904/3063/22 Про відшкодування шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря - 27.06.2023 Прийняття

1.1. 16.09.2022 Виконувач обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (далі - Прокурор) подав в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) (далі - Позивач) позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - Відповідач) на користь держави 2 596 950 грн 81 коп. збитків, завданих державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

1.2. Позов обґрунтований завданням Відповідачем державі шкоди на спірну суму, оскільки Позивач в ході позапланової перевірки господарської діяльності Відповідача встановив допущення останнім на одному із організованому стаціонарному джерелі викидів - ДВ № 9 (тигельна піч ІЛТ-1) понаднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Захист Прокурором інтересів держави обґрунтований незверненням Позивача із відповідним позовом про стягнення суми шкоди, попри неодноразові запити Прокурора до Позивача стосовно вжиття ним заходів судово-претензійного характеру щодо стягнення з Відповідача суми боргу.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 27.12.2022 Господарський суд Дніпропетровської області вирішив частково задовольнити позов: стягнути з Відповідача на користь держави 2 596 950 грн 32 коп. збитків, завданих державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, а в решті позову відмовити.

2.2. Судове рішення мотивоване доведенням наданими у справу доказами завдання Відповідачем державі шкоди на спірну суму через понаднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря на одному із джерел викидів Відповідача. При цьому суд зауважив, що правильним є розрахунок розміру шкоди, що наданий Позивачем, тоді як перевіркою судом розрахунку шкоди, наданого Прокурором, встановлено необґрунтоване збільшення Прокурором розміру шкоди.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 03.04.2023 Центральний апеляційний господарський суд постановив частково задовольнити апеляційну скаргу Відповідача, частково скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022, частково задовольнити позовні вимоги Прокурора: стягнути з Відповідача на користь держави збитки, завдані державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, - в сумі 84 689 грн 12 коп., а в іншій часині позовних вимог - відмовити.

3.2. Судове рішення мотивоване доведенням наданими у справу доказами обставин завдання Відповідачем державі шкоди на задоволену суму через понаднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря на одному із джерел викидів Відповідача, однак з урахуванням іншого періоду для розрахунку суми шкоди у спірних правовідносинах- з 15.09.2020 до 15.10.2020, виходячи з 347 годин роботи джерела викиду у цей період, а не 9 504 години, помилково визначених Прокурором та Позивачем, що також зумовлює інший (менший) розмір цієї шкоди, що підлягає стягненню, який відмінний від визначеного Позивачем. При цьому апеляційний суд відхилив аргументи Відповідача про неправильно застосовані судом у розрахунках коефіцієнти, оскільки Відповідач помиляється щодо типу джерела викидів Відповідача, на якому допущений понаднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря та тип якого враховується у нормативно визначеному розрахунку відповідної суми шкоди.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Згідно з наказом Державної екологічної інспекції № 598-П від 14.09.2020 з 14.09.2020 до 25.09.2020 заплановано проведення позапланової перевірки дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства України щодо стану виконання припису від 30.11.2018 № 4-I2582-5-3, виданого за результатами акту планової перевірки від 12.11.2018-23.11.2018 Відповідача, місцезнаходження юридичної особи: вул. Академіка Беделюбського. буд, 7, м. Дніпро. 49038.

4.2. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 14.09.2020 до 25.09.2020 проведено позапланову перевірку дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 25.09.2020 №322/4-5-11/20.

Факт наднормативних викидів зафіксовано 15.09.2020 під час проведення позапланової перевірки Відповідача в період з 14.09.2020 до 25.09.2020, а саме: перевищення затверджених нормативів величини масової витрати (г/сек) від джерела викиду ДВ№9 (Тигельна піч ІЛТ-1).

4.3. За наслідками проведеної у період з 14.09.2020 до 25.09.2020 позапланової перевірки дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства та на підставі акту перевірки від 25.09.2020 №322/4-5-11/20 Відповідачу, згідно з пунктом 29 акту перевірки державним інспектором Держекоінспекції винесено Припис від 02.10.2020 №272/4-5-11/20 (далі - Припис) відповідно до статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища": приписано усунути порушення щодо перевищення затверджених нормативів величин масової витрати від джерела викиду ДВ № 9 (Тигельна піч ІЛТ-1) у строк до 16.10.2020.

