916/400/22 Про визнання недійсними положень статуту ОСББ - 15.06.2023 Прийняття

1. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ", в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову б/н від 20.06.2022 просила визнати недійсними (такими, що не породили правових наслідків з моменту затвердження рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" від 21.02.2019) абзац 5 пункту 3 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" (у новій редакції, затвердженій протоколом № 5 від 21.02.2019), яким визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належать: попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, предметом у тому числі позики та кредиту, які укладаються на суму, що перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати встановленої законом, а також абзац 9 пункту 14 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" (у новій редакції, затвердженій протоколом № 5 від 21.02.2019), яким визначено, що до компетенції правління належать користування і розпорядження спільним майном співвласників.

Хід розгляду справи

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 позов задоволено; визнано недійсним (таким, що не породив правових наслідків з моменту затвердження рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" від 21.02.2019): абзац 5 пункту 3 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" (у новій редакції, затвердженій протоколом № 5 від 21.02.2019), яким визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належать: попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, предметом у тому числі позики та кредиту, які укладаються на суму, що перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати встановленої законом, та абзац 9 пункту 14 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" (у новій редакції, затвердженій протоколом № 5 від 21.02.2019), яким визначено, що до компетенції правління належать користування і розпорядження спільним майном співвласниками.

3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним абзацу 5 пункту 3 розділу ІІІ "Статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування" статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" (у новій редакції, затвердженій протоколом № 5 від 21.02.2019); у задоволенні позову в цій частині відмовлено; в частині розподілу судових витрат - змінено; в решті рішення залишено без змін.

4. 13.03.2023 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку надійшло клопотання ОСОБА_1 б/н від 13.03.2023 про ухвалення додаткового рішення, в якому остання просить стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. Заява мотивована доведеністю понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанцій.

Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

5. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 клопотання ОСОБА_1 б/н від 13.03.2023 задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" на користь ОСОБА_1 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти клопотання ОСОБА_1 б/н від 13.03.2023 відмовлено.

6. Ухвалюючи зазначену додаткову постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами понесених нею витрат на правову допомогу у цій справі.

7. Водночас, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень статті 129 ГПК України та з огляду на часткове задоволення позовних вимог, визначив відповідну суму для відшкодування пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 20 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

8. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат.

9. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 5019/1274/11, від 10.12.2019 у справі № 902/844/18, від 15.06.2022 у справі № 910/18646/19, від 03.10.2019 у справі № 922/455/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 та від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19, від 06.04.2023 у справі № 910/19441/20, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18.

Позиція інших учасників справи

10. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

11. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

12. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

13. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

14. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) .

15. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

16. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

18. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

19. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

20. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

22. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) порядку.

23. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

24. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

25. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

26. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 01.11.2022 між Самсоненко Інною Володимирівною ("Клієнт") та адвокатом Чепелєвим Олександром Івановичем ("Адвокат") укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 22/11/01/1, у пункті 2 якого передбачено зміст відповідної професійної правничої допомоги, а саме:

- надання консультацій і роз`яснень з правових питань, складення процесуальних документів з метою підготовки відзиву на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 у справі № 916/400/22 та подальшої участі в Південно-західному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційної скарги;

- представництво інтересів Клієнта в Південно-західному апеляційному господарському суді, перед усіма державними органами влади, перед усіма місцевими органами виконавчої влади, перед усіма органами місцевого самоврядування, перед виконавчими службами, перед нотаріальними конторами, перед банківськими установами, перед усіма органами, організаціями, установами, підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, перед усіма юридичними та фізичними особами.

27. Згідно з пунктом 3 договору № 22/11/01/1 від 01.11.2022 Адвокат користується правами, передбаченими Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) , а також правами, наданими законодавством України представнику (захиснику) позивача.

28. З метою оптимізації витрат Клієнта сторони домовились, що Клієнт самостійно підписує та подає до Південно-західного апеляційного господарського суду та до будь-яких інших осіб всі складені Адвокатом процесуальні документи, а також самостійно приймає участь у судових засіданнях, а Адвокат надає Клієнту консультації і роз`яснення з правових питань перед кожним судовим засіданням (пункт 4 договору № 22/11/01/1 від 01.11.2022).

29. В силу пункту 5 договору № 22/11/01/1 від 01.11.2022 гонорар Адвоката, компенсація витрат, пов`язаних з виконанням цього договору, та інші умови врегульовані додатковою угодою.

