911/3730/16 Про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про визнання боржника банкрутом - 20.06.2023 Прийняття

1.2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2017 визнано кредиторські вимоги до боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Цемлайн" станом на 04.04.2017, до якого серед інших включено вимоги ОСОБА_2, а саме: у сумі 2756 грн - 1 черга та окремо включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 6078706,87 грн як забезпечені заставою майна ТОВ "Цемлайн" і підлягають задоволенню позачергово.

1.3. 20.07.2022 до Господарського суду Київської області надійшла заява ліквідатора ТОВ "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

1.4. В обґрунтування заяви ліквідатор послався на обставини незаконності включення грошових вимог ОСОБА_2 до реєстру вимог кредиторів в сумі неіснуючого боргу, оскільки зобов`язання перед ПАТ "ПроКредит Банк" були виконані боржником до укладення договорів відступлення прав вимоги, які визнані недійсними в судовому порядку. При цьому, за твердженням ліквідатора, такі обставини не були йому відомі, оскільки встановлені Північним апеляційним господарським судом у постанові від 21.06.2022 у даній справі за результатами розгляду заяви АТ "ПроКредит Банк" про заміну кредитора у справі №911/3730/16 ОСОБА_2 її правонаступником АТ "ПроКредит Банк".

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2022, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Ю. В. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 та залишено вказану ухвалу без змін.

2.2. Судові рішення мотивовані пропуском присічного трирічного строку на звернення із заявою (частина третя статті 321 ГПК України) та відсутність підстав для поновлення строку у зв`язку з недоведеністю ліквідатором причин його пропуску, що були б пов`язані з карантинними обмеженнями, введеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (211-2020-п) .

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

3.1. 18.11.2016 ТОВ "Цемлайн" в особі ліквідатора Віліщука Ю. В. звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв`язку з тим, що в процесі ліквідаційної процедури ліквідатор виявив недостатність активів боржника для погашення кредиторської заборгованості в загальній сумі 34604954,20 грн.

3.2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2016 порушено провадження у справі №911/3730/16 про банкрутство ТОВ "Цемлайн", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, вирішено інші процедурні питання.

3.3. Постановою Господарського суду Київської області від 13.12.2016 ТОВ "Цемлайн" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено Віліщука Ю.В.

3.4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2017 визнано кредиторські вимоги до боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Цемлайн" станом на 04.04.2017, а саме:

- ОСОБА_4 : 2756 грн - 1 черга, 16642827,26 грн - 4 черга, 164863,45 грн - 6 черга;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": 2756 грн - 1 черга, 7019538,89 грн - 4 черга, 119243,98 грн - 6 черга;

- ПАТ "Банк Форум": 2756 грн - 1 черга 6126361,85 грн - 4 черга;

- ОСОБА_2 : 2756 грн - 1 черга;

- Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; 2756 грн - 1 черга, 15982,77 грн - 3 черга;

- ТОВ "Цемлайн Плюс": 3200 грн - 1 черга, 1925516,13 грн - 6 черга;

- окремо включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_4 у сумі 11695026 грн, як забезпечені заставою майна ТОВ "Цемлайн" і підлягають задоволенню позачергово;

- окремо включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 6078706,87 грн, як забезпечені заставою майна ТОВ "Цемлайн" і підлягають задоволенню позачергово.

3.5. Забезпечені вимоги ОСОБА_2 згідно її заяви про грошові вимоги ґрунтувались на тому, що вона набула права вимоги до боржника на підставі договору про відступлення права вимоги та заміну сторони у зобов`язанні від 24.06.2016, що був укладений між ПАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк" (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор).

3.6. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.05.2021 у справі №911/3730/16(754/4549/19), яке набрало законної сили згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021, позов ТОВ "Цемлайн" задоволено та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги та заміну сторони у зобов`язанні від 24.06.2016, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "ПроКредит Банк", а також визнано недійсним договір відступлення прав вимоги за договорами застави від 03.04.2017, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "ПроКредит Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В. В. 03.04.2017 та зареєстрований у реєстрі за № 502.

3.7. Ліквідатор звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, тобто заява мала бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

3.8. Відповідно до частини другої статті 321 ГПК України до заяви ліквідатора підлягає застосуванню присічний строк для перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами тривалістю три роки.

3.10. Ухвала Господарського суду Київської області від 04.04.2017 у справі №911/3730/16 набрала законної сили з моменту прийняття - 04.04.2017, відтак встановлений пунктом 1 частини другої статті 321 ГПК України трирічний строк почав свій перебіг 05.04.2017 і закінчився 04.04.2020.

3.11. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (211-2020-п) з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин, дію якого було продовжено.

3.12. Згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) , в т.ч. доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України (1798-12) пунктом 4 наступного змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

3.13. В подальшому згідно з Законом України від 18.06.2020 № 731-ІХ (731-20) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (1798-12) викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

3.14. Хоча нововиявлені обставини, на які посилається ліквідатор у своїй заяві, відкриті (за твердженням ліквідатора) 21.06.2022, тобто в період дії карантину, втім не пов`язані із впровадженими обмеженнями. Відтак, трирічний строк для перегляду судового рішення не може бути поновлений судом.

