У справі, що розглядається, предметом вимог за заявою ПрАТ "Берті" є видача наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

48. Водночас судом установлено, що після звернення ПрАТ "Берті" до суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 14.06.2023 перерахувало на рахунок ПрАТ "Берті" стягнуту з нього суму коштів за рішенням третейського суду, на підтвердження чого в справі наявні платіжні доручення від 14.06.2023.

49. Зазначений факт повної оплати стягнутої заборгованості за рішенням третейського суду в загальному розмірі 1 157 634,08 грн не заперечується ПрАТ "Берті", який на вимогу Верховного Суду листом від 10.08.2023 вих. № 1 надав підтверджуючі документи оплати боргу в повній сумі.

50. Тобто, на час розгляду судом заяви ПрАТ "Берті" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду має місце обставина припинення існування передумов (наявності невиконаного зі сторони відповідача рішення третейського суду) звернення позивача до суду із заявою та видачі судом наказу на примусове виконання рішення третейського суду

51. З урахуванням наведеного, суд вважає помилковим висновок Центрального апеляційного господарського суду про задоволення заяви ПрАТ "Берті" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та погоджується з доводами скаржника щодо наявності підстав для закриття провадження з розгляду заяви ПрАТ "Берті" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22 за пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України.

52. Подібного за змістом підходу щодо відсутності підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення суду дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 824/144/22.

Щодо суті апеляційної скарги

53. З огляду на викладене, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про повне задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

54. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

55. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (частина перша статті 278 ГПК України).

56. Ураховуючи наведене, ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 876/50/23 підлягає скасуванню повністю, а провадження з розгляду заяви ПрАТ "Берті" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22 - закриттю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 231, 234, 235, 354 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити повністю.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 876/50/23 скасувати повністю.

3. Провадження з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Берті" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 21.04.2023 у справі № 14/54К-22 - закрити.