873/61/23 Про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації - 21.06.2023 Прийняття

1. 09.12.2022 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу", у складі головуючого третейського судді Мамченко Ю.В. прийнято рішення у справі № 162/22, яким позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Імбир", 2) ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імбир" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованість за Кредитним договором № 011/2080/00824884 від 26.02.2020 у сумі 168 386,40 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імбир" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" третейський збір у сумі 2 083,86 грн, по 1 041,93 з кожного.

2. 03.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 09.12.2022 у справі №162/22.

2.1. Звертаючись до господарського суду із заявою про скасування вказаного рішення третейського суду ОСОБА_1 посилається на те, що умови договору поруки не містять угоди сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, а отже справа № 162/22 в частині вимог до заявниці не підвідомча третейському суду.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 у справі №873/61/23, серед іншого, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 09.12.2022 у справі № 162/22.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 09.12.2022 у справі № 162/22 залишено без змін.

3.1. У наведеній ухвалі суд дійшов до висновку, що договір поруки є додатковим, акцесорним зобов`язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов`язання та виникає за умови існування основного зобов`язання та виникає і існує лише за умови існування основного.

За змістом п. 3.1.5 договору поруки № 011/2080/00824884/П від 26.02.2020 поручитель належним чином і в повному обсязі ознайомлений з положеннями кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього договору на кредитний договір чи окремі його положення є достатньою підставою вважати, що ці положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов`язків сторін за Договором.

Відтак, як вважає суд, правовідносини у цьому випадку є однорідними та нерозривно пов`язаними між собою, а отже, спір є підвідомчим третейському розгляду як щодо позичальника, так і поручителів.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

4. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржниця) надійшла апеляційна скарга з проханням скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 та постановити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду у справі № 162/22 задовольнити частково. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 09.12.2022 року у справі № 162/22 скасувати в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості Кредитним договором № 011/2080/00824884 від 26.02.2020.

4.1. Скаржниця вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими та не відповідають обставинам справи, оскільки укладена між банком та позичальником третейська угода не поширюється на відносини з поручителем за договором поруки, який третейської угоди не містить.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі та подані клопотання

5. Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" подано відзив на апеляційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного господарського суду залишити без змін.

6. Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" 23.05.2023 подано через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву із клопотанням про залучення правонаступника у справі, у якому останній просить суд замінити Банк його правонаступником - ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал".

7. 21.06.2023 Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повторно заяву про залучення правонаступника у справі та додано завірені копії документів.

Рух справи у Верховному Суді

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/61/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2023.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/61/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023; призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на 19 квітня 2023 року о 12:10 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 розгляд справи № 873/61/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 відкладено на 24 травня 2023 року о 12:50 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2023 розгляд справи № 873/61/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 відкладено на 24 травня 2023 року о 12:50 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

12. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

13. Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

14. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

15. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

16. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

17. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

18. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

19. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

20. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

21. Предметом судового перегляду є правомірність відмови Північним апеляційним господарським судом у оскаржуваній ухвалі у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 09.12.2022 у справі №162/22, у відповідній частині.

22. Частиною третьою, четвертою статті 349 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

23. Відповідно до статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

24. Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України "Про третейські суди".

25. Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

26. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

27. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону України "Про третейські суди").

28. Відповідно до абз. 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

29. Частинами першою, четвертою-шостою статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

30. Встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України, статті 56 Закону України "Про третейські суди".? (Правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20).

31. При розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та ст. 350 ГПК України.

32. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено північним апеляційним господарським судом:

- 26.02.2020 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імбир" укладено кредитний договір № 011/2080/00824884 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 150 000,00 грн, щомісячним погашенням кредиту та сплатою процентів за користування кредитом згідно з умовами договору, кінцевим терміном погашення кредиту - 26.02.2023.

- 3 метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 26.02.2020 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 011/2080/00824884/П, згідно якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору.

- Позичальник скористався кредитними коштами, проте свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 20.09.2022 складає 202 160,58 грн, відтак, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 202 160,58 грн та сплачений третейський збір, в рівних частинах з кожного.

