916/302/16 Про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 15.06.2023 Прийняття

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023, ухвалених за наслідками розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС)

у справі № 916/302/16

за позовом Національного банку України (далі - НБУ)

до публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" (далі - Товариство)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - Банк),

про звернення стягнення на нерухоме майно.

За результатами розгляду заяви Верховний Суд

Постановою Верховного Суду від 29.05.2023 касаційну скаргу НБУ залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 - без змін.

До ухвалення постанови судом касаційної інстанції, а саме у відзиві на касаційну скаргу Товариством було наведено орієнтовний розрахунок розміру витрат на правничу допомогу (10 000,00 грн) та заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі № 916/302/16.

Від Товариства 05.06.2023 до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить долучити її з додатками до матеріалів справи, розглянути заяву без участі його представників та врахувати при розподілі судових витрат додані до заяви документи та стягнути з НБУ 10 000,00 грн витрат, понесених Товариством за надання правничої допомоги під час розгляду у Верховному Суді касаційної скарги НБУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023.

В обґрунтування вимоги про стягнення з НБУ витрат на професійну правничу допомогу до заяв долучено: копію договору про надання правової допомоги від 29.11.2021 № 90/21; копію додаткової угоди від 24.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 29.11.2021 № 90/21; копію акта від 08.05.2023 приймання-передачі юридичних послуг з правової допомоги; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 916/302/16 від 30.05.2023; копію ордеру від 08.05.2023 № 1246593, відповідно до якого Товариство уповноважило адвоката Щукіна Олександра Сергійовича, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 29.11.2021 № 90/21 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.05.2018 № 003306, виданого Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення від 16.05.2018 № 10, представляти інтереси Товариства у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.05.2018 № 003306.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.06.2023 № 29.3-02/1351 у зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/302/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкова Т.М.

Перевіривши матеріали справи та заяви, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви з огляду на таке.

Товариством (Клієнт) та Адвокатським бюро ?ОЛЕКСАНДРА ЩУКІНА? (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги від 29.11.2021 № 90/21 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором Адвокат зобов`язуються здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, визначених Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні виграти, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору під правовою (правничою) допомогою у цьому договорі розуміється багатоаспектна, різна за змістом, обсягом та формами діяльність, що може включати, зокрема, але не виключно: консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва в усіх без винятку державних, громадських установах та організаціях, органах місцевого самоврядування незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно з пунктом 2.2 Договору Клієнт уповноважує Адвоката представляти його інтереси та вести його справи з усіма необхідними повноваженнями, зокрема, в судах України усіх юрисдикцій в усіх інстанціях, третейському суді з усіма правами, які надано законом захиснику, представнику потерпілого або свідка, позивачу, відповідачу, третій особі та іншому учаснику процесу.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.4 Договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Необхідність сплати та розмір гонорару визначається Сторонами та оформляється додатковою Угодою до цього Договору. По результатам виконання Адвокатом Договору про надання правової допомоги складається Акт виконаних робіт, який надається для ознайомлення та підпису Клієнту або особі, що звернулася в інтересах Клієнта.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди від 24.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 29.11.2021 № 90/21 сторони погодили, зокрема, що вартість юридичних послуг з професійної правничої допомоги в частині аналізу касаційної скарги НБУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 у справі № 916/302/16 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16; формування правової позиції, складання та подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/2621/22 відзиву Товариства на касаційну скаргу НБУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 у справі № 916/302/16 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16 - 10 000,00 грн.

Згідно з пунктом 5 додаткової угоди від 24.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 29.11.2021 № 90/215 сторони погодили, що вартість юридичних послуг, сплачується Клієнтом наступним чином - протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту ухвалення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги НБУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 у справі № 916/302/16 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16.

Пунктом 7 додаткової угоди від 24.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 29.11.2021 № 90/215 передбачено, що факт належного надання Адвокатом юридичних послуг підтверджується відповідними актами приймання-передачі юридичних послуг, що підписуються у терміни та у порядку, визначеними Договором.