30. 01.11.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Чепелєвим Олександром Івановичем було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 22/11/01/1 від 01.11.2022, за умовами пункту 2 якої у відповідності до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за надання Клієнту передбаченої договором професійної правничої допомоги в Південно-західному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 у справі № 916/400/22 гонорар Адвоката складає 40 000 грн (фіксований розмір).

31. У пунктах 3-5 додаткової угоди № 1 від 01.11.2022 зазначено, що узгоджений гонорар Адвоката не включає безпосередню участь Адвоката у судових засіданнях в Південно-західному апеляційному господарському суді. У разі необхідності безпосередньої участі Адвоката у судових засіданнях сторони узгоджують гонорар Адвоката шляхом підписання додаткової угоди. Протягом п`яти днів після прийняття Південно-західним апеляційним господарським судом постанови Адвокат та Клієнт підписують акт приймання-передачі професійної правничої допомоги. Компенсація витрат Адвоката, пов`язаних з виконанням договору, здійснюється по факту понесених витрат.

32. 13.03.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Чепелєвим Олександром Івановичем було підписано без зауважень та скріплено печаткою адвоката акт приймання-передачі професійної правничої допомоги до договору № 22/11/01/1 від 01.11.2022, з якого вбачається, що у відповідності до умов договору Адвокатом надана, а Клієнтом прийнята професійна правнича допомога в Південно-західному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 у справі № 916/400/22, а саме:

- консультація і роз`яснення з правових питань щодо апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 у справі №916/400/22;

- складення заперечення від 01.11.2022 проти відкриття апеляційного провадження у справі №916/400/22 та збирання відповідних доказів (4 арк.);

- складення доповнення до заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі №916/400/22 (3 арк.);

- складення клопотання від 26.12.2022 про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та збирання відповідних доказів (3 арк.);

- складення відзиву від 27.01.2022 на апеляційну скаргу у справі №916/400/22, клопотання від 26.12.2022 про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та збирання відповідних доказів (37 арк.);

- складення заяви від 27.01.2022 про приєднання доказів відправлення відповідачу відзиву на апеляційну скаргу у справі №916/400/22 (4 арк.);

- складення клопотання щодо врахування невиконання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" (відповідачем) ухвали Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 у справі №916/436/22 (1 арк.);

- складення заяви від 07.03.2023 (1 арк.);

- консультація і роз`яснення з правових питань перед засіданнями, призначеними Південно-західним апеляційним господарським судом на 15.02.2023 та 08.03.2023.

33. Згідно з вищенаведеним актом приймання-передачі професійної правничої допомоги б/н від 13.03.2023 відповідно до пункту 5 договору, пункту 2 додаткової угоди гонорар Адвоката складає фіксований розмір - 40 000 грн.

34. 13.03.2023 адвокатом Чепелєвим Олександром Івановичем було одержано гонорар за договором № 22/11/01/1 від 01.11.2022 у сумі 40 000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 13.03.2023.

35. Так, Верховний Суд наголошує, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

36. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

37. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

38. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

39. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

40. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

41. Водночас, за приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

42. Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач заперечив проти ухвалення додаткового рішення та просив у повному обсязі відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення мотивуючи свої заперечення тим, що до закінчення судових дебатів позивачкою, якою не подано до апеляційного господарського суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, не було заявлено про намір подання клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також не було надіслано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" відповідне клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу цих витрат. Крім того, відповідач зазначав, що позивачкою взагалі не доведено факт отримання правничої допомоги у даній справі, оскільки ні в суді першої інстанції, ні в Південно-західному апеляційному господарському суді жоден адвокат в інтересах ОСОБА_1 участі у розгляді справи не брав. Відповідач також стверджував про те, що за наявною у нього інформацією позивачка майже з початку військових дій не проживає на території України, у зв`язку з чим не може здійснювати розрахунки за надану правову допомогу у готівковій формі, тим більше, що остання не мала доходу протягом минулого року.

43. Відповідні доводи щодо відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності скаржник продублював також в касаційній скарзі, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах, зазначених в пункті 9 цієї постанови.

44. Проте, Верховний Суд вважає, що зазначені скаржником постанови Верховного Суду не містять протилежної позиції щодо застосування положень частини третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 ГПК України порівняно з позицією суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається. Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із матеріалів справи, позивач надав документальне підтвердження надання правової допомоги, якому суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу надав належну оцінку.

