873/58/23 Про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації - 21.06.2023 Прийняття

1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у третейській справі № 105/22 позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованість за Заявою-договором про надання кредиту "Розвиток онлайн" № 011-RBO-2909444337 від 28.10.2021 року у сумі 485 564,30 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" третейський збір у сумі 5 255,64 грн.

2. Фізична особа-підприємець Хомуха Максим Іванович звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у справі № 105/22. Також заявник просив суд об`єднати розгляд заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у справі № 105/22 із заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу судового наказу про примусове виконання вказаного рішення.

2.1. Підставами для скасування рішення заявник посилався на те, що позивач не дотримався переговірного порядку вирішення спору відповідно до п. 9.4. Кредитного договору, оскільки жодних пропозицій про мирне врегулювання питання матеріали не містять, а направлені позивачем вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань від 26.08.2022 відповідачем не отримано, а тому спір не міг бути переданий на вирішення третейського суду.

2.2. Також заявник вважає, що третейським судом не було дотримано регламенту щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду та позбавлено відповідача можливості скористатись своїми правами, оскільки ухвала суду була направлена на адресу реєстрації, а не на вказану в договорі адресу для листування, що на переконання відповідача свідчить про те, що третейський спір вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі №873/58/23, серед іншого, у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у третейській справі № 105/22 - відмовлено.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у третейській справі № 105/22- залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про скасування рішення третейського суду покладено на Фізичну особу-підприємця Хомуху Максима Івановича.

3.1. Суд дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у третейській справі № 105/22 не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не довів наявність передбачених частиною другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України та частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" підстав для скасування рішення третейського суду.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

4. До Верховного Суду від представника Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича (далі в тексті - Скаржник) надійшла апеляційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у третейській справі № 105/22.

4.1. Скаржник у апеляційній скарзі переконує, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 350 ГПК України.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що наявне у третейській справі розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду не містить заповнених відомостей щодо номеру та дати видачі відповідного розпорядження у справі, тобто, в розпорядженні голови Третейського суду відсутні такі реквізити як номер та дата видачі розпорядження.

На думку скаржника, відсутність у розпорядженні голови Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" таких реквізитів як дата його видачі та реєстраційний індекс (номер) ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи. За цих умов, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

4.2. Скаржник вважає, що звертаючись із позовом до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінаснового бізнесу" позивач не дотримався умов Договору, а тому спір не міг бути переданий на вирішення третейського суду, оскільки між сторонами відсутній спір, який в силу третейського застереження підлягав би передачі на вирішення до Третейського суду (не настали умови, встановлені пунктом 9.4 Договору, за яких відповідно до викладеного в цьому пункту Договору третейського застереження, спір міг бути переданий на розгляд третейського суду)

4.3. Крім того, скаржник вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що третейським судом дотримано Регламенту в частині повідомлення відповідача про порушення провадження, дату, час та місце розгляду справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі та подані клопотання

5. Відзиву не надано.

6. Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" 15.06.2023 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву із клопотанням про залучення правонаступника у справі, у якому останній просить суд замінити Банк його правонаступником - ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал".

Рух справи у Верховному Суді

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/58/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.0.52023 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/58/23 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича, яка подана на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023.

Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича, яка подана на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 відбудеться 21 червня 2023 року о 12:10 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

9. У зв`язку із перебуванням судді Огородніка К.М. у відпустці, розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.06.2023 № 29.2-02/1378 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 873/58/23, за результатами якого для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023.

Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

10. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

11. Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

12. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

13. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

14. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

15. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

16. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

17. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

18. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши позицію скаржника, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

19. Предметом судового розгляду у цій справі є заява Хомухи Максима Івановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у справі № 105/22.

20. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

21. Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (3480-15) , мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

22. За частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

23. Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

24. Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

25. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 ГПК України).

26. Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди", пунктом 3 частини третьої якої визначено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване у разі якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

27. За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004 (v003p710-04) ).

28. Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).

29. Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.

30. Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди" (1701-15) .

31. Статтею 4 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейський суд утворюється та діє на принципах законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обов`язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; арбітрування; самоврядування третейських суддів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

32. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

33. Згідно з частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" (1701-15) порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.

34. Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").

35. Крім того положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

36. Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов`язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.

37. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

38. Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

39. Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Тобто вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної.

