ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5504/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Міністерства юстиції України - Бурли В.Е.,
Некомерційної професійної організації
"Асоціація приватних виконавців України" - Огнев`юк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України"
про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/5504/21
за позовом Міністерства юстиції України
до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України"
про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 910/5504/21 касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі № 910/5504/21 залишено без змін.
12.06.2023 Некомерційна професійна організація "Асоціація приватних виконавців України" (далі - НПО "Асоціація приватних виконавців України") подала до Верховного Суду заяву про вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, орієнтовний розрахунок яких було наведено відповідачем у відзиві на касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі № 910/5504/21.
Так, НПО "Асоціація приватних виконавців України" просила стягнути з Міністерства юстиції України на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2023 призначено до розгляду заяву НПО "Асоціація приватних виконавців України" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/5504/21 у відкритому судовому засіданні на 21.06.2023.
Міністерство юстиції України подало до Суду заперечення, у яких просило відмовити у задоволенні заяви відповідача щодо винесення додаткової постанови про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у заяві доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12)
) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як свідчать матеріали справи 08.03.2023 між адвокатом Огнев`юк Т.В. (адвокат), яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000183, виданого Радою адвокатів Чернігівської області 14.07.2017, та НПО "Асоціація приватних виконавців України" (клієнт) укладено договір № 06-3/2023 про надання правничої допомоги, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту з метою представництва його інтересів у справі № 910/5504/21 (пункт 1.1).
У додатковій угоді від 08.03.2023 до договору про надання правничої допомоги від 08.03.2023 № 06-3/2023 (додаток № 1), сторони погодили, що адвокат зобов`язується ознайомитися з матеріалами справи № 910/5504/21, підготувати та подати відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України, інші необхідні заяви та клопотання (пункт 1.1); адвокат зобов`язується здійснювати представництво інтересів клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду. З метою представництва інтересів клієнта адвокату надаються всі права, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17)
, ГПК (1798-12)
та іншими положеннями чинного законодавства України без будь-яких обмежень (пункт 1.2); клієнт зобов`язується відшкодувати адвокатові розмір фактичних витрат, пов`язаних з виконанням даного договору (сплата судового збору, виготовлення копій документів, поштовий зв`язок тощо), шляхом компенсації підтверджених витрат на картковий рахунок, зазначений у цьому пункті договору (пункт 1.3); гонорар адвоката на підготовку та подачу, визначених у пункті 1.1 додатку до договору документів та участь у судових засіданнях (в т.ч. в режимі відеоконференції), становить 20 000,00 грн без ПДВ. Належним підтвердженням проведення повного розрахунку між сторонами є виписка з банківської установи про зарахування грошових коштів в сумі 20 000,00 грн на зазначений у пункті 1.3 додаткової угоди картковий рахунок (пункт 1.4).
Також матеріали справи свідчать, що у відзиві відповідач навів орієнтовну суму судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, що становить 20 000,00 грн.
Заяву про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у цій справі НПО "Асоціація приватних виконавців України" направило на електронну пошту Верховного Суду в межах строку, передбаченого частиною 8 статті 129 ГПК.
У цій заяві відповідач за результатами розгляду справи просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат і просив стягнути з Міністерства юстиції України на свою користь 20 000,00 грн витрат на правову (професійну правничу) допомогу.
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в сумі 20 000,00 грн у суді касаційної інстанції НПО "Асоціація приватних виконавців України" надано: копію договору про надання правничої допомоги від 08.03.2023 № 06-3/2023, копію додаткової угоди від 08.03.2023 до договору про надання правничої допомоги від 08.03.2023 № 06-3/2023 (додаток № 1), копію акта приймання виконаних робіт, підписаний сторонами 08.06.2023, у якому зазначено, зокрема, що загальна вартість послуг з професійної правової (правничої) допомоги становить 20 000,00 грн, вартість послуг, оплачених відповідно до додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги від 08.03.2023 № 06-3/2023; копію платіжної інструкції від 12.04.2023 № 775 про оплату за надання правничої допомоги за договором від 08.03.2023 № 06-3/2023 в сумі 20 000,00 грн.
Міністерство юстиції України у запереченнях на заяву відповідача щодо винесення додаткової постанови про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу фактично заперечує розмір витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність та непропорційність заявлених витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 20 000,00 грн у суді касаційної інстанції. Крім того, позивач зазначає, що є державним органом, який фінансується із Державного бюджету України, і стягнення 20 000,00 грн витрат на правову допомогу у справі немайнового характеру, є занадто високими, необґрунтованими та такими, що спричинять шкоду державному бюджету. Таким чином, ураховуючи критерії оцінки співрозмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані послуги щодо складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і їх пов`язаності із веденням справи загалом, позивач вважає, що сума судових витрат на правову допомогу є безпідставно завищеною, необґрунтованою, а вимога про їх стягнення із позивача не підлягає задоволенню.
Розглянувши доводи представників сторін та надані докази на підтвердження понесення відповідачем судових витрат у касаційній інстанції, Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви НПО "Асоціація приватних виконавців України" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.
Як свідчать матеріали справи, НПО "Асоціація приватних виконавців України" дотрималася вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена відповідачем у відзиві на касаційну скаргу.
Також матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Огнев`юк Т.В. усіх видів правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 08.03.2023 № 06-3/2023 з урахуванням додаткової угоди, що підтверджено актом приймання виконаних робіт, підписаний 08.06.2023 сторонами зазначеного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1статті 169 ГПК).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин 5, 6 статті 126 ГПК, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Водночас за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною 4 статті 126 та частиною 5 статті 129 ГПК, враховуючи обсяг виконаних робіт, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді касаційної інстанції.
Суд зазначає, що Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Матеріали справи та зміст судових рішень попередніх інстанцій свідчать про те, що правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору трьома судовими інстанціями, а адвокат Огнев`юк Т.В. надавала правову допомогу НПО "Асоціація приватних виконавців України" в усіх цих інстанціях, тому, відповідно, була обізнана з усіма обставинами цієї справи.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат НПО "Асоціація приватних виконавців України" на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/5504/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) на користь Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" (код ЄДРПОУ 41758154) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції 10 000,00 грн (десять тисяч гривень).
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: В.А. Зуєв
В.Г. Суховий