910/502/19 Про розірвання договорів купівлі-продажу пакета акцій, витребування майна та зобов`язання вчинити дії - 20.06.2023 Прийняття

1. Заступник Генерального прокурора (далі - позивач, прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) та Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.06.2020) до Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (далі - ПАТ "Херсонський суднобудівний завод"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Джером Секьюритиз" (далі - ТОВ "Джером Секьюритиз"), KIMOJIIHEPO ХОЛДІНГЗ ЛТД, ІРАЗІЛІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД, ПРАСТОЛ СЕРВІСЕЗ ЛТД, НУРТЕНО ХОЛДІНГЗ ЛТД, ДЖОМІРДОН ХОЛДІНГЗ ЛТД, МАРЛЕНА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД, НІПОЛОРТ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД, ЇРМОСЕЛ ТРЕЙДІНГ ЛТД, про розірвання договорів купівлі-продажу пакета акцій, витребування майна та зобов`язання вчинити дії.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" не виконало зобов`язання за договором купівлі-продажу пакета акцій Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" за конкурсом від 07.10.2003 № КПП-423 з подальшими змінами та за договором купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2007 № 23-1-07/Б/66.

Обставини справи, встановлені місцевим та апеляційним судом

2. ФДМУ у вересні 2003 року проведено конкурс із продажу пакета акцій Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" (далі - ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод") у кількості 466 401 776 штук простих іменних акцій, що становить 90,25 % статутного фонду, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн. та номінальною вартістю пакета акцій 116 600 444, 00 грн., переможцем якого визнано Відкрите акціонерне товариство "Миколаївська малотоннажна верф" (далі - ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф").

3. 07.10.2003 між ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф" (покупець) та ФДМУ (продавець) укладено Договір № КПП-423 купівлі-продажу пакета акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" (далі - Договір № КПП-423), за умовами якого ФДМ України продав, а ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф" придбало пакет акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" в кількості 466 401 776 штук.

3.1. На виконання зазначеного договору ФДМУ передав у власність ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф" пакет акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод".

4. Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф" від 27.06.2006 (протокол № 4) назва зазначеного товариства була змінена на Відкрите акціонерне товариство "Судмашпром" (далі - ВАТ "Судмашпром").

5. На підставі Договору купівлі-продажу цінних паперів № 23-1-07/Б/66 від 05.12.2007 (далі - Договір № 23-1-07/Б/66) ВАТ "Судмашпром" продало, а ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" придбало пакет акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" в кількості 466 401 776 штук, із збереженням для нового власника всіх зобов`язань, передбачених договором № КПП-423. Договір № 23-1-07/Б/66 погоджено ФДМУ шляхом проставляння відповідної відмітки на його останній сторінці.

6. На момент прийняття рішення у цій справі ВАТ "Судмашпром" припинено, про що 06.06.2011 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

7. Між ФДМУ та ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" до договору № КПП-423 укладено договори про внесення змін від 06.02.2009 № 43 та від 12.04.2011 № 125.

7.1. Відповідно до Договору № КПП-423 (з урахуванням внесених змін), ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" як інвестор був зобов`язаний, зокрема:

- забезпечити внесення інвестицій в технічну модернізацію та реконструкцію виробництва відповідно до Програми технічної модернізації і реконструкції виробництва, затвердженої покупцем та ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод", протягом 2011 року на загальну суму 80 млн. грн. (п. 11.3 Договору № КПП-423);

- створити нові робочі місця та забезпечити за підсумками 2010 року зростання місячного фонду оплати праці усіх працівників ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" до 6 млн. грн (п. 11.5 Договору № КПП-423);

- забезпечити погашення простроченої заборгованості ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" перед Пенсійним фондом України у строк до 31.12.2011 шляхом внесення інвестицій на суму 45 894 093 грн. або реструктуризації цієї заборгованості та забезпечити відсутність простроченої заборгованості ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" перед Пенсійним фондом України станом на 01.01.2012 (п. 11.11 Договору № КПП-423);

- забезпечити погашення простроченої заборгованості ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" перед бюджетом у строк до 31.12.2011 шляхом внесення інвестицій на суму 22 966 395 грн. або реструктуризації цієї заборгованості та відсутність простроченої заборгованості ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" перед бюджетом станом на 01.01.2012 (п. 11.12 Договору № КПП-423);

- забезпечити з 01.01.2009 своєчасну виплату поточної заробітної плати працівникам ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" (п. 11.14 договору № КПП-423).