Адвокатом та Товариством 08.05.2023 підписано та скріплено печатками акт від 08.05.2023 приймання-передачі юридичних послуг з правової допомоги, в якому зазначено, що Адвокатом належно виконані, а Клієнтом прийняті наступні юридичні послуги з професійної правничої допомоги щодо судового захисту прав та законних інтересів Клієнта у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду при розгляді касаційної скарги НБУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 у справі № 916/302/16 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16: аналізу касаційної скарги НБУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 у справі № 916/302/16 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16; формування правової позиції, складання та подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/2621/22 відзиву Товариства на касаційну скаргу НБУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 у справі № 916/302/16 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16 - витрачено 10 годин; вартість 10 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного акта підписанням цього акта сторони підтверджують факт надання Адвокатом на користь Клієнта зазначених у даному акті юридичних послуг з правової допомоги належно, своєчасно у повному обсязі та на інших умовах, встановлених відповідно до положень Договору. Сторони зауважень та скарг, а також будь-яких претензій майнового та немайнового характеру одна до одної стосовно виконання зобов`язань за Договором не мають.

Відповідно до приписів статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Від НБУ надійшло заперечення на заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових втрат на правничу допомогу, в якому не погоджується з розміром витрат Товариства на правничу допомогу, та вважає, що ймовірний розмір компенсації оплати правничої допомоги, становить 133,94 грн, а також посилаючись на те, що Товариством, на порушення приписів частини восьмої статті 129 ГПК України, докази понесення ним витрат на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, подані на сьомий день (05.06.02023) після ухвалення судом касаційної інстанції рішення (29.05.2023), а не протягом п`яти днів як це передбачає вказана норма процесуального права, просить залишити без розгляду вказану заяву Товариства.

Водночас Верховний Суд відхиляє доводи НБУ щодо наявності підстав для залишення без розгляду заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових втрат на правничу допомогу, а саме у зв`язку з пропуском Товариством строку подання доказів понесення ним витрат на правничу допомогу, передбаченого частини восьмої статті 129 ГПК України, оскільки постанову судом касаційної інстанції ухвалено 29.05.2023, тобто п`ятиденний строк встановлений частиною восьмої статті 129 ГПК України спливає 03.06.2023. При цьому 03.06.2023 є вихідним днем, а саме субота, тому враховуючи приписи частини четвертої статті 116 ГПК України, відповідно до якої якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто останнім днем є понеділок 05.06.2023, що, у свою чергу, спростовує доводи НБУ про порушення Товариством приписів частини восьмої статті 129 ГПК України, щодо строків подання відповідних доказів.

У той же час Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах ?Двойних проти України? (пункт 80) від 12.10.2006, ?Гімайдуліна і інші проти України? (пункти 34-36) від 10.12.2009, ?East/West Alliance Limited? проти України" (пункт 268) від 23.01.2014, ?Баришевський проти України? (пункт 95) від 26.02.2015.

У рішенні ?Лавентс проти Латвії? (пункт 154) від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Водночас дотримання вказаних критеріїв Товариством Суду не обґрунтовано, оскільки касаційна скарга розглядалась Судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Зміст касаційної скарги викладено на 12 аркушах, а відзив на неї - 9 аркушах, що не свідчить про наявність великого об`єму інформації та, відповідно, необхідності затрати значного часу для її аналізу.

Також Судом враховано, що ухвала суду першої інстанції, яка прийнята за наслідками розгляду скарги Товариства на дії ДВС була залишена судом апеляційної інстанції без змін, що свідчить про те, що представником Товариства в основному заперечення на касаційну скаргу НБУ були сформовані у відзиві на апеляційну скаргу НБУ.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що у переліку дій представника Товариства під час надання правничої допомоги останньому під час перегляду даної справи судом касаційної інстанції зазначено ?формування правової позиції, складання та подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/2621/22?, яка не стосується справи, яка переглядалась (№ 916/302/16).

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, ?суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони? та ?суд має право неприсуджувати суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання? не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

Враховуючи викладене та перевіривши долучені Товариством до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових втрат на правничу допомогу докази, Верховний Суд вважає за можливим не покладати на НБУ судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі заявленому Товариством, а саме заяву Товариства задовольнити частково та стягнути з НБУ 5 000,00 грн витрат, понесених Товариством за надання правничої допомоги під час розгляду у Верховному Суді касаційної скарги НБУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023, як такі, що підтверджені належними, допустимими доказами та відповідають критеріям, визначеним статтею 126 ГПК України.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного банку України на користь публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" 5 000,00 грн витрат, понесених публічним акціонерним товариством "Одесапродконтракт" за надання правничої допомоги під час розгляду у Верховному Суді касаційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16.