4.4. 23.03.2021 Позивач направив на адресу Відповідача лист щодо надання інформації про виконання Припису від 02.10.2020.

10.11.2021 Позивач звернувся до Відповідача з претензією про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 2 735 171 грн 81 коп.

В цій претензії зазначено, що під час проведення з 12.11.2018 до 25.11.2018 планової перевірки дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства України за результатами інспекційного інструментального контролю зафіксовано наднормативний викид (перевищення нормативів ГДВ) по оксидах вуглецю від ДВ №119 (Котельня). Під час проведення з 14.09.2020 до 25.09.2020 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України за результатами інспекційного Інструментального контролю зафіксовано наднормативний викид (перевищення затверджених нормативів величини макової витрати (г/сек)) від джерел викиду ДВ №9 (Тигельна піч ІЛТ-1) по оксидах азоту, оксидах вуглецю та діоксиду сірки. Вищевказане є порушенням статей 10, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", умов Дозволу на викиди №1210137500-1097. За текстом претензії збитки, заподіяні державі в результаті порушення природоохоронного законодавства підприємством (наднормативне забруднення атмосферного повітря) розраховані на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря". На підставі статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Відповідачу пропонується на добровільних засадах в місячний термін з дня отримання претензії, відшкодувати шкоду спричинену державі порушенням вимог природоохоронного законодавства шляхом внесення 2 735 171 грн 81 коп.

4.5. Позивач склав розрахунок збитків, заподіяних державі Відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: ДВ№9 (Тигельна піч ІЛТ-1) за період з 15.09.2020 до 15.10.2021 у сумі 2 596 950 грн 32 коп.

4.6. Відповідач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

У додатку до дозволу на викиди зазначені дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин, які віднесені до інших джерел викидів, зокрема, джерело викиду № 9 Тигельна піч ІЛТ-1 (ДВ № 9).

Згідно з Дозволом на викиди №1210137500-1097 від 22.06.2018 джерело викиду ДВ № 9 належить до інших джерел, і для нього саме Дозволом передбачені нормативи по забруднюючим речовинах: оксидах азоту та вуглецю, діоксиду сірки встановлені нормативи величин масової витрати в грамах на секунду (г/с).

4.7. Відповідач не повідомив контролюючий орган про усунення порушення, зазначеного у акті перевірки у встановлений строк, внаслідок чого 23.03.2021 на адресу Відповідача Позивач направив лист щодо надання інформації про усунення порушення та документи, що підтверджують проведення налагоджувальних робіт на ДВ № 9 (Тигельна піч ІЛТ-1) та довідку щодо кількості годин роботи ДВ № 9 працюючого у наднормативному режимі за період з 15.09.2020 до моменту усунення порушення.

Відповідач листом від 23.03.2021 направив Позивачу інформацію щодо виконання Припису про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, долучивши відповідні докази.

4.8. Відповідач надав суду копію журналу ливарного цеху, ведення якого передбачено КНД 211.2.3.063-98, і в якому зафіксовано кількість годин роботи ДВ № 9 за період з 15.09.20 до 15.10.20 - 347 годин.

Відповідність відомостей з журналу ливарного цеху, не спростовувалась сторонами під час розгляду справи.

Розрахунок:

За період з 15.09.2020 по 15.10.2021: оксиди азоту:

mі = 3,6 * 10-3 * (0,13 - 0,05) * 347 =0,099936т

З = 0,0999 * 1.1 * 5000 * 1/0,04 * 1,55 * 1,25 * 0,11/0,04 = 73 188,45 грн.

оксид вуглецю:

mі = 3,6 * 10-3 * (0,302 - 0,049) * 347 = 0,31604т.