8. У зв`язку з закінченням строків виконання умов договору № КПП-423 (зі змінами та доповненнями), представниками ФДМУ проведено перевірку виконання умов зазначеного договору, за результатами якої 05.07.2012 складено Акт № 335 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" від 07.10.2003 № КПП-423 (далі - Акт № 335), у якому зазначено, що всі умови договору покупцем виконано, а сам договір № КПП-423 знято з контролю.

9. Матеріали підсумкової перевірки до Акта № 335 на 2216 сторінках були вилучені Генеральною прокуратурою України у ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" та ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод", ФДМ України в межах кримінального провадження № 42017000000001341.

10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 витребувано у прокуратури належним чином засвідчені копії матеріалів підсумкової перевірки на 2216 сторінках, додані до Акта № 335, який було складено за результатами здійсненої ФДМУ перевірки.

11. 06.07.2021 Заводський районний суд міста Миколаєва за результатами розгляду кримінального провадження № 42017000000004808 постановив вирок у справі № 757/3360/18-к, яким визнав звинувачених осіб невинними у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) за частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК України.

12. Прості іменні акції ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" були надалі реалізовані ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" третім особам та набуті у власність відповідачами: КІМОЛІНЕРО ХОЛДІНГЗ ЛТД, ІРАЗІЛІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД, НУРТЕНО ХОЛДІНГЗ ЛТД, ДЖОМІРДОН ХОЛДІНГЗ ЛТД, МАРЛЕНА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД, НІПОЛОРТ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД, ЇРМОСЕЛ ТРЕЙДІНГ ЛТД, ПРАСТОЛ СЕРВІСИЗ ЛТД.

13. ТОВ "Джером Секьюритиз", яке здійснювало зберігання та облік акцій ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод", діяло на підставі ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарна діяльність депозитарної установи серія АЕ № 286838 від 08.04.2014 та відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України" (5178-17) , Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР № 735 від 23.04.2013, Внутрішнього положення про провадження депозитарної діяльності ТОВ "Джером Секьюритиз", затвердженого наказом № 3 від 23.06.2017.

13.1. Станом на момент ухвалення місцевим господарським судом рішення у справі ТОВ "Джером Секьюритиз" на підставі рішення власника про 18.08.2021 припинено, без правонаступників (за наявною інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер запису 1000711110053025893).

14. Розпорядженням Директора департаменту реєстрації емісій цінних паперів № 41-ДР-С-А від 16.03.2021 реєстрацію випуску акцій ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" скасовано; Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 10.11.2010 № 1013/1/10, видане 12.08.2011 Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку анульовано.

15. ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2021 у справі № 915/86/14 (про банкрутство) ліквідовано.

Короткий зміст мотивувальної частини рішення суду першої інстанції

16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 позов задоволено частково;

розірвано договір купівлі-продажу пакета акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" за конкурсом від 07.10.2003 № КПП-423, укладений між ФДМУ та ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф" (в подальшому - ВАТ "Судмашпром");

розірвано договір купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2007 № 23-1-07/Б/66, укладений між ВАТ "Судмашпром" та ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" (в подальшому - ПАТ "Херсонський суднобудівний завод");

в задоволенні вимог Заступника Генерального прокурора інтересах держави в особі КМУ та ФДМ України до KIMOЛIHEPO ХОЛДІНГЗ ЛТД, ІРАЗІЛІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД, ПРАСТОЛ СЕРВІСЕЗ ЛТД, НУРТЕНО ХОЛДІНГЗ ЛТД, ДЖОМІРДОН ХОЛДІНГЗ ЛТД, МАРЛЕНА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД, НІПОЛОРТ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД та ЇРМОСЕЛ ТРЕЙДІНГ ЛТД про витребування акцій відмовлено;

провадження у справі в частині вимог Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі КМУ та ФДМ України до ТОВ "Джером Секьюритиз" про зобов`язання вчинити дії - закрито.

