904/4802/22 Про оскарженя ухвали місцевого суду щодо повернення позовної заяви та зміни територіальної підсудності розгляду справи - 13.06.2023 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/4802/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Лімітед"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2022 (суддя Ліпинський О.В.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023 (колегія суддів: Чередко А.Є., Кузнецов В.О., Парусніков Ю.Б.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Лімітед" (далі - ТОВ "Деметра Лімітед")

до відповідачів:

1) ОСОБА_1,

2) ОСОБА_2

про розірвання попереднього договору та стягнення коштів в розмірі 6 000 000,00 грн.

ВСТУП

1. Спір у цій справі стосується питання виключної підсудності спору, який виникає із правочину щодо корпоративних прав у двох юридичних особах.

2. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- за яким принципом визначити підсудність спору, пов`язаного з правочином щодо корпоративних прав у декількох юридичних особах.

3. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи

4. ТОВ "Деметра Лімітед" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів, у якому просить:

- розірвати попередній договір щодо купівлі-продажу корпоративних прав у статутних капіталах Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" (далі - ТОВ "АСС") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Дар Бесарабії" (далі - ТОВ "КЗ "Дар Бесарабії") від 21.02.2022, укладений між відповідачами та позивачем (далі - Попередній договір);

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 6 000 000,00 грн.

5. Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- 21.02.2022 сторони уклали Попередній договір, яким засвідчили наявність пропозиції власників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) продати та наміру покупця (ТОВ "Деметра Лімітед") придбати два підприємства з переробки овочевої продукції як майнові комплекси в цілому, що входять до складу та належать ТОВ "АСС" та ТОВ "КЗ "Дар Бесарабії" (далі - Об`єкти продажу), шляхом укладення в майбутньому основної угоди купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ "АСС" та 100% частки в статутному капіталі ТОВ "КЗ "Дар Бесарабії";

- учасниками ТОВ "АСС" є ОСОБА_1 (розмір частки 79,8000%) та ОСОБА_2 (розмір частки 20,2000%); учасником ТОВ "КЗ "Дар Бесарабії" є ОСОБА_1 (розмір частки 100%) (пункти 2.1., 2.2. Попереднього договору);

- Попередній договір підлягає розірванню в зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), та через його істотне порушення відповідачами на підставі ч.2 ст.651 ЦК;

- сума збитків становить 3 000 000,00 грн (дорівнює сплаченій позивачем попередній оплаті за спірним договором), штраф становить 3 000 000,00 грн.

6. Обґрунтовуючи віднесення справи до юрисдикції господарського суду, ТОВ "Деметра Лімітед" посилається на пункти 3, 4 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ).

7. Підсудність спору Господарському суду Дніпропетровської області ТОВ "Деметра Лімітед" визначає за місцезнаходженням одного з об`єктів продажу за Попереднім договором, місцем знаходження відповідачів та місцем укладення договору. ТОВ "Деметра Лімітед" зазначає, що оскільки Попередній договір не передбачає розподілення вартості корпоративних прав двох товариств на момент його укладення, то неможливо подати два різні позови з одного й того ж предмету до тих самих відповідачів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 21.12.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023, позовну заяву і додані до неї документи, в тому числі заяву про вжиття заходів забезпечення позову, повернув ТОВ "Деметра Лімітед".

9. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- спори, що виникають з правочинів щодо відчуження часток у статутному капіталі юридичної особи, підлягають розгляду виключно господарським судом за місцезнаходженням цієї юридичної особи;

- місцезнаходженням юридичних осіб, розірвання попереднього договору щодо купівлі-продажу часток в яких є предметом заявленого позову, є село Широке, Криворізького району Дніпропетровської області (ТОВ "АСС") та село Старокозаче, Білгород-Дністровського району Одеської області (ТОВ "КЗ Дар Бесарабії");

- спір щодо вимог про розірвання Попереднього договору в частині зобов`язань в майбутньому укласти основну угоду купівлі-продажу корпоративних прав в статутному капіталі ТОВ "АСС" належить до виключної підсудності Господарського суду Дніпропетровської області; спір в частині вимог про розірвання спірного договору в частині зобов`язань в майбутньому укласти угоду купівлі-продажу корпоративних прав в статутному капіталі ТОВ "КЗ Дар Бесарабії" віднесений до виключної підсудності Господарського суду Одеської області;

- за таким самим принципом визначається підсудність і щодо вимог в частині стягнення коштів за Попереднім договором;

- безпідставними є доводи позивача щодо неможливості одночасної подачі двох різних позовів з одного і того ж предмету до тих самих відповідачів, адже такі позови матимуть відмінність, як за складом сторін, так і за предметом.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

10. 03.04.2023 ТОВ "Деметра Лімітед" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023, у якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, а також передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані рішення судів ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст. 287 ГПК).