40. Предметом спору в зазначеній третейській справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №011-RBO-2909444337 від 28.10.2021, тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди".

41. Відповідно до пункту 9.4. Кредитного договору №011-RBO-2909444337 від 28.10.2021 всі спори, що виникають між Сторонами у зв`язку з Заявою-Договором, підлягають вирішенню шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спори шляхом переговорів - всі спори між Сторонами, які виникають за Заявою-Договором або у зв`язку з ним (у тому числі щодо його тлумачення, виконання або порушення, зміни, припинення, розірвання або визнання недійсним), підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" (місцезнаходження: вул. Євгена Сверстюка, 11, м. Київ, 02002), або до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (місцезнаходження: вул. Є. Сверстюка 15, м. Київ, 02660). В разі виникнення спору між Сторонами та його розгляду Третейським судом, такий розгляд буде здійснюватися згідно з Регламентом відповідного Третейського суду. Підписанням Заяви-Договору кожна із Сторін засвідчує, що ознайомилася з Регламентом та іншою інформацією про Третейський суд станом на день укладення Заяви-Договору на сайті: Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу", Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Сторони погоджуються з тим, що третейський розгляд спору здійснюється Третейським судом у складі одноособового третейського судді, який призначається в порядку та у строки, передбачені відповідним регламентом. У разі виникнення спору Сторона, яка вважає, що її права порушено, самостійно обирає спосіб захисту своїх прав між зверненням до Третейського суду, згідно з цим застереженням, або зверненням до місцевого суду відповідно до законодавства України.

42. Отже, зазначений спір переданий сторонами на розгляд третейського суду шляхом вчинення третейського застереження безпосередньо в пункті 9.4. Кредитного договору №011-RBO-2909444337 від 28.10.2021.

43. Згідно із пунктом 1 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.

44. Пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" визначено, що якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

45. Статтею 9 Положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" визначено, що голова третейського суду з питань, що належить до його повноважень, видає накази і розпорядження.

46. Аналіз наведених положень Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" та Положення свідчить, що формування складу суду - визначення та призначення судді у конкретній третейській справі, спір, в якій підлягає розгляду суддею одноособово, віднесено до повноважень голови третейського суду або його заступника, який з цього приводу видає розпорядження.

47. Недотримання такого порядку свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, як одного із принципів на яких за приписами статті 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.

48. Отже, вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної справи

49. Такі положення зазначеного Регламенту узгоджуються із приписами статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді. Разом з тим недотримання таких вимог свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, яка в тому числі також є одним із принципів на яких за статтею 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.

50. У цій справі розгляд третейської справи за позовом та оскаржене рішення третейського суду ухвалено третейським суддею Мамченко Ю.В.

51. Підставою здійснення розгляду справи третейським суддею Мамченко Ю.В. визначено розпорядження голови Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" Жукова А. М. у справі № 105/22 (а.с. 42 третейської справи).

52. Однак зі змісту наявного в третейській справі розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду вбачається, що зазначене розпорядження не містить відомостей щодо номеру та дати видачі відповідного розпорядження у справі. Тобто, в розпорядженні голови Третейського суду відсутні такі реквізити як номер та дата видачі розпорядження.

53. Відтак неможливо достеменно встановити дату прийняття такого розпорядження, дотримання Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" 5-тиденного строку, передбаченого пунктом 2 статті 17 його Регламенту і, як наслідок, дотримання таким судом принципів законності та незалежності при формуванні складу суду.

54. Водночас суд враховує, що 18.06.2015 наказом Міністерства юстиції України №1000/5 затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила № 1000/5), які регламентують порядок та правила ведення діловодства, в тому числі вимоги щодо створення та оформлення ними організаційно-розпорядчих документів.

55. Відповідно до пункту 1 розділу І Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

56. Водночас, відповідно до пункту 11 глави 1 розділу ІІ Правил № 1000/5 оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування здійснюються з урахуванням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163-2020", прийнятого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 (далі - ДСТУ 4163-2020).

57. Пунктом 1.2. ДСТУ 4163-2020 визначено, що цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.

58. За пунктом 4.4. ДСТУ 4163-2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

59. Дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Реєстраційний індекс документа складається з порядкового номера цього документа в межах групи документів, що реєструють, який доповнюється індексами, що застосовують в юридичній особі, зокрема індексом за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ (пункти 5.10., 5.11. ДСТУ 4163-2020).