16.1. З посиланням на частину п`яту статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 526, 599, 651 Цивільного кодексу України та з врахуванням обставин неповного виконання (порушення) ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" умов пунктів 11.3, 11.5, 11.11, 11.12, 11.14 Договору № КПП-423, місцевий суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання зазначеного договору.

16.2. В частині позовних вимог про витребування акцій суд відмовив, оскільки дійшов висновку про те, що зазначені відповідачі є добросовісними набувачами, на момент винесення рішення у цій справі випуск акцій ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" скасоване, а саме товариство ліквідовано і відповідно цінні папери, як предмети матеріального світу припинили своє існування, тому відповідні акції не можуть бути об`єктами цивільних прав і не перебувають у володінні відповідачів.

16.3. Закриваючи провадження у справі в частині вимог до ТОВ "Джером Секьюритиз", суд вказав, що юридичну особу припинено, тому провадження у справі підлягає закриттю в частині позовних вимог до зазначеної юридичної особи, оцінка обґрунтованості та правомірності пред`явлених прокурором до вимог не здійснювалась.

Короткий зміст мотивувальної частини рішення суду апеляційної інстанції

17. Постановою від 09.11.2022 Північний апеляційний господарський суд апеляційні скарги ПРАСТОЛ СЕРВІЗЕС ЛТД, НІПОЛОРТ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" задовольнив;

рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/502/19 скасував частково в частині задоволення позовних вимог Заступника Генерального прокурора інтересах держави в особі КМУ та ФДМ України до ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", ТОВ "Джером Секьюритиз", KIMOЛIHEPO ХОЛДІНГЗ ЛТД, ІРАЗІЛІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД, ПРАСТОЛ СЕРВІЗЕС ЛТД, НУРТЕНО ХОЛДІНГЗ ЛТД, ДЖОМІРДОН ХОЛДІНГЗ ЛТД, МАРЛЕНА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД, НІПОЛОРТ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД та ЇРМОСЕЛ ТРЕЙДІНГ ЛТД про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій та розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів;

прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовив;

в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі №910/502/19 залишив без змін;

стягнув з Офісу Генерального прокурора на користь ПРАСТОЛ СЕРВІЗЕС ЛТД (3026, Кіпр, м. Лімасол, арх. Макаріу ІІІ, 155, Протеас Хаус, 5-поверх, код ЄДРПОУ 252403) 5 763 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги;

стягнув з Офісу Генерального прокурора на користь НІПОЛОРТ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (3026, Кіпр, м. Лімасол, Протеас Хаус, 155, арх. Макаріу ІІІ, 5-поверх) 5 763 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

стягнув з Офісу Генерального прокурора на користь ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14308500) 5 763 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

17.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд переклав провину відсутності всіх належних та допустимих доказів виконання умов Договору № КПП-423 на відповідача - ПАТ "Херсонський суднобудівний завод". При цьому місцевий суд не врахував, що ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" не мав змоги надати матеріали підсумкової перевірки щодо виконання умов договору у зв`язку з їх вилучення Генеральною прокуратурою України.

17.2. Апеляційний суд дійшов висновку, що належним та допустимим доказом виконання умов договору № КПП-423 є додатки до Акта № 335, копії яких, були витребувані у Генеральної прокуратури ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019.

17.3. За таких обставин суд дійшов висновку, що Генеральна прокуратура України (як ініціатор цього судового провадження) повинна була надати на підтвердження своїх позовних вимог весь вилучений пакет документів. При цьому, у випадку неподання зазначених доказів, підставою для відмови у позові (в цій частині) є невиконання вимог статей 74, 80 Господарського процесуального кодексу України.

17.4. Також апеляційний господарський суд не погодився із висновками суду першої інстанції про те, що ліквідація ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" стала наслідком невиконання ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" прийнятих інвестиційних зобов`язань, оскільки зазначене не підтверджено доказами в розумінні статей 74 - 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, а саме порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" (у 2014 році) відбулось значно пізніше реалізації ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" належних йому простих іменних акцій ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" на користь третіх осіб (у 2012 році).