- 10.07.2020 позивач уклав з позичальником додаткову угоду № 011/2080/00824884/001 до кредитного договору, якою тимчасово, на період з дати застосування змін до 25.10.2020 зменшили розмір ануїтетного платежу відповідно до зміненого графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

- Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

- Згідно з п. 2.1. договору поруки передбачено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

-У зв`язку з неналежним виконанням зобов?язань та наявністю простроченої заборгованості, позивач надіслав відповідачам рекомендованими листами вимоги про дострокове виконання грошових зобов?язань за кредитним договором, копії яких долучено до справи. Доказів погашення заборгованості Третейському суду не надано.

- Разом з тим, Третейським судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 188 848,67 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 13 311,91 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 158 150,29 грн за кредитом та 10 236,11 грн за відсотками, що підтверджені наявними доказами, вбачається з наданого розрахунку заборгованості з урахуванням здійснених позичальником фактичних погашень кредиту та умов договору.

- Відтак, неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 20.09.2022 складає 168 386,40 грн, у тому числі: - заборгованість за кредитом у розмірі 158 150,29 грн, - заборгованість за відсотками у сумі 10 236,11 грн, що підтверджено наданими розрахунками.

33. Північним апеляційним господарським судом також встановлено, що між сторонами наявні угоди про передачу спору на розгляд третейського суду (третейське застереження), про що прямо зазначено в п. 11.4. кредитного договору № 011/2080/00824884 від 26.02.2020.

34. Таким чином, сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження у договорі, а отже, з моменту укладення цього договору між сторонами діють третейські застереження, що визначають певний порядок розгляду спорів, що витікають з договорів між сторонами.

35. Ухвалюючи рішення у оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням характеру фінансової поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до умов даного договору поруки також відноситься п. 11.4. кредитного договору.

36. Крім того, як зазначив суд першої інстанції, для визначення юрисдикції пріоритетним є особа боржника, оскільки вимоги, що випливають з поруки є акцесорними, а відтак, мають розглядатися за правилами тієї юрисдикції, у якій розглядається чи підлягає розгляду спір з боржником за основним договором.

37. Відхиляючи наведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходить з такого.

38. Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди" (1701-15) є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такої спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.

39. З матеріалів справи вбачається, що умови договору поруки, укладеного між АТ "Райффайзен банк" та ОСОБА_1 не містять третейської угоди.

40. Отже, за відсутності у договорі поруки третейського застереження, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спір між АТ "Райффайзен банк" і поручителем - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підвідомчий третейському суду.

41. При цьому, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертає увагу, що укладення між банком та позичальником третейської угоди, що міститься в умовах кредитного договору не передбачає автоматичного поширення цієї третейської угоди на відносини з поручителями за договорами поруки, які такої (третейської) угоди не містять (висновки викладені у постанові Верховного суду від 30.09.2021 у справі №873/96/21).

42. Враховуючи таке, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погоджується із доводами апеляційної скарги та вважає, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу", у складі головуючого третейського судді Мамченко Ю.В. у справі № 162/22, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1, прийнято у спорі, який не підвідомчий третейському суду, що є підставою для скасування вказаного рішення відповідно до пункту другого частини першої статті 350 ГПК України.

43. Оскільки, суд вважає помилковим висновок Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу", у складі головуючого третейського судді Мамченко Ю.В. у справі № 162/22, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 16.12.2020 у третейській справі №4/2020/19.0-7.4, наведене рішення підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

44. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

45. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

46. З огляду на вищевикладене, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 у справі № 873/61/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 09.12.2022 у справі №162/22 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 011/2080/00824884 від 26.02.2020.

47. У зв`язку із наведеним відсутні підстави для задоволення клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про заміну його правонаступником - ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал".

Розподіл судових витрат

48. Відповідно до статті 282 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

49. Оскільки за результатом розгляду апеляційної скарги Верховним Судом прийнято нове судове рішення - про задоволення заяви ОСОБА_1 витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягають покладенню на Акціонерного товариства "Райффайзен Банк".

Керуючись статтями 29, 253, 269, 275, 277, 282, 284, 346, 350 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 у справі № 873/61/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 09.12.2022 у справі №162/22 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 011/2080/00824884 від 26.02.2020 задовольнити.

4. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 09.12.2022 у справі №162/22 скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 солідарно суми заборгованості на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" за Кредитним договором № 011/2080/00824884 від 26.02.2020 у сумі 168 386,40 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" третейського збору у сумі 1 041,93 грн.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, ЄДРПОУ- 14305909) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код РНОКПП- НОМЕР_1 ) - 2 684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.