12. Скаржник, зокрема, вказує:

- висновок Верховного Суду, на який послалися суди першої та апеляційної інстанцій (постанова від 25.11.2020 у справі №344/434/16-ц) не може бути застосований під час розгляду цієї справи, оскільки вказана постанова прийнята за інших обставин справи;

- умовами Попереднього договору не встановлена окрема договірна вартість придбання часток в статутних капіталах товариств, а лише визначена загальна вартість одночасно двох об`єктів продажу (100% часток в статутних капіталах двох товариств);

- Попереднім договором не визначені окремі договірні вартості кожної з часток двох товариств, не визначена питома вага окремих договірних вартостей часток двох товариств, що є предметом договору, у загальній договірній вартості;

- ТОВ "Деметра Лімітед" внесло передплату (3 000 000,00 грн) без поділу цієї суми на окрему вартість часток в статутних капіталах кожного з товариств;

- вимоги до обох відповідачів неподільно пов`язані одним предметом позову, одними підставами виникнення, без можливості розподілу вимог стосовно двох окремих юридичних осіб;

- суди не навели жодного правового обґрунтування, яким саме чином і за якою пропорціи?ністю необхідно визначати розподіл вимог між двома юридичними особами; немає жодного законодавчого обґрунтування для можливості розподілу загальної суми договірної вартості двох товариств;

- зобов`язання відповідачів за Попереднім договором є неподільним, солідарним і має розглядатися одним господарським судом в межах одного судового провадження;

- ні процесуальним законодавством, ні судовою практикою Верховного Суду не унормовано ситуацію, коли наявне неподільне зобов`язання в корпоративному спорі, що стосується двох (чи більше) юридичних осіб, які зареєстровані в різних регіонах країни, що зумовлює одночасно різну виключну підсудність такого неподільного корпоративного спору і фактично процесуальну неможливість для позивача захистити свої порушені права;

- процесуальна неможливість захистити свої права в цій справі зумовлена недосконалістю процесуального закону - відсутністю у ГПК (1798-12) прямого нормативного регулювання питання щодо визначення територіальної підсудності за умов пред`явлення одного позову стосовно корпоративного спору щодо двох окремих юридичних осіб, які відносяться до виключної підсудності двох різних господарських судів;

- питання наявності солідарного чи часткового зобов`язання за спірними правовідносинами належить вирішувати в межах розгляду справи по суті спору з детальним дослідженням поданих сторонами доказів та пояснень; висновок щодо наявності чи відсутності у спірних правовідносинах солідарного обов`язку суд робить на стадії ухвалення рішення і викладає виключно в рішенні по суті спору; суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою фактично "підмінив" судове рішення по суті спору, при цьому не дослідивши належним чином всі обставини справи, не заслухавши доводи сторін, чим порушив норми процесуального права;

- частина 3 ст. 30 ГПК передбачає, що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються за місцезнаходженням майна або основної його частини; якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою; позивач виходив з того, що позов може бути розглянутий Господарським судом Дніпропетровської області - за місцезнаходженням ТОВ "АСС" з більшим розміром статутного капіталу;

- виникла нагальна суспільна потреба в наданні висновку Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права при конкуренції норм ГПК (1798-12) щодо виключної підсудності, про порядок розгляду корпоративного спору відносно неподільного предмета зобов`язання стосовно 2-х і більше юридичних осіб, коли такий спір одночасно може бути підсудним територіально різним господарським судам.

13. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

14. Верховний Суд ухвалою від 01.05.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Деметра Лімітед", розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та витребував матеріали справи.

15. 15.05.2023 матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

16. ТОВ "Деметра Лімітед" просить розглянути питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду як такої, що містить виключну правову проблему та у зв`язку із необхідністю забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

17. Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутні висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, у випадку неподільності предмета зобов`язання, спір щодо якого (в силу положень процесуального законодавства про виключну підсудність) має розглядатися територіально різними судами. Вважає, що виникла нагальна суспільна потреба в наданні висновку Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права при конкуренції норм ГПК (1798-12) щодо виключної підсудності, про порядок розгляду корпоративного спору відносно неподільного предмета зобов`язання стосовно 2-х і більше юридичних осіб, коли такий спір одночасно може бути підсудним різним господарським судам.

18. Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

19. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (ч.5 ст. 302 ГПК).

20. Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №909/1191/21).

21. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29.03.2023 у справі №910/17401/21 вказала критерії, які має застосовувати суд під час вирішення питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, та зазначила таке.

22. Оскільки критеріїв виключності правової проблеми процесуальне законодавство не містить, Велика Палата Верховного Суду напрацювала та послідовно застосовує критерії при вирішенні питання, чи містить справа, яка передається їй на розгляд, виключну правову проблему. У низці ухвал (наприклад, від 10.07.2019 у справі №431/5643/16-ц, від 28.04.2020 у справі №357/13182/18, від 23.06.2020 у справі №910/8130/17, від 09.07.2020 у справі №610/1065/18, від 15.09.2020 у справі №910/32643/15, від 13.10.2020 у справі №640/17296/19, від 23.10.2020 у справі №906/677/19, від 14.04.2021 у справі №757/50105/19, від 22.04.2021 у справі №640/6432/19, від 28.04.2021 у справі №916/1977/20, від 18.05.2021 у справі №758/733/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників.