17.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" свої інвестиційні зобов`язання за Договором № КПП-423 та за Договором № 23-1-07/Б/66 виконав у повному обсязі, що підтверджується Актом № 335. При цьому суд врахував, що зазначений Акт № 335 не скасований, є дійсним, належним та допустимим доказом в розумінні статей 76 - 77, 269 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження належного виконання умов договору. Також суд зауважив, що такі обставини підтверджуються виправдувальним вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 06.07.2021 у справі № 757/3360/18-к, залишеним у силі ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 01.02.2022.

17.6. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність Заступником Генерального прокурора в інтересах держави в особі КМУ та ФДМ України обставин невиконання умов договору зі сторони ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", що є підставою про відмови у задоволенні позовних вимог.

17.7. З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог апеляційний суд дійшов висновку, що позовна давність не може бути застосована до спірних відносин.

17.8. Суд застосував положення статей 11, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 626 - 629, 631, 651, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 202 Господарського кодексу України, частини п`ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 13, 76, 77, 81 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4., 2.1., 2.13., 2.14., 5.1. Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМ України від 10.05.2012 № 631 (чинний на момент спірних правовідносин; далі - Порядок № 631).

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

18. Заступник Генерального прокурора 23.12.2022 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022.

19. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 910/502/19.

20. 30.03.2023 колегією суддів Верховного Суду у складі: Кролевець О.А. - головуючий, судді - Баранець О.М., Студенець В.І. подано заяву про самовідвід від розгляду справи № 910/502/19 в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

21. Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2023 заяву колегії суддів у складі: Кролевець О.А. - головуючий, судді - Баранець О.М., Студенець В.І. про самовідвід від розгляду справи № 910/502/19 за касаційною скаргою Заступника Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 задоволено.

22. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/502/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 31.03.2023.

23. Ухвалою Верховного Суду у вказаному складі колегії суддів від 19.04.2023 прийнято справу № 910/502/19 до провадження, датою проведення судового засідання за касаційною скаргою Заступника Генерального прокурора визначено 23.05.2023.

24. Ухвалою від 23.05.2023 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги Заступника Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 910/502/19 до 20.06.2023, 12:00 год.

25. Від представника ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", KIMOЛIHEPO ХОЛДІНГЗ ЛТД, ДЖОМІРДОН ХОЛДІНГЗ ЛТД, НІПОЛОРТ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД та ЇРМОСЕЛ ТРЕЙДІНГ ЛТД надійшов відзив на касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора, в якій уповноважений представник (адвокат) зазначених учасників справи просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін.

26. В судовому засіданні 20.06.2023 колегія суддів заслухала пояснення уповноважених представників Офісу Генерального прокурора, Кабінету Міністрів України, відповідачів, а також уповноваженого представника Протасової О.М., яка виконувала обов`язки ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод"

26.1. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (211-2020-п) "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (2630-19) від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/502/19 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Заступника Генерального прокурора)

27. Скаржник доводив, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статті 509, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 629, 631, 651 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", Порядок контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затверджений наказом ФДМ України від 10.05.2012 № 631, а також Порядок оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 07.04.2005 № 878. Крім того, судом апеляційної інстанції допущено порушення статей 73 - 80, 86, 98, 104, 236, 282 Господарського процесуального кодексу України.

27.1. Скаржник звернув увагу, що ухвала Миколаївського апеляційного суду від 01.02.2022 у справі № 757/3360/18-к та обставини, встановлені у зазначеному кримінальному провадженні, не мають для господарського суду преюдиційного значення та підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді господарським судом справи № 910/502/19.

27.2. Також скаржник зазначив, що на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 прокуратурою надано належним чином засвідчені копії витребуваних матеріалів перевірки ФДМУ.

27.3. Крім того скаржник доводив, що судами не враховано висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.01.2022 у справі № 904/2524/19 та постанові Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 910/7708/17. При цьому скаржник аргументував, що на дату подання цієї касаційної скарги висновок Верховного Суду щодо застосування статей 610, 611, 612, 651 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" у справах про застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній.

27.4. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції необґрунтовано залишив поза увагою питання допустимості висновку експертизи, призначеної в межах кримінального провадження на підставі постанови слідчого як доказу та залишив його без оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

28. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

31. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 27 - 27.4. описової частини цієї постанови.