З = 0,31604 *1,1* 5000 * 10/3 * 1,55 * 1,25 * 1 = 1121,48 грн.

діоксид сірки:

mі = 3,6* 10-3*(0,076-0,037) * 347 = 0,0487т

З = 0,0487 * 1,1 * 5000 * 1/0,05 * 1,55 * 1,25 * 1 =10379,19 грн.

Загальна сума збитків по ДВ№9 становить 84 689 грн 12 коп.

4.9. Прокурор тричі листами, скерованими в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (№ 04/54-6724вих-21 від 21.12.2021, № 04/54-867вих-21 від 01.02.2022, № 04/54-4003вих-22 від 13.07.2022), поінформував Позивача про встановлені порушення інтересів держави, що полягають у безпідставному не перерахуванні Відповідачем на користь держави збитків, завданих порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Згідно з листом Позивача від 08.08.2022 з відповідним позовом про стягнення заподіяних державі збитків інспекція не зверталась через відсутність коштів на сплату судового збору.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 02.05.2023 Прокурор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2023 і залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження рішення апеляційного суду є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд, необґрунтовано зменшуючи суму збитків, що підлягають стягненню з Відповідача, не застосував вимоги статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо відшкодування у повному обсязі шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря; а також положення пункту 3.11 Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 277 від 28.04.2020 (z0414-20) (надалі - "Методика") - при визначенні розміру шкоди при здійсненні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; тоді як відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування наведених положень закону.

При цьому скаржник виходив з тих встановлених судами обставин, що Відповідач в ході здійснення перевірки не надав журнали, які б підтверджували роботу технологічного обладнання, а також у встановлений пунктом 3.11 Методики термін (15 календарних днів) не надав інформації щодо фактичного часу роботи джерела викиду, через що таким часом роботи слід вважати 24 годин на добу та нараховувати шкоду за період роботи джерела з 15.09.2020 до 15.10.2021, а висновки апеляційного суду щодо розміру збитків зроблено на підставі сумнівного доказу - Журналу ливарного цеху, що суперечить встановленим в ГПК України (1798-12) стандартам доказування, оскільки цей журнал не співвідносить з джерелом викиду, суперечить інформації щодо цього джерела, яка надана Відповідачем на виконання Припису, містить інші відомості щодо часу роботи джерела викиду, а цей доказ з`явився лише в суді через три роки після проведення перевірки щодо Відповідача.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує аргументи в касаційній скарзі, з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові апеляційного суду, наголосивши на правильному розрахунку шкоди, що здійснений апеляційним судом, враховуючи, що Відповідач всупереч пункту 3.11 Методики не запитував у Приписі інформації щодо режиму роботи (часу) перевіреного джерела викиду Відповідача саме у період, за який заявлено вимоги про відшкодування шкоди у спірних правовідносинах.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо правил визначення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря

8.1. Спір виник щодо розміру шкоди, завданої Відповідачем порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, факт якого встановлений Позивачем та не заперечується Відповідачем.

8.2. Щодо порядку усунення суб`єктом господарювання допущених ним порушень, зокрема у сфері порушення природоохоронного законодавства, то згідно з пунктом ""б" частини другої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Згідно з приписами Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Позивач), до функцій інспекції відноситься, у тому числі надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснення контролю за їх виконанням.

8.3. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами (далі - суб`єкти господарювання), встановлений Методикою (пункт 6.1).

8.4. Спір між сторонами стосується часу роботи належного Відповідачу джерела викидів забруднюючих речовин - № 9 Тигельна піч ІЛТ-1 (далі - ДВ № 9) з моменту порушення, встановленого Позивачем щодо цього джерела, оскільки така величина як час роботи джерела викиду з моменту встановленого порушення враховується як один із показників у розрахунку розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря (пункти 3.3, 3.11, 4.1. Методики).

8.5. Пунктом 4.1 Методики передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою, З= mi x 1, 1П х Аi x Kт х Кзi, де, зокрема, З - розмір збитків, грн, а mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини, т.