23. Кількісний показник означає, що така проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

24. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка в застосуванні норм процесуального права, у тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, і перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду унеможливить її повторення в подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанції таким чином, що постає питання стосовно дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

25. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 02.09.2021 у справі №910/11820/20 дійшла висновку, що для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати кілька з наведених ознак, проте не одночасно у їх сукупності, зокрема:

- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми;

- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, зокрема: а) відсутність усталеної судової практики застосування однієї і тієї ж норми права, у тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; б) невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, у тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права; в) встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; г) наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо.

26. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і трапляється в невизначеній (значній) кількості справ, у разі якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів.

27. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

28. ТОВ "Деметра Лімітед" не обґрунтувало належним чином кількісні та якісні показники, які б свідчили про те, що передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а посилання лише на відсутність правового висновку щодо застосування норм права не може свідчити про наявність виключної правової проблеми.

29. За таких обставин, Верховний Суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Щодо визначення підсудності

30. ТОВ "Деметра Лімітед" вказує на необхідність вирішення спору у цій справі в межах одного судового провадження, адже вимоги до обох відповідачів неподільно пов`язані одним предметом позову, одними підставами виникнення, без можливості відокремити вимоги стосовно двох окремих юридичних осіб.

31. Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника з огляду на таке.

32. 21.02.2022 між ТОВ "Деметра Лімітед", як ймовірним покупцем, та ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як ймовірними продавцями, укладено Попередній договір, яким продавці виявили намір відчужити, а покупець придбати корпоративні права у ТОВ "АСС" та ТОВ "КЗ "Дар Бесарабії" шляхом укладення в майбутньому основної угоди купівлі-продажу 100% частки у статутних капіталах зазначених господарських товариств.

33. Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, фактично зумовлене укладенням правочину щодо відчуження частки у статутному капіталі юридичної особи від фізичних осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до іншої особи - ТОВ "Деметра Лімітед", а тому відповідно до п.4 ч.1 ст. 20 ГПК спір відносяться до юрисдикції господарських судів незалежно від того, що сторонами вказаного правочину є фізичні особи.

34. Вказане узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 та від 19.11.2019 у справі №918/204/18.

35. За правилами виключної підсудності справ у спорах, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи (ч.6 ст. 30 ГПК).

36. З огляду на зазначені правила підсудності та різні місцезнаходження товариств, корпоративні права яких є предметом Попереднього договору, спір у цій справі підсудний двом господарським судам.

37. Однак у справі, що розглядається, спір виник між потенційними покупцем (позивачем) та продавцями (відповідачами) щодо розірвання Попереднього договору, предметом якого є відповідні наміри сторін, що стосуються двох підприємств з переробки овочевої продукції як майнові комплекси в цілому, що входять до складу та належать ТОВ "АСС" та ТОВ "КЗ "Дар Бесарабії". Сторони не визначали вартість часток у товариствах окремо, а попередня оплата передбачена у вигляді фіксованого платежу, яка мала бути зарахована у майбутньому в рахунок оплати за основним договором.

38. З урахуванням таких обставин, Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника щодо неможливості звернення ТОВ "Деметра Лімітед" із окремими позовами до різних господарських судів за місцезнаходженням кожного з товариств, корпоративні права яких є предметом майбутнього договору купівлі-продажу.

39. Верховний Суд також вважає, що вирішення спору щодо розірвання Попереднього договору між тими самими сторонами і з однакових підстав двома різними господарськими судами не відповідатиме завданню господарського судочинства, передбаченому ч.1 ст. 2 ГПК.

40. Враховуючи, що приписи ч.6 ст. 30 ГПК не регулюють випадок, пов`язаний із спором, що виник із одного правочину, яким сторони виразили намір щодо купівлі-продажу корпоративних прав в двох і більше юридичних особах, місцезнаходження яких є різним, Верховний Суд вважає за необхідне застосувати інститут аналогії процесуального закону для вирішення законодавчо неврегульованого питання, а саме ч.3 ст. 30 ГПК.

41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №2-591/11 вказала на те, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

42. Верховний Суд враховує, що згідно з ч.3 ст. 30 ГПК, якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

43. Зазначена норма процесуального закону визначає виключну підсудність спору з приводу декількох об`єктів нерухомого майна за вартісним критерієм.

44. Застосовуючи такий принцип в сукупності з приписами ч.6 ст. 30 ГПК, Верховний Суд зазначає, що розмір статутного капіталу ТОВ "АСС" є більшим за ТОВ "КЗ "Дар Бесарабії", а тому спір у цій справі підсудний Господарському суду Дніпропетровської області.

45. Отже, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували ч.6 ст. 30 ГПК, не врахували наведених обставин, які вказують на неможливість розгляду справи судами різної підсудності, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

46. Крім того, Верховний Суд зауважує, що постанова Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №344/434/16-ц не містить висновку щодо застосування правил підсудності, а тому посилання судів попередніх інстанцій на зазначений судовий акт є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до ч.1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48. Згідно із ч.6 ст. 310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

49. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати

50. Оскільки суд касаційної інстанції направляє справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Лімітед" про передачу справи №904/4802/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Лімітед" задовольнити.

3. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі №904/4802/22 скасувати.

4. Справу №904/4802/22 направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

О. Кролевець