31.1. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що оскарження судових рішень здійснюється Заступником Генерального прокурора лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо розірвання Договору № КПП-423 (з подальшими змінами) та в частині розірвання Договору № 23-1-07/Б/66. Тому перегляд судових рішень здійснюється в межах зазначених доводів касаційної скарги.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

32. Предметом судового розгляду у цій справі є, зокрема вимога прокурора про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" за конкурсом від 07.10.2003 № КПП-423 з подальшими змінами, а також договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2007 № 23-1-07/Б/66, укладеного між ВАТ "Судмашпром" та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод".

32.1. Правовою підставою в обґрунтування позовних вимог позивачем визначено частину п`яту статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 388, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

33. Закон України "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХІІ від 04.03.1992 (2163-12) втратив чинність у зв`язку із прийняттям та набранням чинності Законом України від 18.01.2018 № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна" (2269-19) .

33.1. Разом з тим, правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України на момент укладення спірних договорів регулював саме Закон України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) .

33.2. З урахуванням частини п`ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пунктів 23, 24, 30 Договору № КПП-423, пунктів 9.2., 11.1., 12.1. Договору № 23-1-07/Б/66, та з огляду на характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, предмет та підстави позову до спірних правовідносин підлягають застосуванню як загальні норми чинного законодавства, які урегульовують правовідносини щодо розірвання правочинів, так і спеціальні норми, що стосуються приватизації державного майна.

34. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

35. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

36. Відповідно до частини третьої статті 7, абзацу 19 частини другої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України" (4107-17) , цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

37 Процедура організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об`єктів приватизації визначена Порядком контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженим наказом ФДМ України № 631 від 10.05.2012, який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі- Порядок № 631).

37.1. Згідно з абзацом 22 частини другої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пункту 2.7. Порядку № 631 (у редакції, чинній станом на дату складання органом приватизації Акта №335 від 27.06.2012 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу №КПП-423 від 07.10.2003) за результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою ФДМ України.

38. Статтями 598, 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

39. Частиною другою статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

39.1. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

39.2. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотного порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

39.3. Водночас, системний аналіз положень частин першої, четвертої статті 188 ГК України, частини першої статті 631, статті 651 ЦК України дає підстави для висновку про те, що розірвати можна лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17).

39.4. Також колегія суддів враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент укладення зазначених договорів) на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

39.5. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено частиною четвертою статті 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними. Тобто закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним (такий висновок висвітлено Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі № 755/19205/17).

39.6. Отже, навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і зазначена обставина не звільняє сторону-боржника від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

39.7. Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абзацу 1 частини дев`ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на час укладення зазначених договорів) наслідком розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань є повернення приватизованого об`єкта у державну власність, включаючи земельну ділянку. При цьому порядок повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується КМУ.

40. При цьому, одночасне застосування частини п`ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 388, 1212 ЦК України не є можливим, оскільки зазначені статті мають різні підстави для застосування, а норми Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) є спеціальними по відношенню до положень ЦК України (435-15) .

Отже, необхідність застосування кожної із зазначених правових підстав у цій справі щодо розірвання договорів купівлі-продажу підлягає встановленню та доказуванню з урахуванням обставин, якими обґрунтовуються вимоги позивача і заперечення відповідача, зокрема щодо порушення виконання умов договору у визначені ним строки та щодо законності та обґрунтованості подальшої передачі цінних паперів (акцій) на користь третіх осіб, з урахуванням зазначених норм права. Крім того суди повинні були встановити наявність/відсутність підстав для повернення (витребування) цінних паперів (акцій) від третьої особи на користь ФДМ України.

Щодо розгляду доводів касаційної скарги по суті

41. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у вересні 2003 року ФДМУ проведено конкурс із продажу пакета акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод", переможцем якого визнано ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф" (у подальшому змінило назву на ВАТ "Судмашпром").

41.1. Також суди встановили, що 07.10.2003 між ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф" (покупець) та ФДМУ (продавець) укладено договір № КПП-423, відповідно до умов якого ФДМУ продав, а ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф" придбав пакет акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" в кількості 466 401 776 шт.

42. Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з закінченням строків виконання умов договору № КПП-423 (зі змінами та доповненнями), представниками ФДМУ проведено перевірку виконання умов зазначеного договору, за результатами якої 05.07.2012 складено Акт № 335 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" від 07.10.2003 № КПП-423 (далі - Акт № 335), у якому зазначено, що всі умови договору покупцем виконано, а сам договір № КПП-423 знято з контролю.