3.15. В разі, коли стали відомі обставини, які впливають на розмір вимог кредиторів, після його затвердження судом у попередньому засіданні, ліквідатор зобов`язаний самостійно внести відповідні зміни до реєстру, про що повідомити комітет кредиторів та суд, в провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство з метою здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого. Заінтересовані особи в цьому разі не позбавлені права на оскарження дій або бездіяльності арбітражного керуючого, а господарський суд розглядає такі скарги у відповідності до частини третьої статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

4.1. 07.04.2023 ліквідатор ТОВ "Цемлайн" арбітражний керуючий Ігнатченко Ю. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив:

- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2022;

- ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 за нововиявленими обставинами в частині визнання вимог кредитора ОСОБА_2 та включення цих вимог до реєстру кредиторів;

- постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені її заяви про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Цемлайн" в повному обсязі.

4.2. Обґрунтовуючи наявність підстав для скасування ухвалених у цій справі судових рішень, скаржник зазначав наступне:

- суд апеляційної інстанції у своїй постанові не здійснив посилання на постанови Верховного Суду, які б унеможливлювали поновлення строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 321 ГПК України, для перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 за нововиявленими обставинами, а також суд не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258 Цивільного кодексу України);

- під час прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 в межах справи про банкрутство №911/3730/16 судом було встановлено, що боргові обов`язки ТОВ "Цемлайн" за рамковою угодою №2001 від 27.07.2004 та договором про надання траншу №1.38559/2001 від 24.04.2008, з усіма змінами та доповненнями, що укладені між ПАТ "ПроКредитБанк" і ТОВ "Цемлайн" були виконані до того, як ОСОБА_2 отримала права вимоги. Тобто, ОСОБА_2 отримала право вимоги на суму неіснуючого боргу та відповідно була незаконно включена до реєстру кредиторів;

- обставини незаконності включення до реєстру кредиторів вимог ОСОБА_2 існували на 04.04.2017 (дата ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів), але не були відомі, оскільки про їх існування ліквідатор Ігнатченко Ю. В. дізнався саме у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 21.06.2022;

- відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017, суди попередніх інстанцій не врахували, що договір відступлення права вимоги, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "ПроКредит Банк" є недійсним та вчинений щодо вимоги, якої на дату уступки не існувало.

5. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги

5.1. ОСОБА_2 у відзиві заперечувала проти аргументів касаційної скарги, просила Суд залишити скаргу без задоволення, зазначаючи наступне:

- скаржник стверджує про застосування судами попередніх інстанцій норм права щодо строків позовної давності без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 07.09.2022 у справі №679/1136/21. Однак вказане судове рішення ухвалене не у подібних правовідносинах, до того ж суди попередніх інстанцій не застосовували норми права щодо строків позовної давності;

- скаржником помилково ототожнюються процесуальні строки, передбачені ГПК України (1798-12) , та строки позовної давності, визначені Цивільним кодексом України (435-15) ;

- судом апеляційної інстанції не було допущено порушень, які б мали наслідком скасування оскаржуваної постанови з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України;

- зазначаючи про те, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, скаржник не зазначає, які саме докази не були досліджені;

- твердження скаржника про те, що обставини, які він вважає нововиявленими, були встановлені під час прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 № 911/3730/16 та не були йому відомі до вказаного судового рішення, не відповідають дійсності.

5.2. Голова комітету кредиторів ТОВ "Цемлайн" ОСОБА_4 у поданих письмових поясненнях від 19.06.2023 просила Суд: скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2017 у цій справі в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 до ТОВ "Цемлайн", скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі №911/3730/16, прийняти обґрунтоване, всебічне судове рішення, яким вирішити судовий спір. При цьому у наданих поясненнях наведено хронологію розгляду справи про банкрутство ТОВ "Цемлайн", зокрема процедуру оскарження ухвали суду про закриття провадження у справі, а також міститься посилання на інші письмові пояснення ОСОБА_4, наявні у матеріалах справи, на які вона вважає за необхідне звернути увагу колегії суддів.

6. Касаційне провадження

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2023 касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Ю. В. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2022 у справі №911/3730/16 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

6.2. 21.04.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Розглянувши наведені скаржником підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнала їх обґрунтованими, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.

6.3. Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі №911/3730/16 за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Ю. В. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2022, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.05.2023 о 15:15.

6.4. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2023 задоволено клопотання Громадської організації "Всеукраїнська люстрація" про проведення судового засідання 30.05.2023 у справі №911/3730/16 з відеотрансляцією на YouTube каналі "Судова влада України" та на порталі "Судова влада України".