В свою чергу, розрахунок вказаної mi (маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини, т) - маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших (яким є джерело видів Відповідача у спірних правовідносинах, а саме - ДВ № 9), здійснюється за формулою, у складі якої застосовується коефіцієнт Т - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

При цьому, відповідно до пункту 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі ненадання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

8.6. Щодо застосування наведених положень Методики Суд зауважує, що за змістом наведених положень пункту 3.11 Методики інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) по кожному джерелу викиду (утворення) суб`єкт господарювання надає протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) про фактичний час роботи джерела викиду, і лише якщо не дотримано вказаних вимог, то визначення фактичного часу роботи джерела викиду виходячи з роботи джерела 24 години на добу.

Тобто інформація про фактичний час роботи джерела викиду витребовується у суб`єкта господарювання не будь-яким листом, а саме письмовим запитом (приписом), що у спірних правовідносинах не мало місце, оскільки направлений Позивачем Відповідачу Припис (в пункті 29) не містив цієї вимоги стосовно джерела викиду ДВ № 9 за перевірений стосовно цього джерела викиду період (пункт 4.7), а ця інформація була запитана Позивачем від Відповідача лише листом від 23.03.2021, тобто тоді, коли Відповідач вже направив Позивачу інформацію про виконання Припису, зокрема і в частині, що стосується джерела викиду ДВ № 9 (пункт 4.7).

8.7. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини, а саме:

- зафіксованого Позивачем 15.09.2020 під час проведення перевірки Відповідача (в акті перевірки від 25.09.2020 №322/4-5-11/20) допущеного ним порушення - перевищення затверджених нормативних величин масової витрати (г/сек) від джерела викиду - ДВ № 9 (пункт 4.2);

- винесення Позивачем Відповідачу на підставу вказаного акту Припису з вимогою, зокрема в пункті 29 про усунення порушення щодо перевищення затверджених нормативів величин масової витрати від джерела викиду ДВ № 9 (Тигельна піч ІЛТ-1) у строк до 16.10.2020 (пункт 4.3), однак без вимоги до Відповідача надати інформацію щодо кількості годин роботи ДВ № 9, працюючого у наднормативному режимі за період з 15.09.2020 до моменту усунення порушення (пункт 4.3);

- направлення Позивачем Відповідачу лише 23.03.2021 листа з вимогою надати інформацію про усунення порушення та документи, що підтверджують проведення налагоджувальних робіт на ДВ № 9 (Тигельна піч ІЛТ-1), та довідки щодо кількості годин роботи ДВ № 9 працюючого у наднормативному режимі за період з 15.09.2020 до моменту усунення порушення (пункт 4.7);

- направлення Відповідачем Позивачу листом від 23.03.2021 інформації щодо виконання Припису про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, з долученням до зазначеного припису відповідних доказів (пункт 4.7);

- надання Відповідачем до суду копії журналу ливарного цеху, ведення якого передбачено КНД 211.2.3.063-98, із фіксацією кількості годин роботи ДВ № 9 за період з 15.09.2020 до 15.10.2020, що дорівнює- 347 годин, відомості в якому не спростовувалась сторонами під час розгляду справи (пункт 4.8);

Суд погоджується з висновком апеляційного суду, що при розрахунку розміру заподіяних збитків у спірних правовідносинах належало врахувати наведену кількість фактично відпрацьованого часу роботи ДВ № 9 працюючого у наднормативному режимі, а тому правильним є стягнення з Відповідача збитків в сумі 84 689 грн 12 коп., виходячи з 347 годин роботи вказаного джерела викиду (пункт 4.8), а не 9504 години, як помилково вказав суд першої інстанції, погодившись із аргументами в позовній заяві. Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції.

У зв`язку із цим Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1), зокрема і аргументи з посиланням на Журнал ливарного цеху як сумнівний доказ у справі, оскільки ці аргументи зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу статті 300 ГПК України, а аргументи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

8.8. А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, висновки в якій зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, тоді як скаржник не довів порушення цим судом норм процесуального права та не спростував відповідних висновків.