43. При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що зазначений акт не є належним доказом на підтвердження виконання умов зазначеного договору, з огляду на таке.

43.1. За змістом пункту 2.15. Порядку № 631 у разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, зробленими представником державного органу приватизації в акті, їх оскарження здійснюється згідно з наказом ФДМУ № 878 від 07.04.2005 "Про затвердження Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.04.2005 за № 436/10716 (z0436-05) (в редакції, яка діяла станом на момент складення зазначеного Акта № 335; далі - Порядок № 878).

43.2. Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Порядку № 878 заява подається заявником (власником об`єкта купівлі-продажу або заявником з боку підприємства, майно або акції якого є об`єктом купівлі-продажу за договором, стан виконання умов якого перевірявся) до органу приватизації, що здійснив перевірку, не пізніше 10 днів від дати отримання ним акту перевірки, оформленого належним чином. У заяві зазначаються, зокрема, суть порушеного питання, обґрунтування незгоди з висновками, викладеними в акті перевірки.

43.3. За результатами розгляду заяви комісія може прийняти одне з таких рішень: скасувати в певній частині висновки, викладені в акті, та призначити проведення додаткової (повторної) перевірки й особу, яка здійснюватиме перевірку; скасувати в певній частині висновки, викладені в акті, без призначення додаткової (повторної) перевірки; скасувати акт повністю, призначити проведення додаткової (повторної) перевірки й особу, яка здійснюватиме перевірку; залишити акт перевірки без змін; інше рішення (пункт 3.7. Порядку № 878).

43.4. Згідно з пунктом 3.10. Порядку № 878 у разі незгоди заявника з рішенням комісії заявник має право оскаржити його в судовому порядку згідно із законодавством.

43.5. Отже, за змістом наведених положень Порядку № 631 та Порядку № 878 у разі незгоди з результатами проведеної перевірки ФДМУ як власник об`єкта купівлі-продажу та/або третя особа як особа, акції якої є об`єктом купівлі-продажу за договором, стан виконання умов якого перевірявся, мали б звернутися до органу приватизації, що здійснив перевірку, із відповідною заявою, в якій навести обґрунтування незгоди з висновками, викладеними в акті перевірки. У разі незгоди заявника з рішенням комісії, заявник мав право оскаржити його в судовому порядку, про що зазначено в пункті 3.10. Порядку № 878.

43.6. Судами не встановлено та матеріали справи не підтверджують обставин, які б свідчили що ФДМ України скористався своїм правом на оскарження результатів проведеної перевірки відповідно до Порядку № 878.

43.7. Колегія суддів звертає увагу, що неоскарження в судовому порядку особою, як стороною судового процесу у спорі про розірвання договору, рішення комісії не позбавляє її права заперечувати достовірність зафіксованих актом обставин, оскільки до предмету доказування у спорі про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів через допущені його стороною порушення, крім суто факту проведення перевірки входить й доведення наявності (або ж відсутності) порушень, зафіксованих в акті, об`єктивність останніх з точки зору доведеності підстав істотного порушення умов договору, аргументи сторін, які мають бути оцінені судом на підставі наданих доказів.

43.8. Разом з тим, положення статті 86 ГПК України зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

43.9. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що скаржником доведено в порядку, передбаченому положеннями статей 74. 76-77 ГПК України (1798-12) , недійсність або скасування зазначеного Акта № 335, визначеною Порядком № 878, до подання позову у цій справі.

43.10. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що акт перевірки, висновки якого не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком № 878 та який не скасований, є дійсним, належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження обставин визнання державним органом приватизації факту виконання покупцем за Договором умов договору купівлі-продажу пакета акцій (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16).

44. Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі договору №23-1-07/Б/66 ВАТ "Судмашпром" продало, а ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" придбало пакет акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" в кількості 466 401 776 шт., із збереженням для нового власника всіх зобов`язань, передбачених договором № КПП-423.