60. Пунктами 4.1.4, 4.1.10 Національного стандарту України "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять" ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 № 97 (далі - ДСТУ 2732:2004) визначено, що дата (службового) документа це реквізит службового документа, який свідчить про час створення і (або) підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування службового документа; реквізит (службового) документа це інформація, зафіксована в службовому документі для його ідентифікування, організування обігу і (або) надання йому юридичної сили.

61. Схоже визначення поняття змісту реквізиту службового документа закріплено у пункті 2 розділу І Правил № 1000/5, який визначає реквізит службового документа як обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

62. Згідно з пунктом 3.12 ДСТУ 2732:2004 юридична сила (службового документа) це властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

63. Отже, дата та реєстраційний індекс розпорядження є обов`язковим реквізитами розпорядження як організаційно-розпорядчого документа, наявність належного оформлення яких надає йому юридичної сили, а в зворотному випадку - відсутність таких обов`язкових реквізитів (їх не зазначення) свідчить, що у такого документа немає юридичної сили.

64. Як свідчить зміст п. 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу", саме з наявністю такого реквізиту розпорядження голови третейського суду про призначення складу третейського суду як дата, пов`язується можливість перевірки та надання оцінки дотримання порядку визначення складу суду для розгляду конкретної третейської справи, адже саме дата розпорядження дозволяє перевірити та визначити наявність у третейського судді повноважень на вчинення процесуальних дій у третейській справі з відповідної дати.

65. Відсутність у розпорядженні голови Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" таких реквізитів як дата його видачі та реєстраційний індекс (номер) ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи.

66. За цих умов, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 23.02.2023 у справі № 873/88/22, від 09.05.2023 у справі № 873/9/23, від 24.05.2023 у справі №873/30/23.

67. З огляду на вказані обставини, Верховний Суд вважає помилковим висновок Північного апеляційного господарського суду про відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, передбачених частиною другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України та частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та погоджується з доводами скаржника в цій частині скарги щодо незаконності складу третейського суду, яким здійснено розгляд спору між сторонами.

68. Щодо прийняття судом рішення у спорі не передбаченому третейською угодою, доводи скаржника в цій частині ґрунтуються на тому, що звертаючись із позовом до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінаснового бізнесу" позивач не дотримався умов Договору, а тому спір не міг бути переданий на вирішення третейського суду, оскільки між сторонами відсутній спір, який в силу третейського застереження підлягав би передачі на вирішення до Третейського суду (не настали умови, встановлені пунктом 9.4 Договору, за яких відповідно до викладеного в цьому пункту Договору третейського застереження, спір міг бути переданий на розгляд третейського суду).

69. Однак, наведені доводи скаржника суд вважає неаргументованими, оскільки вони не враховують змісту погодженого сторонами у пункті 9.4. Кредитного договору №011-RBO-2909444337 від 28.10.2021 третейського застереження, предметом якого є вирішення третейським судом спорів між Сторонами, які виникають за Заявою-Договором або у зв`язку з ним (у тому числі щодо його тлумачення, виконання або порушення, зміни, припинення, розірвання або визнання недійсним)

70. Докази визнання недійсним погодженого сторонами в договорі третейського застереження в справі відсутні, як і прямо не передбачені законом підстави недійсності цього договору.

71. Водночас, за змістом частини третьої статті 22 ГПК України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи тим самим принцип автономності арбітражної угоди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 873/51/21).

72. Ураховуючи наведене, умови третейського застереження в силу принципу автономності третейської угоди застосовуються при розгляді всіх спорів, що випливають із кредитного договору, в тому числі і спірних правовідносинах, зокрема щодо його тлумачення.

73. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що третейським судом не було дотримано регламенту щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду та позбавлено відповідача можливості скористатись своїми правами, спростовуються наявними у матеріалах третейської справи доказами направлення ухвали від 10.11.2022 про порушення провадження у справі за адресою місця реєстрації Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича (а.с. 43), яка повернулась на адресу третейського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

74. Водночас, оскільки, Верховний Суд погодився із доводами апеляційної скарги про помилковість висновку Північного апеляційного господарського суду щодо законності складу третейського суду, яким здійснено розгляд спору між сторонами, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у третейській справі № 105/22 підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

75. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

76. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України).

77. Ураховуючи наведене, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 873/58/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Хомухи Максима Івановича про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 22.11.2022 у третейській справі № 105/22.