903/951/22 Про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, оскільки , зустрічний позов був поданий після збігу строку на його подання - 08.08.2023 Прийняття

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (далі - ТОВ "Вітагро Партнер") звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" (далі - ТОВ "Сотік Агро") 996 858,19 грн, з яких: 239 043,63 грн заборгованості за поставлений товар, 401 508,33 грн курсової різниці, 224 760,91 грн 25% штрафу, 65 319,06 грн 36% річних та 66 226,26 грн 0,1% за користування товарним кредитом.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору поставки №В8-09/22ВЛ-ПШ від 06.09.2021 в частині оплати поставленого позивачем товару.

1.3. Водночас, ТОВ "Вітагро Партнер" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Сотік Агро" та ОСОБА_1 1 088 465,59 грн, з яких: 771 418,90 грн заборгованості за поставлений товар, 163 249,05 грн курсової різниці, 115 712,84 грн 15% штрафу, 2 155,74 грн 3%річних та 35 929,06 грн пені.

1.4. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань згідно договору поставки №В278-04/22ВЛ-К від 19.04.2022 та договору поруки №В279-04/22ВЛ від 19.04.2022 в частині оплати поставленого позивачем товару.

1.5. Крім цього, ТОВ "Вітагро Партнер" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Сотік Агро" та ОСОБА_1 982 598,64 грн, з яких: 695 545,95 грн основного боргу, 148 381,84 грн курсової різниці, 104 331,89 грн 15% штрафу, 1 943,71 грн 3% річних, 32 395,25 грн пені.

1.6. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань згідно договору поставки №В277-04/22ВЛ-СН від 19.04.2022 та договору поруки №В279-04/22ВЛ від 19.04.2022.

1.7. Ухвалами Господарського суду Волинської області від 14.12.2022 у справі №903/951/22, від 14.12.2022 у справі №903/946/22, від 16.12.2022 у справі №903/945/22 прийнято позовні заяви до розгляду та відкрито провадження у справах, постановлено справи розглядати за правилами загального позовного провадження.

1.8. ТОВ "Сотік Агро" надіслало до суду клопотання про об`єднання справ в одне провадження, оскільки предметами спору у справах №903/951/22, №903/946/22, №903/945/22, що перебувають в провадженні Господарського суду Волинської області є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за укладеними між ТОВ "Вітагро Партнер" та ТОВ "Сотік Агро" аналогічними за змістом договорами поставки однотипного (ідентичного) товару.

1.9. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.01.2023 у справі 903/951/22 об`єднано судові провадження у справах №903/951/22, №903/946/22, №903/945/22 в одне судове провадження з присвоєнням номеру справи №903/951/22. Постановлено справу №903/951/22 розглядати за правилами загального позовного провадження та за клопотанням ТОВ "Сотік Агро" відкладено підготовче засідання на 31.01.2023 для подання відповідачем відзиву на позови.

1.10. На адресу Господарського суду Волинської області 30.01.2023 від ТОВ "Сотік Агро" надійшов зустрічний позов до ТОВ "Вітагро Партнер", в якому ТОВ "Сотік Агро" просить:

- визнати недійсним договір поставки №В8-09/22ВЛ-ПШ від 06.09.2021, укладений між ТОВ "Сотік Агро" та ТОВ "Вітагро Партнер";

- визнати недійсним договір поставки №В278-04/22ВЛ-К від 19.04.2022, укладений між ТОВ "Сотік Агро" та ТОВ "Вітагро Партнер";

- визнати недійсним договір поставки №В277-04/22ВЛ-СН від 19.04.2022, укладений між ТОВ "Сотік Агро" та ТОВ "Вітагро Партнер".

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 у справі №903/951/22 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" зустрічну позовну заяву.

2.2. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що зустрічна позовна заява подана після закінчення встановленого ухвалою про відкриття провадження у справі процесуального строку, тобто з порушенням вимог частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому також зазначив, що повторне встановлення судом відповідачу строку на подання відзиву на позов, не може розцінюватися як встановлення нового строку для пред`явлення зустрічного позову відповідачем, оскільки прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, так само як і об`єднання декількох справ за позовами в одне провадження, не передбачає розгляду справи спочатку у підготовчому провадженні зі стадії відкриття провадження у справі.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 у справі №903/951/22 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Волинської області від 31.01.2023 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №903/951/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ "Сотік Агро" до розгляду.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро":

- суди попередніх інстанцій не врахували, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії;

- ухвалами про відкриття провадження у справах та ухвалою про об`єднання судових проваджень в одне право на пред`явлення зустрічного позову відповідачем не роз`яснювалося і строк для подання зустрічного позову не встановлювався.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, щодо повернення зустрічної позовної заяви.

4.3. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

4.4. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо її подання.

4.5. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.6. Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

4.7. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).

4.8. Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

4.9. Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику.

4.10. Відповідно до частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

4.11. У постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18 зроблено висновок про те, що відлік строку на подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, подання зустрічної позовної заяви пов`язується з постановленням ухвали про відкриття провадження в справі. Порядок пред`явлення зустрічного позову визначено статтею 180 цього Кодексу, якою встановлено диспозитивну норму щодо права відповідача на стадії підготовчого провадження на подання зустрічного позову у строк для подання відзиву - строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, фактично до підготовчого засідання в господарському суді першої інстанції. Тобто визначальною подією є ухвала про відкриття провадження у справі.

4.12. Судами першою та апеляційною інстанціями встановлено, що ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.12.2022 у справах №903/951/22 та №903/946/22 та у справі №903/945/22 вручені відповідачу - ТОВ "Сотік Агро" 20.12.2022 та 23.12.2022, а тому останній день для подання відповідачем відзиву на позов та зустрічного позову сплив 04.01.2023 та 07.01.2023.

Зустрічна позовна заява відправлена на адресу суду 27.01.2023 та надійшла до суду 30.01.2022, після закінчення встановленого ухвалою суду про відкриття провадження у справі процесуального строку для подання відзиву, тобто з пропуском строку після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, що свідчить про порушення вимог частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Та обставина, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.01.2023 у справі №903/951/22 про об`єднання судових проваджень у справах №903/951/22, №903/946/22, №903/945/22 повторно встановлено судом відповідачу строк на подання відзиву на позов не може розцінюватися як встановлення нового строку для пред`явлення зустрічного позову відповідачем, оскільки прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, так само як і об`єднання декількох справ за позовами в одне провадження, не передбачає розгляду справи спочатку у підготовчому провадженні зі стадії відкриття провадження у справі. До того ж судом першої інстанції було повторно надано строк саме для подання відзивів на позови із урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а тому у даному випадку норми частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються.

При цьому, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.12.2019 у справі №910/5172/19, відповідно до якого, враховуючи мету об`єднання позовів в одне провадження, зважаючи що вказаний процесуальний механізм спрямований на сприяння у дотриманні розумних строків розгляду справи та повному дослідженні вимог позивача і відповідача законодавець не передбачив обов`язку суду встановити строк для подання відповідачами відзиву на об`єднані в одне провадження позовні заяви. Вказане питання (встановлення строку для подання відповідачами відзиву на об`єднані в одне провадження позовні заяви) перебуває в межах дискреційних повноважень судів і відтак є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення зустрічного позову на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України є правомірним.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.