44.1. При цьому, апеляційний господарський суд встановив, що ФДМУ погодив договір № 23-1-07/Б/66 шляхом проставляння відповідної відмітки на його останній сторінці, а в подальшому між ФДМ України та ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" укладалися договори про внесення змін до зазначеного договору - від 06.02.2009 № 43 та від 12.04.2011 № 125.

44.2. Отже, до договору № КПП-423 та договору купівлі-продажу цінних паперів №23-1-07/Б/66 від 05.12.2007 за встановлених судами обставин не є можливим застосування положень статті 388, 1212 ЦК України, на які посилався позивач, оскільки встановлені обставини не підтверджують факт вибуття зазначених цінних паперів на підставі оскаржуваних договорів поза волею ФДМУ, за відсутності правової підстави чи за обставин, коли така підстава відпала.

45. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що судове рішення Миколаївського апеляційного суду від 01.02.2022 у справі № 757/3360/18-к та обставини, встановлені у цьому кримінальному провадженні, не мають для господарського суду преюдиційного значення та підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді господарським судом справи № 910/502/19, з огляду на таке.

45.1. Як вбачається зі змісту позовної заяви, наявність кримінального провадження № 42017000000004808 була однією з обставин, на яку посилався прокурор як на підтвердження власних доводів та заперечень.

45.2. Аналіз змісту вироку Заводського районного суду міста Миколаєва від 06.07.2021 у справі № 757/3360/18-к, залишеного без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 01.02.2022, свідчить, що судами у зазначеній справі також надавалась оцінка Акту № 335 підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі - продажу пакета акцій від 07.10.2003 № КПП-423 на предмет його обґрунтованості та відповідності наявної у ньому інформації фактичним обставинам справи, в тому числі й пунктам 11.3, 11.5, 11.11, 11.12, 11.14 Договору № КПП-423, на невиконання яких посилається прокурор у цій справі.

45.3. При цьому, за результатами такої оцінки судом було винесено виправдувальний вирок, оскільки суди дійшли висновку про те, що докази та доводи сторони обвинувачення не спростовують правильності внесеної до Акта № 335 інформації, тому суд постановив вирок, яким визнав звинувачених осіб невинними у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) за частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК України.

45.4. Зазначений вирок набрав законної сили 01.02.2022, текст рішення є доступним у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому, з огляду на положення частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у зазначеній справі, не доказуються при розгляді цієї справи.

46. Доводи скаржника про наявність висновку експерта зазначеного теж не спростовують.

46.1. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

46.2. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 01.06.2006, заява № 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

46.3. Водночас Колегія суддів звертає увагу на те, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України.

46.4. Отже, системний аналіз змісту норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а його оцінка як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. При цьому доводи скаржника про неврахування висновку експерта у кримінальній справі жодним чином не спростовують наявність виправдувального вироку у справі.

46.5. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Заводський районний суд міста Миколаїв, надаючи оцінку Висновку повторної комісійної судово-економічної експертизи №26/7 від 03.05.2019, на який посилається прокурор, зазначив, що такий доказ не може бути визнаним судом допустимим доказом у кримінальному провадженні, оскільки отриманий стороною обвинувачення не у процесуальний спосіб, а саме не шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням про надання тимчасового доступу до документів. Водночас посилання прокурора на оцінку такого доказу фактично зводиться до спонукання суду надати такому доказу повторну оцінку поза межами інших обставин, встановлених у справі № 757/3360/18-к, що суперечить положенням статей 75, 86 ГПК України.

47. Також колегія суддів звертає увагу, що ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф", яке набуло акції від ФДМ України за договором № КПП-423 та у подальшому відчужило за договором № 23-1-07/Б/66 пакет акцій на користь ВАТ "Херсонський суднобудівний завод", змінило за рішенням загальних зборів його акціонерів від 27.06.2006 (протокол № 4) назву на ВАТ "Судмашпром", яке, в свою чергу, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2011 у справі №14/175/08 було ліквідоване. Ухвала місцевого суду від 01.06.2011 у справі №14/175/08 набрала законної сили 01.06.2011, наявна у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

47.1. Також з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2021 у справі № 915/86/14, зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод".