45. Так, з оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду вбачається, що з метою повного та всебічного розгляду клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення із забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західний апеляційний господарський суд у судовому засіданні 05.04.2023, з огляду на висловлення представником відповідача сумнівів щодо справжності доданих до вищенаведеного клопотання доказів, дійшов висновку про необхідність за власною ініціативою витребувати у позивача та її представника - адвоката Чепелєва Олександра Івановича оригіналів письмових доказів, доданих до клопотання, а у вказаного адвоката додатково ще й належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, запропонувавши останньому надати письмові пояснення, у зв`язку з чим у зазначеному судовому засіданні було оголошено перерву до 09:30 год 19.04.2023, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

46. 18.04.2023 до апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 18.04.2023, до якої остання на виконання вимог ухвали суду від 05.04.2023 додала витребувані цієї ухвалою докази. Водночас у вказаній заяві позивач зазначила про доведеність нею факту надання професійної правничої допомоги у даній справі, а також про те, що питання зменшення заявлених нею до стягнення судових витрат відповідач не порушує.

47. Крім того, адвокатом Чепелєвим Олександром Івановичем до суду апеляційної інстанції було подано заяву б/н від 18.04.2023, до якої додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та в якій даний адвокат посилається на безпідставність сумнівів відповідача щодо отримання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги у цій справі.

48. Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд дійшов таких висновків.

49. 07.03.2023, тобто до закінчення судових дебатів, ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку направила до суду апеляційної інстанції заяву б/н від 07.03.2023, в якій остання на виконання вимог частини восьмої статті 129 ГПК України повідомила про те, що докази понесення нею витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду апеляційної інстанції у строк, встановлений законом, після прийняття судом відповідної постанови. За таких обставин, клопотання б/н від 13.03.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат ОСОБА_1 подано з дотриманням встановленого приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку.

50. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх ОСОБА_1 було надано наступні докази: договір про надання професійної правничої допомоги № 22/11/01/1 від 01.11.2022, укладений між позивачем і адвокатом Чепелєвим Олександром Івановичем, та додаткову угоду № 1 від 01.11.2022 до нього, а також складений на виконання даного договору акт приймання-передачі професійної правничої допомоги б/н від 13.03.2023. При цьому апеляційний господарський суд не врахував додані позивачем до заяви б/н від 18.04.2023 оригінали додаткових угод № 2 від 01.11.2022 та № 4 від 17.03.2023 до договору № 22/11/01/1 від 01.11.2022, з огляду на те, що вказані документи подані позивачем з пропуском встановленого процесуальним законом строку та без клопотання про поновлення цього строку.

51. Так, проаналізувавши опис послуг, які наведені в акті приймання-передачі професійної правничої допомоги б/н від 13.03.2023, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає матеріалам справи. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, до суду не подано.

52. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обставини щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 грн у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції доведені згідно з положеннями статті 74 ГПК України та документально обґрунтовані.

53. При цьому, стосовно доводів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" про те, що неподання позивачем до суду апеляційної інстанції попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат зумовлює відмову у задоволенні клопотання про стягнення останніх, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що сам по собі факт відсутності у відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат жодним чином не призводить до неможливості стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами, поданими з дотриманням встановленого процесуальним законом строку.

54. Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду апеляційної інстанції та зазначає, що відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною обставиною для відмови в їх розподілі та стягненні стороні, на користь якої прийнято судове рішення, адже в частині другій статті 124 ГПК України закріплено саме право, а не обов`язок суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 908/338/21, від 29.12.2021 у справі № 910/3716/21, від 08.12.2021 у справі № 910/15086/20.

55. Також суд апеляційної інстанції зауважив, що клопотання стосовно зменшення заявленої позивачем до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ" до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходило. При цьому, подані відповідачем до суду апеляційної інстанції письмові заперечення проти ухвалення додаткового рішення б/н від 04.04.2023, в яких відповідач просить у повному обсязі відмовити у задоволенні клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, за своїм змістом не є клопотанням про зменшення заявленої позивачем до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідне питання щодо зменшення цих витрат відповідач у вказаних запереченнях не порушує, жодних доводів щодо неспівмірності судових витрат дані заперечення не містять, натомість останні обґрунтовані виключно твердженнями відповідача про недотриманням ОСОБА_1 при зверненні з клопотанням про ухвалення додаткового рішення норм процесуального права та припущеннями відповідача щодо неможливості отримання позивачем правової допомоги, у тому числі у зв`язку з її перебуванням за кордоном.

