911/2836/22 Про повернення позовної заяви без розгляду з підстав того, що при зверненні з позовом були порушені правила об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основних та похідних вимог - 15.06.2023 Прийняття

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного агентства автомобільних доріг України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння,

У грудні 2022 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного агентства автомобільних доріг України звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" (далі - ТОВ "Сквираплемрибгосп"), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Регіональне відділення), у якому просив:

- визнати недійсними договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 28.07.2020 № 12/20, договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 10.11.2020 №17/20; договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 04.12.2020 № 18/20; договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 04.12.2020 № 19/20, які укладені між Регіональним відділенням та ТОВ "Сквираплемрибгосп";

- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Сквираплемрибгосп" у власність держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Державного агентства автомобільних доріг України спірне нерухоме майно-гідротехнічні споруди ставків.

Позов обґрунтовано тим, що приватизація спірних об`єктів нерухомого майна, шляхом їх викупу ТОВ "Сквираплемрибгосп", проведена Регіональним відділенням з порушенням вимог приватизаційного законодавства, що є підставою для визнання оспорюваних договорів недійсними та витребування спірних об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022, позовну заяву повернуто заявнику.

Ухвала обґрунтована тим, що позивачем при зверненні з позовом було порушено приписи частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) щодо об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основних та похідних вимог, що стало підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у квітні 2023 року Заступника керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередній інстанцій норм процесуального права, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2023 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

За доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій порушено положення статей 2, 5, 11, 53, 86, 173, 174, 176, 236 ГПК України, оскільки у даному випадку заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб, пов`язані між собою підставами та обставинами виникнення й поданими доказами, спрямовані на поновлення інтересів держави в особі компетентних органів управління державним майном, спосіб захисту прав яких хоч і різниться по суті, однак їх об`єднання не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, про що безпідставно зазначили суду попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях, а навпаки, дає можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, а також унеможливіть винесення різних рішень за однакових обставин.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2836/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2023 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому, об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Правочином (договором), у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Таким чином, заявник повинен обґрунтувати підставу звернення до суду окремо по кожній вимозі та вказати конкретні докази на підтвердження викладених обставин - по кожному з договорів, які є самостійними правовідношеннями, що є підставою для виникнення у сторін цих правовідносин цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені під час укладення відповідних договорів, утворюється окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві прокурором об`єднано вимоги щодо визнання недійсними чотирьох окремих договорів купівлі-продажу від 28.07.2020 № 12/20, від 10.11.2020 № 17/20, від 04.12.2020 № 18/20, від 04.12.2020 № 19/20, предметами яких є окремі гідротехнічні споруди ставки, які знаходяться в різних населених пунктах Київської області.

Судами правомірно зазначено, що для встановлення фактичних обставин справи та перевірки їх доказами суд має дослідити кожен оспорюваний договір, а також всі первинні документи, якими доводиться факт купівлі-продажу різних об`єктів нерухомого майна та підстави недійсності цих договорів.

Разом з цим, прокурором також заявлено дві позовні вимоги про витребування з незаконного володіння ТОВ "Сквираплемрибгосп" у власність держави в особі двох різних державних органів - Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Державного агентства автомобільних доріг України, яких прокурор визначив позивачами у цій справі, різних гідротехнічних споруд ставків, які були придбані ТОВ "Сквираплемрибгосп" за різними договорами купівлі- продажу.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем при поданні позову вимог статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку заявлені прокурором позовні вимоги є окремими спорами, що не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні доказами, що підтверджують ці вимоги.

Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що сумісний розгляд заявлених прокурором вимог вкрай ускладнюватиме вирішення спору в межах строків, встановлених ГПК України (1798-12) , та перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Також, судом апеляційної інстанції правомірно відхилено довід прокурора про те, що правовідносини щодо відчуження спірних об`єктів нерухомого майна виникли на підставі одного наказу Фонду державного майна України від 16.08.2019 № 825 (аналогічний довід міститься у касаційній скарзі), оскільки цей наказ стосується не тільки спірних об`єктів, але інші об`єктів приватизації.

Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20, не беруться Судом до уваги, оскільки зазначені висновки зроблені Судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/2836/22 залишити без змін.