6.5. Ухвалами Верховного Суду від 30.05.2023 розгляд касаційної скарги відкладено на 20.06.2023 о 14:45 та витребувано матеріали справи № 911/3730/16.

6.6. В судовому засіданні 20.06.2023 ліквідатор ТОВ "Цемлайн" арбітражний керуючий Ігнатченко Ю. В., ОСОБА_4 (голова комітету кредиторів) та її представник, а також представник АТ "Державний експортно-імпортний банк" підтримали касаційну скаргу, просили Суд скаргу задовольнити. Представник ОСОБА_2 заперечувала проти касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно з встановленими у цій справі обставинами ліквідатор ТОВ "Цемлайн" звернувся до місцевого господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України.

7.2. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви ліквідатора як такої, що подана поза межами граничного строку, встановленого в частині другій статті 321 ГПК України.

7.3. За змістом касаційної скарги ліквідатор вважає, що суди попередніх інстанцій не зважили на наведені ним у заяві обставини та невірно застосували норми процесуального права (пункт 4.2 даної постанови).

7.4. Врахувавши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

7.5. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

7.6. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

7.7. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

7.8. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

7.9. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом 30-ти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

7.10. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

7.11. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

7.12. За змістом пункту 1 частини другої та частини третьої статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині 2 цієї статті, не можуть бути поновлені.

7.13. З урахуванням системного аналізу змісту статей 118, 119, 321 ГПК України колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини другої статті 321 цього Кодексу строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №910/9927/13, від 19.02.2019 у справі №910/3600/14, від 11.02.2020 у справі №15/282, від 10.12.2020 у справі №914/2964/13, від 01.04.2021 у справі №910/6260/13, від 14.04.2021 у справі №926/767-б/15).

7.14. З огляду на те, що у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 у справі №911/3730/16 заявник вважає обставини, встановлені під час прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 в межах справи про банкрутство № 911/3730/16, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що, звернувшись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише 20.07.2022, тобто більш як через 2 роки після спливу встановленого законом 3-річного присічного строку (04.04.2020), упродовж якого можливе поновлення 30-денного строку на подання відповідної заяви, передбаченого пункту 1 частини першої статті 321 ГПК України, заявник втратив право на вчинення процесуальної дії з перегляду вказаної ухвали за нововиявленими обставинами.

7.15. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника, викладені на обґрунтування поважності пропуску ним строку звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017, оскільки положення статей 116- 119 ГПК України, якими вичерпно регулюються правовідносини щодо початку, закінчення, зупинення, поновлення та щодо наслідків пропуску процесуальних строків, в тому числі присічного (преклюзивного), визначеного пунктом 1 частини другої статті 321 цього Кодексу, не передбачають, а отже, не допускають можливості переривання процесуальних строків.

7.16. Крім того, доводи скаржника свідчать про помилкове ототожнення ним 3-річного присічного процесуального строку, встановленого нормою пункту 1 частини другої статті 321 ГПК України, та 3-річного строку позовної давності, проте позовна давність є інститутом матеріального права, а не процесуального права.

7.17. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

7.18. Суд також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

7.19. Отже, можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, процесуальним законом виключається. Водночас, наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням.

7.20. Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги, пов`язані із обставинами, встановленими у постанові Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, оскільки зважаючи на факт пропуску ліквідатором присічного трирічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, встановленого положеннями частин другої, третьої статті 321 ГПК України, суди попередніх інстанцій не могли врахувати ці обставини, позаяк не розглядали подану заяву по суті викладених у ній вимог.

7.21. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

7.22. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм процесуального права.

7.23. Стосовно внесення змін до реєстру вимог кредиторів колегія суддів зазначає наступне.

7.24. Як вбачається з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, останній зазначив про те, що у разі коли стали відомі обставини, які впливають на розмір вимог кредиторів, після його затвердження судом у попередньому засіданні, ліквідатор зобов`язаний самостійно внести відповідні зміни до реєстру, про що повідомити комітет кредиторів та суд, в провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство з метою здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого.

7.25. Наведене узгоджується з правовими висновкам щодо формування реєстру вимог кредиторів (внесення змін), викладеними у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17.

7.26. Ведення реєстру вимог кредиторів, згідно з положеннями частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства належить до компетенції ліквідатора, який відповідно до статті 65 названого Кодексу та з урахуванням положень, передбачених Вимогами до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 2778/5 (z0793-20) , подає до суду дані про розміри погашених вимог кредиторів після завершення всіх розрахунків з кредиторами разом зі звітом та ліквідаційний балансом.

7.27. Підставою для внесення відомостей до Реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).

7.26. Відтак, відмова ліквідатору у перегляді за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 у справі № 911/3730/16 в частині визнаних кредиторських вимог ОСОБА_2 до боржника жодним чином не перешкоджає внесенню ліквідатором відповідних змін до реєстру вимог кредиторів згідно з вищенаведеним порядком.

8. Результати розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

8.2. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

8.3. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, а також межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних у цій справі рішень і відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.