56. Так, Верховний Суд зазначає, що наведений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додаткових постановах від 01.08.2021 у справі № 903/277/20, від 22.04.2021 у справі № 905/716/20, від 15.04.2021 у справі № 905/717/20.

57. Також колегією суддів суду апеляційної інстанції відхилено посилання відповідача на те, що позивач майже з початку військових дій не проживає на території України, у зв`язку з чим не може здійснювати розрахунки за надану правову допомогу у готівковій формі, тим більше, що остання не має доходу протягом минулого року, з огляду на те, що обставини розрахунків ОСОБА_1 з адвокатом Чепелєвим Олександром Івановичем жодним чином не впливають на можливість проведення судом розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

58. Разом з цим, суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача про те, що склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, у зв`язку з чим у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом. Проте, апеляційний господарський суд зауважив, що відповідач був ознайомлений з доказами, доданими позивачем до клопотання про ухвалення додаткового рішення, оскільки реалізував своє право на подання письмових заперечень проти вищенаведеного клопотання, в яких, між іншим, висловив сумніви щодо можливості здійснення позивачем розрахунків з адвокатом у готівковій формі, чим фактично підтвердив ознайомлення з доданою позивачем до свого клопотання квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 13.03.2023.

59. Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що з заявою/клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи відповідач не звертався, а у судовому засіданні, яке відбулося 05.04.2023, представник відповідача взагалі висловив сумнівів щодо справжності доказів, доданих позивачем до клопотання б/н від 13.03.2023, що також підтверджує факт ознайомлення останнього зі змістом відповідних документів.

60. Також апеляційний господарський суд відхилив посилання відповідача на недоведеність позивачем факту отримання правничої допомоги у цій справі через те, що ні в суді першої інстанції, ні в Південно-західному апеляційному господарському суді жоден адвокат в інтересах ОСОБА_1 участі у розгляді справи не брав, зазначивши, що по-перше, позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, надану їй у зв`язку з розглядом справи лише у суді апеляційної інстанції, тому обставини представництва інтересів останньої в місцевому господарському суді не мають значення при розгляді клопотання б/н від 13.03.2023; по-друге, надання консультацій і роз`яснень з правових питань та складення процесуальних документів є окремими та самостійними формами правової допомоги, вартість якої підлягає відшкодуванню, натомість сам по собі той факт, що адвокат не брав участь у судових засіданнях жодним чином не свідчить про неотримання ОСОБА_1 відповідних послуг, тим більше, що позивач та адвокат Чепелєв Олександр Іванович безпосередньо у договорі № 22/11/01/1 від 01.11.2022 та додатковій угоді № 1 від 01.11.2022 до цього договору узгодили, що гонорар адвоката не включає безпосередню участь адвоката у судових засіданнях в Південно-західному апеляційному господарському суді, натомість з метою оптимізації витрат клієнт самостійно підписує та подає до Південно-західного апеляційного господарського суду всі складені адвокатом процесуальні документи, а також самостійно приймає участь у судових засіданнях, у той час як адвокат лише надає клієнту консультації і роз`яснення з правових питань перед кожним судовим засіданням; по-третє, сам факт підписання та подання до суду апеляційної інстанції процесуальних документів безпосередньо самою ОСОБА_1 не може ставити під сумнів фактичні обсяги наданої їй правничої допомоги адвокатом Чепелєвим О. І., адже позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено реальність надання правничої допомоги.

61. З огляду на викладене, враховуючи документальне підтвердження позивачем понесених нею у зв`язку з переглядом даної справи апеляційним господарським судом судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40 000 грн, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру вказаних витрат, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що в межах цієї справи позивачем доведено належними доказами витрати, що підлягають сплаті за професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 40 000 грн.

62. Разом з цим, у зв`язку з частковою відмовою в задоволені позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, у зв`язку з їх необґрунтованістю) 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

63. Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

64. Верховний Суд також враховує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару (як у даному випадку) сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21). Проте відповідач в даному випадку цього не довів.

65. З матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що апеляційний господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правомірного висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

66. Верховний Суд при касаційному перегляді додаткової постанови суду апеляційної інстанції, не виявив у діях суду порушень приписів статей 126, 129 ГПК України, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.

67. З огляду на те, що аналіз висновків, зроблених у оскаржуваній постанові не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРІТ".

68. При цьому, доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками апеляційного господарського суду та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судом апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, а відтак, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

69. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.