47.2. Частинами першою, другою статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення про ліквідацію ВАТ "Судмашпром", далі - Закон про банкрутство) передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс з додатками. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

47.2.1. Згідно з пунктом 6 частини першої статтею 40 Закону про банкрутство, провадження у справі про банкрутство припиняється господарським судом, зокрема, у зв`язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

47.2.2. Абзацами 1, 2 частини третьою статті 65 КУзПБ (який діяв на момент ухвалення судового рішення про ліквідацію ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод") передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.

47.2.3. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

47.2.3. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, за змістом статей 61-65, 90 КУзПБ (статей 32, 40 Закону про банкрутство) ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури та завершує провадження у справі про банкрутство.

48. Пунктами 1, 3 розділу II Порядку скасування реєстрації випусків акцій, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №737 (z0822-13) , унормовано, що протягом десяти робочих днів з дати затвердження ліквідаційного балансу/схвалення звіту ліквідатора комітетом кредиторів (у разі прийняття постанови господарського суду про визнання акціонерного товариства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) ліквідаційна комісія (ліквідатор) має подати до реєструвального органу відповідні документи для скасування реєстрації випуску акцій.

48.1. При цьому, апеляційний господарський суд встановив, що розпорядженням Директора департаменту реєстрації емісій цінних паперів № 41-ДР-С-А від 16.03.2021 реєстрацію випуску акцій ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" скасовано, Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 10.11.2010 № 1013/1/10, видане 12.08.2011 Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку анульовано.

48.2. Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що цінні папери ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" як предмети матеріального світу припинили своє існування, внаслідок чого відповідні акції не можуть бути об`єктами цивільних прав і не перебувають у володінні відповідачів.

49. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на передчасність висновку місцевого суду про наявність підстав для розірвання оскаржуваних договорів та правильність висновку апеляційного суду про їх відсутність, з огляду також на таке.

49.1. Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2020 у справі № 916/667/18, у якій Суд звернув увагу, що розірвання договору саме по собі не має наслідком ані повернення позивачу майна, яке було передано на виконання розірваного договору без зустрічного задоволення, ані виникнення в позивача права власності на це майно, а є підставою для виникнення обов`язку відповідачів повернути це майно.

49.2. Разом з тим, якщо б розірвання договору в цій справі було би можливим, то припущення, що сторона договору, яка його виконала, але не одержала від другої сторони зустрічного задоволення, у разі розірвання договору позбавляється як можливості вимагати виконання обов`язку з договору, так і можливості вимагати повернення того, що було виконано цією стороною під час дії договору, означає позбавлення такої сторони будь-якого захисту.

50. Крім того, розірвання договорів № КПП-423 та №23-1-07/Б/66 у цій справі ставитиме під сумнів законність та обґрунтованість проведених процедур банкрутства ВАТ "Судмашпром" та ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод", а відтак, остаточних судових рішень, якими було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припинено/закрито провадження у справі про банкрутство, що в свою чергу є порушенням принципу обов`язковості виконання судових рішень, передбаченого статтею 1291 Конституції України.

50.1. Водночас, відновлення та повернення на користь держави пакета акцій ліквідованого акціонерного товариства, без наявності у нього майна та без можливості відновити його економічну діяльність, є формальним підходом, який суперечитиме основній меті заявлених позовних вимог - поверненню майна на користь держави.

51. Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 904/2524/19 та від 23.05.2022 у справі №910/7708/17 також є необґрунтованими, оскільки зі змісту зазначених постанов не вбачається, що юридична особа, акції якої були витребувані в судовому порядку, була ліквідована, реєстрацію випуску скасовано, а Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій анульовано.

51.1. Також за змістом зазначених постанов не вбачається, що судами досліджувались обставини щодо достовірності інформації, наявної у акті перевірки, у кримінальному провадженні та були застосовані положення статті 75 ГПК України.

51.2. З огляду на зазначене висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.05.2020 у справі № 904/2524/19 та від 23.05.2022 у справі № 910/7708/17, не є в повній мірі релевантними з огляду на інші обставини справи та досліджені судами докази.

52. Враховуючи викладене вище, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог Заступника Генерального прокурора, поданого в інтересах КМУ та ФДМ України.

53. З огляду на зазначене доводи касаційної скарги (пункти 28 - 28.4. цієї постанови) не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження. Інші доводи касаційної скарги направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами касаційного провадження

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

55. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

56. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

57. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги Заступника Генерального прокурора без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.